Римські критерії ІІІ діагностики функціональної диспепсії

Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, зазначених нижче:

1. Постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт( відчуття ранного насичення, нудота,здуття живота,зригування, непереносимість жирної їжі) у верхній частині живота (вище пупка).

2. Біль не зменшується після дефекації або не пов'язаний із зміною частоти або характеру випорожнень (тобто, не синдром подразненого кишечника).

3. Відсутні докази запального, метаболічного або неопластичного процесу, а також анатомічні зміни, здатні пояснити виявлені ознаки захворювання.

Зазначені ознаки спостерігаються, принаймні, один раз на тиждень протягом, принаймні, 2 місяців до встановлення діагнозу.

Види функціональної диспепсії:виразкоподібний, дискінетичний, неспецифічний

План обстеження дітей із СЦБ та диспепсією:

1. Ретельний збір анамнезу.

2. Загальне клінічне обстеження.

3. Загальний аналіз крові.

4. Аналіз крові на цукор.

5. Загальний аналіз сечі.

6. Аналіз сечі на кетонові тіла.

7. Копрограма.

8. УЗД черевної порожнини

 

Лікування функціональної диспепсії:

Обов'язковим компонентом терапії функціональної диспепсії та є нормалізація вегетативного статусу і психоемоційного стану, консультація психоневролога, психолога.

Дієта при функціональній диспепсії у великій мірі визначається індивідуальною переносимістю продуктів. Також виключаються всі продукти, здатні викликати болі в епігастрії, печію, відрижку: жирні блюда, копчені ковбаси, міцні м'ясні, рибні і грибні бульйони, щі, борщі, житній хліб, свіжа випічка, млинці, газовані напої, кава, редиска, гострі приправи. Хворим дозволяється вживання білого хліба, краще вчорашнього, сухарів з білого хліба, сухого печива, вегетаріанських супів і супів на неміцних бульйонах, супів-пюре, відварного м'яса, парових котлет, фрикадельок (яловичина, курка, кролик, індичка), відварної риби, каш (манної, рисової, гречаної, вівсяної) з додаванням молока, макаронних виробів, яєць зварених некруто, парових омлетів, молока цілісного і сиру, кефіру, йогуртів, негострого сиру, киселю, желе, компотів з солодких сортів ягід і фруктів, відварних овочів (буряка, картоплі, кабачків, гарбуза, цвітної капусти), сирої тертої моркви, солодких груш без шкірки, бананів, печених яблук. Приймати їжу рекомендується не менше 5 разів на день, дітям 2-го року життя 6 -7 разів невеликими порціями.

Медикаментозна терапія: антисекреторні та антацидні препарати при виразкоподібній(больовій) диспепсії, прокінетики( при дискінетичному варіанті),спазмолітині препарати,ферментні препарати, препарати, що корегують зміни у ВНС.

Лікування нападу блювання при СЦБ:

  • Корекція порушень ВНС та ЦНС
  • Відновлення водного балансу: пероральна(регідрон, Хумана електроліт, ораліт, кип'ячена вода), або при невпинному блюванні парентеральна регідратація.
  • Раціональне вигодовування. Водно – чайна пауза 6 -8 годин у харчуванні, сухий білий хліб, каші на воді, овочеві пюре пісні, без капусти, моно або трикомпонентні, виключити цільне молоко та м‘ясо з харчування на 4-5 днів. Грудне молоко та високоадаптовані молочні суміші не виключаються з харчування. Годування здійснюється половинним об'ємом протягом 2-3 днів із поступовим (протягом тижня) поверненням до повноцінного раціону дитини даної вікової групи.
  • Прокінетики.
  • Спазмолітики (но-шпа під язик та в/м у віковій дозі).
  • Ферменти (креон, мезим-форте, панкреатин).

 

Клінічні прояви і діагностичні критерії

ФП - поняття клінічне, у зв'язку з чим слід в їх діагностиці враховувати тривалість порушень, складову сумарно не менше 4 місяців

СИНДРОМ РУМІНАЦІЇ (Р92.1; F98.2). Румінація — це постійна регургітація недавно з'їденої їжі, яку дитина знов пережовує і повторно ковтає, але при цьому відсутні ознаки будь-якого явного органічного захворювання.

Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак:

1. Безболісна регургітація їжі в ротову порожнину, пережовування або її вигнання, що повторюється, яка:

а. Починається незабаром після їди;

b. Не відбувається під час сну;

с. Не реагує на стандартне лікування, що призначається при гастроезофагеальному рефлюксі.

2. Відсутність позивів на блювання.

