Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 3 страница
– гормон надниркових залоз
– гормон щитоподібної залози.
За хімічної природою антитіла – це:
– білки;
– вуглеводи;
– жири;
– амінокислоти.
Алергія – це:
– стан підвищеної чутливості;
– відсутність імунітету;
– вироблення антитіл;
– вироблення імунітету.
Людина, що одержує частину крові, інших тканин або орган – це:
– донор;
– реципієнт;
– пацієнт;
– донор і пацієнт.
Людям, які мають ІІ групу крові, можна переливати кров групи:
– І;
– ІІІ;
– ІV;
– ІІ.
Людям, які мають ІV групу крові, можна переливати кров групи:
– І;
– ІV;
– усіх чотирьох груп;
– ІІІ
Зменшення кількості лейкоцитів у крові нижче норми називають:
– лейкоцитозом;
– гемофілією;
– лейкопенією;
– лейкозом.
Зовнішній шар стінки серця утворений:
– епікардом;
– ендокардом;
– міокардом
– мезокард.
На межі легеневої артерії та правого шлуночка розташований клапан:
– двостулковий;
– тристулковий;
– півмісяцевий.
– чотирьохстулковий
Обмін речовин між кров’ю і клітинами відбувається в:
– капілярах;
– венах;
– артеріях;
– серці.
У ліве передсердя впадають легеневі вени:
– три;
– чотири;
– дві;
– одна.
У дорослої людини у нормі артеріальний тиск становить:
– 120/80 мм рт.ст
– 150/100 мм рт.ст;
– 90/50 мм рт.ст;
– 180/200 мм рт.ст.
Артерії – це судини, якими рухається кров:
– лише артеріальна;
– лише венозна;
– венозна і артеріальна;
– змішана.
Найповільніше кров тече в:
– артеріях;
– венах;
– капілярах;
– аорті.
Мале коло кровообігу починається з:
– лівого передсердя;
– лівого шлуночка;
– правого шлуночка;
– аорти.
Велике коло кровообігу закінчується у:
– лівому передсерді;
– лівому шлуночку;
– правому передсерді;
– легеневій артерії.
Діастола передсердь і шлуночків у серцевому циклі в стані спокою становить:
– 0,4 с;
– 0,5 с;
– 0,8 с;
– 1 с.
У праве передсердя впадають судини:
– легеневі вени;
– верхня і нижня порожниста вени;
– легеневі артерії;
– аорта.
Найважливішою функцією лімфатичної системи є:
– імунний захист;
– транспорт кисню і вуглекислого газу;
– транспорт поживних речовин у кров;
– транспорт азоту.
Середній шар стінки серця утворений:
– ендокардом;
– міокардом;
– епікардом;
– гіпокампом.
На межі аорти та лівого шлуночка розташований:
– тристулковий клапан;
– двостулковий клапан;
– півмісяцевий клапан;
– клапан відсутній.
До правого передсердя впадають порожнисті вени:
– чотири;
– дві;
– три;
– чотири.
Вени – це судини, якими рухається кров:
– лише артеріальна;
– лише венозна;
– венозна й артеріальна;
– змішана.
Стінка капіляра складається з клітин, розташованих у:
– два шари;
– один шар;
– три шари;
– чотири шари.
Нервові центри, що регулюють серцеву діяльність, розташовані в мозку:
– спинному;
– середньому і проміжному;
– спинному і довгастому;
– великих півкулях.
Велике коло кровообігу починається з:
– лівого передсердя;
– лівого шлуночка;
– правого передсердя;
– легеневої вени.
Мале коло кровообігу закінчується у:
– лівому передсерді;
– лівому шлуночку;
– правому передсерді;
– аорті.
На систолу шлуночків у серцевому циклі в стані спокою припадає:
– 0,2 с;
– 0,4 с;
– 0,3 с;
– 6 с.
Адреналін та іони калію:
– прискорюють діяльність серця;
– послаблюють діяльність серця;
– не впливають на серце;
– зупиняють серце.
Варикозне розширення вен ніг найчастіше трапляється у:
– людей, що стоять біля верстака;
– плавців;
– бігунів;
– космонавтів.
Газообмін в малому колі кровообігу відбувається в:
– клітинах тіла;
– клітинах шкіри;
– легенях;
– бронхах.
Основна функція кровообігу:
– транспорт кисню і вуглекислого газу;
– перенесення поживних речовин;
– виведення продуктів розпаду;
– утворення тканинної рідини;
– захист від мікроорганізмів;
– перенесення гормонів.
