Передумови становлення професійної психології

Поняття про професійну психологію

В основі професійної підготовки психолога лежить формування фахі­вця, здатного розбиратися в різноманітті навколишнього світу і тому краще розуміти проблеми людей у різних сферах життя і діяльності. Професійний психолог не може бути поверховим фахівцем, здатним проводити окремі методики або читати конкретні спецкурси, але не розуміти, що відбувається у навколишньому світі.

Умовно можна виділити наступні принципові відмінності психолога-професіонала від психолога - любителя (аматора):

1.Наявність теоретичної бази у фахівця. В аматора можуть бути великі психологічні знання, але немає загальної картини. Професіонал повинен ма­ти узагальнене орієнтування в проблемному полі психологічного знання, тобто володіти достатньою психологічною культурою.

2.Професійний психолог спирається на науковий метод пізнання. Без такого методу він неспроможний шо-небудь зрозуміти в проблемах навколишньої дійсності: знання начебто є, а допомогти вони не можуть. Науковий метод - основа професійної рефлексії, тобто бачення себе «з бо­ку», основа методологічної бази психології.

3.Професіонал використовує спеціальні психологічні методики, тобто науково обгрунтовані способи діяльності, спрямовані на досягнення визначеної мети - наукової або практичної (діагностика, корекція, розви­ток). Він здатен обирати методики до адекватно поставлених завдань (має достатнє орієнтування в різноманітті психологічних засобів).

4.Психолог-професіонал відрізняється особливою відповідальністю: він не бере усю відповідальність на себе, а всіляко сприяє формуванню цьо­го почуття у клієнта.

5.Професіонал зв'язаний з колегами, включений у професійне середо­вище, співтовариство, у професійне спілкування, у результаті чого здійснюється обмін досвідом, взаємодопомога і підтримка один одного.

6.Наявність документа про професійний фах. Диплом - це знак (хоча і формальний) професіоналізму.

7.Професійна етика, особливий професіональний такт фахівця. Професіонал прагне навчити клієнта обходитися без допомоги психолога (принцип: «Важливо не просто нагодувати рибою, важливо навчити ловити рибу»).

8.Здатність до професійного розвитку і саморозвитку. Саморозвиток аматора часто носить безсистемний характер (задовольняє цікавість, не ба­чить цілого). Досвід свідчить, що в основі дійсного професійного самороз­витку лежить захопленість певною ідеєю.

9.Розвинута професійна психогігієна праці фахівця. Професіонал розвиває здатність до саморегуляції, самоуправління, прагне бути власним 14 психотерапевтом (у кожній справі дуже важливим для оточуючих є особистий приклад професіонала). Поки ще навіть серед професійних психологів є певна недооцінка психогігієни або вони приділяють недостатньо уваги цьому питанню.

10. Професіональне ставлення до нових методів (методик): певна обережність, критичність, усвідомлене відношення до інноваційних психологічних технологій, профілактика міфології щодо психічних явищ, а також деструктивних культів (сект) і практик.

Передумови становлення професійної психології

Виникнення професійної психології було підготовлено століттями філософських міркувань, духовних пошуків, розробками медичних і педагогічних теорій і практик, біологічними і фізіологічними дослідженнями. Особлива роль Аристотеля як автора трактату «Про душу». Його називають «батьком психології».

Необхідні передумови (або вимоги) виникнення професії психолога:

1) існування поняття «психології» як особливої сфери людської діяльності, необхідної у суспільстві:

2) наявність співтовариства психологів, для яких психологія є основною діяльністю і заробітком;

3) існування системи підготовки фахівців - психологів.

З урахуванням цих вимог виникнення психологічної професії пов'язу­ють з виділенням психології у самостійну дисципліну, тобто організацією В. Вундтом (1832-1920) у 1879 р. у м. Лейпцигу першої експериментальної психологічної лабораторії і на її базі - психологічного інституту (як науково-дослідного, так і навчального закладу). У цьому інституті в різній формі пройшли підготовку:

- В.М. Бєхтєрєв (1857-1927) - психолог, фізіолог, невролог, лікар, що створив у 1885 р. першу в Росії експериментальну психологічну лабораторію в Казанському університеті, а в 1908 р. - Психоневрологічний інститут у Санкт-Петербурзі.

- Г.І. Челпанов (1862-1936) - створив перший у Росії психологічний інститут (який почав роботу в 1912 р., офіційно відкритий у 1914 р., нині це Психологічний інститут РАО).

- Н.Н. Ланге (1858-1921) - один з перших експериментальних психологів у Росії (м. Одеса).

- Д.Н. Узнадзе (1886-1950) - засновник грузинської психологічної школи.

- Д. Кеттелл (1860-1944) - перший в історії професор психології (США).

Існують також інші передумови виникнення професійної психології, а саме

1. Виникнення в !8 ст. у Франції нового гуманного підходу до психічно нездорових людей. Перш за все це пов'язано з іменем Ф. Пінеля, якого вважають засновником психіатрії. У той час хворих прирівнювали до злочинців та били їх.

2. Становлення наукового підходу до вивчення психічних захворю­вань і науково обгрунтованої психотерапії: лікування гіпнозом у кінці 19 століття (у Франції - Ж.М. Шарко, І. Бернгейм, П. Жане; в Австро-Угорщині -1. Брейер і 3. Фрейд; у Росії - А.А. Токарський і В.М. Бєхтсрєв). Пізніше 3. Фрейд створив психоаналіз - першу психотерапевтичну систему, в основі якої - психологічні засоби.

3. Розвиток психологічного тестування (психодіагностики) наприкінці 19 ст. - на початку 20 ст. (в Англії - Ф. Гальтон, у Франції - А. Біне).

4. Виникнення на початку 20 ст. у США Суспільства розумової гігієни (К. Бірс).

5. Становлення з кінця 19 ст. основних галузей психології, включаючи прикладні.

6. Виникнення в 10-і роки 20 ст. у США професійного консультування (Ф. Парсон).

7. Становлення в той же час основних наукових шкіл психології.

8. Становлення в 40-і роки 20 ст. у США екзистенціально-гуманістичної психології і консультативної практики (К. Роджерс).