Розряди займенників за значенням
З А Й М Е Н Н И К
Займенник — самостійна частина мови, яка вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх. Займенники співвідносяться з певними іменниками, прикметниками, числівниками, тому, подібно до цих частин мови, відповідають на питання: х т о? щ о? я к и й? ч и й? к о т р и й? с к і л ь к и?
За значенням і граматичними ознаками займенники поділяються на три групи:
1) займенники, що співвідносяться з іменниками (х т о? щ о?): я, ти, ми, ви, він, вона, воно, вони, себе, хто, що, хтось, щось, абихто, абищо, дехто, дещо, хто-небудь, що-небудь, будь-хто, будь-що, казна-хто, казна-що, ніхто, ніщо. Усі вони змінюються за відмінками, деякі мають число (він, вони), рід (він, вона, воно), указують на істоти або неістоти;
2) займенники, що співвідносяться з прикметниками (я к и й? ч и й?): мій, твій, ваш, наш, їхній, свій, той, цей, такий, весь, самий, усякий, кожний, інший, який, чий, якийсь, абиякий, дечий, чийсь, дечий, будь-який, який-небудь, чий-небудь, казна-який, казна-чий, ніякий, нічий. Займенники, що вказують на ознаку, співвідносяться з прикметниками і змінюються за родами, числами, відмінками, узгоджуються з іменниками (мій, твій, наш, ваш, їхній, свій, такий, цей, той, всякий, кожний, інший, весь, самий, чий, котрий, якийсь, чийсь, ніякий, нікотрий, деякий, дечий, який-небудь, чий-небудь, котрий-небудь);
3) займенники, що співвідносяться з числівниками (с к і л ь к и? к о т р и й?): скільки, стільки, скількись, казна-скільки, хтозна-скільки, котрий, котрийсь, декотрий, котрий-небудь, ніскільки. Займенники скільки, стільки, ніскільки, скількись, скільки-небудь змінюються лише за відмінками, а роду й числа не мають. Займенник котрий змінюється, як порядковий числівник, за відмінками, родами й числами.
У реченні займенники виконують різні синтаксичні функції. Вони можуть виступати тими самими членами речення, що й іменник, прикметник, числівник:
o підметом: Рано ми вмієм любить, пізно – любов шанувати (М.Луків). Так ніхто не кохав (В.Сосюра). Вміє розставатись той, хто вміє любить (М.Рильський);
o присудком: Ми з тобою просто ти і я (В.Симоненко). Кохана, чом серце твоє не таке? (П.Тичина);
o означенням: Десь на дні мого серця заплела дивну казку любов (П.Тичина). Праця – багатство всього народу (Нар. тв.);
o додатком: Праця все переживе. Мене любов ненависті навчила (Леся Українка);
o обставиною: Моя любове! Я перед тобою! Бери мене в свої блаженні сни! (Л.Костенко).
За лексичним значенням і морфологічними ознаками займенники поділяються на дев’ять розрядів.
Розряди займенників за значенням
| Розряд | Приклади |
| Особові | я, ми — 1 ос., ти, ви — 2 ос., він, вона, воно, вони — 3 ос. |
| Зворотний | себе |
| Присвійні | мій, твій, свій, наш, ваш, його, її, їх, їхній |
| Вказівні | той (отой), цей (сей, оцей), такий, стільки |
| Питальні(містять питання про предмет, ознаку, кількість) | хто? що? який? чий? котрий? скільки? |
| Відносні(приєднують підрядну частину складнопідрядного речення до головного) | хто, що, який, чий, котрий, скільки |
| Означальні | весь (увесь), всякий (всяк), кожний (кожен), жодний (жоден ), інший, сам, самий |
| Неозначені(творяться від відносних за допомогою частокде-, аби-, -сь – пишуться разом, хтозна-, казна-, бозна- будь-, -небудь, невідь- – пишуться через дефіс) | абихто, абищо, абиякий, дехто, дещо, деякий, дечий, декотрий, хтось, щось, якийсь, чийсь, котрийсь, скількись, будь-хто, будь-що, будь-який, будь-чий, хто-небудь, що-небудь, який-небудь, чий-небудь, казна-хто, казна-що, казна-який, казна-скільки, невідь-скільки |
| Заперечні(творяться від відносних за допомогою часткині(ані)) | ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки |
Особовими називаються займенники, які вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття. Займенники я, ми (1-а ос.) вказують на особу, що говорить. Займенники ти, ви (2-а ос.) вказують на особу, до якої звернене мовлення, тобто до співрозмовника, слухача. Займенники він, вона, воно, вони (3-я ос.) вказують на особу, яка не бере участі в розмові, або на предмет, про який іде мова.
