Індекси емісій СО і NO2 під час наземних операцій
Авіадвигунів різних типів
(кілограм шкідливої речовини/кілограм палива)
| № варіанта | Тип ПК | Макси-мальна тяга двигуна, кН | Тип авіадвигуна | Кіль-кість двигу-нів | CПВИТМГ, кг/Н·год | Ксо СО | КNO2 NO2 |
| Ту-134 | Д-30-П | 0,059 | 0,0276 | 0,0067 | |||
| Як-42 | Д-36 | 0,037 | 0,0193 | 0,0084 | |||
| Ту-154М | Д-30КУ | 0,049 | 0,0546 | 0,0054 | |||
| Іл-62М | Д-30КУ | 0,049 | 0,0546 | 0,0054 | |||
| Іл-76 | Д-30КП | 0,049 | 0,0546 | 0,0054 | |||
| Ту-154А | НК-8-2У | 0,061 | 0,0312 | 0,0049 | |||
| Ту-154Б | НК-8-2У | 0,061 | 0,0312 | 0,0049 | |||
| Іл.-62 | НК-8-4 | 0,046 | 0,0277 | 0,0055 | |||
| Як-40 | АІ-25 | 0,039 | 0,1457 | 0,0022 | |||
| Як-40 | АІ-25 з бездимною камерою згорання | 0,039 | 0,0814 | 0,0146 |
Таблиця 3
Масові швидкості емісії СО і NOх двигунів
Повітряних кораблів різних типів
| Номер варіанта | Тип повітряного корабля | Кількість рейсів на рік | Відносна тяга  відповідного режиму (2, 3, 4)
| Масові швидкості емісії, кг/год | |
| СО | NOх | ||||
| Ту-134 | 0,85 0,3 | 5,5 5,5 6,0 | |||
| Як-42 | 0,85 0,3 | 0,2 0,2 0,3 | |||
| Ту-154 | 0,85 0,3 | 6,0 7,5 18,0 | |||
| Іл.-62М | 0,85 0,3 | 6,0 7,5 18,0 | |||
| Іл.-76 | 0,85 0,3 | 6,5 7,5 18,0 | |||
| Ту-154А | 0,85 0,3 | 12,2 10,2 19,1 | |||
| Ту-154Б | 0,85 0,3 | 12,2 10,2 19,1 | |||
| Іл.-62 | 0,85 0,3 | 12,5 11,0 20,5 | |||
| Як-40 | 0,85 0,3 | 7,9 10,4 17,0 | 9,2 4,5 1,6 | ||
| Як-40 (з бездимною камерою) | 0,85 0,3 | 3,1 4,5 6,5 | 9,5 6,0 1,5 |
Задача 2
Виконати еколого-економічну оцінку збитку, який спричиняється річними викидами СО і NOх , за результатами розв’язку відповідного варіанта задачі 1.
Розв’язок
Оцінка збитку З (грн/р) для будь-якого джерела визначається за формулою:
З = m,
де – константа, кількісне значення якої дорівнює 12 грн/ум т; – показник відносної небезпеки забруднення атмосферного повітря (див. табл. 4); – похибка, яка враховує характер розсіювання сумішей в атмосфері (безрозмірна); m – зведена маса річного викиду забруднень із джерела.
Значення визначається за табл. 6 після визначення зони активного забруднення (ЗАЗ).
Для джерел, гирло яких розташоване на висоті h < 10 м, ЗАЗ являє собою коло радіусом 50h з центром в точці розташування джерела; при h 10 м радіус ЗАЗ rЗАЗ = 20h, де h – висота гирла джерела, м; – безрозмірна похибка на підйом факела викидів в атмосфері, яка визначається за формулою:
= 1+ 
,
де Т – середньорічне значення різниці температур у гирлі джерела та в навколишній атмосфері на рівні гирла, °С.
Вихідні дані для розрахунку:
h = 2 м (для режимів 1, 5 табл. 3); h = 50 м (для режимів 2, 3, 4 табл. 3); = 10; Т = 500°С.
Значення зведеної маси m1 і m2 річних викидів відповідно СО і NOх визначається за формулами:
m1 = А1М1,
m2 = А2М2,
де А1, А2 – показники відносної агресивності відповідно СО (А1 = 1) і NOх (А2 = 41,1).
З урахуванням прийнятих значень і оцінка збитку, який спричиняється різними викидами СО (З1) і NOх (З2), буде визначатись за допомогою виразів:
З1 = 120 ·m1,
З2 = 120 ·m1.
На підставі проведених розрахунків зробити висновки про відносний збиток, який спричиняється навколишньому середовищу шкідливими викидами різних класів небезпеки.
Таблиця 4
Значення показника відносної небезпеки забруднення