Які формені елементи крові порушуються при СНІДі:
– еритроцити;
– лейкоцити;
– тромбоцити;
– всі клітини крові.
У дорослої людини кількість еритроцитів в 1 л крові становить:
– від 3 · 10¹² до 5 · 10¹²;
– від 4 · 109 до 9 · 109;
– від 4 · 10¹² до 9 · 10¹²;
– від 4 · 10¹² до 5 · 10¹².
Функція еритроцитів крові:
– участь у зсіданні крові;
– транспорт поживних речовин;
– транспорт кисню і вуглекислого газу;
– імунний захист.
Отруєння чадним газом відбувається за рахунок:
– з’єднання гемоглобіну з СО2;
– стійкого з’єднання гемоглобіну з О2;
– стійкого з’єднання гемоглобіну з СО;
– накопичення в крові великої кількості СО2.
У дорослої людини кількість тромбоцитів в 1 л крові становить:
– від 120 · 109 до 380 · 109;
– від 160 · 109 до 320 · 109;
– від 180 · 109 до 320 · 109;
– від 150 · 109 до 350 · 109.
Функція тромбоцитів:
– транспорт газів;
– імунний захист;
– участь у зсіданні крові;
– транспорт газів.
Запобігає зсіданню крові:
– фібрин;
– фібриноген;
– гепарин;
– тромбоцити.
Резус-конфлікт виникає у випадку, коли:
– мати є резус-позитивна, дитина резус-позитивна;
– мати є резус-негативна, дитина резус-позитивна;
– мати є резус-позитивна, дитина резус-негативна;
– мати є резус-негативна, дитина резус-негативна.
У здорової людини кількість лейкоцитів в 1 л крові становить:
– від 3 · 109 до 5 · 109;
– від 6 · 109 до 8 · 109;
– від 4 · 109 до 9 · 109;
– від 5 · 109 до 8 · 109.
Т-лімфоцити забезпечують імунітет:
– вроджений;
– клітинний;
– гуморальний;
– набутий.
Антитіла забезпечують імунітет:
– вроджений;
– клітинний;
– гуморальний;
– набутий.
Тромб розчиняється під впливом:
– фібрину;
– фібриногену;
– фібринолізину;
– гепарину.
Легко мігрують із кров’яного русла:
– еритроцити;
– тромбоцити;
– лейкоцити;
– всі клітини.
Розчинення мікроорганізмів внаслідок дії ферментів називають:
– фібринолізисом;
– фагоцитозом;
– лізисом;
– фібриногеном.
Частота серцевих скорочень збільшується за рахунок зменшення тривалості:
– систоли передсердя;
– систоли шлуночка;
– діастоли шлуночка;
– загальної діастоли.
Найбільше крові міститься у:
– серці;
– артеріях;
– капілярах;
– венах.
Найменша лінійна швидкість крові у:
– серці;
– артеріях;
– капілярах;
– венах.
Найменший тиск крові у:
– серці;
– артеріях;
– капілярах;
– венах.
Лімфа утворюється у:
– лімфатичних капілярах;
– лімфатичних судинах;
– лімфатичних вузлах;
– клітинах.
ІІІ рівень
Імунітет буває:
– клітинний;
– набутий;
– природжений;
– штучний активний;
– гуморальний;
– позаорганізмовим.
В організмі людини венозна кров перетворюється на артеріальну в:
– правому передсерді;
– ниркових канальцях;
– клітинах печінки;
– в капілярах легенів.
Півмісяцеві клапани розташовані:
– між правим передсердям і правим шлуночком;
– біля виходу аорти зі шлуночка;
– між лівим передсердям і лівим шлуночком;
– біля виходу легеневих артерій зі шлуночка.
Діяльність серцевого м’яза регулюється:
– свідомістю;
– гормонами;
– вегетативною нервовою системою;
– рефлекторно.
До внутрішнього середовища організму входить:
– вода;
– кров;
– лімфа;
– клітини;
– міжклітинна рідина;
– розчини солей;
– спинномозкова рідина;
– еритроцити, тромбоцити, лейкоцити.
Гомеостаз забезпечується роботою органів:
– опори, руху;
– дихання;
– кровообігу;
– травлення;
– виділення;
– статевої системи;
– чуттів.
Із крові до тканинної рідини надходить:
– вода;
– поживні речовини;
– кисень;
– вуглекислий газ;
– аміак.