Особливість відмінювання особових займенників полягає в тому, що їх форми творяться від різних основ як в однині, так і в множині: я – мене, ми – нам, вони – їх. Перед займенником мною вживається прийменник: переді мною, зі мною, наді мною. Займенники 3-ї ос. після прийменників мають на початку слова н-: до нього, у неї, над ними, але: завдяки їй, всупереч йому, назустріч їй. Не додається н- до займенника його, її, їх, якщо вони мають присвійне, а не особове значення: його брат, її хустина, їх тітка. Ми були в нього і його товариша. Ми були в неї та її сестри.
| ОСОБОВІ ЗАЙМЕННИКИ | ||||||||
| Відмінок | 1 особа | 2 особа | 3 особа | |||||
| Однина | Множина | Однина | Мно- жина | Однина (рід) | Мно-жина | |||
| Н. | Я | Ми | Ти | Ви | Він | Вона | Воно | Вони |
| Р. | мене | нас | тебе | вас | його (нього) | її (неї) | його (нього) | їх (них) |
| Д. | мені | нам | тобі | вам | йому | їй | йому | їм |
| З. | мене | нас | тебе | вас | його (нього) | її (неї) | його (нього) | їх |
| О. | мною | нами | тобою | вами | ним | нею | ним | ними |
| М. (на) | мені | нас | тобі | вас | ньому (нім) | ній | ньому (нім) | них |
| ЗАПАМ’ЯТАЙ! · Форми займенника третьої особи (він, вона, воно, вони) після прийменників уживаються з приставним «Н»: до неї, у нього, з них. · Орудний відмінок займенників третьої особи має форму з «Н» і без прийменника: ним, ними, нею. · Особові займенники під час відмінювання можуть мати суплетивні форми: я-мене, він-його, дехто-декого. |
Зворотнийзайменник себе вказує на особу як виконавця зворотної дії. Він не має форми називного відмінка, форм числа та роду й може бути віднесений до будь-якої особи, роду, числа чи багатьох осіб. При відмінюванні має такі ж форми, як і особовий займенник ти.
| Відмінок | ЗВОРОТНИЙ ЗАЙМЕННИК | ЗАПАМ’ЯТАЙ! Зворотний займенник не має форми називного відмінка. |
| Н. | - | |
| Р. | себе | |
| Д. | собі | |
| З. | себе | |
| О. | собою | |
| М. (на) | собі |
Питальнізайменники застосовуються для оформлення питання про особу (х т о?), предмет (щ о?), ознаку чи належність предмета певній особі (я к и й?, ч и й?), кількість предметів (с к і л ь к и?) та їх предметів при лічбі (к о т р и й?). Вживаються вони тільки в питальних реченнях. У складнопідрядному реченні ці ж займенники використовуються для поєднання головної й підрядної частин. Тоді вони стають відносними.
Займенники хто, що, скільки змінюються тільки за відмінками й не мають роду. Їх рід може бути визначений синтаксично. Із займенником хто слова пов’язуються у формі чоловічого роду: Хто зробив? Хто сказав? Із займенником що – у формі середнього роду: Що впало? Що цікавого? Займенники який, чий, котрий змінюються за родами, числами, відмінками.
Особливістю відмінювання питальних (відносних) займенників хто? що? (хто, що) є те, що вони в непрямих відмінках мають інші основи, ніж у називному.
Займенник скільки відмінюється так, як кількісні числівники два, три, чотири.
Займенники який, котрий – як прикметники твердої групи.
Займенник чий – як прикметник м’якої групи.
Відмінювання питально-відносних займенників хто? (хто), що? (що), скільки? (скільки)
| Н. | хто? | що? | скільки? |
| Р. | кого? | чого? | скількох? |
| Д. | кому? | чому? | скільком? |
| З. | кого? | що? | скільки, скількох? |
| О. | ким? | чим? | скількома? |
| М. | (на) кому, кім | (на) чому?, чім | (на) скількох |
Відмінювання питально-відносних займенників
чий?, чия?, чиє? (чий, чия, чиє), чиї? (чиї)
| Чол. рід | С. рід | Жін. рід | Мн. | |
| Н. | чий? | чиє? | чия? | чиї? |
| Р. | чийого? | чиєї? | чиїх? | |
| Д. | чийому (чиєму)? | чиїй? | чиїм? | |
| З. | чий, чиє, чийого? | чию? | чиї?, чиїх? | |
| О. | чиїм? | чиєю? | чиїми? | |
| М. | (на) чийому, чиєму, чиїм? | (на) чиїй? | (на) чиїх? |
Заперечні займенники вживаються для вираження заперечення предметів (ніхто, ніщо), ознаки (ніякий, нічий) або їх кількості (ніскільки). Творяться від відносних за допомогою частки ні.
