Нейрогуморальна регуляція фізіологічних процесів 5 страница

– засвоєння простих органічних речовин.

Стінка травного каналу складається з оболонок:

– надслизової;

– слизової;

– м’язової;

– підм’язової;

– підслизової;

– сполучнотканинної;

– надм’язової;

– підсполучно-тканинної.

Для травної системи характерні функції:

– регуляторна;

– секреторна;

– засвоєння органічних речовин;

– рухова;

– видільна

– всмоктування;

– гормональна;

– механічна.

І.П. Павлов розробив методи дослідження:

– зондування;

– фістул;

– умовного годування;

– ендоскопії;

– електрогастрографії;

– виділення шлункового соку.

Язик приймає участь в:

– подрібненні їжі;

– утворенні звуків;

– оцінці смаку їжі;

– оцінці температури їжі;

– переміщенні їжі;

– розщепленні вуглеводів;

– утворенні членороздільної мови.

В ротовій порожнині відбувається:

– перетравлення білків;

– початкове перетравлення вуглеводів;

– оцінка їжі;

– формування травної кашки;

– формування харчової грудочки;

– подрібнення їжі;

– всмоктування органічних речовин;

– перетравлення органічних речовин.

На верхній і шижній щелепі з кожного боку у людини розміщені:

– два ікла;

– один ікл;

– чотири різці;

– два різці;

– два малі кутні зуби;

– три малі кутні зуби;

– три великі кутні зуби;

– два великі кутні зуби.

У кожного зуба є:

– головка;

– шийка;

– коронка;

– перешийок;

– основа;

– корінь.

Для зуба характерно:

– дентин покриває шийку і корінь зуба;

– цемент покриває шийку і корінь зуба;

– цемент утворює всі частини зуба;

– дентин утворює всі частини зуба;

– емаль утворює всі частини зуба;

– емаль покриває коронку;

– емаль покриває коронку, шийку зуба.

Кровоносні судини і нерви зуба знаходяться в:

– коронці;

– пульпі;

– шийці;

– корені;

– головці;

– цементі.

Терміни прорізування зубів:

– молочні в 3 місяці;

– молочні в 6 місяців;

– молочні в 9 місяців;

– постійні в 5 років;

– постійні в 7 років;

– постійні і 14 років.

Карієс виникає внаслідок:

– дії твердих речовин;

– дії кислот;

– дії лугів;

– діяльності мікроорганізмів;

– дії грибів;

– недостачі йоду;

– недостачі кальцію;

– недостачі заліза;

– недостачі фтору.

Для ковтання характерно:

– піднімання надгортанника;

– опускання надгортанника;

– піднімання м’якого піднебіння;

– надгортанника м’якого піднебіння;

– скорочення м’язів глотки;

– скорочення м’язів стравоходу.

Слина:

– виділяє лізоцим, який розщеплює вуглеводи до простих речовин;

– виділяє ферменти, які розщеплюють вуглеводи до простих речовин;

– виділяє лізоцим, який знешкоджує мікроорганізми;

– виділяє ферменти, які розщеплюють білки до простих речовин;

– виділяє ферменти, які розщеплюють складні органічні речовини до простих речовин.

Для шлунка характерно:

– ворсинки;

– пілорічний сфінктер;

– тіло;

– перистальтичні рухи;

– маятникоподібні рухи;

– купол;

– надходження жовчі;

– надходження підшлункового соку.

В шлунку відбувається:

– розщеплення вуглеводів до амінокислот;

– розщеплення білків до гліцерину;

– розщеплення жирів до глюкози;

– розщеплення білків до амінокислот;

– розщеплення вуглеводів до глюкози;

– розщеплення жирів до жирних кислот і гліцерину.

Пепсин:

– активує білки;

– розщеплює вуглеводи;

– розщеплює жири;

– розщеплює білки;

– розщеплює білки, жири, вуглеводи;

– активується соляною кислотою;

– емульгує жири.

