Управління запасами в логістичних системах
Основними мотивами створення матеріальних запасів є:
1) імовірність порушення встановленого графіка постачань;
2) можливість коливання попиту;
3) сезонні коливання виробництва деяких видів товарів;
4) знижки за покупку великої партії товарів;
5) спекуляція;
6) оптимізація витрат, пов'язаних з оформленням замовлення;
7) можливість негайного обслуговування покупців;
8) зведення до мінімуму простоїв у виробництві через відсутність запасних частин;
9) спрощення процесу управління виробництвом.
У теорії управління запасами виділяють такі їх види:
1. За місцем продукції в логістичному ланцюзі:
– запаси матеріальних ресурсів;
– запаси незавершеного виробництва;
– запаси готової продукції;
– запаси тари;
– запаси зворотних відходів.
2. За фазами процесу відтворення:
– запаси в постачанні;
– запаси у виробництві;
– запаси у дистрибуції.
3. Щодо комплексних логістичних активностей:
– складські запаси;
– транспортні запаси (запаси в дорозі, транзитні запаси), запаси матеріальних ресурсів, незавершеного виробництва або готової продукції, які знаходяться в процесі транспортування;
– запаси вантажопереробки, специфічний складський запас (наприклад, перевантаження в одному транспортному вузлі з одного виду транспорту на інший, консолідація, сортування і т. ін.).
4. За функціональним призначенням (стосуються виробничих і товарних запасів):
– поточні (регулярні) запаси – це основна частина виробничих і товарних запасів, які призначені для забезпечення безперервності процесу виробництва і;
– страхові (гарантійні) запаси – призначені для безперервного постачання споживача за непередбачених обставин: відхилення у періодичності й у величині партій постачань від запланованих, затримки постачань у дорозі, збої у виробничо-технологічних циклах і т. ін.;
– підготовчі (буферні) запаси – це частина виробничого (товарного) запасу, призначена для підготовки матеріальних ресурсів і готової продукції до виробничого або особистого споживання;
– сезонні запаси – це запаси матеріальних ресурсів і готової продукції, створювані і підтримувані за очевидних сезонних коливань попиту або характеру виробництва, транспортування;
– спекулятивні запаси зазвичай створюються фірмами для матеріальних ресурсів з метою захисту від можливого підвищення цін на них або введення протекційних квот і тарифів;
5. Щодо ланки логістичного ланцюга або логістичних посередників:
– запаси у постачальників;
– запаси у споживачів;
– запаси у торгових посередників;
– запаси в посередників у фізичному розподілі.
6. За концентрацією вартості:
– Група А – висока концентрація вартості;
– Група В – середня концентрація вартості;
– Група С – низька концентрація вартості.
Класифікація запасів підприємства за вищевказаними ознаками досить умовна і призначена в основному для їх контролю та поповнення.
Система управління запасами – сукупність правил і показників, які визначають момент часу й обсяг закупівлі продукції для поповнення запасів.
У логістиці застосовуються такі технологічні системи управління запасами:
– система управління запасами з фіксованим розміром замовлення;
– система управління запасами з фіксованою періодичністю замовлення;
– система зі встановленою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня;
– система "Мінімум-максимум";
– система оперативного управління.
Система з фіксованим розміром замовлення. Це класична система, у якій розмір замовлення на поповнення запасу є постійною величиною. Замовлення на постачання продукції здійснюється за умови зменшення наявного на складах логістичної системи запасу до встановленого мінімального критичного рівня, який називають точкою замовлення.
На практиці така система застосовується переважно в таких випадках:
– великі втрати внаслідок відсутності запасу;
– високі витрати на зберігання запасів;
– висока вартість товару, який замовляється;
– високий ступінь невизначеності попиту;
Перевага: передбачає захист підприємства від утворення дефіциту матеріальних ресурсів.
Недоліки:
1) передбачає безперервний облік залишків матеріальних ресурсів на складах логістичної системи з тим, щоб не пропустити момент досягнення точки замовлення;
2) за наявності широкої номенклатури матеріалів необхідною умовою застосування цієї системи є використання технології автоматизованої ідентифікації штрихових кодів.
