| 3. Методичні рекомендації для опрацювання змістових модулів навчальної дисципліни
3.1. Загальні методичні рекомендації
Дисципліна «Адвокатура України» складається з двох модулів, які об'єднують одинадцять тем, і розрахована на 18 навчальних годин.
Лекційні заняття передбачають викладення нового теоретичного матеріалу викладачем, сприйняття цього матеріалу студентами. За своїм змістом лекції охоплюють основний теоретичний матеріал найважливіших тем навчальної дисципліни.
Семінарське заняття - форма навчального заняття, під час якого викладач організує обговорення попередньо визначених питань, до яких студенти повинні готувати тези виступів. Результати самостійної роботи по підготовці до семінару, та безпосередня робота на семінарі фіксується в робочому зошиті семінарських та практичних занять, ведення якого обов'язково для кожного студента. Робота на семінарському занятті також передбачає доповіді за попередньо підготовленими студентами рефератами.
Викладач оцінює виступи студентів, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо.
Самостійна робота є основним засобом оволодіння навчальним матеріалом студентом у час, вільний від аудиторних навчальних занять.
Самостійна робота студента складається з опрацювання конспекту лекцій, підготовки до семінарських та практичних занять, самостійного освоєння навчального матеріалу по окремим темам, щодо яких не передбачені аудиторні заняття, ознайомлення з нормативними актами та рекомендованою літературою, а також самостійне виконання індивідуальних завдань, передбачених цією програмою.
Самостійна робота студента забезпечується системою навчально-методичних засобів, передбачених для вивчення навчальної дисципліни: підручник, навчальні та навчально-методичні посібники та матеріали, конспект лекцій викладача, методичними рекомендаціями тощо. Для самостійної роботи студенту також рекомендується відповідна наукова та фахова монографічна та періодична література. Самостійна робота студента над засвоєнням навчального матеріалу може виконуватися у бібліотеці, навчальних кабінетах, а також і в домашніх умовах.
Зміст самостійної роботи студента над дисципліною визначається у Навчально-методичних матеріалах до семінарських та практичних занять іншими методичними матеріалами, затвердженими на кафедрі, а також завданнями та вказівками викладача, що проводить заняття у групі.
Індивідуальна робота передбачає виконання отриманого на індивідуальній консультації викладача завдання: реферату до кожного змістовного модулю, наукового повідомлення (під час роботи у науковому гуртку кафедри).
Реферати готуються студентами самостійно до кожного модулю у відповідності до Методичних рекомендацій з підготовки рефератів, затверджених кафедрою.
Критерії оцінювання під час вивчення навчальної дисципліни.
Академічні успіхи студента визначаються за допомогою контрольних заходів, передбачених навчальним планом, з обов'язковим зарахуванням підсумкових оцінок за національною шкалою ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно"), 100-бальною та ECTS.
Контрольні заходи включають у себе поточний, модульний (рубіжний за змістовними модулями) та підсумковий контроль.
До форм поточного контролю належить оцінювання: рівня знань під час семінарських та практичних,занять; якості виконання індивідуальної та самостійної роботи.
Поточний контроль здійснюється під час проведення семінарських, та практичних занять і має за мету перевірку засвоєння знань, умінь і навичок студентом, з кожного окремого модуля навчальної дисципліни.
Результати поточного контролю та бали за самостійну та індивідуальну роботи заносяться викладачем до журналів обліку відвідування занять студентами за національної системою оцінювання ("відмінно", "добре", "задовільно", "незадовільно").
Поточний контроль на практичних та семінарських заняттях, виконанні тестових завдань, підсумковому контролі чи екзаменах враховує: рівень знань студента (глибина і міцність знань); самостійність виступу та викладу думок; послідовність виступу; достатність та доказовість інформації; узагальнення змісту; вміння синтезувати знання по окремих темах; вміння складати розгорнутий план відповіді, давати точні формулювання; правильно користуватись понятійним апаратом; грамотність, логічність і послідовність викладу; виконання навичок і прийоми виконання практичних завдань.
