Написання НЕ з прислівниками
Групи прислівників за значенням
За лексичним значенням усі прислівники поділяються на:
1) якісно-означальні – передають якісну оцінку дії, творяться від якісних прикметників, можуть утворювати форми вищого і найвищого ступеня порівняння і діляться на такі розряди:
- способу дії (як? яким способом?): гарно, спокійно, розумно, темно, вдало, по-нашому, по-літньому;
- міри і ступеня (скільки? наскільки? якою мірою? як багато?): двічі, утричі, занадто, набагато, дуже, надзвичайно;
2) обставинні, функція яких полягає у вираженні зовнішніх щодо носія ознак місця, часу, причини, мети та ін. обставин, діляться на такі розряди:
- місця (де? куди? звідки?): угорі, праворуч, здалека, внизу, там, тут, неподалік, навколо, обабіч, звідусіль, скрізь;
- часу (коли? відколи? доки? як довго? з яких пір?): сьогодні, тепер, удень, торік, позавчора, зранку, завжди, взимку, відтоді, щороку;
- причини (чому? від чого? через що? з якої причини?): згарячу, спросоння, мимоволі, зопалу, зосліпу, спересердя, знічев’я, ненавмисне ;
- мети (для чого? навіщо? з якою метою?): навмисне, наперекір, зозла, на щастя, напоказ.
Ступені порівняння якісних прислівників
Якісно-означальні прислівники на -О, -Е, які утворилися від якісних прикметників, утворюють ступені порівняння. Розрізняють просту і складенуформу ступеня порівняння.
Проста форма утворюється за допомогою суфіксів -ше-, -іше- та префікса най-.
Складена форма утворюється за допомогою додавання слів більш (менш), найбільш (найменш) до прислівника.
Значення вищого ступеня може підсилюватися словами ще, трохи, багато, значно, куди далеко: ще більше, трохибільше, значно більше, куди більше, далеко більше.
Форма | Ступені порівняння | |
вищий | найвищий | |
проста | додавання до прислівника суфіксів -ше-, -іше- | додавання до простої форми вищого ступеня прислівника префікса най-, для підсилення значення – префіксів що-, як-. |
глибоко – глибше темно – темніше | найглибше, якнайглибше; найтемніше, щонайтемніше | |
складена | додавання до звичайного прислівника слів більш (менш) | додавання до звичайного прислівника слів найбільш (найменш) |
більш глибоко, менш наполегливо | найбільш глибоко |
Розряди прислівників за походженням і способом творення
За походженням і способом творення прислівники поділяються на:
1) первинні,
Вторинні.
До первинних належить незначна кількість прислівників від займенникового утворення:
· місця: де, куди, звідки, там, тут, туди, звідти, всюди;
· часу: коли, тоді, відколи, доти, доки, поки, іноді, завжди, тепер, потім;
· причини: чому, тому;
· способу дії: так, як, інакше, ніяк, усяк, якось, ледве.
Основну частину прислівникового складу становлять вторинні прислівники, що утворилися від інших повнозначних слів, і тому за морфологічною будовою вони не однакові.
· Прислівники, утворені від прикметників:
1) за допомогою суфіксів -о, -е: тихий – тихо, важчий – важче;
2) префіксально-суфіксальним способом:
o злиття прийменника по з прикметником + суфікс –ому(-и): по-батьківському (по-батьківськи), по-давньому, по-доброму, по-козацькому (по-козацьки);
o злиття різних префіксів і суфіксів з прикметниками: замолоду, начисто, востаннє, згарячу, віддавна, незадовго, завбільшки, звисока.
· Прислівники, утворені від числівників:
1) префіксальний способом за допомогою префіксів у-(в-), на-, по-: вдвоє (удвоє), надвоє, по-друге, уп’ятьох, поодинці;
2) суфіксальним способом за допомогою суфікса -чі: двічі, тричі;
3) префіксально-суфіксальним способом твориться прислівник заодно.
