Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
Лекція 1
НАДЗВИЧАЙНІ СИТУАЦІЇ ТА ЛІКВІДАЦІЯ ЇХ НАСЛІДКІВ
План
- Основні терміни і визначення
- Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
- Основні потенційні небезпеки в Україні з точки зору виникнення НС
- Класифікація НС в Україні
- Первинні причини виникнення НС у мирний час
Основні терміни і визначення
Надзвичайна ситуація - порушення нормальних умов життя й діяльності людей на об'єкті або території, заподіяне аварією, катастрофою, стихійним лихом або іншою небезпечною подією, що привело (може привести) до загибелі людей або значних матеріальних втрат.
Стихійне лихо - явище природи, що викликає катастрофічні обставини й характеризується раптовим порушенням нормального життя й діяльності населення, загибеллю людей, руйнуваннями й ушкодженнями будівель і споруд, знищенням матеріальних цінностей.
Небезпечне природне явище– подія природного походження або результат діяльності природних процесів, які за своєю інтенсивністю, масштабами поширення й тривалістю можуть уражувати людей, об'єкти економіки та довкілля.
Аварія – небезпечна подія техногенного характеру, що створює на об'єкті або території погрозу для життя й здоров'я людей і приводить до руйнувань будинків, споруд, устаткування і транспортних засобів, порушенню виробничого або транспортного процесу чи завдає шкоди довкіллю.
Катастрофа – велика за масштабами аварія або інша подія, що призводить до тяжких, трагічних наслідків.
Вогнище ураження– територія, у межах якої є ураження людей, сільськогосподарських тварин, а також руйнування й ушкодження матеріальних цінностей. Характеризується:
- видом застосованого засобу (ядерного, хімічного, бактеріологічного);
- кількістю уражених людей, тварин і рослин, зруйнованих й ушкоджених матеріальних цінностей;
- розмірами і площею.
Зона зараження -територія, заражена радіоактивними, хімічними або біологічними речовинами. Характеризується:
- видом засобу, що заражає (радіоактивний, хімічний, біологічний);
- формою, розмірами й площею;
- розташуванням стосовно об'єктів економіки й населених пунктів;
- тривалістю дії й ступенем небезпеки.
Науково-технічний прогрес і його вплив на життєдіяльність населення
Бурхливий науково-технічний прогрес, особливо в XXI-му столітті, сприяє не тільки зростанню виробництва, підвищенню матеріального добробуту й інтелектуального потенціалу суспільства, але також значно підвищує можливість аварій техногенних систем. Одночасно із цим економічні, духовні, релігійні, етнічні й інші протиріччя за цей період призвели до величезної кількості війн і конфліктів з використанням зброї.
Загальні втрати в період Першої світової війни склали понад 10 млн. чоловік, а під час Другої світової війни – понад 55 млн. загиблих. Територія України була залучена в театри воєнних дій обох світових війн. Після Другої світової війни населення одного лише м. Харкова було вчетверо менше довоєнної чисельності й становило приблизно 190 тис. чоловік.
В обох світових війнах 20-го століття була застосована зброя масового ураження (в Першій світовій війні - отруйні речовини, в Другій – ядерна зброя під час бомбардування японських міст Хіросіми й Нагасакі). Сучасні озброєння, накопичені завдяки науково-технічному прогресу, можуть призвести до більших втрат і збитків.
Збільшення кількості й розширення масштабів НС техногенного й природного характеру, що приводять до значних матеріальних і людських втрат, роблять украй актуальною проблему забезпечення безпеки в природно-техногенній й екологічній сфері. Так, за останні 30 років у природних катаклізмах загинуло більше 4 млн. чоловік, а кількість потерпілих перевищило 3 млрд. чоловік. Прямі економічні збитки перевищили 400 млрд. доларів США.
Під час аварії на Чорнобильській АЕС загинула 31 людина, більше 200 занедужало променевою хворобою 3-го та 4-го ступеня. У зоні радіоактивного зараження опинилися сотні квадратних кілометрів. На думку закордонних фахівців, характер зараження місцевості еквівалентний випадінню радіоактивних речовин від 90 атомних бомб, скинутих на Хіросіму.
Розвиток цивілізації веде до збільшення чисельності населення. Її динаміка підкоряється експонентному закону. На початку 19 ст. вона становила 1 млрд. чол., в 1986 р. – 5 млрд., а наприкінці 1999 р. – 6 млрд. чол.
Одночасно з демографічним вибухом відбувається процес урбанізації населення. Виникають мегаполіси, які призводять до знищення природного середовища. За даними ООН у містах мешкає 80% населення земної кулі.
Ріст чисельності населення є причиною збільшення видобутку корисних копалин, росту промисловості й сільського господарства. Так, в 2000 р. у порівнянні з 1960 р. споживання електроенергії зросло приблизно в 4 рази. Приблизно в 10 разів збільшився світовий парк автомобілів. Світове промислове виробництво подвоюється кожні 12–15 років.
Відомо, що біосфера може прогодувати за рахунок відновлюваних ресурсів приблизно 1 млрд. чол. Завдяки науково-технічному прогресу люди навчилися використовувати невідновлювані ресурси планети, кількість яких обмежена. Завдяки їхньому зменшенню попит і ціна на них зростають. Все це призводить до загострення взаємин між людиною і природою, у результаті чого збільшується ймовірність аварій і катастроф різного характеру.
Незважаючи на негативні сторони науково-технічного прогресу, що розглянуті вище, вихід зі стану, що склався, можливий завдяки використанню його позитивних сторін. Його необхідно спрямувати на: створення ресурсозберігаючих і маловідходних технологій; підвищення надійності техногенних систем; освоєння альтернативних екологічно чистих джерел енергії; точне прогнозування метеорологічних, сейсмічних, гідрологічних природних процесів і т.п.