Поточний контроль знань і умінь студентів на практичних заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми відповідного змістовного модулю. Під час цих занять студентами під контролем викладача обговорюються рішення завдань. Викладач оцінює правильність кваліфікації, повноту й обґрунтованість рішень, складених студентами, їх активність у дискусії, рівень знань та уміння формулювати й відстоювати свою позицію. Враховується вміння та повнота використання студентом Законів України, постанов Пленуму Верховного Суду України та інших нормативно-правових документів, що потрібні для розв'язання практичних завдань за темами занять.
Поточний контроль знань і умінь студентів на семінарському занятті передбачає оцінювання підготовлених студентами рефератів та тез доповіді по рефератах, їх виступи по питаннях заняття, активність у дискусії, вміння формулювати і відстоювати свою позицію тощо. Крім того, поточний контроль знань студентів на семінарських заняттях здійснюється шляхом опиту з навчальних питань теми.
Під час самостійної роботи з підготовки до практичних занять студенти обов'язково самостійно готують рішення завдань, що задаються викладачем на передодні. Рішення кожного завдання повинне бути викладене у письмовій формі у робочому зошиті студента, із мотивуванням та докладною аргументацією, з посиланням на відповідні норми кримінального законодавства. Відсутність у студента під час практичного заняття робочого зошиту із вирішеними завданнями інших вказаних матеріалів, обґрунтованого рішення або неготовність студента до роботи на занятті тягне за собою незадовільну оцінку для студента за виконання самостійної роботи.
Студент, який отримав оцінку «незадовільно» за аудиторну або самостійну та індивідуальну роботу, має право перескласти її.
Модульний контроль проводиться викладачем під час останнього аудиторного заняття змістовного модулю у вигляді контрольних робіт (у письмовій формі). Для отримання оцінки за результатами освоєння змістовного модулю студент повинен мати оцінки, яку він повинен отримати під час аудиторної роботи, самостійної або індивідуальної роботи при вивченні цього змістовного модулю, в тому числі, за підготовку реферату.
У випадку, коли у процесі складання модульного контролю студент виявив незадовільні знання, йому виставляється незадовільна оцінка з обов'язковим наступним перескладанням. Перескласти модульний контроль студент зобов'язаний до початку наступного модульного контролю.
Підсумковий контроль проводиться з метою оцінки результатів навчання на освітньому (кваліфікаційному) рівні «бакалавр» - державний екзамен на 4 курсі, а також у вигляді підсумкового модульного контролю - екзамену у 3 семестрі.
Студент, який бажає підвищити підсумкові бали з дисципліни складає підсумковий модульний контроль. Результати складання підсумкового контролю (екзамену) оцінюється за 100 бальною шкалою. Підсумкові бали з урахуванням складання екзамену розраховуються, як середньоарифметичне результатів підсумкових балів за результатами засвоєння модулів та балів набраних на екзамені.
Студент, який за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни набрав менш ніж 75 (сімдесят п'ять) балів, зобов'язаний скласти екзамен. Студенти, які за результатами складання екзамену, набрали підсумковий бал з навчальної дисципліни нижче ніж 60 (шістдесят) балів складають екзамен повторно.
У тому випадку, коли студент, під час складання екзамену отримав позитивну оцінку (набрав 60 балів і більше), але менше ніж за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни в заліково-екзаменаційну відомість виставляється підсумкова оцінка за результатами засвоєння всіх модулів навчальної дисципліни.
…
| |
3.2. Завдання на самостійну роботу з навчальної дисципліни.
| Завдання що виносяться на самостійну роботу курсанта (студента, слухача)
| Література:
| | Модуль № 1
|
| |
|
| Тема 1. Поняття та сутність адвокатури
| 1, 6, 9, 10, 15, 20, 21, 24, 25, 29
| |
| Завдання для самостійної роботи:
- Організація правової допомоги на нижчих ступенях розвитку людського суспільства.
- Походження сучасної адвокатури.
- Адвокатура в період середньовіччя.
- Форма сучасної адвокатури.