Із тканинної рідини у кров надходить:
– вода;
– поживні речовини;
– кисень;
– вуглекислий газ;
– аміак.
Кров:
– транспортує кисень та вуглекислий газ;
– транспортує гормони;
– транспортує поживні речовини;
– виконує захисну функцію;
– транспортує продукти розпаду;
– виконує синтетичну функцію;
– виділяє енергію;
– утворює енергію.
До складу плазми входить:
– еритроцити;
– лейкоцити;
– неорганічні речовини;
– органічні речовини;
– вода;
– тромбоцити.
Форменні елементи крові це:
– еритроцити;
– лейкоцити;
– неорганічні речовини;
– органічні речовини;
– вода;
– тромбоцити.
Зрілі еритроцити:
– здатні до фагоцитозу;
– мають ядро;
– не мають ядра;
– живуть 3 – 4 місяці;
– мають форму двоввігнутих дисків;
– здатні до амебоїдного руху;
– містять гемоглобін;
– здатні виділяти антитіла;
– транспортують кисень, вуглекислий газ.
Лейкоцити:
– здатні до фагоцитозу;
– мають ядро;
– не мають ядра;
– живуть 3 – 4 місяці;
– мають форму двоввігнутих дисків;
– здатні до амебоїдного руху;
– містять гемоглобін;
– здатні виділяти антитіла;
– транспортують кисень, вуглекислий газ.
Для гемоглобіну характерно:
– стійка сполука з киснем HbО2 – оксигемоглобін;
– нестійка сполука з киснем HbО2 – оксигемоглобін;
– стійка сполука з вуглекислим газом HbСО2;
– нестійка сполука з вуглекислим газом HbСО2;
– стійка сполука з чадним газом HbСО;
– нестійка сполука з чадним газом HbСО;
– червоне забарвлення;
– відсутність забарвлення.
Для першої групи крові характерні:
– аглютіноген в еритроцитах А;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютіноген в еритроцитах В;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютініногена немає;
– аглютініна немає.
Для другої групи крові характерні:
– аглютіноген в еритроцитах А;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютіноген в еритроцитах В;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютініногена немає;
– аглютініна немає.
Для трерьої групи крові характерно:
– аглютіноген в еритроцитах А;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютіноген в еритроцитах В;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютініногена немає;
– аглютініна немає.
Для четвертої групи крові характерно:
– аглютіноген в еритроцитах А;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютіноген в еритроцитах В;
– аглютінін в плазмі крові ;
– аглютініногена немає;
– аглютініну немає.
Тромбоцити:
– здатні до фагоцитозу;
– мають ядро;
– мають червоне забарвлення;
– не мають забарвлення;
– легко руйнуються;
– здатні виділяти антитіла;
– не мають ядра;
– приймають участь у зсіданні крові;
– здатні до амебоїдного руху.
Сумісність крові залежить від:
– груп крові;
– кількості еритроцитів;
– кількості лейкоцитів;
– резус-фактора;
– гомеостазу.
Які фактори приймають участь у зсіданні крові:
– еритроцити;
– лейкоцити;
– тромбоцити;
– гепарин;
– резус-фактор;
– аглютіногени;
– солі кальцію;
– аглютініни;
– фібриноген;
– фібринолізин.
Запобігають зсіданню крові:
– еритроцити;
– лейкоцити;
– тромбоцити;
– гепарин;
– резус-фактор;
– аглютіногени;
– солі кальцію;
– аглютініни;
– фібриноген;
– фібринолізин.
Імунітет:
– захищає організм від алергенів;
– захищає організм від інфекційних хвороб;
– звільняє організм від токсинів;
– захищає організм від ушкоджень;
– звільняє організм від загиблих власних клітин;
– звільняє організм від перероджених власних клітин;
– виводить із організму гормони.
Клітинний імунітет забезпечується:
– еритроцитами;
– фагоцитами;
– лімфоцитами;
– Т-лімфоцитами;
– антитілами;
– інтерфероном.
Гуморальний імунітет забезпечується:
– еритроцитами;
– фагоцитами;
– лімфоцитами;
– Т-лімфоцитами;
– антитілами;
– інтерфероном.
Для клітинного імунітету характерно:
– знешкодження токсинів;
– пожирання чужорідних клітин;
– Т-лімфоцити;
– інтерферон;
– фагоцитоз;
– знищення мікроорганізмів;
– виділення антитіл.