Соляна кислота:

– полегшує перетравлення вуглеводів;

– полегшує перетравлювання білків;

– полегшує перетравлювання жирів;

– убиває мікроорганізми;

– активує ферменти шлункового соку;

– збільшує виділення слизу;

– емульгує жири.

Слиз шлункового соку:

– активує ферменти шлункового соку;

– полегшує перетравлювання білків;

– захищає слизову оболонку від дії пепсину;

– убиває мікроорганізми;

– захищає слизову оболонку від дії соляної кислоти;

– регулює пілоричний сфінктер.

До складу шлункового соку входять:

– слиз;

– ферменти, які розщеплюють вуглеводи;

– жовч;

– ферменти, які розщеплюють жири;

– пепсин;

– соляна кислота;

– підшлунковий сік.

Виділення шлункового соку відбувається:

– за рахунок гормонів, що виділяються в органах травлення;

– безумовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі;

– умовнорефлекторної дії – їжа контактує зі слизовою оболонкою ротової порожнини, шлунка;

– умовнорефлекторної дії – вигляду, запаху їжі;

– безумовнорефлекторної дії їжі на слизову оболонку шлунка;

– за рахунок гормонів ендокринної системи.

Гастрит та виразкова хвороба шлунка виникає внаслідок:

– діяльності мікроорганізмів;

– порушення режиму харчування;

– вживання недоброякісної їжі;

– спадкової схильності;

– стресів.

Для тонкої кишки характерно:

– наявність ворсинок;

– пілоричний сфінктер;

– тіло;

– перистальтичні рухи;

– маятникоподібні рухи;

– надходження жовчі;

– надходження підшлункового соку;

– надходження шлункового соку.

В тонкій кишці відбувається:

– всмоктування води;

– формування калових мас;

– розщеплення тільки білків;

– розщеплення тільки вуглеводів;

– розщеплення тільки жирів;

– розщеплення білків, жирів, вуглеводів;

– всмоктування тільки глюкози;

– всмоктування тільки жирних кислот і гліцерину;

– всмоктування тільки амінокислот;

– всмоктування всіх простих органічних речовин.

Жовч:

– надходить у шлунок;

– надходить у підшлункову залозу;

– надходить у дванадцятипалу кишку;

– емульгує жири;

– розщеплює жири;

– розщеплює білки;

– активує ферменти, які розщеплюють жири;

– посилює перистальтику кишок;

– послаблює перистальтику кишок.

Всмоктування відбувається:

– глюкози у кров;

– глюкози у лімфу;

– амінокислот у кров;

– амінокислот у лімфу;

– жирів у кров;

– жирів у лімфу.

Всмоктування відбувається:

– у дванадцятипалій кишці;

– у ворсинках;

– за рахунок осмосу, дифузії, фільтрації;

– за рахунок активного транспорту речовин;

– з виділенням енергії;

– з поглинанням енергії.

Ферменти підшлункового соку:

– активуються соляною кислотою;

– активуються жовчю;

– розщеплюють тільки білки;

– розщеплюють тільки вуглеводи;

– розщеплюють білки, жири, вуглеводи

– надходять у шлунок;

– надходять у дванадцятипалу кишку;

– надходять в порожнисту кишку.

Тонка кишка має відділи:

– порожня;

– сліпа;

– клубова;

– дванадцятипала;

– ободова;

– пряма;

– апендикс.

Товста кишка має відділи:

– порожня;

– сліпа;

– клубова;

– дванадцятипала;

– ободова;

– пряма;

– апендикс.

В товстій кишці відбувається:

– всмоктування води;

– формування калових мас;

– розщеплення білків;

– розщеплення вуглеводів;

– розщеплення жирів;

– розщеплення клітковини;

– специфічна дія мікроорганізмів.