3. Брак доказів запального, анатомічного, метаболічного або неопластичного процесу, який зміг би пояснити ознаки захворювання.

Вказані ознаки спостерігаються принаймні один раз на тиждень в перебіг принаймні 2 місяців до встановлення діагнозу.

 

АЕРОФАГІЯ (R14; F45.3) – відчуття розпирання в епігастрії, що виникає внаслідок надмірного заковтування повітря і зменшується після відрижки повітрям.

Діагноз встановлюють за наявності принаймні 2 ознак, вказаних нижче:

1. Заковтування повітря.

2. Здуття живота із-за скупчення повітря в кишечнику.

3. Відрижка, що повторюється, і підвищене виділення газів з кишечника.

Вказані ознаки спостерігаються, принаймні, один раз в тиждень в перебіг принаймні 2 місяців до встановлення діагнозу.

 

СИНДРОМ ЦИКЛІЧНОГО БЛЮВАННЯ (cyclic vomiting syndrome – CVS) (R11) – захворювання переважно дитячого віку, що виявляється стереотипними повторними епізодами блювання, періодами повного благополуччя, що змінялися.

 

ФУНКЦІОНАЛЬНА ДИСПЕПСІЯ (К30) — це постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота. При цьому дискомфорт — це неприємні суб'єктивні відчуття (але не біль), які можуть включати самі різні симптоми.

Діагноз встановлюють за наявності всіх ознак, вказаних нижче:

1. Постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині животі (вище пупка).

2. Не зменшується після дефекації або пов'язана із зміною частоти або характеру випорожнень (тобто, не синдром знервованого кишечника).

3. Відсутні докази запального, метаболічного або неопластичного процесу, а також анатомічні зміни, здатні пояснити ознаки, що виявляються, захворювання.

Вказані ознаки спостерігаються, принаймні, один раз в тиждень в перебіг принаймні 2 місяців до встановлення діагнозу.

Функціональний абдомінальний біль. В клінічній картині відмічаються скарги на біль, який частіше локалізується навколо пупка. Інтесивність, характер болю, частота приступів різноманітна. Болі спостерігаються протягом 6 міс і більше, при частковій чи повній відсутності зв’язку між болем і прийомом їжі, дефекаціями та ін, що супроводжується незначною втратою повсякденною активності, відсутністю органічних причин болі і діагностичних ознак інших функціональних гастроентерологічних порушень.

Абдомінальна мігрень - біль інтенсивного, дифузного характеру, що супроводжується нудотою, блюванням, поносом, блідністю і похолоданням кінцівок, іншими вегетативними проявами. У дітей біль може бути локалізована в ділянці пупка. Тривалість болів від 30 хв до декількох годин чи навіть декількох діб. При диференційній діагностиці з болями органічної природи необхідно брати до уваги характерні для мігрені провокуючі фактори, молодий вік, сімейний анамнез, збільшення швидкості лінійного кровотоку в черевній аорті при допплерографії (особливо під час пароксизму).

 

Основні напрями терапії ФП органів травлення:

 

  1. Лікування причини, яка призвела до розвитку ФП
  2. Ліквідація провокуючих факторів
  3. Купування чи зменшення клінічних симптомів
  4. Лікування супутніх захворювань
  5. Відновлення і підтримка якості життя, життєвої активності
  6. Корекція психоневрологічного статусу, в т.ч. вегетативного

Матеріали для самоконтролю:

А. Тести для самоконтроля:

 

1.Що є причиною розвитку функціональних захворювань ШКТ у дітей.

a. Гостра інфекція

b. Наявність хронічної інфекції

c. Порушення регуляції органа ЦНС

d. Ендокринні порушення

2. Специфічні діагностичні маркери функціональної диспепсії:

a. ефективність медикаментозної терапії

b. постійний або рецидивуючий біль або дискомфорт у верхній частині живота

c. відсутні

d. ефективність дієтотерапії

3. При румінаціїї у дітей старшого віку необхідна консультація :

a. лор

b. окуліста

c. психоневролога

d. хірурга

4. В сімейному анамнезі у батьків дитини з синдромом циклічного блювання є?

a. хронічний гастрит

b. панкреатит

c. подагра

d. мігрень

5. Який препарат є прокінетиком:

a. церукал

b. но-шпа

c. смекта

d. фамотидин

 

 

7. Рекомендована література.

Основна:

1 Лекція

2. В.Г. Майданник,М.В. Хайтович,В.В. Корнейчук,-Заболевания пищевода, желудка и двенадцатиперстной кишки у детей- Киев: ВБ «Аванпост-Прим», 2008, - 432с