ВИМОГИ ДО ВИЗНАЧАЛЬНИХ СТРУКТУРНИХ ЕЛЕМЕНТІВ
Вступ
У вступі визначається соціальна та економічна значущість теми, коротко розкривається сутність і сучасний стан проблеми, перспективи подальшого розвитку, дається стисла характеристика майбутнього об’єкту досліджень, обгрунтовується доцільність (актуальність) виконання теми. Вступ розташовують на окремій сторінці, обсяг вступу – 1-2 сторінки.
Аналітичний огляд літератури
Огляд літератури являє собою аналіз літератури з обраної теми. Структура огляду визначається темою роботи і є систематизованим оглядом літератури та нормативних актів, стандартів, технічних умов, наукової літератури, реферативних збірників; патентів, джерел, що наведені у інформаційній комп’ютерній мережі, тощо. Огляд літератури має відповідати специфіці обраної теми. Цей розділ складається з кількох підрозділів. Загальний обсяг розділу 20 сторінок.
Експериментальна частина
Загальний обсяг розділу – 20-25 сторінок.
В першому підрозділі «Мета та задачі дослідження» формулюється мета досліджень, що передбачаються виконавцем та наводиться перелік задач, які мають бути вирішені для досягнення поставленої мети. Доцільно навести схему проведення експерименту.
Підрозділ другий «Об’єкти та методи дослідження» містить перелік визначених автором об’єктів, що мають бути дослідженими та їх технологічні характеристики, наводяться посилання на стандартні методи досліджень та детальний опис нових методів досліджень. Загальновідомі методики не описуються , а тільки роблять посилання на джерела, в яких вони надруковані. Джерела обов’язково наводяться у списку використаних джерел.
Підрозділ третій (за необхідністю четвертий, п’ятий і т.д.) містить безпосередньо опис одержаних експериментальних даних. Результати можуть бути представлені у вигляді таблиць, графіків, рисунків, тощо.
Для обробки результатів, що отримані в процесі експерименту, автор повинен користуватися методами статистико-математичного аналізу. Всі отримані результати мають бути відображені у одиницях виміру системи СІ.
Матеріали кожної серії експериментів повинні закінчуватись необхідними поясненнями, аналізом та обгрунтованими висновками.
Відповідальність за достовірність усіх результатів експериментальних досліджень, наведених у курсовій роботі, несе її автор.
Висновки та рекомендації
Розділ вміщує теоретичну, практичну інформацію а також результати власних аналітичних обробок та експериментальних досліджень. Висновки до кожного підрозділу мають подаватися конкретно, коротко і лаконічно. Текст висновків повинен поділятися на пункти.
У рекомендаціях на підставі одержаних результатів наводяться пропозиції що до використання здобутих результатів у практиці. Рекомендації мають мати конкретний, адресний характер і бути повністю підтвердженими результатами виконаної роботи. Текст рекомендацій повинен поділятися на пункти.
Список використаних літературних джерел
Список наводиться в кінці курсової роботи, після висновків та пропозицій. При цьому вказують тільки ті джерела літератури, які використані при написанні роботи і на які зроблено посилання по тексту курсової роботи, в тому числі Інтернет-адреси.
Додатки
До додатків може бути включений допоміжний матеріал, необхідний для повноти сприйняття роботи: додаткові ілюстрації, таблиці, матеріали, які мають великий обсяг і не можуть бути включені до основної частини, інструкції, методики, комп’ютерні програми, тощо.
ПРАВИЛА ОФОРМЛЕННЯ РОБОТИ
Курсову роботу друкують на комп’ютері на одній стороні аркушу білого паперу формату А4 (210x297 мм).
- Поля сторінки: ліве, верхнє, нижнє – 2 см, праве – 1 см;
- Міжрядковий інтервал 1,5 мм;
- Розмір шрифту 14 пт;
- Шрифт Times New Roman;
- Абзац 1,25 см;
- Інтервал між рядків: перед – 0 пт, після – 0 пт;
Обсяг основного тексту повинен становити 2,5-3,0 друкованих аркушів (40-48 сторінок машинописного тексту).
Шрифт друку повинен бути чітким, чорного кольору. Щільність тексту роботи повинна бути однаковою.
Текст основної частини роботи поділяють на розділи, підрозділи, пункти та підпункти.
Заголовки структурних частин роботи «ЗМІСТ», «ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ», «ВСТУП», «РОЗДІЛ, «ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ», «СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ», «ДОДАТКИ» друкують великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів друкують маленькими літерами (крім першої великої). У кінці назви підрозділів, підпунктів ставлять крапку. Між назвою розділу, підрозділу, підпункту та основним текстом вставляють пустий рядок.