Мікроорганізми товстого кишечника:

– розщеплюють всі органічні речовини;

– розщеплюють деякі органічні речовини;

– захищають організм від шкідливих мікроорганізмів;

– активують ферменти;

– синтезують вітамін К і вітаміни групи В;

– посилюють перистальтичні рухи.

Через немиті руки можна заразитися:

– сальмонельозом;

– ботулізмом;

– холерою;

– дизентерією;

– гельмінтозами;

– виразковою хворобою.

 

Обмін речовин та енергії

І рівень

Асиміляція – це процес:

– утворення органічних речовин;

– розщеплення органічних речовин.

Дисиміляція – це процес:

– розщеплення органічних речовин;

– утворення органічних речовин.

Добова норма вітаміну С дорівнює приблизно:

– 15 – 20 мг;

– 75 – 100 мг.

Найбільше вітаміну міститься в:

– лимонах;

– моркві.

Вітамін D міститься в:

– м’ясних продуктах;

– рибних продуктах.

Білки побудовані з:

– вуглеводів;

– амінокислот.

Вода є:

– енергетичним депо в організмі людини;

– розчинником.

За нестачі вітамінів в організмі виникають:

– гіпервітамінози;

– гіповітамінози.

За відсутності вітамінів в організмі виникають:

– гіпервітамінози;

– авітамінози.

Існування вітамінів і їхнє значення для життєдіяльності організму відкрив:

– І.П. Павлов;

– М.І. Лунін.

Відсутність вітаміну D спричинює хворобу:

– цингу;

– рахіт.

Відсутність вітаміну С спричинює захворювання:

– рахіт;

– цингу.

Під час розщеплення органічних речовин виділяється енергія:

– так;

– ні.

Під час виконання фізичної роботи людина втрачає енергію:

– так;

– ні.

Засвоєнню глюкози крові клітинами сприяє інсулін:

– так;

– ні.

При окисненні вуглеводів виділяється енергія:

– так;

– ні.

При окисненні жирів виділяється енергія:

– так;

– ні.

При окисненні білків виділяється енергія:

– так;

– ні.

Вуглеводи розщеплюються до амінокислот:

– так;

– ні.

Для нормального функціонування організму необхідно вживати мінеральні речовини:

– так;

– ні.

Організму необхідна кухонна сіль:

– так;

– ні.

Авітаміноз виникає за нестачі вітамінів:

– так;

– ні.

Гіповітаміноз виникає за відсутності вітамінів у їжі:

– так;

– ні.

Чи правильне твердження: “Чим більше вітамінів вживаєш, тим здоровішим будеш”:

– так;

– ні.

До неорганічного обміну речовин належить обмін:

– вуглеводів;

– жирів;

– мінеральних солей;

– білків.

До органічного обміну речовин належить обмін:

– білків;

– води;

– мінеральних солей;

– кисню.

ІІ рівень

Найбільшу кількість білків містить:

– м’ясо;

– хліб;

– овочі;

– фрукти.

Відвар шипшини вживають при нестачі вітаміну:

– А;

– В;

– С;

– D.

До водорозчинних вітамінів належить вітамін:

– А;

– Е;

– С;

– К.

Під час окиснення 1 г білка в організмі людини виділяється енергії:

– 10 кДж;

– 17 кДж;

– 39 кДж;

– 40 кДж.

Основним місцем відкладання жирів є:

– підшлункова залоза;

– печінка;

– підшкірна клітковина;

– нирки.

Найбільшої шкоди здоров’ю людини завдає нестача:

– білків;

– жирів;

– вуглеводів;

– нуклеїнових кислот.

Для дорослої людини фізіологічно виправдане харчування:

– дворазове;

– триразове;

– чотирьохразове;

– п’ятиразове.

Необхідною умовою раціонального харчування є:

– сувора відповідність калорійності їжі енергетичним затратам організму;

– використання висококалорійних продуктів харчування;

– харчування в ті самі години доби;

– нерегулярне харчування.

