Характеристика рецидивного перебігу
- чередування періодів загострення і періодів його вщухання.
Обов'язкові лабораторні:
Загальний аналіз крові (зниження рівня гемоглобіну).
Зниження вмісту загального кальцію, неорганічного фосфору, підвищення активності лужної фосфатази у сироватці крові.
Проба Сулковича (виведення кальцію з сечею)
Інструментальні методи
- рентгенологічне обстеження кісток кінцівок, грудної клітини.
ОСНОВНІ ПРИНЦИПИ ЛІКУВАННЯ:
Медикаментозне: Препарати вітаміну D3
Препарати кальцію, магнію, оротової кислоти, карнітину хлориду, АТФ, полівітаміни (E, гр. B, C) - у вікових дозах
Додаткове: Дотримання режиму дня та санітарно-гігієнічного режиму
Природне вигодовування, при неможливості - адаптовані замінники грудного молока. Через 2 тижні від початку медикаментозного лікування - призначити ванни: сольові (для дітей малорухомих, пастозних), хвойні (переважно збудженим дітям), трав'яні (дітям з ексудативно-катаральним діатезом), загальний масаж, ЛФК
Лікувальне призначення вітаміну D3
Добова доза вітаміну D3 Легкий ступінь - 2000 МО
Середньої важкості - 4000 МО
Важкий - 5000 МО
Тривалість прийому вітаміну D3 Протягом 30 - 45 днів. У подальшому для попередження загострень та рецидивів хвороби по 2000 МО
протягом 30 днів 2 - 3 рази на рік з інтервалами між ними не менш ніж 3 місяці до 3 - 5 річного віку
Профілактичне призначення вітаміну D3 дітям раннього віку та вагітним жінкам:
Здорові вагітні з 28 - 32 тижня вагітності по 500 МО. Щоденно протягом 6 - 8 тижнів
Вагітні з груп ризику (гестози, цукровий діабет, ревматизм, гіпертонічна хвороба, хронічні хвороби печінки, нирок, клінічні ознаки гіпокальціємії і порушень мінекралізації кісткової тканини) з 28 - 32 тижня вагітності 1000 - 2000 МО Щоденно протягом 8 тижнів
Постнатальна профілактика рахіту:
Доношені здорові діти
на 2-му місяці життя 500 МО щоденно протягом 3-х років за виключенням 3-х літніх місяців (курсова доза на рік -180000 МО)
або на 2-му, 6-му, 10-му місяцях життя 2000 МО щоденно протягом 30 днів
У подальшому до 3-х річного віку по 2 - 3 курси на рік з інтервалами між ними у 3 місяці (курсова доза на рік - 180000 МО)
Доношені діти з груп ризику по рахіту:
діти, які народились у жінок з акушерською та хронічною екстрагенітальною патологією;
діти, що страждають синдромом мальабсорбації на 2 - 3 тижнях життя або залежно від стану дитини та умов життя 500 - 1000 МО
або щоденно до досягнення 3-х річного віку за виключенням літніх місяців
- Недоношені діти I ступеня З 10 - 14-го дня життя 500 - 1000 МО щоденно протягом першого півріччя життя.
У подальшому по 2000 МО на добу протягом місяця 2 - 3 рази на рік з інтервалами між ними 3 - 4 місяці
- Недоношені діти II та III ступеня з 10 - 20-го дня життя (після установлення ентерального харчування) 1000 - 2000 МО див. попередній пункт
Гіпервітаміноз Д – захворювання, яке зумовлене гіперкальціємією і токсичними змінами в органах і тканинах унаслідок підвищеної чутливості до кальцію.
Етіологія
Потреба в вітаміні Д у дітей 400 мг на добу. Причини розвитку - призначення вітаміну Д в літні місяці, разом з УФО, препаратами кальцію, підвищена індивідуальна чутливість.
Клініка
Симптоми кишкового токсикозу:
Зниження апетиту до повної анорексії,
Блювання,
Зменшення маси тіла,
Зневоднення організму,
Спрага
Симптоми нейротоксикозу:
Підвищена температура тіла,
Підвищена збудливість
Дитина млява, сонлива, на короткий час може знепритомніти
Напади клоніко-тонічних судом
Симптоми порушення функцій вегетативної нервової системи:
Тахікардія, систолічний шум,
Червоний дермографізм,
Блідість шкіри з сіруватим відтінком,
Зниження тургору тканин,
Зниження м’язового тонусу,
Приєднання пневмонії,
Підвищений артеріальний тиск,
Збільшені печінка і селезінка,
Розвиток ниркової недостатності,
Нестійкі випорожнення
Лікування
Проводиться в стаціонарі.
