Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 4 страница

– серця.

Після тривалого бігу частота дихання людини відновлюється не відразу:

– через збудження нервової системи;

– внаслідок високого вмісту в крові адреналіну;

– через газовий склад крові;

– внаслідок низького вмісту в крові адреналіну.

Продукти паління спричинюють:

– стійкі сполуки частини гемоглобіну з чадним газом;

– зниження рівня адреналіну в крові;

– підвищення еластичності голосових зв’язок;

– покращення вентиляції легень.

Легеневий газообмін відбувається в:

– легеневих артеріях;

– легеневих венах;

– легеневих капілярах;

– легеневих артеріях і венах.

Вуглекислий газ переходить із тканин у кров:

– лише у вигляді газу;

– лише у вигляді нестійких, розчинених у плазмі сполук;

– у вигляді газу і нестійких сполук;

– у вигляді вуглецю і кисню.

До головних профілактичних заходів, що запобігають розвитку туберкульозу належать:

– щеплення;

– фарбування приміщень;

– встановлення шумовловлювачів;

– сухе прибирання приміщень.

У людини повітроносні шляхи складаються з органів, які розташовані у такій послідовності:

– носова порожнина – гортань – трахея – бронхи;

– носова порожнина – трахея – гортань – бронхи;

– носова порожнина – гортань – бронхи – трахея;

– трахея – бронхи – гортань – носова порожнина.

Ззовні легені вкриті:

– одношаровим епітелієм;

– двошаровим епітелієм;

– щільною сполучною тканиною;

– паренхімою.

Трахея щодо стравоходу розташовується у грудній порожнині:

– ззаду;

– зліва;

– спереду;

– справа.

Глибокий вдих забезпечують:

– внутрішні міжреберні м’язи;

– м’язи черевного пресу;

– зовнішні міжреберні м’язи;

– гортань.

Під час співу, під час розмови голосова щілина:

– збільшується;

– не змінюється;

– зменшується;

– зникає.

У стані спокою у диханні не задіяні:

– діафрагма;

– міжреберні м’язи;

– черевні м’язи.

Дихальний центр у людини розташований у:

– мозочку;

– довгастому мозку;

– проміжному мозку;

– середньому мозку.

Збільшення частоти дихання людини під час фізичних навантажень спричинюється:

– зниженням вмісту кисню у крові;

– активізацією дихального центру імпульсами від працюючих м’язів;

– накопиченням у крові вуглекислого газу;

– підвищенням вмісту кисню у крові.

У великому колі кровообігу газообмін відбувається у капілярах:

– легенів;

– епідермісу;

– тіла;

– артерій.

Туберкульоз – це інфекція:

– крапельна;

– пилова;

– крапельно-пилова;

– харчова.

Продукти паління спричинюють:

– розширення капілярів;

– звуження кровоносних судин;

– збільшення життєвої ємності легенів;

– покращують газообмін у легенях.

Причиною зупинки дихання може бути:

– різке підвищення концентрації кисню в крові;

– вплив цих двох факторів на дихальний центр;

– різке підвищення концентрації вуглекислого газу в крові;

– стабільна кількість кисню в атмосфері.

Якщо людина багато палить, то у неї:

– збільшується кількість біологічно активних речовин у легеневих міхурцях;

– легеневі міхурці злипаються через ушкодження плівки з біологічно активних речовин, що вистилає її з середини;

– збільшення здатності гемоглобіну приєднувати кисень;

– легеневі пухирці втрачають еластичність і здатність очищуватися.

Життєва ємність легень у курців, зазвичай:

– не змінюється;

– збільшується;

– зменшується;

– може і збільшуватись і зменшуватись.

Де розміщений центр, який регулює захисний рефлекс – кашель та чхання:

– спинний мозок;

– довгастий мозок;

– проміжний мозок;

– великі півкулі мозку.

Газообмін в органах дихання відбувається у:

– трахеях;

– бронхах;

– легеневих пухирцях – альвеолах;

– бронхіолах.

Середня життєва ємність легенів людини становить переважно:

– 1500 см³;

– 2000 см³;

– 3000 см³;

– 3500 см³.

Газообмін у малому колі кровообігу відбувається у:

– клітинах тіла;

– клітинах шкіри;

– легенях;

– бронхах.

Еволюційно походження дихальної системи пов’язане з системою:

– кровоносною;

– видільною;

– травною;

– опорно-руховою.

Кисень засвоюється у:

– носоглотці;

– легенях;

– еритроцитах крові;

– мітохондріях клітин.

