Поняття та види правоохоронних органів в Україні: загальна характеристика.
Тема 1. Основні поняття, предмет і система дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України».
Загальна характеристика судової влади
Предмет і система дисципліни «Організація судових та правоохоронних органів України», її співвідношення з іншими юридичними дисциплінами і гілками спеціальних знань.
Предмет та система: курс спрямований на вивчення основних положень про правоохоронну діяльність, судові та правоохоронні органи, їх структуру, вивчення НПА, що врегульовують діяльність цих органів.
Предметом дисципліни є: відомості про органи, що здійснюють правоохоронну діяльність, їх структуру та повноваження, статус посадових осіб, що працюють в цих органах. У предмет включається координація діяльності правоохоронних органів та взаємодія між ними і з іншими державними органами, об’єднаннями громадян, міжнародне співробітництво правоохоронних органів.
Система навчального курсу: згідно з першим підходом включає в себе: загальну частину (предмет, система, співвідношення і т. д.), особливу частину (правові основи, види діяльності правоохоронних органів та ін.), 3 частина – спеціальна – вивчає органи та систему юстицій інших країн. 2 –ий підхід: 1-ий розділ – загальні положення, судоустрій України (2-4 теми), правоохоронні органи України (5-7). 3-ій підхід – перелік тем, що вивчаються у навчальному курсі. Метою курсу СПОУ є ознайомлення зі структурою та основними напрямами діяльності судових та правоохоронних органів України.
Співвідношення з іншими науками : конституційне право, ЗТП, кримінологія, адміністративне право, кримінальне право, цивільне, господарське, процеси: адмін., судовий, господарський і т.д.
Поняття та види правоохоронних органів в Україні: загальна характеристика.
Правоохоронні органи: правоохоронний орган – це юрисдикційний орган, уповноважений державою виконувати у встановленому законом порядку ф-ції (завдання) з охорони права, охорони правопорядку, розслідування (запобігання) порушенням права, відновлення порушеного права, захисту національної безпеки, підтримання правопорядку, забезпечення стану законності. (суд до правоохоронних органів не відноситься КУ: ст. 124 : суд-орган правосуддя («Правосуддя в Україні здійснюється виключно судами», але не правоохорони, лише він наділений правом впливати на поведінку суб’єкта, правосуддя).
Прокуратура України: Назва “ прокуратура ” походить від латинського procuro - піклуюсь , забезпечую , запобігаю , що вже дає повне уявлення про її завдання .
Ст. 121 – 123 КУ.
Закон України від 05.11.1991 р. № 1789-ХІІ // ВВР. – 1991. – № 53. – Ст. 793 : (ст. 1) Вищий нагляд за додержанням і правильним застосуванням законів Кабінету Міністрів України , міністерствами , державними комітетами , відомствами , іншими органами державного і господарського управління та контролю , Урядом Автономної Республіки Крим , місцевими радами народних депутатів , їх виконавчими і розпорядчими органами , військовими частинами , політичними партіями , громадськими організаціями , масовими рухами , підприємствами , установами і організаціями , незалежно від форм власності , підпорядкованості та приналежності , посадовими особами та громадянами здійснюється Генеральним прокурором України і підпорядкованими йому прокурорами .
Ст. 4: Діяльність органів прокуратури спрямована на всемірне
утвердження верховенства закону, зміцнення правопорядку і має
своїм завданням захист від неправомірних посягань.
Ст. 5: Прокуратура України становить єдину систему, на яку
відповідно до Конституції України та цього Закону покладаються
такі функції:
1) підтримання державного обвинувачення в суді;
2) представництво інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом;
3) нагляд за додержанням законів органами, які проводять
оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;
4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень
у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів
примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи
громадян.
На прокуратуру не може покладатися виконання функцій, не передбачених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і цим Законом.