Виключають продукти, що містять Са, призначають фрукти, пиття, овочі
Вітамінотерапія - призначають вітамін Е (токоферол), який є антагоністом вітаміну Д, перорально в 5 – 10 % олійному розчині.
Дезінтоксикаційна терапія - рідину вводять з розрахунку 150-170 мл на кг маси тіла
Дегідратаційна терапія
Гормонотерапія ( в тяжких випадках) преднізолон 1-2 мг на кг маси на добу
Спазмофілія (гіпокальціємічний синдром, тетанія) – захворювання, яке характеризується схильністю дітей віком перших 6 – 18 міс життя до судом і спастичних станів, патогенетично пов’язаних з рахітом. Спостерігається частіше у хлопчиків, захворювання дає прояви рано навесні, з підвищенням інсоляції.
Етіологія.Спазмофілія виникає у разі гіпокальціємії , яка розвивається на тлі електролітного балансу і алкалозу. Цьому сприяє швидке збільшення активного вітаміну Д у крові, в таких випадках:
1.Тривала експозиція сонячного опромінення великих ділянок шкіри навесні, коли УФ – промені справляють дуже сильну дію.
2. Зниження всмоктування кальцію в кишках.
3. Збільшення виділення кальцію з сечею
4. Порушення функції паращитовідних залоз призводить до гіпокальціємії
Класифікація:
1. Явна ( маніфестна ) форма
а) ларингоспазм
б) карпопедальний спазм
в) еклампсія
2. Латентна (прихована ) форма
Явна спазмофілія:
Ларингоспазм – спазм голосової щілини. Він виникає гостро, нападоподібно. Легкий спазм - неповне закриття голосової щілини. Спостерігається блідість шкіри, утруднення вдиху, він стає гучним або хриплим, дихання шумне.Повне закриття голосової щілини характеризується розвитком ціанозу, екзофтальму. Дитина лякається, вкривається липким потом, на короткий час непритомніє, зупиняється дихання. Далі за повним спазмом голосової щілини настає гучний вдих – „півнячий крик”. Триває напад від кількох секунд до 1-2 хвилин. Може продовжуватись протягом доби.
Карпопедальний спазм- тонічне скорочення м’язів кистей і стоп. Під час нападу кінцівки зігнуті у великих суглобах, плечі притиснуті до тулуба, кисті опущені, пальці стиснуті в кулак („рука акушера”). Карпопедальний спазм може продовжуватися декілька хвилин, годин або діб. Можливі також спазми інших груп м’язів.
Еклампсія – загальний напад клоніко – тонічних судом із непритомністю. У разі легкого перебігу напад обмежується заціпенінням, загальмованістю, посіпуванням м’язів обличчя, кінцівок, блідістю дитини. Важкий напад починається з посіпування мімічних м’язів обличчя, далі приєднуються судоми кінцівок, ригідність м’язів потилиці, розлади дихання, загальний ціаноз. Дитина непритомніє, з’являється піна на губах, мимовільне сечовиділення та дефекація. Може виникнути зупинка серця та дихання.
Латентна спазмофіліяхарактеризується підвищеною збудливістю дитини і чіткими симптомами:
Симптом Хвостека - у разі легкого постукування пальцем по щоці у ділянці підочної (іклової) ямки ( між виличною дугою і кутом роту – fossacanina) виникає скорочення м’язів обличчя на відповідному боці.
Симптом Труссо - після стискання судинно – нервового пучка плеча через 3-5 хвилин виникає тетанія кисті („рука акушера”).
Симптом Люста –згинання стопи і відведення її вбік під час постукування у місці виходу малогомілкового нерва біля голівки малогомілкової кістки.
Лікування
Лікування явних форм спрямовують на створення „ голодного ацидозу” ( водно – чайна дієта на 8 – 12 годин). Харчування переважно вуглеводне (декілька днів), показане різке обмеження коров’ячого молока (багато фосфатів). Призначають протисудомну терапію, в/в введення препаратів Са, броміди, вітамінотерапія.Після насичення організму кальцієм (2-3 дні) на тлі його подальшого приймання і отримання вітамінів (ретинолу, групи В, токоферолу), проводять протирахітичне лікування.