Для гуморального імунітету характерно:
– знешкодження токсинів;
– пожирання чужорідних клітин;
– Т-лімфоцити;
– інтерферон;
– фагоцитоз;
– знищення мікроорганізмів;
– виділення антитіл.
Для алергії характерно:
– фагоцитоз;
– вироблення антитіл;
– підвищення чутливості імунної системи;
– підвищений імунітет;
– набутий імунітет;
– негативні реакції;
– сильні реакції.
Для активного штучного імунітету характерно:
– підвищена чутливость імунної системи;
– введення антитіл;
– вироблення антитіл;
– діє тривалий час;
– дія короткочасна;
– введення сироватки;
– введення вакцини.
Для пасивного штучного імунітету характерно:
– підвищена чутливость імунної системи;
– введення антитіл;
– вироблення антитіл;
– діє тривалий час;
– дія короткочасна;
– введення сироватки;
– введення вакцини.
Для інфекційних хвороб характерно:
– поширеність;
– порушення імунітету;
– викликаються збудником;
– викликаються багатьма збудниками
– підвищення температури;
– запалення;
– обов’язковий вироблений імунітет;
– підвищена чутливість.
Для СНІДу характерно:
– порушення еритроцитів;
– порушення лейкоцитів;
– викликається вірусом СНІД;
– викликається вірусом ВІЛ;
– порушення імунітету;
– підвищення чутливості;
– проникнення вірусу в організм через органи травлення;
– проникає в організм через кров;
– проявляєть дуже швидко після зараження;
– проявляється через досить тривалий період після зараження.
На імунну систему негативно впливає:
– інфекційні хвороби;
– радіація;
– зміна клімату;
– забруднення повітря;
– ультрафіолетове випромінювання;
– забруднення отрутохімікатами.
Виберіть реакції імунної системи:
– утворення антитіл;
– фагоцитоз;
– алергія;
– інфекційна хвороба;
– запалення;
– підвищення температури;
– імунна толерантність;
– СНІД;
– реакція відторгнення пересаджених органів.
До органів імунної системи відносяться:
– еритроцити;
– червоний кістковий мозок;
– гіпофіз;
– тімус;
– печінка;
– селезінка;
– лімфатичні вузли.
Стінки серця:
– внутрішня – міокард;
– середня ендокард;
– зовнішня – епікард;
– зовнішня – міокард;
– внутрішня – ендокард;
– середня – міокард;
– середня – епікард;
– внутріння – епікард.
Клапани серця розміщені:
– двостулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;
– тристулковий – біля виходу легеневих артерій із шлуночка;
– тристулковий – між правим передсердям і правим шлуночком;
– двостулковий – між лівим передсердям і лівим шлуночком;
– півмісяцеві – між лівим передсердям і лівим шлуночком.
Властивостями серцевого м’яза є:
– скоротливість;
– збудливість;
– автоматія;
– провідність;
– систола;
– діастола;
– пауза.
Виберіть послідовність серцевого циклу:
– систола передсердь, діастола шлуночків, загальна діастола, систола шлуночків;
– систола шлуночків, систола передсердь, загальна діастола;
– систола передсердь, систола шлуночків, загальна діастола;
– діастола шлуночків, систола передсердь, систола шлуночків;
– систола шлуночків, загальна діастола, систола передсердь.
Робота серця в середньому складає:
– систолічний об’єм – 100 мл;
– діастолічний об’єм – 70 мл;
– хвилинний об’єм – 7000 мл;
– систолічний об’єм – 70 мл;
– діастолічний об’єм – 100 мл;
– хвилинний об’єм – 5000 мл.
Посилюють роботу серця:
– симпатична нервова система;
– парасимпатична нервова система;
– іони Калію;
– іони Кальцію;
– адреналін;
– ацетилхолін.
Послаблюють роботу серця:
– симпатична нервова система;
– парасимпатична нервова система;
– іони Калію;
– іони Кальцію;
– адреналін;
– ацетилхолін.
При фізичному навантаженні відбувається:
– збудження симпатичної нервової системи;
– збудження парасимпатичної нервової системи;
– вихід ацетилхоліну в кров;
– вихід адреналіну в кров;
– розширення судин в м’язах;
– звуження судин в м’язах;
– зменшення роботи серця;
– збільшення роботи серця.