Основним джерелом енергії для організму людини слугує:

– виділення;

– дихання;

– поглинання речовин з навколишнього середовища;

– рух речовин в організмі.

Спірометром вимірюють:

– тиск крові;

– температуру тіла;

– пульс;

– життєву ємність легень.

ІІІ рівень

У дихальних рухах беруть участь м’язи:

– діафрагма;

– міжреберні;

– спинні;

– черевні.

Для організму людини дихання має таке значення, воно сприяє:

– охолодженню організму;

– виділенню вуглекислого газу;

– окисненню речовин;

– вивільненню енергії;

– синтезу АТФ.

Оксигемоглобін від легенів до клітин тіла рухається (вкажіть послідовність):

– по судинах малого кола кровообігу;

– по судинах великого кола кровообігу;

– минаючи серце;

– через серце.

Розв’яжіть задачу. Один грам гемоглобіну зв’язує 1,34 мл. кисню. Оскільки в 1 л крові міститься в середньому 150 г гемоглобіну, визначте, скільки кисню міститься в 1 л крові. Відповідь:

– 0,1 л;

– 0,2 л;

– 0,4 л;

– 0,3 л.

Розв’яжіть задачу. Скільки повітря (л) потрібно для дихання класу з 35 учнів упродовж 45 хв. уроку, якщо людина в середньому робить 16 вдихів за хвилину по 500 мл повітря? Відповідь:

– 12600 л;

– 12000 л;

– 1200 л;

– 0,2 л.

В клітині до звільнення енергії відбувається:

– утворення органічних речовин;

– дифузія речовин через мембрани;

– окиснення органічних речовин;

– розклад оксигемоглобіну.

Під час дихання в клітинах рослин, тварин і людини відбувається:

– утворення органічних речовин з неорганічних;

– рух органічних і неорганічних речовин;

– окислення органічних речовин зі звільненням енергії;

– виділення з організму кисню.

Яка функція війчастого епітелію трахеї:

– транспорт кисню та вуглекислого газу;

– зігріває і зволожує повітря;

– захищає трахею від ушкоджень;

– захищає дихальні шляхи від твердих речовин;

– виділяє слиз.

Зазначте правильну послідовність органів повітроносних шляхів людини:

– носова порожнина – гортань – носоглотка – трахея – бронхи – глотка;

– носова порожнина – глотка – носоглотка – гортань – бронхи – трахея;

– носова порожнина – трахея – глотка – бронхи – гортань – носоглотка;

– носоглотка – носова порожнина – глотка – бронхи – трахея – гортань;

– носова порожнина – носоглотка – глотка – гортань – трахея – бронхи.

Виберіть із зазначеного шлях надходження кисню до тканин:

– з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – перехід з альвеолярного повітря в кров – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;

– перехід з альвеолярного повітря в кров – з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;

– взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перехід з альвеолярного повітря в кров – з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – перетворення крові з венозної на артеріальну – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини;

– перетворення крові з венозної на артеріальну – взаємодія з гемоглобіном еритроцитів – перехід з альвеолярного повітря в кров– з атмосферного повітря по повітроносних шляхах до альвеол – по легеневих венах артеріальна кров надходить до лівого передсердя – надходження артеріальної крові в лівий шлуночок – велике коло кровообігу по якому кров надходить до тканини.

Під час дихання у людини відбувається:

– поглинання кисню;

– виділення кисню;

– виділення енергії;

– поглинання енергії;

– поглинання вуглекислого газу;

– виділення вуглекислого газу;

– окислення органічних речовин;

– утворення органічних речовин.

Для внутрішнього дихання характерно:

– обмін газів між атмосферним повітрям і кров’ю;

– обмін газів між кров’ю і клітинами організму;

– окислення органічних речовин киснем;

– синтез органічних речовин киснем;

– під час окислення органічних речовин киснем утворюється вуглекислий газ;

– поглинання клітиною кисню;

– перехід кисню з альвеол у кров;

– перехід вуглекислого газу з крові до альвеол;

– виділення енергії.

Для зовнішнього дихання характерно:

– обмін газів між атмосферним повітрям і кров’ю;

– обмін газів між кров’ю і клітинами організму;

– окислення органічних речовин киснем;

– синтез органічних речовин киснем;

– під час окислення органічних речовин киснем утворюється вуглекислий газ;

– поглинання клітиною кисню;

– перехід кисню з альвеол у кров;

– перехід вуглекислого газу з крові до альвеол;

– перехід вуглекислого газу з альвеол в атмосферне повітря.

