Тема № 4 Екологічний аудит підприємств
Мета заняття: вивчити та обґрунтувати практичну значимість екологічного аудиту підприємств. Навчитись використовувати методику ЕА на практиці. Зясувати особливості процедур ЕА різних видів підприємств.
Методичне забезпечення: Методики ЕА підприємств, методичні вказівки за темою заняття, методика ЕА територій, експрес-аудит водовідведення (повітяохоронної діяльності, поводження з відходами тощо), підручники, презентації, матеріали конференцій, публікації.
Теоретичне і методичне забезпечення.
1. Методика експрес-аудиту викидів в атмосферу
1. Виконати стислий опис виробництва (його основного призначення).
2. Зробити опис технологічних процесів, у результаті яких здійснюються вики-ди в атмосферу, та надати перелік основного технологічного обладнання.
3. Зазначити закони й нормативні акти, що регулюють викиди в атмосферу (за наявності навести також галузеві стандарти).
4. Вказати загальну кількість джерел викидів в атмосферу (з виділенням орга-нізованих та неорганізованих) і режим викидів (безперервний, періодичний та ін.).
5. Надати окремо дані про неорганізовані джерела викидів ( їх % від об’єму усіх викидів).
6. Зібрати дані про склад атмосферних викидів (дані власної лабораторії підприємства або додаткових замірів), тобто дати характеристику викидів.
7. Зазначити основні забруднюючі речовини (відповідно до виробничих процесів).
8. Перевіряється дозвіл на викиди в атмосферу (на певний їх перелік та кількість).
9. Аналізуються дані фактичних викидів відносно зазначених нормативів (у проектах ГДВ) через нормативи екологічної безпеки.
10. Характеризуються причини будь-яких неконтрольованих викидів та вжиті заходи для їх контролю.
11. Перевіряється система моніторингу викидів в атмосферу (здійснення лабораторного контролю на підприємстві або спеціалізованими організаціями) та зазначається міра відповідальності підприємства за контроль викидів (санкції з боку природоохоронних організацій).
12. Перевіряється стан повітря у виробничих приміщеннях підприємства ( на виділених робочих місцях та робочёих зонах).
13. Указуються факти порушень нормативів за забрудненням атмосфери за певний період та відповідні вжиті заходи.
14. Перевіряється наявність перспективних та поточних планів заходів щодо зменшення забруднення атмосфери.
Питання для самоперевірки:
1. Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка діяльності підприємства у сфері охорони атмосферного повітря.
2. Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?
2. Методика експрес-аудиту скидів у водні об’єкти
1. Описати всі джерела технологічної та господарсько-питної води і навести дані стосовно якості цих джерел.
2. Зазначити закони та нормативні акти, що регулюють скиди стічних вод (за наявності назвати також галузеві стандарти).
3. Проводиться стислий опис розподілу потоків води, що йде на технологічні потреби підприємства. Вказуються обсяги водопостачання (проектний та фактичний) і способи обліку води (витратоміри, лічильники роботи обладнання).
4. Схарактеризувати всі джерела із зазначенням виникнення стічних вод різних категорій (дані статзвітності 2 – ТП (водгосп)).
5. Зазначається якісний склад стічних вод (за різними категоріями окремо).
6. Перевіряється форма звітності 2 – ТП (водгосп) на повноту та якість подання інформації. Перевірити дозволи на скиди стічних вод.
7. Надати перелік усіх регламентуючих органів, з якими підприємство контактує з питань стічних вод.
8. Наводиться характеристика систем зворотного водопостачання (за її наявності).
9. Надати технічний опис процесів очистки стічних (і зворотних) вод та оцінити її ефективність на основі перевірки результатів хімічного аналізу стоків.
10. Зазначити місця скидання очищених (неочищених) стічних вод.
11. Характеристика стану очисних споруд та опис системи моніторингу стоків (постійного лабораторного контролю).
12. Навести дані про міську каналізаційну систему з точки зору її пропускної здатності і її зв’язок із розвитком підприємства.
13. Аналізується план природоохоронних заходів на ефективність виконання. При виявленні нездійснених заходів зазначається міра відповідальності і проводиться економічне обґрунтування фінансових збитків підприємства (може включатися перевірка фактичних викидів з даними ліміту).
14. Перевірка наявності можливих фактів забруднення водойм та підземних вод, аналіз причин та зазначення відповідних санкцій.
Питання для самоперевірки:
1. Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка раціональності водокористування підприємства та в області охорони водних ресурсів.
2. Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?
3. Методика експрес-аудиту промислових відходів
1. Виконати стислий опис виробництва (його основного призначення) та проаналізувати інвентаризаційні відомості про матеріально-енергетичний баланс.