- Значення адвокатури.
| | Тема 2. Адвокатура в Україні у дореволюційний
період (1864—1917 роки)
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Адвокатура за часів Київської Русі.
- Професійна адвокатура за польсько-литовської доби.
- «Права, по которым судится малороссийский народ».
- Судова реформа 60-х років XIX ст.
- Положення про адвокатуру 1868 року.
| 18, 26, 27
| | Тема 3. Адвокатура в Україні у післяреволюційний період (1917 рік— кінець XX ст.)
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Становлення адвокатури в Україні у 1917—1921 роках.
- Правові засади оформлення інституту адвокатури України.
- Перехід адвокатури України на колективні форми організації праці (кінець 20-х — середина 30-х років).
- Організація адвокатури України за першим загальносоюзним Положенням про адвокатуру (1936—1941 роки).
- Організація та діяльність адвокатури в післявоєнний період (1945 рік — середина 70-х років).
- Конституційне оформлення правового статусу адвокатури України (1976— 1985 роки).
- Реформування адвокатури в період зародження та становлення правової держави в Україні.
| 1, 22, 23,
| | Тема 4. Принципи та гарантії адвокатської діяльності
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Визначення адвокатури згідно із Законом України «Про адвокатуру».
- Верховенство закону, незалежність, демократизм, конфіденційність, гуманізм — основні принципи адвокатської діяльності.
- Охорона законом професійних прав адвоката, його гідності та честі.
- Заборона будь-якого втручання в адвокатську діяльність і вимагання від нього та його помічника відомостей, які є адвокатською таємницею. Інші гарантії адвокатської діяльності.
| 1-6, 10, 15, 17
| | Тема 5. Організаційні форми діяльності адвокатури
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Індивідуальна практика адвоката.
- Адвокатське бюро, колегії, фірми, контори та інші адвокатські об'єднання.
- Засади діяльності адвокатських об'єднань, їх правовий статус.
- Функції адвокатів.
- Спілка адвокатів України.
| 1-6, 12-16, 19
| | Тема 6. Професійні та соціальні права адвоката,
його обов'язки
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Основні професійні права адвоката.
- Соціальні права громадянина, який займається адвокатською діяльністю.
- Обов'язки адвоката.
- Адвокатська таємниця.
| 1-6, 14, 16,
| | Тема 7. Дисциплінарна відповідальність адвоката
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Кваліфікаційно-дисциплінарні комісії адвокатури.
- Дисциплінарна палата.
- Дисциплінарне провадження проти адвокатів.
- Дисциплінарні стягнення, які застосовуються щодо адвокатів.
- Розгляд дисциплінарної справи.
- Оскарження рішення про накладання дисциплінарного стягнення.
- Зняття стягнення.
|
| | Модуль № 2
|
| |
|
| Тема 8. Адвокат — захисник підозрюваного, обвинуваченого, підсудного
|
| |
| Завдання для самостійної роботи:
- Адвокат — захисник підозрюваного.
- Роль адвоката у провадженні дізнання та попереднього (досудового) слідства.
- Адвокат — захисник обвинуваченого.
- Адвокат — захисник підсудного.
| 1-3, 6
| | Тема 9. Адвокат — представник потерпілого, цивільного позивача та цивільного відповідача
|
| Завдання для самостійної роботи:
- Адвокат — представник потерпілого.
- Адвокат — представник цивільного позивача.
- Адвокат — представник цивільного відповідача.
| 1-3,6
| | Тема 10. Адвокат як правозахисник і представник у цивільному процесі
|
| | Завдання для самостійної роботи:
1. Функції адвоката — правозахисника в цивільному процесі. Адвокат-представник у цивільному процесі. Правовідносини адвоката-представника із судом і довірителем.
2. Повноваження адвоката перед зверненням до суду. Складання позовної заяви, заяви. Ініціатива адвоката у здійсненні процесуальних дій. Участь адвоката на різних стадіях розгляду цивільної справи в суді першої інстанції.
| 1, 4-6, 8, 28
| | Тема 11. Діяльність адвоката як процесуального представника на стадіях апеляційного, касаційного провадження та під час перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими обставинами. Процесуальне представництво адвоката на стадії судового виконання.
