Нормативно-правові акти і судова практика
Тема 4. ОСОБЛИВОСТІ ЗВІЛЬНЕННЯ НЕПОВНОЛІТНІХ ВІД ПОКАРАННЯ ТА ЙОГО ВІДБУВАННЯ
1. Звільнення неповнолітнього від покарання із застосуванням примусових заходів виховного характеру.
2. Особливості звільнення від відбування покарання осіб, які вчинили злочини в неповнолітньому віці.
3.1. Особливості звільнення неповнолітніх від відбування покарання з випробуванням
3.2. Особливості звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків осіб, які вчинили злочини в неповнолітньому віці.
3.3. Особливості умовно-дострокового звільнення від відбування покарання осіб, які вчинили злочини в неповнолітньому віці.
Задача 1
1 грудня 2006 року Микола (13 років) вчинив розбійний напад на Олексія. Суд відповідно до ч. 2 ст. 97 та ч. 2 ст. 105 КК України застосував до Миколи примусовий захід виховного характеру, направивши його до спеціальної навчально-виховної установи (загальноосвітньої школи соціальної реабілітації) на один рік.
Через місяць після направлення його в загальноосвітню школу соціальної реабілітації Микола втік зі школи і вчинив крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України). На момент вчинення крадіжки йому було 14 років.
Чи може суд прийняти рішення про скасування застосованого до Миколи примусового заходу виховного характеру та про притягнення його до кримінальної відповідальності?
Чи може суд звільнити Миколу від покарання із застосуванням до нього примусових заходів виховного характеру за вчинений ним злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України?
Задача 2
Антон (16 років) за вчинення злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України вироком суду від 10 червня 2006 року був засуджений до покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У місячний строк з дня набрання законної сили обвинувальним вироком суду Антон не сплатив штрафу. Протягом двох років покарання не було виконане. У червні 2008 року Антон отримав постанову державного виконавця про відкриття виконавчого провадження по виконанню покарання у виді штрафу.
Адвокат засудженого заявив державному виконавцю, що Антон повинен бути звільнений від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності.
Чи є в даному випадку підстави для звільнення Антона від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності?
Задача 3
Орися (15 років) вчинила злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.
Судом під час розгляду справи було встановлено такі обставини, що пом’якшують покарання підсудної: визнання вини, щире каяття, сприяння розкриттю злочину, відшкодування завданої шкоди. Також суд встановив, що Орися раніше не судима. Обставин, що обтяжують покарання, судом не було встановлено. Суд визнав Орисю винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначив їй покарання у виді штрафу в розмірі 850 грн., однак звільнив засуджену від призначеного судом покарання і застосував до неї примусовий захід виховного характеру у виді передачі її під нагляд батьків до досягнення нею повноліття.
Чи правильно вирішив справу суд?
Яка відмінність між поняттями звільнення від покарання і звільнення від відбування покарання?
Задача 4
14-річного Оксенчука було визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України. Суд засудив його до шести років позбавлення волі, застосувавши до нього звільнення від відбування покарання з випробуванням. Іспитовий строк було встановлено два роки. Протягом іспитового строку Оксенчук вчинив умисне вбивство з корисливих мотивів (п. 6 ч. 2 ст. 115 КК України).
Які умови звільнення неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням?
Які правові наслідки вчинення неповнолітнім, звільненим від відбування покарання з випробуванням, нового злочину під час іспитового строку? Як в даному випадку суд повинен вирішити справу?
На який максимальний строк неповнолітнім може бути призначене покарання за сукупністю вироків?
Задача 5
Дем’ян (16 років) вчинив крадіжку (ч. 1 ст. 185 КК України). Суд визнав його винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України, призначив покарання у виді арешту на строк 45 діб і звільнив від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік. При цьому суд поклав на Дем’яна такі обов’язки:
- заборона відвідувати розважальні заклади після 20.00 год.,
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи чи навчання,
- періодично з’являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію,
- закінчити навчання в технікумі.
Чи правильно вирішив справу суд?
Які обов’язки суд може покласти на засудженого у разі звільнення від відбування покарання з випробуванням?
Задача 6
Олексій (15 років) умисно заподіяв Владиславу середньої тяжкості тілесні ушкодження. Суд визнав Олексія винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України і призначив йому покарання у виді виправних робіт на строк один рік і звільнив його від відбування покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк тривалістю один рік. Крім того, суд поклав на заступника директора з виховної роботи технікуму, де навчався Олексій, обов’язок наглядати за засудженим та проводити з ним виховну роботу. Сам заступник директора з виховної роботи не був присутній під час судового розгляду та не знав, що стосовно Олексія кримінальна справа розглядається судом.
Чи правильно вирішив справу суд?
За яких умов суд при звільненні неповнолітнього від відбування покарання з випробуванням може покласти обов’язок на окремих осіб щодо нагляду за засудженим та проведенням з ним виховної роботи?
Задача 7
16-річний Вадим був засуджений за ч. 3 ст. 342 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк два роки. За час відбування покарання Вадим сумлінно ставився до навчання, до нього двічі застосовувалися заходи стягнення – догана, сувора догана. Відбувши шість місяців покарання, засуджений звернувся з клопотанням до адміністрації виховної колонії про порушення перед судом питання про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання.
Чи є підстави для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання Вадимом?
Що є підставою для умовно-дострокового звільнення від відбування покарання засуджених за злочин, вчинений у віці до вісімнадцяти років?
Нормативно-правові акти і судова практика
1. Кримінальний кодекс України // Відомості Верховної Ради України. – 2001. - № 25-26. – Ст. 131.
2. Кримінальний процесуальний кодекс України // Голос України. – 19 травня 2012 р.
3. Про практику застосування судами України законодавства у справах про злочини неповнолітніх: постанова Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 р. №5.
4. Про практику розгляду судами справ про застосування примусових заходів виховного характеру: постанова Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 2.
5. Про практику призначення судами кримінального покарання: постанова Пленуму Верховного Суду України від 24 жовтня 2003 р. № 7.
6. Про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м’яким: постанова Пленуму Верховного Суду України від 26 квітня 2002 р. № 2.
7. Судова практика у справах про злочини неповнолітніх і втягнення їх у злочинну діяльність // Вісник Верховного Суду України. - 2003.- №4(38).- С.12-35.
Рекомендована література
1. Бурдін В.М. Особливості кримінальної відповідальності неповнолітніх в Україні: Монографія. – К.: Атіка, 2004.
2. Палюх Л. М. Примусові заходи виховного характеру: теорія і практика застосування: навчальний посібник. – Львів: , 2009.
3. Ювенальна юстиція в Україні: коментар та аналіз діючого законодавства. Конвенція про права дитини (з постатейними матеріалами). Словник-довідник з ювенальної юстиції: Наук.-практ. посібник / За заг. ред. В.С. Зеленецького, Н.В. Сібільової. – Сер. “Юридичний Радник”. – Харків: Страйд, 2006.
4. Зельдов С.И. Освобождение от наказания и от его отбывания. – М.: Юрид. лит., 1982.