ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями знань, умінь і навичок.

План

І. Вступ

ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями математичних знань, умінь і навичок.

1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.

2. Класики педагогіки про значення гри у навчанні і вихованні.

3. Гра – один із шляхів виховання та підтримання інтересу молодших школярів до математичних знань.

4. Роль і місце дидактичних ігор на уроках математики.

5. Завдання вчителя при підготовці і проведення ігор.

6. Вимоги до ігрової діяльності учнів на уроках.

7. Дидактичні принципи організації ігор: доступність, посильність, систематичність.

8. Ігрові ситуації на нестандартних уроках.

ІІІ. Значення методу гри в реалізації освітньої, розвиваючої та виховної функції навчально-виховного процесу.

ІV. Практичні завдання.

V. Висновок.

Список використаної літератури

1. Морокішко Є.П., Чепелєв В.І. Математичні ігри // Позакласна робота з арифметики.

2. Савченко О.Я. “Урок в початкових класах” (Київ “Освіта” 1993 р.).

3. Микитинська М.І., Мацько Н.Д. Математичні ігри в 1-3 класах. (Київ 1989 р.)

4. Т.Машков А.М. Математична мозаїка” // Початкова школа – 1994 р. № 6 (Київ “Освіта” – с.33.

5. Сухіна Л.А., Герасимчук Н.М., головна Г.А. Математичний ярмарок. // Початкова школа – 1994 - №1- с.16 (Київ “освіта”.

6. Ульяницька Л.С. Ігрові проблемні ситуації // Початкова школа – 1996 . - № 9. – с. 27 (Київ “Освіта”).

7. Кияниця О.М. Урок математики в 1 класі // Початкова школа – 1996.- № 11 – с. 26. (Київ “Освіта”).

8. Якиляшек В. Уроки математики з елементами гри //Початкова школа – 1997. - № 6 – с. 22 (Київ “Педагогічна думка”).

9. Щербань П. Дидактичні ігри у навчально-виховному процесі // Початкова школа – 1997. - № 9 – с.18 (Київ “Педагогічна думка”).

І. Вступ

Здобуті учнями міцні знання перетворюються в переконання тільки тоді, коли вони є результатом свідомої самостійної роботи думки. Отже вчителю важливо застосовувати такі методичні прийоми, які б збуджували думку школярів. Підводили їх до самостійних пошуків, висновків та узагальнень. Сучасна школа має озброїти учнів не лише знаннями, вміннями й навичками, а й методами творчої розумової і практичної діяльності.

ІІ. Дидактичні ігри – важливий засіб успішного засвоєння учнями знань, умінь і навичок.

1. Гра – одна з найважливіших сфер у життєдіяльності дитини, засіб її повноцінного розумового розвитку.Гра – це величезне світле вікно через яке в духовний світ дитини вливається життєдайний потік уявлень, понять про навколишній світ. Ігри можна поділити на предметні та сюжетні. Предметні призначені для пізнання певних явищ і закономірностей, крім них, які містять зв’язки та стосунки між людьми. Сюжетні ігри характеризуються тим, що охоплюють закономірності людської діяльності й спілкування. Вони поділяються на виробничі й тренінгові.Виробничі ігри, у свою чергу, поділяються на імітаційні, рольові, ділові. Останні є синтезом двох попередніх (імітаційних і рольових), вони найбільш ефективні в навчанні, однак і найбільше складні. Для проведення ділових ігор потрібний певний досвід, який можна набути у навчальних іграх інших видів.Щодо рольових відношень у сюжетних іграх, то їх прийнято ділити на симетричні й асиметричні. При симетричних рольових відношеннях комуні канти (учасники гри) виступають носіями однієї соціальної ролі, наприклад: брат – сестра, учень – учень, вчитель – вчитель. Ситуації такого спілкування спрямовані на розвиток умінь будувати взаємовідносини з носієм ідентичної ролі, обговорювати і вирішувати проблеми в межах загального соціального контексту.Асиметричні відношення спостерігаються тоді, коли учасники спілкування різняться між собою соціальними ознаками.Наприклад, учень – учитель, учень-учень (якщо вони належать до різних вікових груп).Асиметричні відношення впливають і на мовну поведінку відносно до ролі та статусу партнера. Рольові відношення між учасниками гри є основними параметрами, що визначають характер емоції. Залежно від конкретної дидактичної мети нестандартного уроку, його змісту, індивідуальних вікових і психологічних особливостей дітей, сюжетно-рольову гру можна проводити з одним учнем, групою або з цілим класом.