Система з фіксованою періодичністю замовлення. Замовлення роблять у чітко визначені моменти часу, які віддалені один від одного на рівні інтервали, наприклад один раз на місяць, один раз на тиждень, один раз на 2 тижні і т. ін., а розмір запасу регулюється шляхом зміни обсягу партії.
Регулюючими параметрами цієї системи є максимальний розмір запасу і фіксований період замовлення, тобто інтервал між двома замовленнями або черговими надходженнями партій.
Ця система застосовується в таких випадках:
– умови постачання дозволяють варіювати розмір замовлення;
– витрати на замовлення і доставку порівняно невеликі;
– втрати від можливого дефіциту порівняно невеликі.
Перевага: відсутність необхідності вести систематичний облік запасів на складах логістичної системи. Недолік: необхідність робити замовлення іноді на незначну кількість матеріальних ресурсів, а за умови зростання попиту на готову продукцію виникає небезпека використання запасу до настання моменту чергового замовлення, тобто виникнення дефіциту.
Система із заданою періодичністю поповнення запасів до встановленого рівня. Замовлення подаються не тільки у встановлені моменти часу, але і за умови досягнення запасом граничного рівня.
Перевага: повне виключення недостачі матеріальних ресурсів для потреб логістичної системи. Недолік: необхідність додаткових витрат на організацію постійного спостереження за станом величини запасів.
Система "Мінімум-максимум". Зорієнтована на ситуацію, коли витрати на облік запасів і витрати на оформлення замовлення настільки значні, що стають порівняними із втратами від дефіциту запасів. У разі видачі замовлення його розмір розраховується так, щоб постачання поповнило запаси до максимального рівня. Ця система працює лише з двома рівнями запасів – мінімальним і максимальним, чим і зумовлюється її назва.
Система оперативного управління. Через певні проміжки часу приймається оперативне рішення: "замовляти" або "не замовляти", а якщо замовляти, то яку кількість одиниць товару. Найдієвішим інструментом управління запасами в логістичних системах є АВС і XYZ.
Залежно від концентрації вартості можна теж виділити певні групи матеріальних ресурсів. Цю залежність демонструє АВС-аналіз.
В основі методу ABC лежить так зване правило Парето. Відповідно до нього безліч керованих об'єктів поділяється на дві неоднакові частини (80/20). Аналіз ABC показує значення кожної групи товарів. Зазвичай на 20% усіх товарів, які знаходяться в запасах, припадає 80% всіх витрат.
Дуже поширений у логістиці метод ABC пропонує глибший поділ – на три частини.
Метод ABC – спосіб нормування і контролю за станом запасів, який полягає в розбитті номенклатури N реалізованих товарно-матеріальних цінностей на три частини.
Найбільш типовою є така класифікація:
1. Група "А": найбільш дорогі та коштовні товари, на частку яких припадає приблизно 75–80% загальної вартості запасів, але вони становлять лише 10–20% загальної кількості товарів, які знаходяться на зберіганні.
2. Група "Б": середні за вартістю товари, їх частка в загальній сумі запасів становить приблизно 10–15%, але у кількісному відношенні ці запаси становлять 30–40% продукції, яка зберігається.
3. Група "С": найдешевші. Вони становлять 5–10% від загальної вартості виробів, які зберігаються, і 40–50% від загального обсягу зберігання.
XYZ-аналіз – це спосіб класифікації асортиментних одиниць залежно від рівномірності попиту і точності прогнозування:
– група "X", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які рівномірний, або може незначно коливатися. Обсяг реалізації за товарами, включеними у цю групу, добре передбачається;
– група "У", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), які споживаються в обсягах, що коливаються. Зокрема, в цю групу можуть бути включені товари із сезонним характером попиту. Можливості прогнозування попиту за товарами групи "Y" – середні;
– група "Z", що включає товари (або запаси для їх виготовлення), попит на які виникає лише епізодично, будь-які тенденції відсутні. Прогнозувати обсяги реалізації товарів групи "Z" складно.
Таблиця 2. Матриця проведення аналізів ABC і XYZ
| |||||||||||||||||||||||||