2. Зробити опис технологічних процесів, у результаті яких утворюються відходи (джерел відходів).
3. Указати потоки небезпечних відходів за їх якісним складом та об’ємами (включити біологічні та радіоактивні відходи). Перевірити дозволи на утворення відходів ( за їх якісним та кількісним складом).
4. Проаналізувати всі наявні на підприємстві звітні форми щодо поводження з відходами (№1 – токсичні відходи, 11 – МТП, 14 – МТП, матеріали реєстрації та паспортизації відходів).
5. Зазначити закони та нормативні акти (регіонального, місцевого значення), що регулюють усі процеси щодо поводження з відходами.
6. Зазначити прізвища працівників підприємства, відповідальних за всі питання поводження з відходами. Надати перелік організацій, з якими підприємство контактує (співпрацює) з питань, пов’язаних із відходами.
7. Надати опис системи моніторингу відходів на всіх стадіях життєвого циклу виробництва (системи спостереження за рухом відходів та методики лабораторного аналізу ступеня небезпеки відходів).
8. Дати характеристику методів переробки, зберігання та вилучення відходів підприємства.
9. Надати опис усіх сховищ на території підприємства та місць тимчасового зберігання відходів різних класів небезпеки.
10. Перевірити, чи забезпечено необхідний розподіл потоків сировинних матеріалів і відходів.
11. Надати перелік небезпечних і токсичних матеріалів, що використовуються на підприємстві.
12. Зазначити методи транспортування відходів і кому належать транспортні засоби.
13. Скласти перелік усіх небезпечних відходів, які вилучаються з підприємства.
14. Зазначити наявність на підприємстві організованих місць тимчасового збирання відходів, ставків-відстійників, систем рекультивації, а також власних систем переробки відходів.
15. Перевірити план заходів щодо поводження з відходами (програми мінімізації відходів) та ефективність їх здійснення.
Питання для самоперевірки:
3. Складіть перелік законодавчих документів та нормативних актів, на основі яких повинна здійснюватися аудиторська оцінка діяльності підприємства щодо поводження з відходами.
4. Які інформаційні дані перевіряються за формами статистичної звітності №1–токсичні відходи, 11–МТП, 14–МТП?
5. Які інформаційні дані, що були зібрані під час аудиту, повинні вноситися у відповідні аудиторські висновки?
Екологічний аудит підприємства (організації)
Планування аудиту
Початковий етап роботи
Основа успішної аудиторської роботи - взаєморозуміння між аудиторами й представниками об'єкта ЕА (організації) у всьому, що стосується процедур екоаудиту. Для цього особи, що беруть участь в аудиторському процесі (з боку організації, що підлягає ЕА), повинні мати повне уявлення про них. Аудитор повинен мати досвід про функціонування системи управління навколишнім середовищем, охорону здоров'я й екологічну безпеку. Таким чином, конфлікт між незалежністю аудиторів й їхнім професійним досвідом, уявленням про функціонування муніципальних СЕМ якоюсь мірою неминучий. Члени аудиторської команди повинні бути компетентними у питаннях управління навколишнім середовищем на муніципальному рівні, і в той же час незалежними від адміністрації. Як правило, в органах влади недооцінюють значення аудиту, тому доводиться організовувати одне або кілька нарад на міському рівні, для того щоб ідеї аудиту були адекватно прийняті.
Планування аудиту
Екологічний аудит стосується наступних сфер і аспектів:
* відповідність законодавству й офіційній політиці в галузі навколишнього середовища;
* вплив на навколишнє середовище виробничих процесів і методів господарювання, існуючі СЕМ, СМЯ ;
* діяльність органів управління, в т.ч. екологічного, включаючи моніторинг стану навколишнього середовища, контроль впливу, реєстрацію у встановленому порядку;
* діяльність виробничих управлінь комунального господарства;
* використання ГІС технологій щодо землевпорядкування територій міста;
* зв’язки з громадськістю, освітянськими структурами;
* природоохоронні заходи, програми, що проводились або заплановані, їх спрямованість, зміст, перспективність та актуальність;
* економіка природокористування, інвестиційна політика й планування в галузі навколишнього середовища;
* гласність відносно висновків аудиту;
* у рамках МЕА особливе значення надається ефективному виконанню програм в галузі навколишнього середовища (наприклад, у тім, що стосується поінформованості про екологічні проблеми).
