Деякі особливості розвитку дітей з мовленнєвими порушеннями

Психологічні особливості дітей з порушеннями мовлення (дітей-логопатів) знаходяться у прямій залежності від клінічного діагнозу, якості та ступеня порушення, його причин. Зокрема, діти, порушення мовлення яких обумовлені органічними ураженнями нервової системи, є виснажливими,швидко втомлю-передусім у розумових видах діяльності. Вони можуть бути збудженими, розгальмованими, неспокійними, їхній настрій швидко змінюється внаслідок емоційної нестійкості. У окремих дітей спостерігається загальмованість розумової працездатності, зниження уваги. Досить часто мовленеві порушення цієї категорії дітей викликають нестійкість пам'яті, недостатність регулюючої функції мовлення, пізнавальної діяльності та розумової працездатності. Дітиз порушеннями мовлення функціонального характеру характеризуються як підвищеною збудливістю, негативізмами, змінами поведінки, так і навпаки — надмірною сором’язливістю, невпевненістю, ранимістю.

В роботі з дітьми, що потребують корекції порушень мовлення, слід брати до уваги, що будь-яке мовленнєве відхилення від нормиможе призвести до шкільної неуспішності, проблем у спілкуванні як з однолітками.Такі діти після ретельного обстеження спеціалістами маютьодержувати відповідну психолого-педагогічну і (або) меддопомогу, потребують індивідуального підходу у процесі і виховання.

Логопедична допомога дітям з порушеннями мовлення як у загальній, так і корекційній системі дошкільної та шкільної освіти.

Тип закладу, форми і методи корекційного впливу залежать від таких показників:

· вік дитини;

· етіологія мовленнєвого порушення;

· типу мовленнєвого порушення відповідно до психолого-педагогічної класифікації;

· діагноз;

· рівень розвитку комунікативної функції мовлення;

· ступінь інтелектуального розвитку;

· особливості психофізичного розвитку;

· потреби і можливості

Дошкільні заклади

У системі дошкільної освіти дитина з порушеннями мовлення може одержувати допомогу у спеціальних логопедичних групах (окремих ДНЗ), які диференціюються таким чином:

1) для дітей з ФФН;

2) для дітей із ЗНМ;

Для дітей із заїканням.

У ці групи приймаються діти із первинно порушеним мовленням і збереженим слухом та інтелектом. Тривалість перебування у цих групах визначається відповідно до якості мовленнєвого порушення дитини. Основною метоюспеціальних логопедичних дошкільних закладів (груп) є корекція мовленнєвих порушень у дітей та повноцінна підготовка їх до навчання у масовій школі.

Навчання і виховання здійснюються на основі програм масового дошкільного закладу, адаптованих до особливостей психофізичного розвитку цієї категорії вихованців. Ефективність логопедичної допомоги у дошкільних закладах залежить від комплексного психолого-медико-педагогічного впливу та співпраці з батьками. Безпосередню корекцію мовленнєвих порушень здійснюють логопеди. З вихованцями логопедичних груп працюють не лише логопеди, а й вихователі, завданням яких є закріплення мовленнєвих навичок, вироблених на логопедичних заняттях, розвиток дітей та формування у них знань відповідно до програми ДНЗ. На заняттях з музики і фізичного виховання здійснюється зміцнення здоров'я дітей, розвиток координації рухів і позитивних емоцій, логоритмічний вплив. Психолог працює над подоланням недорозвитку окремих пізнавальних процесів, проблем емоційно-вольової сфери і поведінки. По необхідності діти одержують медикаментозне лікування, фізпроцедури, бе­руть участь у заняттях з ЛФК. Закріплення одержаних знань, створення позитивної атмосфери для розвитку забезпечують батьки дитини.