Участь адвоката в господарському та адміністративному процесах
|
| | Завдання для самостійної роботи:
1. Участь адвоката на стадії апеляційного провадження.
2. Участь адвоката в касаційному провадженні.
3. Участь адвоката на стадії перегляду судових рішень у зв'язку з нововиявленими та винятковими обставинами.
4. Участь адвоката під час перегляду судових рішень у порядку виключного провадження.
5. Участь адвоката у стадії виконання судових рішень. Особливості роботи адвоката по юридичному захисту суб’єктів господарської діяльності.
6. Особливості господарського судочинства.
7. Участь адвоката у справах, які виникають з адміністративних правовідносин.
| 1, 4-6, 8
| | | | | | |
…
|
| 3.3. Індивідуальні навчально-дослідні завдання
3.3.1. Завдання до контрольної роботи зі спецкурсу “Адвокатура України”
Контрольна робота спрямована по поглиблене вивчення студентами питань, пов’язаних з особливостями законодавства про адвокатську діяльність в Україні, статусом адвоката і порядком його набуття.
Особливу увагу слід приділити виясненню порядку оплати праці адвоката, у тому числі при роботі адвоката за призначенням, особливостям оподаткування прибутків адвокатської діяльності.
При виконанні контрольної роботи студент повинен показати знання теоретичного питання, при відповіді на яке необхідно використовувати положення законодавства, вказаного у завданні.
Рішення практичної задачі повинно свідчити про вміння складати різні процесуальні документи в судочинстві. Завдання розподіляються наступним чином: I варіант пишуть студенти, прізвища яких починаються з букви “А” по букву “М”; варіант II – з букви “Н” по букву “Я” включно. У роботі повинна бути зазначена дата її написання і підпис студента.
Варіант №1
Теоретичне завдання з теми “Правове положення адвокатури і правовий статус адвоката”.
Питання 1.
Чим відрізняється статус адвоката від статусу інших юристів, які займаються юридичною практикою?
Питання 2.
Рішенням Конституційного Суду України від 16 листопада 2000 р. встановлено право вільного вибору захисника, у тому числі і особи, які не є адвокатом. Як на вашу думку, дане Рішення Конституційного Суду відобразилось на діяльності правоохоронних органів України, захисті прав і свобод громадян? Дайте обґрунтування вашому висновку.
Практичне завдання:
В юридичну консультацію звернувся з проханням скласти позовну заяву громадянин Іванов, який повідомив адвокату про те, що у 2004 році, перед виїздом за кордон, він попросив чоловіка своєї сестри Харитонова придбати для нього (Іванова) автомобіль, дав Харитонову під розписку 20 000 грн.
За вказані дії Іванов обіцяв видати Харитонову довіреність на право часткового управління (володіння) автомобілем строком на один рік.
Повернувшись додому, Іванов дізнався, що Харитонов оформив автомобіль на своє ім’я та зареєстрував його в Державтоінспекції (ДАІ) м. Києва (автомобіль ВАЗ-2109 держ. № 557-62 КВ, рік випуску 1999).
Коли Іванов звернувся до Харитонова з вимогою повернути йому автомобіль і оформити його на своє ім’я, Харитонов відмовився від свого зобов’язання і запропонував Іванову повернути гроші за автомобіль.
Складіть позовну заяву у встановленому порядку.
ЛІТЕРАТУРА:
1. Конституція України.
2. Закони України “Про адвокатуру”, “Про підприємництво”.
3. Рішення Конституційного Суду України у справі про конституційне звернення гр. Солдатова Г.І. відносно офіційного тлумачення положення ст.59 Конституції України, ст.268, 271 Кодексу України про адміністративні правопорушення (справа про право вільного вибору захисника) від 16 листопада 2000 р. (справа № 1-17/2000).
4. Кройтор В.А. Захист прав і інтересів у суді. – Харків, 2000.