Кожну структурну частину роботи треба починати з нової сторінки.
До загального обсягу роботи не входить список використаних літературних джерел, додатки, таблиці та рисунки, які повністю займають площу сторінки. Проте всі сторінки зазначених елементів роботи нумеруються на загальних засадах.
Нумерацію сторінок, розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака №.
Першою сторінкою роботи є титульний аркуш, який включають до загальної нумерації сторінок роботи. На титульному аркуші номер сторінки не ставлять. На наступних сторінках номер проставляють у правому верхньому куті сторінки без крапки в кінці.
Номер розділу ставлять після слова "РОЗДІЛ", після номера крапку не ставлять, потім з нового рядка друкують заголовок розділу.
Підрозділи нумерують у межах кожного розділу. Номер підрозділу складається з розділу і порядкового номера підрозділу, між якими ставлять крапку. В кінці підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: «2.3.» (третій підрозділ другого розділу). Потім у тому ж рядку має бути заголовок підрозділу.
Пункти нумерують у межах кожного підрозділу. Номер пункту складається з порядкових номерів розділу, підрозділу, пункту, між якими ставлять крапку. В кінці номера має стояти крапка, наприклад «1.3.2.» (другий пункт третього підрозділу першого розділу). Потік у тому ж рядку – заголовок пункту.
Підпункти нумерують у межах кожного пункту за такими ж правилами, як пункти.
Ілюстрації (фотографії, креслення, схеми, графіки, карти) і таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадуються вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації і таблиці, які розмішені на окремих сторінках, включають до загальної нумерації сторінок. Таблицю, малюнок або креслення, розміри якого більше формату А4, враховують як одну сторінку і розміщують у відповідних місцях після згадування в тексті або у додатках.
Ілюстрації позначають словом «Рис.» і нумерують послідовно в межах розділу, за винятком ілюстрацій, поданих у додатках.
Номер ілюстрації повинен складатися з номера розділу і порядкового номера ілюстрації між якими ставиться крапка. Наприклад: «Рис. 1.2. «Назва» (другий рисунок першого розділу). Номер ілюстрації, її назву і пояснювальні підписи розміщують послідовно під ілюстрацією.
Таблиці нумерують послідовно і оформлюють їх нумерацію так само, як і нумерацію рисунків. Номер таблиці розміщують у право куті, а потім з нового рядку вказують її назву (по центру аркуша).
При перенесенні частин таблиці на інший аркуш (сторінку) слово «Таблиця» і номер її вказують один раз справа над першою частиною таблиці, над іншими частинами пишуть слова «Продовження табл.» і вказують номер таблиці, наприклад: «Продовження табл. 1.2.».
Формули в курсовій роботі (якщо їх більше одної) нумерують у межах розділу. Номер формули складається з номера розділу і порядкового номера формули в розділі, між якими ставлять крапку. Номери формул пишуть біля правого поля аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках, наприклад: (3.1) (перша формула третього розділу).
Примітки до тексту і таблиць, в яких указують довідкові і пояснювальні дані, нумерують послідовно в межах однієї сторінки. Якщо приміток на одному аркуші кілька, то після слова «Примітки» ставлять крапку.
Оформлення списку використаних джерел
Список літератури оформлюють відповідно до ДСТУ 7.1:2006.
На кожний пункт літературного джерела, що наведено у списку, по тексту повинна мати посилання, наприклад [3, 4].
Додатки
Додатки оформляють як продовження курсової роботи на наступних її сторінках або як окрему частину (книгу), розміщуючи їх у порядку появи посилань у тексті роботи.
Якщо додатки оформляють на наступних сторінках курсової роботи, кожний такий додаток мас починатися з нової сторінки. Додаток повинен мати заголовок, надрукований угорі малими літерами з першої великої симетрично до тексту. Посередині рядка над заголовком малими літерами з першої великої друкується слово "Додаток " і велика літера, що позначає додаток.
Додатки слід позначати послідовно великими літерами української абетки, за винятком літер 1, Є, ї, И, О, Ч, Ь, наприклад, додаток А, додаток Б та ін. Один додаток позначається як додаток А.
Текст кожного додатка за необхідності може бути поділений на розділи й підрозділи, які нумерують у межах кожного додатка. У такому разі перед кожним номером ставлять позначення додатка (літеру) і крапку. Наприклад: А.2 – другий розділ додатка А; В.3.1 – підрозділ 3.1. додатка В.