Функції носової порожнини

– повітря проходить до глотки;

– повітря очищається від газу;

– повітря очищається від твердих речовин;

– повітря зігрівається;

– повітря зволожується;

– утворюються звуки;

– утворюється членороздільна мова;

– нюхова;

– проходить обмін газів.

Для носової порожнини характерно:

– хрящові кільця;

– носові ходи;

– рух війок в назовні;

– рух війок в бік глотки;

– смакові рецептори;

– нюхові рецептори;

– виділення слизу;

– скорочення м’язів носа.

Очищення повітря в носовій порожнині відбувається за рахунок:

– фільтрації повітря;

– слизу;

– руху війок у бік глотки;

– руху війок назовні;

– носовими ходами;

– скороченням м’язів.

Для гортані характерно:

– хрящові кільця;

– щитоподібний хрящ;

– гортаноподібний хрящ;

– надгортанний хрящ;

– голосові зв’язки;

– гортанні ходи;

– голосова щілина;

– голосова сумка.

Функції гортані:

– нюхова;

– очищення повітря;

– повітря проходить в глотку;

– повітря проходить в трахею;

– утворення звуків;

– повітря проходить в бронхи.

Для трахеї характерно:

– розміщення позаду стравоходу;

– розміщення попереду стравоходу;

– хрящові кільця;

– хрящові напівкільця;

– хрящові ходи;

– голосові зв’язки;

– хрящі гортані;

– переходить у гортань;

– переходить у бронхи.

Для бронхів характерно:

– хрящові напівкільця;

– хрящові кільця;

– голосові зв’язки;

– розгалуження на дрібні бронхи;

– лівий бронх розгалужено на 3 гілки;

– правий бронх розгалужено на 2 гілки;

– лівий бронх розгалужено на 2 гілки;

– правий бронх розгалужено на 3 гілки;

– рух війок в бік альвеол;

– рух війок в бік трахеї.

Для легень характерно:

– хрящові напівкільця;

– права легеня має дві частки;

– ліва легеня має дві частки;

– права легеня має три частки;

– ліва легеня має три частки;

– альвеолярні ходи;

– повітряні ходи;

– рух війок в бік бронхів;

– альвеоли;

– ворота легень;

– отвір легень.

Для плеври характерно:

– права плевра;

– ліва плевра;

– зовнішня плевра;

– внутрішня плевра;

– захист легень від пошкодження;

– допомагає під час акту вдиху

– тиск у плевральній порожнині нижчий за атмосферний;

– тиск у плевральній порожнині вищий за атмосферний;

– перехід однієї плеври в іншу.

Голос утворюється за рахунок:

– функції глотки;

– функції гортані;

– розширення голосової щілини;

– зменшення голосових зв’язок;

– збільшення голосових зв’язок;

– звуження голосових зв’язок;

– скорочення м’язів.

Функції легень:

– проходить повітря;

– виділення вуглекислого газу;

– надходження кисню;

– очищення повітря;

– зволоження повітря;

– виділення води.

Дифузія газів з альвеол відбувається за рахунок:

– різниці тиску між атмосферним повітрям (760 мм.рт.ст.) і кров’ю (120 мм.рт.ст.);

– різниці парціального тиску кисню між альвеолярним повітрям (40 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);

– різниці парціального тиску кисню між альвеолярним повітрям (100 мм.рт.ст.) і кров’ю (40 мм.рт.ст.);

– різниці парціального тиску вуглекислого газу між альвеолярним повітрям (100 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);

– різниці парціального тиску вуглекислого газу між альвеолярним повітрям (40 мм.рт.ст.) і кров’ю (46 мм.рт.ст.);

– властивості гемоглобіну приєднувати кисень.

Спокійний вдих відбувається за рахунок:

– зменшення кількості вуглекислого газу в крові;

– збільшення кількості вуглекислого газу в крові;

– скорочення діафрагми;

– розслаблення діафрагми;

– скорочення міжреберних м’язів;

– розслаблення міжреберних м’язів;

– збільшення об’єму грудної порожнини;

– зменшення об’єму грудної порожнини;

– скорочення м’язів живота;

– розслаблення м’язів живота.

Спокійний видих відбувається за рахунок:

– зменшення кількості вуглекислого газу в крові;

– збільшення кількості вуглекислого газу в крові;

– скорочення діафрагми;

– розслаблення діафрагми;

– скорочення міжреберних м’язів;

– розслаблення міжреберних м’язів;

– збільшення об’єму грудної порожнини;

– зменшення об’єму грудної порожнини;

– скорочення м’язів живота;

– розслаблення м’язів живота.