Варіант №2
Теоретичне завдання з теми “Оплата праці адвокатів. Соціальні гарантії”.
Питання I.
Який порядок оподаткування прибутків адвокатської діяльності?
Питання II.
Чи існують особливості, пов’язані з оподаткуванням осіб, які здійснюють юридичні послуги як суб’єкти підприємницької діяльності, та осіб, які здійснюють такі послуги в якості адвокатів?
Практичне завдання:
Адвокат Савельєв вніс до складу своїх витрат пов’язаних з адвокатською діяльністю, витрати на придбання канцелярських приналежностей (папір, ручки, клей, конверти в сумі 52гр.) а також витрати на оплату послуг телефонного зв’язку в сумі 237 грн.
Працівником податкової інспекції Дзержинського району м.Харкова Петровим дані витрати були визнані як такі, що не правильно включені в склад витрат адвоката за звітний період, у зв’язку з чим, ним був складений відповідний Акт, а начальником ДНІ Денисовим до адвоката були застосовані штрафні санкції у сумі 85грн., на підставі Закону України "Про податок з доходів фізичних осіб", а також запропоновано самостійно сплатити штрафні санкції у двократному розмірі від суми заниженого прибутку.
Чиї дії правомірні: адвоката чи працівника податкової адміністрації?
Складіть відповідний процесуальний документ.
3.4. Контрольні питання, що виносяться на підсумковий модульний контроль
1.Загальна характеристика законодавства України, що регулює порядок здійснення адвокатської діяльності.
2.Конституція України про права та свободи громадян.
3.Загальна характеристика Закону України “Про адвокатуру”.
4.Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури.
5.Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури.
6.Указ Президента України від 30.09.99 р. № 1240/99 “Про деякі заходи по підвищенню роботи адвокатури” і його значення в роботі адвокатів.
7.Рішення Конституційного Суду України у справі про конституційне звернення гр. Солдатова Г.І. (справа про право вільного вибору захисника) від 16 листопада 2000 р. та його значення.
8.Положення про порядок реєстрації адвокатських об’єднань від 27.04.93 р.
9.Статут громадської організації “Союз адвокатів України” від 22.09.90 р.
10.Правила адвокатської етики та їх значення у професійній діяльності адвокатів і адвокатських об’єднань.
11.Порядок здачі кваліфікаційних іспитів у регіональних КДКА.
12.Порядок участі адвоката у цивільному судочинстві.
13.Порядок участі адвоката у кримінальному судочинстві.
14.Порядок участі адвоката у справах про адміністративні правопорушення.
15.Порядок і особливості участі адвокатів у господарському судочинстві.
16.Оплата праці адвокатів.
17.Оплата праці адвокатів при роботі за призначенням.
18.Оподаткування адвокатської діяльності.
19.“Основні положення про роль адвокатів”, прийняті YIII Конгресом ООН по запобіганню злочинів та їх значення для адвокатської діяльності в Україні.
20.“Загальний Кодекс правил для адвокатів країн Європейського співтовариства” 1988 р. та його значення для адвокатської діяльності в Україні.
21.Походження та історичні етапи світової адвокатури.
22.Виникнення і розвиток української адвокатури.
23.Права та обов’язки адвоката.
24.Загальна характеристика законодавства про адвокатуру іноземних держав. Порівняйте його з законодавством про адвокатуру України.
25.Порядок придбання статусу адвоката в Україні.
26.Обмеження для заняття адвокатською діяльністю в Україні.
27.Відмінність статусу адвоката від статусу інших юристів, які займаються юридичною практикою. Привілеї і недоліки.
28.Види адвокатської діяльності.
29.Адвокатська таємниця. Сутність і правове значення.
30.Відповідальність за порушення адвокатської таємниці.
31.Соціальне положення адвокатури та адвоката.
32.Взаємодія адвокатури з іншими державними та громадськими організаціями.
33.Союз адвокатів України. Статут і структура.
34.Гарантії діяльності адвоката.
35.Організаційні форми діяльності адвоката.