Добова потреба вуглеводів у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:

– 200 – 300 г;

– 700 – 800 г;

– 400 – 600 г;

– 1000 – 2000 г.

Нестача вітаміну D спричинює захворювання:

– “курячу сліпоту”;

– рахіт;

– “бері-бері”;

– цукровий діабет.

До недокрів’я призводить нестача вітаміну:

– В ;

– В ;

– В ;

– С.

Первинними джерелами живлення на Землі вважають органічні речовини:

– білки;

– жири;

– вуглеводи;

– нуклеїнові кислоти.

З виділенням енергії відбувається процес:

– ферментативне розщеплення білків у шлунку;

– утворення глікогену у печінці;

– синтез жирів;

– відкладання жирів в організмі.

Опірність організму застудним захворюванням підвищується завдяки вітаміну:

– А;

– В;

– С;

– D.

Мінеральний склад кісток порушується через нестачу вітаміну:

– А;

– В;

– С;

– D.

Нестача вітаміну А спричинює захворювання:

– “курячу сліпоту”;

– цингу;

– “бері-бері”;

– кесонну хворобу.

Добова потреба білків у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:

– 50 – 60 г;

– 90 – 100 г;

– 120 – 130 г;

– 800 – 900 г.

Процес надходження речовин із зовнішнього середовища в організм, їхнє перетворення і виведення продуктів життєдіяльності – це:

– обмін речовин;

– харчування;

– всмоктування;

– гідроліз.

Добова потреба жирів у підлітків, які не займаються активною фізичною працею, становить:

– 100 – 105 г;

– 80 – 85 г;

– 120 – 125 г;

– 1200 – 1500 г.

За окиснення 1 г жиру в організмі виділяється енергії:

– 17 кДж;

– 39 кДж;

– 10 кДж;

– 130 кДж.

За окиснення 1 г вуглеводу в організмі виділяється енергії:

– 17 кДж;

– 39 кДж;

– 10 кДж;

– 130 кДж.

Обмін речовин і перетворення енергії включає в себе процеси живлення, дихання, транспорту речовин, їхнє перетворення і:

– передачу спадкових ознак;

– поділ клітин;

– виведення продуктів життєдіяльності;

– збільшення кількості особин.

Комплекс процесів, що відбуваються в організмі: живлення, дихання, транспорт речовин, їхнє перетворення, виведення продуктів життєдіяльності – це:

– розмноження;

– ріст і розмноження;

– обмін речовин і перетворення енергії;

– регуляція діяльності органів.

Основним джерелом енергії для організму є:

– виведення;

– виведення речовин з організму;

– поглинання речовин з навколишнього середовища;

– рух речовин в організмі.

Джерелом вітаміну А є:

– лимон;

– морква;

– риб’ячий жир;

– шипшина.

В організмі про запас можуть відкладатися:

– білки;

– жири;

– вуглеводи;

– амінокислоти;

– нуклеїнові кислоти.

ІІІ рівень

Під час дисиміляції вуглеводів у процесі дихання утворюється:

– певна кількість органічних кислот;

– АТФ;

– вода;

– тепло;

– кисень;

– вуглекислий газ.

Мінеральний склад кісток порушується за нестачі вітаміну:

– А;

– В ;

– С;

– D;

– В ;

– В ;

У воді не розчиняються вітаміни:

– А;

– В;

– С;

– D.

Підрахуйте і вкажіть скільки білків необхідно вживати на добу учневі вагою 50 кг під час заняття спортом, якщо добова потреба у білках для дітей віком 13 – 17 років на 1 кг маси тіла становить 1,5 г, а під час заняття спортом зростає на 20%:

– 82,5 г;

– 99 г;

– 90 г;

– 82 г.

Вкажіть кількість енергії, що виділиться при окисненні 1 моль глюкози, якщо під час окиснення 1 г цієї речовини виділиться 17,2 кДж енергії:

– 309,6 кДж;

– 3096 кДж;

– 1548 кДж;

– 134,4 кДж;

– 13,4 кДж.