Заперечні займенники в усіх відмінкових формах пишуться з ні- разом. Якщо ж займенник вживається з прийменником, то буде писатися трьома словами: нікого – ні до кого, нічим – ні з чим.
Заперечний займенник ніскільки слід відрізняти від похідного прислівника, що означає нітрохи, ніякою мірою, зовсім: Хлопчик ніскільки (зовсім) не злякався.
Неозначені займенники вказують на неозначену особу, предмет, ознаку або кількість (абихто, дещо, будь-який, чий-небудь, скільки-небудь). Неозначені займенники мають ті ж морфологічні ознаки, що й питально-відносні займенники: похідні від хто, що, скільки змінюються тільки за відмінками, а від який, чий, котрий – за родами, числами, відмінками.
Неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, пишуться разом: дехто, абискільки, хтось. Неозначені займенники, утворені за допомогою частокхтозна-, казна-, бозна- будь-, -небудь, невідь-, пишуться через дефіс: будь-що, що-небудь, казна-що, хтозна-що, невідь-що. Якщо займенник вживається з прийменником, то буде писатися трьома словами:
будь-чого, будь для чого, казна-яким – казна з яким.
Увага!При відмінюванні словотворчі частки залишаються без змін.
| Відмінок | ЗАПЕРЕЧНІ ЗАЙМЕННИКИ | НЕОЗНАЧЕНІ ЗАЙМЕННИКИ |
| Н. | Ніщо | Хто-небудь |
| Р. | нічого | кого-небудь |
| Д. | нічому | кому-небудь |
| З. | нічого | кого-небудь |
| О. | нічим | ким-небудь |
| М. (на) | нічому (нічім) | кому-небудь |
Означальні займенники сам (самий), весь (увесь), усякий, кожний (кожен), інший узагальнено вказують на ознаки предмета. Змінюються за родами, числами, відмінками. Відмінюються, як прикметники твердої групи.
Відмінювання означального займенника весь (увесь)
| Однина | Множина | |||
| Чол. рід | С. рід | Жін. рід | Для всіх родів | |
| Н. | весь (увесь) | все (усе) | вся (уся) | всі (усі) |
| Р. | всього | всієї | всіх | |
| Д. | всьому | всій | всім | |
| З. | весь, всього | все, всього | всю | всі, всіх |
| О. | всім | всією | всіма | |
| М. | (на) всьому, всім | (на) всій | (на) всіх |
Вказівні займенники той, цей, такий, стільки дають вказівку на виділення одного предмета з ряду однорідних. Змінюються за родами, числами, відмінками. Відмінюються, як прикметники твердої групи, а займенник цей (ця, це, ці) – як прикметник м’якої групи.
| Однина | Множина | |||
| Чол. рід | С. рід | Жін. рід | Для всіх родів | |
| Н. | цей | це | ця | ці |
| Р. | цього | цієї | цих | |
| Д. | цьому | цій | цим | |
| З. | це, цього | цю | ці, цих | |
| О. | цим | цією | цими | |
| М. | (на) цьому, цім | (на) цій | (на) цих |
Присвійні займенники вказують на належність предмета особі мовця (мій), співрозмовника (твій), будь-якій особі, яка є виконавцем дії (свій). Для вираження належності кільком особам використовують займенники наш, ваш, їх.
Присвійні займенники змінюються за відмінками, родами й числами. Присвійні займенники наш, ваш відмінюються, як прикметники твердої групи, займенник їхній – як прикметник м’якої групи (перед закінченням з’являється м’який знак).
| Однина | Множина | |||
| Чол. рід | С. рід | Жін. рід | Для всіх родів | |
| Н. | мій | моє | моя | мої |
| Р. | мого | моєї | моїх | |
| Д. | моєму | моїй | моїм | |
| З. | мій, мого | моє, мого | мою | мої, моїх |
| О. | моїм | моєю | моїми | |
| М. | (на) моєму, моїм | (на) моїй | (на) моїх |
Правопис займенників
| Разом | Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, ані-, де-, ні-, -сь | абичий, аніякий, дехто, ніхто, когось |
| Окремо | Якщо між займенником і часткою стоїть прийменник | ні в чому, де з ким, будь у що |
| Через дефіс | Пишемо неозначені займенники, утворені за допомогою часток будь-, -небудь, казна-, бозна-, хтозна-, -то | казна-хто, хтозна-який, будь-що, чий-небудь, якийсь-то |