36.Привілеї і недоліки колективної і індивідуальної діяльності адвокатів.
37.Дисциплінарна діяльність адвоката.
38.Правове положення КДКА (регіональної та Вищої).
39.Значення Присяги адвоката.
40.Характер заборон, як встановлені до адвоката Правилами адвокатської етики.
41.Взаємовідносини адвоката з судом, колегами по роботі та клієнтами.
42.Порядок припинення адвокатської діяльності.
43.Як адвокат позбавляється права на заняття адвокатською діяльністю.
44.Право громадян на працю. Як адвокатська діяльність може сприяти його реалізації.
45.Питання захисту честі та гідності особистості в Конституції України. Можливості адвокатури в реалізації цих конституційних положень.
46.Конституційний Суд України.
47.Судова система по Конституції України.
48.Право громадян України на звернення у міжнародні судові інстанції і можливості адвокатури в реалізації цих прав.
49.Право на освіту. Як адвокат може сприяти його реалізації громадянами.
50.Охорона здоров’я. Чи може адвокат надати допомогу в реалізації цього права і яким чином.
51.Договори про правову допомогу з країнами СНД та їх значення в адвокатській діяльності.
52.Обов’язки громадян по Конституції України і механізм їх реалізації. Як адвокат сприяє виконанню цих обов’язків.
53.Політичні партії, громадські організації по Конституції України, можливості співпраці з ними адвокатів і адвокатури в цілому.
54.Участь адвоката у кримінальному судочинстві в суді першої інстанції.
55.Участь адвоката у кримінальному судочинстві в суді касаційної інстанції.
56.Участь адвоката у кримінальному судочинстві в порядку нагляду.
57.Участь адвоката у цивільному судочинстві в суді першої інстанції.
58.Участь адвоката у цивільному судочинстві в суді касаційної інстанції.
59.Участь адвоката у цивільному судочинстві в порядку нагляду.
60.Участь адвоката у стадії виконання судових рішень. Участь адвоката у кримінальному судочинстві в суді першої інстанції
…
|
4. Шкала оцінювання успішності навчання курсантів (студентів, слухачів)
| Оцінка в балах
| Оцінка за національною шкалою
| Оцінка за шкалою ECTS
| | Оцінка
| Пояснення
| | 90 – 100
| Відмінно
(“зараховано”)
| А
| „Відмінно” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконанів повному обсязі, відмінна робота без помилок або з однією незначною помилкою.
| | 82 – 89
| Добре
(“зараховано”)
| B
| „Дуже добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основномусформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання більшості з них оцінено числом балів, близьким до максимального, робота з двома – трьома незначними помилками.
| | 75 – 81
| C
| „Добре” – теоретичний зміст курсу освоєний цілком, практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, всінавчальні завдання, які передбачені програмою навчання виконані, якість виконання жодного з них не оцінено мінімальним числом балів, деякі види завдань виконані з помилками,робота з декількома незначними помилками, або з однією – двома значними помилками.
| | 68 –74
| Задовільно
(“зараховано”)
| D
| „Задовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний не повністю, але прогалини не носять істотного характеру, необхідні практичні навички роботи з освоєним матеріалом в основному сформовані, більшість передбачених програмою навчання навчальних завдань виконано, деякі з виконаних завдань, містять помилки,робота з трьома значними помилками.
| | 60 – 67
| E
| „Достатньо” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, деякіпрактичні навички роботи не сформовані, частина передбачених програмою навчання навчальних завдань не виконані,або якість виконання деяких з них оцінено числом балів, близьким до мінімального,робота, що задовольняє мінімуму критеріїв оцінки.
| | 35–59
| Незадовільно
(„не зараховано”)
| FX
| „Умовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу освоєний частково, необхідні практичні навички роботи не сформовані, більшість передбачених програм навчання, навчальних завдань не виконано, або якість їхнього виконання оцінено числом балів, близьким до мінімального; при додатковій самостійній роботі над матеріалом курсуможливе підвищення якостівиконання навчальних завдань (з можливістю повторного складання), робота, що потребує доробки
| | 1–34
| F
| „Безумовно незадовільно” – теоретичний зміст курсу не освоєно, необхідні практичні навички роботи не сформовані, всі виконанінавчальні завдання містять грубіпомилки, додаткова самостійнаробота над матеріалом курсу не приведе до значимого підвищення якості виконання навчальних завдань, робота, що потребує повної переробки
| …
|
| 5. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
1.Конституція України: Прийнята на п’ятій сесії Верховної Ради України 28 червня 1996 року. — К., 1997.