2. ОГЛЯД СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА
А) Стан навколишнього середовища
Основне завдання - опис й аналіз стану навколишнього середовища на підставі вже наявної інформації. Треба насамперед звертати увагу на використання ресурсів, якість вод й атмосферного повітря, обіг із твердими відходами, санітарний стан ґрунтів. Можуть оцінюватися й інші екологічні показники, наприклад, шум, вібрація, тепловий, світловий вплив, електромагнітні поля, тощо.
Б) Система моніторингу для оцінки стану навколишнього середовища
Оцінюється організація й проведення екологічного моніторингу, надійність системи заходів і способів відбору проб, а також технічний рівень моніторингу й вірогідність одержуваної інформації. Якщо моніторингу підлягають системи якості, спеціально вповноважені аналітичні лабораторії, відомості про них також рекомендується включати в огляд.
АУДИТОРСЬКІЙ ЗВІТ
Аудиторська команда
Вибирається керівник аудиторського процесу. У його обов'язки входить забезпечення бюджетними й іншими ресурсами для проведення аудиту, контакти із зацікавленими організаціями, наприклад, муніципальною комісією з питань охорони навколишнього середовища, відбір і підготовка аудиторського персоналу, коректування аудиторської програми відповідно до попередніх результатів аудиту або існуючої інформації, контроль за дотриманням цілей і норм екологічного аудиту.
Розподіл відповідальності
Відповідно до схеми МЕА, кожен фахівець готовить докладний висновок (текст, графіки, таблиці, додатків), які представляє керівникові аудиторської групи. Висновки поєднуються керівником в аудиторський звіт. Фахівці визначають напрямки аудиту, пов'язані з їхньою професійною компетенцією, оцінюють виконання організацією, що підлягає ЕА програм з охорони навколишнього середовища й готують пропозиції з усунення недоліків.
Планування часу
Аудит ділиться на кілька стадій; кожна з них вимагає попередніх робіт, що зазвичай забирають більше часу, чим власне аудиторська перевірка. Фахівцям потрібно час на те, щоб ознайомитися з місцевими умовами.
Необхідно прогнозувати як час, необхідний для власне аудиторської роботи, так і період, на який поширюються заходи аудиту. Фахівці повинні планувати свою роботу на кілька місяців вперед, тому що аудит здійснюється в кілька етапів.
Збір даних
Важливо відмітити, що аудит завжди спирається на вже наявні дані. У рамках аудиторської процедури відбувається їхній збір і обробка. Це робиться по-різному, у залежності від спрямованості аудиту - "Огляд стану навколишнього середовища" чи "Виконання програм з охорони навколишнього середовища"; в обох випадках попередня інформація збирається до початку роботи. У деяких містах огляди стану навколишнього середовища готуються регулярно (раз у рік), що служить інформацією для МЕА. Фахівці, що працюють у даній сфері, мають доступ до цих щорічних джерел. Аудит "Виконання програм з охорони навколишнього середовища" - це крок вперед у порівнянні з "Оглядом стану", і здійснюється він на основі контакту з представниками промислових підприємств для досягнення розуміння в проблемних областях, вже описаних в "Огляді стану навколишнього середовища". Збір даних, перш за все, набуває вигляду інтерв'ю, аналізу статистичних даних та матеріалів науковців, дисертаційних досліджень, даних санепідстанцій, галузевих служб тощо.
При цьому використовуються особисті дослідження та перемовини. Доцільно використовувати великі ряди спостережень за станом навколишнього природного середовища, картографічні матеріали, знімки з супутників, дані опитування населення тощо.
Аналіз даних
Одна з важливих особливостей екологічного аудиту - аналіз зібраних даних, що демонструє сильні й слабкі сторони системи управління навколишнім середовищем на підприємстві, надійність методів екологічного моніторингу. Важливо опиратися на загальновизнані нормативи - ГДК (гранично допустимі концентрації), нормативи ВОЗ (Всесвітньої організації охорони здоров'я) і національні. Крім того, моніторинг повинен приділяти увагу контрольним (фоновим) показникам. При складанні висновків повинні відзначатися й аналізуватися такі зміни якості навколишнього середовища, які не пов'язані із впливом підприємства.
Аудиторський звіт
Проект аудиторського звіту готується відразу ж після проведення аудиту. Муніципальні службовці, що безпосередньо брали участь у процесі аудиту (наприклад, працівники управлінь з охорони навколишнього середовища й глави департаментів, де проводився аудит), повинні знайомитись з аудиторськими оцінками до написання звіту.