Регуляція дихання відбувається за рахунок:

– дихального центру середнього мозку;

– дихального центру довгастого мозку;

– зміни концентрації кисню у крові;

– зміни концентрації вуглекислого газу у крові;

– зміни концентрації кисню в альвеолах;

– зміни концентрації вуглекислого газу в альвеолах;

– скорочення діафрагми;

– розслаблення діафрагми.

Життєва ємність легень становить:

– у чоловіків від 3,5 л до 4,5 л;

– у жінок від 3 л до 3,5 л;

– у чоловіків від 3 л до 5 л;

– у жінок від 3,5 л до 4 л;

– у чоловіків від 3,5 л до 4,5 л;

– у жінок від 2,5 л до 4 л.

Вакцину дають для профілактики:

– пневмонії;

– бронхіальної астми;

– дифтерії;

– туберкульозу;

– бронхіту;

– грипу;

– раку легень;

– плевриту.

При забрудненні повітря виникають:

– пневмонія;

– бронхіальної астма;

– дифтерія;

– туберкульоз;

– бронхіт;

– грип;

– рак легень;

– плеврит.

Паління спричиняє виникнення:

– пневмонії;

– бронхіальної астми;

– дифтерії;

– туберкульозу;

– бронхіту;

– грипу;

– раку легень;

– плевриту.

Паління викликає:

– руйнування гілок дихальних шляхів;

– скорочення м’язів бронхів;

– руйнування хрящів бронхів;

– збільшення концентрації кисню в крові;

– зменшення концентрації вуглекислого газу в крові;

– руйнування плівки альвеол.

Для профілактики забруднення повітря використовують:

– вологе прибирання;

– установку промислових фільтрів;

– підмітання;

– поливання тротуарів та доріг;

– обмеження автомобільного руху;

– висадка зелених насаджень.

Травлення

І рівень

Найпоширеніше захворювання зубів – це:

– гастрит;

– карієс;

– стоматит.

У людини великих слинних залоз:

– одна пара;

– дві пари;

– три пари.

У ротовій порожнині розщеплюються:

– білки;

– вуглеводи.

Вуглеводи розщеплюються:

– гормонами;

– ферментами.

Ємність шлунка у дорослої людини становить приблизно:

– 1 л;

– 2 л;

– 3 л.

Найпоширенішим захворюванням шлунка є:

– пневмонія;

– гастрит.

Печінка виконує функції:

– виділення інсуліну;

– виділення жовчі;

– виділення пепсину.

Апендикс – це:

– залоза;

– червоподібний відросток.

Дизентерія – це:

– харчове отруєння;

– інфекційна хвороба.

Щоб уникнути зараження глистами, потрібно:

– мити руки перед їдою;

– пити сиру воду;

– вживати немиті фрукти.

Процес травлення відбувається за допомогою травних соків:

– так;

– ні.

На процес травлення впливають слинні залози:

– так;

– ні.

До складу зуба входить м’язова тканина:

– так;

– ні.

До складу пульпи, яка заповнює порожнину зуба, входить сполучна тканина:

– так;

– ні.

На стан зубів впливає вживання гарячої їжі:

– так;

– ні.

На процес травлення в ротовій порожнині впливає фермент лізоцим:

– так;

– ні.

До складу шлункового соку входить фермент пепсин:

– так;

– ні.

На процес травлення впливає соляна кислота, яка міститься у складі шлункового соку:

– так;

– ні.

Нефрит належить до шлункових захворювань:

– так;

– ні.

Підшлункова залоза впливає на процес травлення:

– так;

– ні.

Печінка належить до залоз внутрішньої секреції:

– так;

– ні.

Печінка належить до залоз зовнішньої секреції:

– так;

– ні.

У товстому кишечнику відбувається всмоктування води:

– так;

– ні.

До інфекційних хвороб належить дизентерія:

– так;

– ні.

До інфекційних захворювань належать глистяні захворювання:

– так;

– ні.

Пепсин – це фермент:

– залоз шлунка;

– печінки;

– підшлункової залози.

Підшлунковий сік виділяється:

– шлунком;

– залозами дванадцятипалої кишки;

– підшлунковою залозою.

До травних залоз належать:

– підшлункова;

– щитоподібна;

– надниркові.

Ворсинки містяться в:

– шлунку;

– кишечнику.

Ободова кишка відноситься до кишечника:

– товстого;

– товстого.

