ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
Клас
Курс історії для 7 класу є логічним продовженням історії стародавнього світу, новим етапом розвитку ключових та предметних компетентностей учнів згідно з їх віковими можливостями. Це перший систематичний курс вітчизняної історії, мета якого – показати особливості розвитку українських земель даного історичного періоду, зокрема процеси становлення і розбудови Київської та Галицько-Волинської держав, Кримського ханства, політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав, особливості соціально-економічного становища та структури середньовічного суспільства на території України, здобутки української культури в ІХ–ХV ст.
Зміст курсу всесвітньої історії структурований за проблемно-тематичним принципом і має на меті формування в семикласників цілісних уявлень про події, явища, процеси періоду середніх віків (V–ХV ст.) на прикладі середньовічних цивілізацій – християнської, арабо-мусульманської, традиційних цивілізацій Середньовічного Сходу. Особлива увага спрямована на формування уявлень та знань про еволюцію політичних структур середньовічної Європи, зародження європейського парламентаризму, становлення європейського права, взаємовпливи та діалог культур і повсякденне життя людини того часу. Розуміння цивілізаційної значущості внеску Середньовіччя у світову духовну спадщину допоможе учням зрозуміти суть і своєрідність епохи, витоки європейських інтеграційних процесів.
Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина – природа», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – світ речей», «людина – влада», «людина – суспільство».
До семикласників висуваються складніші, порівняно із 6 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачено, що навчання історії у 7 класі дасть змогу усвідомити і зрозуміти причини, особливості та наслідки основних історичних подій, явищ і процесів вітчизняної, європейської та світової історії в епоху Середньовіччя, характеризувати досягнення і взаємовплив культур цієї доби, міграції та культурний взаємообмін між народами і цивілізаціями, повсякденне життя і світосприйняття, порівнювати середньовічні держави і суспільства, діяльність історичних осіб. Особливого значення набуває робота з історичним картами, засвоєння і використання понять і термінів, усвідомлення різниці між такими елементами змісту, як подія, явище, процес.
За браком часу в курсах 7 класу передбачено комбіновані уроки узагальнення і тематичного оцінювання, на яких учитель може поєднувати обидва дидактичні завдання.
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
| Дата уроку | К-ть годин | ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ | ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ |
| ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина стародавнього світу ВСТУП Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація, джерела вивчення історії Середньовіччя | Учень/ Учениця: згадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; називає хронологічні межі та періодизацію середніх віків; пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «цивілізація», «варвари»; називає види джерел з історії Середньовіччя | ||
| Розділ І. ПЕРШІ СЕРЕДНЬОВІЧНІ ДЕРЖАВИ Велике переселення народів. Зв’язок людини і природи у Середньовіччі та рух населення Утворення «варварських королівств». Франкська держава. Хлодвіг. Імперія Карла Великого та її поділ Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам. Культура Візантії Вплив природно-географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу Практичне заняття. Вплив перших середньовічних імперії на європейську історію | Учень/ Учениця: називає час Великого переселення народів, існування та піднесення Франкського королівства, Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу, роки занепаду падіння Західної Римської імперії, утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії; показує на карті напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату в різні періоди Середньовіччя; пояснює і застосовує поняття: «Велике переселення народів», «міграція», «варварське королівство», «Халіфат», «арабський світ», «іслам», «Коран»; наводить приклади взаємодії людини і природи у середні віки, рухів народонаселення, досягнень франкської, візантійської та арабської культур; характеризує Франкську та Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття населення цих держав, взаємовплив імперій і культур, діяльність видатних діячів; розкриває значенняісламу для арабської і світової культури та історії; визначає причини, сутність і наслідки Великого переселення народів; висловлює судження щодо діячів раннього Середньовіччя; оцінює внесок Франкської та Візантійської імперій, Арабського Халіфату в світову духовну спадщину | ||
| Узагальнення. Тематичне оцінювання | |||
| Розділ ІІ. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви в становленні середньовічного суспільства Практичне заняття. Рицарські традиції. Замки. Життя селян Виникнення міст, їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни Ремесло та цехи. Торгівля й гільдії. Міська культура. Городянин – людина нового типу Практичне заняття. