Проаналізовані положення закріплені ст. 136 КУ.

Ст. 137 КУ визначає коло питань, за яким АРК здійснює нормативне регулювання.

Нормативне регулювання, яке самостійно здійснює АРК, стосується питань, вирішення яких безпосередньо пов'язане з життєвими інтересами місцевого населення: раціональне використання земель, природних ресурсів (сільське господарство і ліси, меліорація і кар'єри, мисливство, рибальство); реалізація соціально-економічних прав громадян (громадські роботи, ремесла та промисли, містобудування і житлове господарство, транспорт загального користування, автошляхи, водопроводи, санітарна і лікарська служби); задоволення культурних потреб громадян (музеї, бібліотеки, театри, історико-культурні заповідники та ін.), а також врахування специфічних умов Криму (туризм, готельна справа).

Правовий статус АРК насамперед проявляється в її компетенції. Перелік питань, що належать до її відання, дається у ст. 138 КУ.

Згідно ст. 139 КУ : В Автономній Республіці Крим діє Представництво Президента України, статус якого визначається законом України.

Правовий статус Представництва Президента України визначено Законом України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» від 2 березня 2000 р. За цим законом Представництво очолюється постійним представником Президента України, який призначається на посаду і звільняється з посади Президентом України. Основними завданнями представника Президента є здійснення повноважень щодо забезпечення проведення в життя Конституції України, а також сприяння взаємодії органів державної виконавчої влади України з відповідними органами Автономної Республіки Крим, однаковому застосуванню актів законодавства з питань, віднесених до відання України.

Таким чином, Конституція України закріплює статус АРК як невід'ємної складової частини України, підтверджуючи і закріплюючи тим самим цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів. Такий конституційний припис повністю знімає питання щодо можливості приєднання Криму до будь-якої іноземної держави або набуття ним статусу суверенної держави. Також слід зазначити, що опитування населення автономії чи проведення місцевого референдуму щодо цих положень є антиконституційним і не може мати правових наслідків.

Суть територіальної автономії полягає передусім у праві її населення (громадян відповідної держави, які постійно проживають у межах цієї автономії) і тих органів, які воно обирає, самостійно вирішувати питання, віднесені до відання автономії.

Коло повноважень АРК визначається Конституцією України. Саме в їх межах автономія самостійно вирішує віднесені до її відання практичні питання організації державного і громадського життя на своїй території. Все перелічене ще раз дає можливість визначити АРК як суто адміністративно-територіальну автономію, незалежно від деяких ознак, які характеризують зазвичай політичну автономію (Конституція, парламент, уряд, власні символи).

В И С Н О В К И.

Розглянувши питання конституційно-правових основ територіального устрою України слід зробити наступні висновки:

КУ досить чітко визначає організацію території держави, її складових частин, їх правовий статус, побудову взаємовідносин центральних органів з місцевими. Ст. 2 КУ визначає Україну як суверенну, унітарну, цілісну та недоторкану.

На момент проголошення незалежності Україна вже мала сформований територіальний устрій, який зазнав за останні майже сімнадцять років дуже мало змін. Територіальний устрій України, і зокрема її адміністративно-територіальний устрій, формувався протягом майже тисячі років. Ще часи Київської Русі, від якої беруть свій початок державотворчі процеси на українських землях, вона вже мала свій адміністративно-територіальний поділ (землі-княжіння, волості, князівства, верв, громада, пізніше – полки, сотні, губернії, повіти, волості, землі, райони, округа, сільради).

Незважаючи на те, що Україна є унітарною республікою з ускладненою системою адміністративно-територіального поділу, є всі підстави стверджувати, що цей поділ не простий і він відтворює складність соціально-економічних та політичних процесів, які є на теренах України. Водночас динамічний розвиток перетворень у нашій державі буде чинником новелізації системи і структури адміністративно-територіального поділу і прийняття нового законодавства з цього питання.

Конституція України закріплює статус АРК як невід'ємної складової частини України, підтверджуючи і закріплюючи тим самим цілісність і недоторканність території України в межах існуючих кордонів. Такий конституційний припис повністю знімає питання щодо можливості приєднання Криму до будь-якої іноземної держави або набуття ним статусу суверенної держави. Також слід зазначити, що опитування населення автономії чи проведення місцевого референдуму щодо цих положень є антиконституційним і не може мати правових наслідків.

Список літератури:

1. Конституція України розділи 9 і 10, 1996 року (із змінами та доповненнями)

2. Закон УРСР “Про відновлення Кримської Автономної Соціалістичної Республіки” від 12 лютого 1991 року

3. Закон України “Про Автономну Республіку Крим” від 17 березня 1995 року

4. Конституція АРК 1998 року, затверджена ЗУ “Про затвердження Конституції АРК” від 23 грудня 1998 р.

5. Закон України “Про Верховну Раду АРК” від 10 лютого 1998 року

6. Закон України “Про представництво Президента в України в АРК” від 2 березня 2000 року

7. Закон України “Про вибори депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів”

8. Закон України “Про статус депутата Верховної Ради Автономної Республіки Крим” від 22 грудня 2007 року // ВВР. – 2007. - № 14. – ст. 168

9. Закон України “Про столицю України – місто-герой Київ” від 15 січня 1999 року

10. Кравченко В.В. Конституційне право України : навч. посіб. / В. В. Кравченко ; рец.: А. М. Колодій, М. О. Пухтинський. - 5-е вид., виправл. та доповн. - К. : Атіка, 2007 (К.). - 568 с.