Вкажіть кількість кисню яка небхідна для окиснення 1 моль глюкози:

– 309,6 л;

– 3096 л;

– 1548 л;

– 134,4 л;

– 13,4 л.

Підрахуйте і вкажіть енергетичну цінність 50 г пшеничного хліба, якщо білків у ньому 2,85 г, жирів – 0,2 г та вуглеводів 28 г:

– 53,8 кДж;

– 538,4 кДж;

– 481,6 кДж;

– 49,02 кДж;

– 7,8 кДж.

Підрахуйте і вкажіть масу білка, що окиснився, якщо організм витратив на це 150 л кисню (на окиснення 1 г білка витрачається 0,95 л кисню):

– 105 г;

– 110,5 г;

– 157,9 г;

– 105,3 г;

– 163,2 г;

– 182,5 г.

Розщеплення амінокислот в організмі призводить до:

– синтезу білків;

– виділення енергії;

– виділення вуглекислого газу;

– виділення води;

– виділення сечовини;

– синтезу жирів;

– синтезу глікогену.

Розщеплення жирів в організмі призводить до:

– синтезу білків;

– виділення енергії;

– виділення вуглекислого газу;

– виділення води;

– виділення сечовини;

– синтезу жирів;

– синтезу глікогену;

– відкладання жирів у запас.

Розщеплення глюкози в організмі призводить до:

– синтезу білків;

– виділення енергії;

– виділення вуглекислого газу;

– виділення води;

– виділення сечовини;

– синтезу жирів;

– синтезу глікогену.

Споживання білків необхідне для:

– синтезу власних білків організму;

– надходження в організи вітамінів;

– виділення енергії;

– синтезу глікогену;

– синтезу жирів.

Споживання жирів необхідне для:

– синтезу власних жирів організму;

– надходження в організи вітамінів;

– виділення енергії;

– синтезу глікогену;

– синтезу білків.

Споживання вуглеводів необхідне для:

– надходження в організм вітамінів;

– виділення енергії;

– синтезу глікогену;

– білків

– синтезу жирів.

Найбільш корисно для організму споживати:

– рослинні білки;

– тваринні білки;

– рослинні жири;

– тваринні жири;

– вуглеводи.

Печінка:

– синтезує білки;

– синтезує жири;

– відкладає глікоген;

– знешкоджує отруйні речовини;

– відкладає вітаміни.

Ожиріння найчастіше призводить до захворювань:

– органів травлення;

– серцево – судинної системи;

– цукрового діабету;

– легень;

– нервової системи.

 

Виділення. Шкіра

І рівень

Нефрон структурна і функціональна одиниця:

– легенів;

– нирок.

Сечовий міхур це орган, що слугує:

– для виведення сечі з організму;

– збирання сечі.

Нефрит – це захворювання:

– нирок;

– сечового міхура.

Цистит – це захворювання:

– ниркової миски;

– сечового міхура.

Шкіра складається з:

– епідермісу, дерми і підшкірної клітковини;

– дерми і підшкірної клітковини.

Сальні залози містяться в:

– епідермісі;

– власне шкірі.

Потові залози слугують для:

– виведення надлишку води і мінеральних солей з організму людини;

– нагрівання організму.

Волосся є роговим похідним:

– епідермісу;

– дерми.

Терморегуляційна функція шкіри полягає у:

– сприйнятті навколишнього середовища;

– регуляції теплового обміну з навколишнім середовищем.

Обмороження – це ушкодження деяких частин тіла, що спричиняється:

– дією високих температур;

– дією низьких температур.

Педикульоз спричиняють:

– коростяний кліщ;

– воші;

– блохи.

До похідних епідермісу шкіри належать:

– волосся;

– молочні залози;

– нігті.

Нирки – це органи:

– парні;

– непарні.

Структурною одиницею нирки є нейрон:

– так;

– ні.