Систему органів прокуратури становлять: Генеральна прокуратура України , прокуратури Автономної Республіки Крим , областей , міст Києва і Севастополя , міські , районні , а також військові прокуратури .
Ст. 122 КУ: Генеральну прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України , який спрямовує роботу всіх органів прокуратури і здійснює контроль за їхньою діяльністю .
Ст. 6: Органи прокуратури України: … 2) здійснюють свої повноваження на підставі додержання Конституції України ( 254к/96-ВР ) та чинних на території республіки законів, незалежно від будь-яких органів державної влади, посадових осіб, а також рішень громадських об'єднань чи їх органів;
Органи внутрішніх справ: складають: Міністерство внутрішніх справ України та його головні управління, управління і відділи в АРК, областях, районах, містах + підрозділи міліції, пожежної охорони, внутрішні війська, виправно-трудові установи, навчальні заклади та інші підвідомчі їм підрозділи. Ці органи забезпечують такі ф-ції: профілактичну, захисну (конкретна особа), оперативно-розшукова, розслідування злочину, ресоціалізаційну, охоронну (конкретний орган – конкретно свій напрям (пожежна служба – забезпечення пожежної безпеки і т. д.).
Широке коло повноважень мають органи міліції: згідно ст. 2 ЗУ про міліцію (від 20 грудня 1990р.) до сфер її діяльності належать такі правозахисні функції: захисна (забезпечення особистої безпеки громадян; захист власності від злочинних посягань), охоронна (захист прав та свобод, законних інтересів), контрольно-наглядова (охорона та забезпечення громадського порядку; запобігання правопорушень та їх припинення; забезпечення безпеки дорожнього руху), розслідування злочинів (виявлення і розкриття злочинів), оперативно-розшукова (розшук осіб, що їх вчинили), виканання рішень судів та постанов уповноважених на те органів та осіб (виконання кримінальних покарань та адміністративних стягнень), правороз’яснювальна (участь у поданні правової допомоги громадянам).
Міліція складається з підрозділів : кримінальної міліції , міліції громадської безпеки , транспортної міліції , державної автомобільної інспекції , міліції охорони , спеціальної міліції .
До органів внутрішніх справ України входять: національна міліція, національна гвардія (система частин та військових з’єднань), державна прикордонна служба, державна прикордонна міліція (забезпечення правопорядку на території контрольно-пропускних пунктів), державна служба пожежної безпеки та порятунку.
Служба безпеки України:
Згідно ЗУ про Службу безпеки України (від 25.03.92) (ч. 1 ст. 1): Служба безпеки України - державний правоохоронний орган спеціального призначення, який забезпечує державну безпеку України. (ч. 2 ст. 1): Служба безпеки України підпорядкована Президенту України.
Згідно ст.2 ЗУ про Службу безпеки України : на СБУ покладається … захист державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності, економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України, законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної діяльності, іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих організацій, груп та осіб, а також забезпечення охорони державної таємниці (все – охоронна ф-ція). Ч.2: …попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у сфері управління та економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо створюють загрозу життєво важливим інтересам України.
Служба безпеки України на вимогу громадян України у місячний строк зобов’язана дати їм письмове пояснення з приводу обмеження їх прав чи свобод . Такі особи мають право оскаржити до суду неправомірні дії посадових осіб та органів Служби безпеки України .
Митні органи:
Згідно ст. 11 глави 2 Митного кодексу України митні органи виконують такі основні завдання: виконання та контроль за додержанням законодавства України з питань митної справи, захист економічних інтересів України, забезпечення виконання зобов’язань, передбачених міжнародними договорами України з питань митної справи…, захист інтересів споживачів товару, митний контроль та оформлення товарів і т. д.
Органи митної служби України виконують такі основні функції : фіскальну , інформаційну та правоохоронну .
Завдання фіскальної полягає в зборі мита за експортно - імпортні операції , а також оформлення документів юридичних та фізичних осіб , яке обкладається митним збором .