Лізоцим:

– розщеплює вуглеводи;

– знешкоджує мікроорганізми.

Сік підшлункової залози містить:

– пепсин;

– ферменти, які розщеплюють більшість органічних речовин.

Пілорічний сфінктер міститься в:

– шлунку;

– кишечнику.

Рух хімуса по кишечнику відбувається за рахунок діяльності:

– слизової оболонки;

– м’язової оболонки.

Найтвердіша тванина в організмі людини:

– кісткова;

– емаль;

– дентин.

Нобелівську премію за вивчення механізмів травлення отримав:

– І.І. Мєчніков;

– І.П. Павлов.

В дорослої людини кількість зубів:

– 30;

– 32;

– 20.

Ковтання – це процес проходження їжі з:

– ротової порожнини в стравохід;

– ротової порожнини в шлунок.

Слиз шлунку:

– полегшує ковтання;

– захищає слизову оболонку від перетравлення.

Жири всмоктуються в:

– кров;

– лімфу.

ІІ рівень

У ротовій порожнині внаслідок дії слини розщеплюються:

– білки;

– жири;

– вуглеводи;

– всі поживні речовини.

Фермент шлункового соку пепсин розщеплює:

– жири;

– білки;

– вуглеводи;

– крохмаль.

Поживні речовини в організмі людини всмоктуються переважно в:

– шлунку;

– тонкому кишечнику;

– товстому кишечнику;

– дванадцятипалій кишці.

Підшлункова залоза виконує функції:

– виділення жовчі;

– виділення інсуліну;

– накопичення глікогену;

– виділення солей.

У дорослої людини в нормі загальна кількість різних видів зубів дорівнює:

– 8 різців, 4 ікла, 20 корінних зубів;

– 4 різці, 8 іклів, 20 корінних зубів;

– 10 корінних зубів, 10 різців, 8 іклів;

– 10 різців, 2 ікла, 10 корінних зубів.

Основа язика утворена тканиною:

– м’язовою посмугованою;

– м’язовою непосмугованою;

– сполучною;

– епітеліальною.

У ротовій порожнині не відбувається:

– механічне подріблення їжі;

– знищення мікробів;

– розщеплення крохмалю;

– розщеплення білків.

У ротову порожнину відкриваються протоки слинних залоз:

– двох пар;

– трьох пар;

– однієї пари;

– чотирьох пар.

Центр ковтання розташований у мозку:

– довгастому;

– проміжному;

– середньому;

– мозочку;

– великих півкулях.

У шлунку ферменти діють у середовищі:

– кислому;

– лужному;

– нейтральному;

– нейтральному і лужному.

Розщеплення білків у травній системі людини починається у:

– товстому кишечнику;

– тонкому кишечнику;

– шлунку;

– ротовій порожнині.

Із ворсинок тонкого кишечника в лімфу всмоктуються:

– амінокислоти;

– гліцерин;

– глюкоза;

– фруктоза.

Тонкий кишечник утворений:

– дванадцятипалою кишкою, порожнистою і клубовою кишкою;

– дванадцятипалою і тонкою кишкою;

– тонкою, сліпою кишками і апендиксом;

– тонкою, середньою і малою кишками.

Протока підшлункової залози впадає в:

– шлунок;

– жовчний міхур;

– дванадцятипалу кишку;

– печінку.

У разі зниження кількості соляної кислоти в шлунку можуть бути порушені процеси розщеплення:

– білків;

– жирів;

– вуглеводів;

– амінокислот.

Травний тракт складається з органів, розташованих у такій послідовності:

– ротова порожнина – шлунок – стравохід – кишечник;

– ротова порожнина – стравохід – шлунок – кишечник;

– ротова порожнина – кишечник – шлунок – стравохід;

– кишечник – стравохід – шлунок – ротова порожнина.

Фермент слини розщеплює:

– крохмаль до глюкози;

– білки до амінокислот;

– жири до гліцерину та жирних кислот;

– гліцерин до вуглекислого газу і води.

Центр безумовного слиновидільного рефлексу розташований у мозку:

– довгастому;

– проміжному;

– середньому;

– великих півкулях.

Залози шлунка виробляють фермент:

– амілазу;

– мальтазу;

– пепсин;

– полімеразу.

Жирна їжа у шлунку затримується на:

– 10 – 12 год;

– 6 – 8 год;

– 1 – 3 год;

– 15 – 20 хв.

Фермент шлункового соку ліпаза розщеплює:

– білки;

– жири;

– вуглеводи;

– нуклеотиди.