На стан нирок впливає надмірне вживання солі:

– так;

– ні.

Цистит є захворюванням, яке спричинює запалення нирки:

– так;

– ні.

Цистит можуть спричинити простудні захворювання:

– так;

– ні.

Нирки виконують видільну функцію:

– так;

– ні.

Нирки виконують захисну функцію:

– так;

– ні.

До складу шкіри входить пігмент який сприяє засмазі:

– так;

– ні.

Нігті є похідними шкіри:

– так;

– ні.

Сальні залози виділяють секрет, що змащує волосся:

– так;

– ні.

Стан волосся залежить від загального стану організму:

– так;

– ні.

Шкіра виконує рецепторну функцію:

– так;

– ні.

Шкіра виконує дихальну функцію:

– так;

– ні.

Шкіра виконує видільну функцію:

– так;

– ні.

Шкіра бере участь у синтезі вітамінів:

– так;

– ні.

Надмірна температура у приміщенні може спричинити тепловий удар:

– так;

– ні.

При тепловому ударі до потерпілого спочатку викликають лікаря:

– так;

– ні.

Обморожені ділянки тіла слід розтирати снігом:

– так;

– ні.

Місця опіку слід торкатися руками:

– так;

– ні.

Пухирі, які утворюються під час опіку, слід проколювати:

– так;

– ні.

ІІ рівень

З капсули нефрону до його канальців надходить:

– вода;

– білок;

– лейкоцити;

– клітини крові.

В структурну одиницю нирки – нефрон входить:

– мальпігієвий клубочок;

– кіркова речовина нирок;

– чашечки;

– ниркові миски.

Сеча утворюється з:

– лімфи;

– крові;

– плазми крові;

– тканинної рідини.

У звичайних умовах (за відсутності важкої роботи), в організмі людини утворюється вторинної сечі:

– 0,5 – 1 л;

– 1,2 – 1,5 л;

– 2,0 – 2,3 л;

– 6,0 – 9,0 л.

Центр рефлексу сечовипускання розташований у мозку:

– довгастому;

– проміжному;

– спинному;

– мозочку.

Порушення обміну речовин в організмі спричинює утворення у нирках і сечовивідних шляхах:

– запальних процесів;

– каменів;

– інфекційних захворювань;

– не має ніякого впливу на організм.

Видільну функцію не виконують такі органи та системи органів:

– нирки;

– шкіра;

– печінка;

– серце.

Органи сечовидільної системи містяться у:

– грудній порожнині;

– черевній порожнині та порожнині малого таза;

– обох порожнинах;

– черевній порожнині.

За звичайних умов у дорослої людини за добу в середньому утворюється первинної сечі:

– 50 л;

– 250 л;

– 150 л;

– 500 л.

У нирках кров фільтрується у:

– пірамідках;

– капсулах нефронів;

– ниркових мисках.

– звивистий каналець.

З капілярного клубочка до ниркової капсули не надходять:

– клітини крові;

– вода;

– сечовина;

– солі.

Запалення слизової оболонки сечового міхура називається:

– уретрит;

– цистит;

– нефрит;

– простатит.

Волосяні сумки шкіри розташовані у:

– підшкірній жировій клітковині;

– власне шкіра;

– епідермісі;

– сальних залозах.

Шкіра бере участь в обміні вітаміну:

– А;

– В;

– С;

– D.

Сальні залози шкіри розташовані в:

– епідермісі;

– власне шкірі;

– підшкірній жировій клітковині;

– епітелії.

На руках нігті повністю замінюються за:

– 2 – 3 дні;

– 20 – 25 днів;

– 3 – 4 місяці;

– 1 – 2 місяці.

У шкірі найбільше рецепторів:

– тактильних;

– холодових;

– теплових;

– хеморецепторів.

Виділення поту з поверхні шкіри у людини:

– знижує температуру тіла;

– підвищує температуру тіла;

– не впливає на температуру тіла;

– може як підвищувати, так і знижувати температуру тіла.