Завдання інформаційної функції полягає у зборі інфор- мації обробці та поширення статистики серед відповідних державних структур . Це дає можливість чіткіше прогнозувати і контролювати стан економічних зв’язків , активно впливати на ці процеси .
Завдання правоохоронної функції полягає у боротьбі із злочинністю передусім з таким явищем , як контрабанда ( тобто незаконне перевезення зброї , наркотиків , культурних цінностей) . У своїй діяльності митна служба України керується Митним кодексом та законами України .
Органи юстиції України .
Систему органів юстиції складають : Міністерство юстиції України , Міністерство юстиції Автономної Республіки Крим , обласних управлінь юстиції , Київської та Севастопольської міських , районних , районних у містах Києві та Севастополі державних адміністрацій , як правило , включають також нотаріальні контори ( державні і приватні ) , органи реєстрації актів громадського стану ( РАГСу ) інші служби міністерства юстиції .
Міністерство юстиції України є центральним органом державної виконавчої влади , входить до складу Кабінету Міністрів України . Дане міністерство очолює Міністр , який призначається відповідно до Конституції України . Міністр юстиції України несе персональну відповідальність за виконання покладених на Міністерство завдань і здійснення ним своїх функцій .
Міністерство юстиції є юридичною особою, має самостійний баланс , рахунок в установах банків , печатку із зображенням державного герба України і своїм найме-нуванням.
Органи юстиції виконують такі основні завдання :
1) зміцнення законності , захист прав і законних інтересів громадян , юридичних осіб;
2) вдосконавлювати разом з іншими правоохорониими органами діяльність по боротьбі із злочинністю , усувати причини і умови , які сприяють здійсненню злочинної діяльності та інших правопорушень ;
3) правове забезпечення організації та діяльності судів та органів юстиції , керівництвом нотаріатом та органами РАГСу, судово - експертними установами , контроль за діяльністю адвокатури ;
4) систематизація і підготовка пропозиції про кодифікацію законів і сприяння її удосконаленню ;
5) надання методичної допомоги підприємствам , установам , організаціям , місцевим органам державної виконавчої влади у приведенні їх нормативних актів у відповідності з чинним законодавством .
(ЗУ про Вищу раду Юстиції): Вища рада юстиції є колегіальним, незалежним органом, відповідальним за формування високопрофесійного суддівського корпусу, здатного кваліфіковано, сумлінно та неупереджено здійснювати правосуддя на професійній основі, а також за прийняття рішень стосовно порушень суддями і прокурорами вимог щодо несумісності та у межах своєї компетенції про їх дисциплінарну відповідальність.
Адвокатура:
Виконує право обслуговуючу ф-цію.
Згідно ст. 1 ЗУ про адвокатуру (від 19.12.92): Адвокатура України є добровільним професійним громадським об'єднанням, покликаним згідно з Конституцією України (254к/96-ВР) сприяти захисту прав, свобод та представляти законні інтереси громадян України, іноземних громадян, осіб без громадянства, юридичних осіб, подавати їм іншу юридичну допомогу.
Адвокати дають консультації з юридичних питань , довідки щодо законодавства ; складають заяви , скарги та інші документи правового характеру ; здійснюють представництво в суді , в інших державних органах ; перед громадянами та іншими юридичними особами ; надають юридичну допомогу підприємствам , установам , організаціям ; здійснюють правове забезпечення підприємницької та зовнішньоекономічної діяльності громадян і юридичних осіб , виконують свої обов’язки відповідно до кримінально - процесуального законодавства у процесі дізнання та попереднього слідства .
Адвокат має право здійснювати адвокатську діяльність індивідуально або об’єднуватися з іншими адвокатами у колегії та інші адвокатські об’єднання .
Стати адвокатом можуть лише громадяни з вищою юридичною освітою та стажем роботи за юридичною спеціальністю не менше два роки , які склали відповідний кваліфікаційний іспит .