Проект звіту повинен бути наданий для ознайомлення муніципальним службовцям. Керівник аудиту вирішує, чи доцільно вносити в нього після цього якісь зміни. Після цього звіт передається замовникові, а також клієнтові (організації, що підлягала ЕА). Про зміст звіту повинні бути сповіщені як органи міського управління, так і громадськість. Ознайомившись із результатами аудиту, адміністрація міста розглядає можливість ознайомлення з ними громадськості, тому що інформація про хід аудиторської перевірки й виконання програм з охорони навколишнього середовища подається у формі офіційного звіту. Цим закладається початок усунення недоліків в екологічній політиці, якщо вони є.
Звіт повинен бути написаний зрозуміло й стисло, на підставі лише кількісних стверджень, таких як, наприклад: «Рівень ГДК у центрі міста перевищувався два рази за місяць». У практиці аудиту використовується термін «висновки». Вони є основним результатом аудиту. Аудитори відповідають за складання звіту в відповідності до використаних критеріїв аудиту. Звіт повинен сприяти усуненню недоліків і пишеться таким чином, щоб був зрозумілим пріоритет необхідних змін (ранжування вирішення проблем) і давалися чіткі рекомендації для органів управління.
Аналіз муніципальної політики й систем управління навколишнім середовищем є ще одним важливим компонентом звіту. У цій сфері результатам нелегко додати кількісну форму, якщо вони, наприклад, стосуються відсутності інформації або механізму відповідальності за усунення недоліків. Муніципальний екологічний аудит дає результати технічного характеру, якими можуть скористатися зі своєї ініціативи, наприклад, начальники департаментів. Коли ж аудитори надають результатам досить загального характеру, як, наприклад, неефективність інформаційного обміну за межами муніципалітету або відсутність механізму відповідальності в певних областях, то це не дає можливості в робочому порядку почати необхідні зміни, - рішення про них повинне прийматися муніципальними комісіями або адміністрацією. Щоб приступити до дій на цьому рівні, необхідно спочатку привернути увагу громадськості до екологічних проблем.
Таким чином, відповідальність муніципальних комісій й адміністрації передбачається схемою аудиту.
АУДИТОРСЬКИЙ ВИСНОВОК
Після надання аудиторських звітів органи міського управління (або орган, що замовив аудит) ознайомлюються з «Висновком». У цьому документі відображаються як основні принципи, так і конкретні висновки аудиту. Головна мета його - інформувати громадськість про хід виконання муніципальних програм, пов'язаних з навколишнім середовищем, і дати необхідні рекомендації управлінню міста з метою вдосконалення екологічно безпечного управління.
Аудиторський звіт
Остання фаза аудиту в схемі МЕА називається «аудиторський звіт». Вона містить в собі оцінку якості проведеного аудиту і його відповідності концепції МЕА.
У звітному процесі бере участь команда експертів. Технічно оцінюється саме екологічний «Висновок», але при цьому перевіряється весь аудит, його відповідність вимогам МЕА. Звітний процес не зосереджується на деталях, пов'язаних з аудиторською роботою, однак від аудиторів очікується дотримання тих же принципів. «Висновок» доцільно оцінювати до його опублікування, щоб можна було виправити помилки. У майбутньому очікується включення звітного процесу в схему МЕА як її компонента.
Аудиторський цикл
Аудит носить повторюваний характер, тому невірні висновки повинні згодом переглядатися. Періодичність аудиту залежить від конкретних умов. Рік - у більшості випадків занадто короткий строк. На муніципальному рівні найбільш підходящим є строк в 2 - 3 роки (може бути прийнятий і більш короткостроковий період). Зручно проводити аудит у декількох областях, користуючись річними екологічними звітами, які регулярно подають багато муніципалітетів. Таким чином, працюють із екологічними параметрами, що підлягають систематичному моніторингу, для яких існують ГДК або інші нормативи. Якщо звіт складений правильно, він призводить до усунення недоліків. З іншого боку, справжнім продовженням аудиту служить оповіщення населення про його результати й - після того, як екологічні проблеми стануть надбанням громадськості - забезпечення їхнього рішення місцевою адміністрацією. Документально оформлені дані й висновки аудиту повинні зберігатися для майбутнього використання. При цьому важлива правильність датування й підпису на всіх документах, що здаються в архів. Інакше вони виявляться марними, тому що за період аудиту може складатися кілька варіантів висновку, і потрібно, щоб була можливість навіть через багато років знайти останню версію аудиторського висновку.
Питання для самоконтролю
1. Обґрунтуйте еколого-економічну доцільність проведення ЕА.
2. Які переваги від ЕА?
3. Які питання розглядаються щодо викидів в атмосферу?
4. Які питання розглядаються щодо викидів в атмосферу?
5. Які питання розглядаються щодо утворення відходів?
6. Які питання розглядаються щодо скидів у поверхневі водні об’єкти?
7. Економічні переваги від проведення ЕА.