Органічні речовини в організмі людини з травної системи в клітини тіла переносяться:

– гормонами;

– нервовими імпульсами;

– ферментами;

– кров’ю.

Під час розщеплення жирів у кишечнику людини утворюються:

– амінокислоти;

– гліцерин;

– нуклеотиди;

– карбонові кислоти.

Орган, який в організмі людини бере участь в очищенні крові, накопиченні глікогену, виведенні з крові зруйнованих еритроцитів, – це:

– нирки;

– селезінка;

– підшлункова залоза;

– печінка.

Більша частина води всмоктується у відділі травного тракту:

– тонкому кишечнику;

– прямій кишці;

– шлунку;

– товстому кишечнику.

Фермент пепсин активний у середовищі:

– кислому;

– лужному;

– нейтральному;

– лужному і нейтральному;

– активність ферменту не залежить від середовища;

– кислому і лужному.

Вода, що всмоктується у товстій кишці, потрапляє у:

– лімфу;

– тканинну рідину;

– кров’яне русло;

– формені елементи крові.

Не перетравлюються в організмі:

– білки;

– жири;

– мінеральні солі;

– вуглеводи.

Білки розщеплюються до:

– амінокислот;

– глюкози;

– жирних кислот;

– гліцерину.

Жири розщеплюються до:

– амінокислот;

– глюкози;

– жирних кислот і гліцерину;

– жирних кислот і глюкози.

Вуглеводи розщеплюються до:

– амінокислот;

– глюкози;

– жирних кислот;

– гліцерину.

І.П. Павлов розробив метод:

– зондування;

– фістул;

– ендоскопії;

– електрогастрографії.

Емаль вкриває:

– коронку;

– головку;

– шийку;

– корінь.

Дентин розміщений в:

– коронці;

– корені;

– шийці;

– корені, коронці, шийці.

Цемент вкриває:

– коронку;

– шийку;

– корінь;

– шийку, корінь.

Пепсин активується:

– слизом;

– соляною кислотою;

– жовчю;

– білками.

Протоки підшлункових залоз та жовчного міхура відкриваються в:

– шлунок;

– дванадцятипалу кишку;

– порожню кишку;

– клубову кишку.

Вуглеводи розщеплюються в:

– ротовій порожнині, шлунку;

– шлунку, тонкій кишці;

– ротовій порожнині, тонкій кишці;

– ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці.

Білки розщеплюються в:

– ротовій порожнині, шлунку;

– шлунку, тонкій кишці;

– ротовій порожнині, тонкій кишці;

– ротовій порожнині, шлунку, тонкій кишці.

Вітаміни синтезують мікроорганізми, які знаходяться у:

– ротовій порожнині;

– шлунку;

– тонкій кишці;

– товстій кишці.

ІІІ рівень

Основна маса води всмоктується у такому відділі травного тракту:

– шлунок;

– тонкий кишечник;

– товста кишка;

– пряма кишка;

– сліпа кишка;

– червоподібний відросток.

Чому не перетравлюються стінки шлунка і кишечнику під дією травних ферментів, що ними виробляються:

– ферменти неактивні;

– слизова оболонка стійка до дії травних ферментів;

– шар слизу, що вкриває внутрішні стінки шлунка і кишечника захищає;

– ферменти втрачають активність біля слизової оболонки;

– завдяки захисній функції мембран епітеліальних клітин, які вистилають шлунок і кишечник.

Процеси, що відбуваються в ротовій порожнині:

– всмоктування поживних речовин;

– виділення шлункового соку;

– розщеплення білків;

– розщеплення жирів;

– всмоктування води;

– подрібнення та змочування їжі;

– часткове розщеплення вуглеводів.

Процеси, що відбуваються в шлунку:

– всмоктування поживних речовин;

– виділення шлункового соку;

– розщеплення білків;

– розщеплення жирів;

– всмоктування води;

– подрібнення та змочування їжі;

– часткове розщеплення вуглеводів.

Процеси, що відбуваються в товстому та тонкому кишечнику:

– всмоктування поживних речовин;

– виділення шлункового соку;

– розщеплення білків;

– розщеплення жирів;

– всмоктування води;

– подрібнення та змочування їжі;

– часткове розщеплення вуглеводів.

Для органів травлення характерно:

– розщеплення органічних речовин на більш прості;

– засвоєння органічних речовин;

– всмоктування органічних речовин;

– всмоктування простих органічних речовин;

– синтез органічних речовин;