Виберіть функції судин:
– по артеріях тече артеріальна кров;
– по артеріях тече кров до серця;
– крізь стінки артерій відбувається обмін газів та речовин;
– по венах тече кров до серця;
– по венах тече кров від серця;
– по венах тече венозна кров;
– крізь стінки вен відбувається обмін газів та речовин;
– по артеріях тече кров від серця;
– крізь стінки капілярів відбувається обмін газів та речовин.
Для артерій характерно:
– тонкі стінки;
– рух артеріальної крові;
– товсті стінки;
– кров рухається до серця;
– кров рухається від серця;
– витримують великий тикс;
– вміщують значний об’єм крові;
– мають клапани.
Для вен характерно:
– тонкі стінки;
– рух венозної крові;
– товсті стінки;
– кров рухається до серця;
– кров рухається від серця;
– витримують великий тикс;
– вміщують значний об’єм крові;
– мають клапани.
Для капілярів характерно:
– тонкі стінки;
– рух артеріальної крові;
– обмін речовин;
– товсті стінки;
– обмін газів;
– кров рухається до серця;
– кров рухається від серця;
– мають клапани.
Для великого кола кровообігу характерно:
– починається з правого шлуночка;
– починається з лівого шлуночка;
– починається з правого передсердя;
– починається з лівого передсердя;
– закінчується правим шлуночком;
– закінчується лівим шлуночком;
– закінчується правим передсердям;
– закінчується лівим передсердям.
Для малого кола кровообігу характерно:
– починається з правого шлуночка;
– починається з лівого шлуночка;
– починається з правого передсердя;
– починається з лівого передсердя;
– закінчується правим шлуночком;
– закінчується лівим шлуночком;
– закінчується правим передсердям;
– закінчується лівим передсердям.
Для великого кола кровообігу характерно:
– по артеріях тече артеріальна кров;
– по венах тече венозна кров;
– по артеріях тече венозна кров;
– по венах тече артеріальна кров;
– по артеріях тече кров насичена киснем;
– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;
– по венах тече кров насичена киснем;
– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом.
Для малого кола кровообігу характерно:
– по артеріях тече артеріальна кров;
– по венах тече венозна кров;
– по артеріях тече венозна кров;
– по венах тече артеріальна кров;
– по артеріях тече кров насичена киснем;
– по венах тече кров насичена вуглекислим газом;
– по венах тече кров насичена киснем;
– по артеріях тече кров насичена вуглекислим газом
Для великого кола кровообігу характерно:
– по артеріях тече кров насичена продуктами обміну;
– по венах тече кров насичена поживними речовинами;
– по артеріях тече кров насичена поживними речовинами;
– по венах тече кров насичена продуктами обміну;
– із капілярів виходить кисень;
– із капілярів виходить вуглекислий газ;
– із капілярів виходять поживні речовини;
– до капілярів приходить вуглекислий газ;
– до капіляр надходить кисень.
Рух крові по судинам забезпечується:
– роботою серця;
– м’язами артерій;
– скелетними м’язами;
– еластичнісю аорти;
– тиском в аорті 3 – 8 мм.рт.ст.;
– тиском в венах 120 – 130 мм.рт.ст.;
– тиском в венах 3 – 8 мм.рт.ст.;
– тиском в аорті 120 – 130 мм.рт.ст.
Для гіпертонії характерно:
– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;
– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 120 мм.рт.ст.;
– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;
– погіршення кровопостачання органів;
– перевантаження серця;
– розширення артерій;
– звуження артерій.
Для гіпотонії характерно:
– збільшення артеріального тиску понад 120 мм.рт.ст.;
– зниження артеріального тиску під час систоли за межу 110 мм.рт.ст.;
– збільшення атреріального тиску під час систоли понад 130 мм.рт.ст.;
– погіршення кровопостачання органів;
– перевантаження серця;
– розширення артерій;
– звуження артерій.
Виберіть нормальні показники серцево – судинної системи;
– артеріальний тиск під час систоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;
– артеріальний тиск під час діастоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;
– артеріальний тиск під час систоли 120 ± 10 мм.рт.ст.;
– артеріальний тиск під час діастоли 70 ± 10 мм.рт.ст.;
– частота пульсу 70 – 80 ударів на хвилину;
– частота пульсу 60 – 75 ударів на хвилину;
– частота пульсу 70 – 90 ударів на хвилину.
В лімфатичних вузлах:
– утворюється лімфа;
– утворюються лімфоцити;
– лімфа очищається від мікроорганізмів та чужорідних тіл;
– лімфа очищається від жирових клітин;
– утворюються клітини крові;
– лімфа переходить у вени.