2.Кримінально-процесуальний кодекс України. - Ст. 402.
3.Кримінальний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.
4.Цивільний кодекс України: Офіційний текст. — К.: Право, 2003.
5.Цивільний процесуальний кодекс України. - Ст. 935.
6.Закон України «Про адвокатуру» від 19 грудня 1992 року. Ст. 735.
7.Закон України «Про виконавче провадження» - Відомості Верховної Ради України вiд 18.06.1999 - 1999 р., № 24, стаття 207
8.Закон України «Про судоустрій та статус суддів» - Голос України вiд 03.08.2010 - № 142
9.Загальний кодекс правил для адвокатів країн Європейського Співтовариства: Прийнятий делегацією дванадцяти країн-учасниць на пленарному засіданні в Страсбурзі у жовтні 1988 року.
10.Основні положення про роль адвокатів: Прийняті у серпні 1990 року VIII Конгресом ООН по запобіганню злочинам - Бюлетень законодавства і юридичної практики України, Київ, "Юрінком", N 1, 2000 р. ( Oтримaно з офіційного да
11.Положення про Вищу кваліфікаційну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року №155/93.
12.Положення про кваліфікаційно-дисциплінарну комісію адвокатури: Затверджено Указом Президента України від 5 травня 1993 року № 155/93.
13.Положення про порядок реєстрації адвокатських об'єднань: Затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 302.
14.Про обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням: Постанова КМУ від 26 вересня 2001 р. N 1266 - Урядовий кур'єр вiд 10.10.2001 - № 184
15.Правила адвокатської етики: Схвалені Вищою кваліфікаційною комісією адвокатури при Кабінеті Міністрів України 1 - 2 жовтня 1999 року.
16.Статут громадської організації «Спілка адвокатів України»: Затверджений Установчим з'їздом Спілки адвокатів України 22.09.1990 року із змінами і доповненнями, внесеними на II позачерговому з'їзді Спілки адвокатів України 16.01.1993 року.
17.Указ Президента України «Про деякі заходи щодо підвищення рівня роботи адвокатури» від 30 вересня 1999 року - Офіційний вісник України вiд 15.10.1999 - 1999 р., № 39, стор. 37
18.Антонович В. Коротка історія козаччини. — К., 1991.
19.Барщевский М. Ю. Адвокат, адвокатская фирма, адвокатура: Учеб. пособие. — М., 1995.
20.Варфоломеєва Т. В., Святоцький О. Д. Історія адвокатури України.—К., 1992.
21.Гессен Й. В. История русской адвокатури. — М.,. 1997.
22.Історія адвокатури України / За ред. Т. В. Варфоломєєвої, О. Д. Святоцького. — К.: Либідь, 1992.
23.Конституційні акти України: 1917 — 1920: Невідомі конституції України. К., 1992.
24.Медведчук В. В., Святоцький О. Д. Адвокатура. Історія і сучасність. — К., 1997.
25.Михеєнко М. М., Святоцький О. Д. Адвокатура України: Підручник. — К., 1997.
26.Права, за якими судиться малоросійський народ: 1743. - К., 1997.
27.Святоцький О.Д., Медведчук В.В. Адвокатура: історія і сучасність. — К., 1997.
28.Яновская А. Адвокат и гражданский процесс: наболевшее // Юридическая практика. - 2000. — № 29.
29.Яновська О. Система гарантій адвокатської діяльності крок до громадянського суспільства // Право України. —1996. — № 5. —С.48—51.
|