· Прислівники, утворені від займенників:
1) префіксально-суфіксальним способом за допомогою префікса по- та суфіксів –ому, -єму: по-вашому, по-їхньому, по-моєму, по-твоєму;
2) злиття прийменника із займенником (лексико-синтаксичний спосіб): нащо, зовсім, потім, унічию.
· Прислівники, утворені від дієслів:
1) префіксально-суфіксальним способом від дієслівної основи: усупереч, наперекір, потайки, пішки, ридма, жартома.
· Прислівники, утворені від прислівників:
1) префіксальним способом: завжди – назавжди, нині – донині, двічі – удвічі, вчора – позавчора, багато – забагато;
2) суфіксальним способом: де – десь,чисто – чистісінько, біло – білесенько.
Написання НЕ з прислівниками
Тільки разом частка не з прислівником пишеться тоді, коли прислівник без не не вживається: невдовзі, невідв’язно, невпинно, невсипуче, неквапом, ненароком, неподалеку, несамовито, неспроста, нехотя, нещадно.
З більшістю прислівників не звичайно пишеться окремо: не так, не тут, не треба, не слід, не можна, не варто, не дуже, не цілком, не зовсім, не досить, не жаль, не вперше, не спросоння, не по-нашому, не по-товариському, не мимохідь, не праворуч, не щодня, не вдень, не вчора, не сьогодні.
Під час написання не з прислівниками, утвореними від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, треба орієнтуватися на зміст висловлювання:
а) якщо в певному контексті слово з не можна замінити іншим словом чи словосполученням, то не пишемо разом: нелегко (важко), недоброзичливо (вороже), недобре (погано);
б) якщо в певному контексті не відкидає щось, заперечує, то не пишемо окремо: іти на гору не легко, нітрохи не холодно, аж ніяк не страшно.
Наголос у прислівниках
У багатьох прислівниках, утворених від прикметників за допомогою суфіксів -о, -є, наголос з останнього складу переноситься на другий від кінця: близько, важко, вузько, гладко, глухо, гнучко, м'яко, низько, струнко, тонко, чітко, швидко, мовчазно, чарівно.
А в деяких трискладових прислівниках наголос з останнього або передостаннього складу пересувається на перший: весело, високо, боязко, гаряче, глибоко, дешево, дорого, запашно, порожньо, солодко, хороше, холодно, чепурно, широко.
У прислівниках, утворених злиттям прийменника з короткою формою прикметника, наголос часто переходить на перший склад: заново, засвітла, наглухо, наголо, нарівно, нарізно, нечисто, начорно, попросту, порізно; але: надовго, допізна, досита, потиху, завидна.
У прислівниках, утворених від іменників, наголос переважно зберігається той самий: валом, гамузом, разом, часом, догори, дотла, зісподу, наверх, наверху, навкруги, нагорі, спозаранку, щовечора, щоразу і т. ін.
Але в частині прислівників, утворених злиттям прийменника з іменником, наголос пересувається на перший склад: безвісти, навзнак, навіч, навхрест, надвечір, обіч, опліч, побіч, поруч, потайки, поночі, пошепки.
У прислівниках, утворених від числівників, наголос зберігається той самий: заодно, удвох, учотирьох, вдесятеро, нап'ятеро, нашестеро; тільки два прислівники мають подвійний наголос: надвоє і натроє.
Від наголосу залежить значення прислівників із часткою ні-:
а) якщо наголос падає на частку ні-, то ця частка набуває значення «немає»: ніде «немає де», ніколи «немає коли», ніяк «немає як», нізвідки «немає звідки»; такий прислівник (разом із неозначеною формою дієслова) виступає присудком у безособовому реченні: Старенька Миша горювала: їй ніде, бідній, було жить (Л. Глібов);
б) якщо частка ні- не наголошена, то прислівник просто заперечує щось: ніде, ніколи, ніяк, нізвідки; такий прислівник виступає обставиною в реченні: Ще треті півні не співали, ніхто ніде не гомонів (Т. Шевченко).
ПРАВОПИС ПРИСЛІВНИКІВ