Лімфатична система складається з:
– лімфатичних капілярів;
– лімфатичних артерій;
– лімфатичних вен;
– лімфатичних судин;
– лімфатичних вузлів;
– лімфатичних вузликів;
– лімфатичних цистерн.
Дихання
І рівень
Дихальна система складається з органів у такій послідовності:
– носова порожнина – гортань – трахея – бронхи – легені;
– носова порожнина – трахея – гортань – бронхи – легені.
У носовій порожнині відбувається:
– зігрівання повітря;
– дихання.
Грип – це інфекція::
– крапельна;
– пилова;
– крапельно-пилова.
Туберкульоз – це захворювання:
– серця;
– органів дихання.
Легені – це:
– парний орган;
– непарний орган.
Гортань – це орган:
– утворення голосу, звукової мови;
– слуху.
Вхід до гортані під час ковтання їжі закривається:
– щитоподібним хрящем;
– надгортанним хрящем.
У людини кількість головних бронхів:
– один;
– два;
– три.
Дихальні рухи – це:
– вдих;
– видих;
– вдих і видих.
Марлеву пов’язку використовують для захисту органів:
– кровоносної системи;
– дихання.
Дихання може зупинитися:
– при отруєнні чадним газом;
– при кровотечі.
Штучне дихання допомагає:
– врятувати життя людині;
– захистити органи дихання.
Без дихання людина може прожити годину:
– так;
– ні.
Бронхи мають будову подібну до трахей:
– так;
– ні.
Плевральна рідина під час дихання збільшує тертя легень об стінки грудної порожнини:
– так;
– ні.
В утворенні звуків бере участь гортань:
– так;
– ні.
Висота голосу людини залежить від довжини голосових зв’язок:
– так;
– ні.
Напрямок і швидкість дифузії визначаються парціальним тиском:
– так;
– ні.
За своїм складом повітря, що надходить до легенів, відрізняється від повітря в альвеолах:
– так;
– ні.
Об’єм грудної порожнини зменшується під час видиху:
– так;
– ні.
Об’єм грудної порожнини змінюється під час вдиху:
– так;
– ні.
Кашель належить до захисного рефлексу:
– так;
– ні.
До захворювань органів дихання належить грип:
– так;
– ні.
Астма бронхіальна належить до алергічних захворювань:
– так;
– ні.
Перша допомога при зупинці дихання:
– доправити до лікарні;
– штучне дихання;
– викликати лікаря.
Найефективніший спосіб штучного дихання:
– з рота в рот;
– з рота в ніс.
До алергічних захворювань належать:
– рак легень;
– бронхіальна астма.
Запалення легень називають:
– плеврит;
– пневмонія.
Життєву ємність легень визначають:
– пневмотахіметром;
– спірометром.
Центр дихання збуджує:
– підвищення концентрації вуглекислого газу в крові;
– зменшення концентрації вуглекислого газу в крові.
При подразненні пилом слизової оболонки носа виникає:
– кашель;
– чхання.
При скороченні діафрагма:
– піднімається;
– опускається.
Голосова щілина розміщена в:
– ротовій порожнині;
– гортані.
Найменші бронхи називають:
– капіляри;
– бронхіоли;
– альвеоли.
Загальна площа легень становить понад:
– 20 м²;
– 90 м²;
– 50 м².
В плевральній порожнині тиск повітря:
– нижчий за атмосферний;
– вищий за атмосферний.
Повітря після носової порожнини потрапляє в:
– гортань;
– глотку;
– трахею.
ІІ рівень
Дихання – це:
– процес окиснення органічних речовин з виділенням хімічної енергії;
– газообмін у тканинах;
– газообмін у легенях;
– вдих і видих.
Стінки бронхів мають:
– хрящові кільця;
– волокна щільної сполучної тканини;
– епітеліальну тканину;
– все вище перераховане.
У носовій порожнині не відбувається:
– осушення повітря;
– зігрівання повітря;
– знезаражування повітря;
– всього перерахованого.
Функція дихальної системи полягає:
– у здійсненні вдиху і видиху;
– в окисленні органічних речовин;
– у постачанні до крові достатньої кількості кисню та видаленні з неї вуглекислого газу;
– у постачанні до крові вуглекислого газу та води.
Транспорт газів через легеневий пухирець у капіляр відбувається завдяки:
– дифузії;
– осмосу;
– активному транспорту речовин;
– плазмолізу.
У малому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах:
– шкіри;
– тіла;
– легенів;