РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА № 1

Розрахунково – графічні роботи

з предмету:

«Протиерозійна організація території»

 

Виконав: студ. 5 к. 3 гр.

ФВГБЗ спеціальності

«Землеустрій та кадастр»

 

Перевірив:

 

 

Херсон - 2016

РОЗРАХУНКОВО-ГРАФІЧНА РОБОТА № 1

СКЛАДАННЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ КАРТОГРАМИ КРУТОСТІ СХИЛІВ, ЕРОДОВАНОСТІ І ТЕХНОЛОГІЧНИХ ГРУП ЗЕМЕЛЬ

Мета роботи: відпрацювати методику групування і виділення земельних ділянок за крутістю схилів, еродованістю і технологічними групами земель.

Зміст роботи і порядок виконання. Для виконання роботи необхідно вивчити особливості рельєфу землекористування (крутість схилу, експозицію, форму, протяжність схилів тощо); встановити залежність еродованості земель від крутості схилів, протяжності, експозиції схилів та інших умов.

На картограмі виділяють зони (контури) з такою градацією крутості схилів: до 1°, 1-2 °, 2-3 °, 3-5 °, 5-7 °, 7-10 °, 10-13 °, більше 13 ° за допомогою прозорої плівки чи восківки, на якій викреслена група кругів, що відповідає відстані між горизонталями для даної крутості схилу. На планах масштабу 1:10 000 при перетині рельєфу через 2.5 м діаметри кругів такі: 1 ° - 14,3 мм, 2 ° - 7,1 мм, 3° - 4,8 мм, 5° 2,9 мм, 7 - 2,0 мм, 10° - 1,4 мм, 13°- 0,9 мм. При перетині рельєфу через 5 м діаметри кругів збільшують у два рази.

Контури виділених зон викреслюють пунктиром синього кольору, цим же кольором показують величину крутості схилів, а стрілкою - напрямок схилу (лінії стоку води).

Ілюмінування зон прийнято виконувати такими кольорами:

• 0-1° - не ілюмінується;

• 1-2 °- світло-жовтим;

• 2-3 ° - жовтим;

• 3-5 ° - помаранчевим;

• 5-7° - світло-коричневим;

• 7-10 ° - коричневим;

• 10-13 ° - темно-коричневим.

На картограмі червоною тушшю наносять контури змитих ґрунтів і штрихуванням похилими суцільними лініями. Умовні знаки змиву: слабозмиті ґрунти - однією лінією через 5-10 мм (залежно від розміру контуру); середньозмиті - двома лініями через 2-3 мм з інтервалом між лініями 5-10 мм; сильнозмиті - трьома лініями з такими ж інтервалами. Штрихування виконують, як правило, поперек під прямим кутом до горизонталей, тобто в напрямку схилів.

Аналогічно можна відобразити і ступінь дефляції грунтів, використовуючи штрихування пунктирними лініями коричневого кольору. На цій же схемі доцільно виділяти окремими контурами ерозійно небезпечні схили з незмитими ґрунтами, враховуючи крутість, експозицію і довжину схилу. від вододілу, а також ґрунти, схильні до ерозії, тобто схили, де є потенційна можливість розвитку ерозії, якщо не проводити профілактичних заходів для її попередження. Ерозійно безпечними можна вважати тільки ті землі, на яких при інтенсивному використанні не буде змиву ґрунту, який би перебільшував допустимі межі 2-3 т/га на рік. Усі еродовані ґрунти є ерозійно небезпечні.

Лінії вододілів показують на кресленні пунктиром (крапка-тире) червоного кольору, тальвеги - пунктиром зеленого кольору.

При виділенні технологічних груп земель в першу групу включають нееродовані і слабоеродовані ґрунти, розміщені на схилах крутістю до 3 °, характер рельєфу і якісний стан яких характеризується відсутністю перезволоження, інтенсивним засоленням, солонцюватістю, каменястістю, дефляційною стійкістю тощо. Такі землі придатні для вирощування за інтенсивними, технологіями районованих сільськогосподарських культур, включаючи просапні. На землях цієї групи розміщують польові сівозміни з максимальним, при необхідності, насиченням просапними культурами.

До складу другої технологічної групи входять орні землі, розміщені на схилах-3-7 ° з перевагою середньозмитих ґрунтів (при наявності також слабо- і сильнозмитих, рідко незмитих). На землях цієї групи проектуються ґрунтозахисні зерно-трав’яні сівозміни без просапних культур.

У третю технологічну групу об'єднують орні землі, розміщені на схилах більше 7°. їх використовують під ґрунтозахисні травопільні сівозміни або під залуження.

На картограмі крутості схилів, еродованості і технологічних груп земель номери технологічних груп показують римськими цифрами коричневим кольором, а їх межі - пунктиром коричневого кольору. За допомогою картограми складаються відповідні експлікації за формами табл. 1,2

Таблиця 1.