11. Погорілко В.Ф. Конституційне право України : підручник / В. Ф. Погорілко, В. Л. Федоренко ; рец.: М. О. Баймуратов, В. М. Кампо ; Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. Київський університет права. - К. : Наукова думка; Прецедент, 2007 (К.). - 344 с.

12. Фрицький О.Ф. Конституційне право України: Підручник. – 3- вид., перероб. і доп. - К.: Юрінком Інтер, 2006. - 512 с.

13. Шляхтун П.П. Конституційне право України : підручник / П. П. Шляхтун ; рец.: А. І. Дмитрієв, М. І. Обушний, Н. М. Оніщенко. - К. : Освіта України, КНТ, 2008 (К.). - 592 с.

14. Адельсеітова А.Б. Організаційно-правові питання діяльності Верховної Ради Автономної Республіки Крим. Автореф. дис.... канд. юрид. наук. Київ – 2004 .

15. Баранчик В.М. Політико-територіальна організація України: проблеми конституційно-правової теорії та практики : Автореф. дис. ... канд.. юрид. наук / КНУ імені Тараса Шевченка. – К., 1997

16. Заяць І.Я. Правовий статус області в Україні: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук / Національна юридична академія ім. Ярослава Мудрого. – Х. 2001

17. Журавський В. Щодо реформи адміністративно-територіального устрою України. // Право України. – 2005. – № 8

18. Магновський І.Й. Реформування адміністративно-територіального устрою України на сучасному етапі державотворення / І.Й.Магновський // Актуальні проблеми чинного адміністративного законодавства: шляхи подолання та перспективи вдосконалення : Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. (м. Івано-Франківськ, 30-31 травня 2008 р.). - Івано-Франківськ : ПЮІ ЛДУВС. - 2008. - C. 245-248

19. Магновський І. Місто як складова адміністративно-територіального утрою України / І.Магновський // Право України / Міністерство юстиції України. - К. : Мінюст України. - 2009. - № 4. - C. 140-146 (Шифр ПУ1/2009/4)

20. Магновський І. Особливості конституційно-правового статуту Автономної республіки Крим / І.Магновський // Юридична Україна / Київський регіональний центр Академії правових наук України : Юрінком Інтер. - 2009. - № 5. - C. 21-24

21. Магновський І. Правові аспекти реформування адміністративно-територіального устрою сільського району в Україні / І.Магновський // Право України. - 2009. - № 1. - C. 51-57 (Шифр ПУ1/2009/1)

22. Овдієнко Я. Функції влади Автономної Республіки Крим, їх класифікація / Я.Овдієнко // Підприємництво, господарство і право. - 2009. - № 5. - C. 7-10

23. Онупрієнко А. Концептуальні питання адміністративно-територіального устрою України / А.Онупрієнко // Вісник Академії правових наук України / Президія Академії правових наук України : Видавництво "Право" Академії правових наук України. - ISSN 1993-0909. - 2008. - № 3. - C. 140-143

24. Орловський О.С. Правові засади реформування адміністративно-територіального устрою міст з районним поділом / О.С.Орловський // Південноукраїнський правничий часопис : Науковий журнал / Одеський юридичний інститут Харківського національного університету внутрішніх справ : Одеський юридичний інститут ХНУВС. - 2006. - №4. - C. 162-165

25. Павлович Я.П. Чи потрібний місту Севастополю спеціальний статус? / Я.П.Павлович // Науковий вісник Львівського державного університету внутрішніх справ. - Львів, 2008. - Вип. 2. - C. 165-172

26. Поролло Я.А. Некоторые экономико-правовые вопросы районирования и административно-территориального устройства Украины / Я. А. Поролло, М. А. Пекина // Вісник Луганського державного університету внутрішніх справ. - Луганськ, 2008. - Вип № 2. - C. 190-195

27. Софінська І.Д. Субсидіарность як європейський стандарт місцевого самоврядування / І.Д.Софінська // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні : Тези доповідей на Всеукраїнській конференції ад’юнктів, аспірантів та здобувачів (26 вересня 2008 р.). - Львів, 2008. - C. 217-220

28. Неделько О.О. Особливості функціонування влади в Автономній Республіці Крим // Вісник Запорізького юридичного інституту : Науково-практичний збірник / – Запоріжжя : ЗЮІ ДДУВС. – 2007. – Вип. № 1 (39). – C. 3-10

29. Фрицький О.Ф., Новікова Л.О. Проблемні питання реформування адміністративно-територіального устрою, їх вплив на становлення та розвиток місцевого самоврядування в Україні.\\ Науковий вісник Юридичної академії МВС – 2005, № 2

30. Хонда М.П. Поняття столиці України – міста Києва та його конституційно-правового статусу // Держава і право : Збірник наукових праць. – 2007. – Вип. 35. – C. 233-239