Речовина меланін розташована у:

– роговому шарі епідермісу;

– ростковому шарі епідермісу;

– власне шкірі (дермі);

– у всіх вище перерахованих шарах.

Потові залози шкіри містяться у:

– власне шкірі (дермі);

– епідермісі;

– підшкірній клітковині;

– у всіх вище перерахованих шарах.

Основні втрати тепла в організмі людини відбуваються через:

– дихальні шляхи;

– шкіру;

– травну систему;

– втрати тепла всіма шляхами однакові.

До похідних епідермісу шкіри належать:

– волосся;

– молочні залози;

– нігті;

– зуби.

Центр терморегуляції міститься у:

– довгастому мозку;

– середньому мозку;

– спинному мозку;

– мозочку.

Пухирі на шкірі властиві для опіку:

– першого ступеня;

– другого ступеня;

– третього ступеня;

– четвертого ступеня.

Структурною і функціональною одиницею нирок є:

– звивистий каналець ІІ порядку

– нейрони;

– нефрони;

– білки.

Кров фільтрується у:

– нирковій мисці;

– нефронах;

– воротах нирок;

– нейронах.

Виведенню з крові надлишків води і продуктів розпаду сприяють фізіологічні властивості клітинних мембран:

– вибіркова проникність;

– повна проникність;

– непроникність;

– періодична проникність.

Видільну функцію виконують органи:

– нирки;

– печінка;

– шлунок;

– серце.

У потових залозах очищується:

– тканинна рідина;

– кров;

– лімфа;

– слина.

Терморегуляція шкіри проявляється у:

– випаровуванні поту;

– розширенні або звуженні судин;

– тремтінні шкіри;

– зміні кольору шкіри.

Шар шкіри у якому розташовані скупчення потових і сальних залоз – це:

– епідерміс;

– власне шкіра;

– підшкірна жирова клітковина;

– кутикула.

Капсули нефронів містяться в:

– мисці;

– корі нирок;

– мозковій речовині нирок;

– сечоводах;

– сечовому міхурі.

Шар шкіри, в якому розташовані скупчення потових і сальних залоз – це:

– епідерміс;

– власне шкіра;

– підшкірна жирова клітковина;

– дерма.

У потових залозах очищується:

– тканинна рідина;

– кров;

– лімфа;

– форменні елементи крові.

ІІІ рівень

Вода виділяється з організму людини через:

– нирки;

– шкіру;

– легені;

– травну систему.

До складу первинної сечі за норми входять:

– амінокислоти;

– сечовина;

– глюкоза;

– білки;

– нуклеїнові кислоти.

У капсулу нефрону з клубочка капілярів виходить:

– вода;

– білок;

– цукор;

– сечовина;

– солі;

– клітини крові.

Виведенню з крові залишків води і продуктів розпаду сприяють такі фізіологічні властивості клітинних мембран:

– вибіркова проникнісить;

– повна проникність;

– непроникність;

– часткова проникність;

– періодична проникність.

Видільну функцію виконують такі органи:

– нирки;

– легені;

– шкіра;

– печінка;

– кишечник.

Основне значення всієї видільної системи – це виведення:

– вуглекислого газу;

– води;

– солей і сечовини;

– залишків їжі.

Виберіть функції органів виділення або окремих структур:

– нирки – підтримання сталості внутрішнього середовища організму і виведення продуктів розпаду;

– сечоводи – виведення сечі із організму;

– сечовий міхур – виведення сечі із нирок;

– мальпігієвий клубочок – утворення первинної сечі;

– звивистий каналець – накопичення вторинної сечі;

– сечівник – утворення вторинної сечі.

Шкіра виконує функції:

– виведення води з мінеральними солями і сечовиною;

– терморегуляція;

– захист органів;

– орієнтація;

– дихання;

– збереження води;

– всі перелічені функції.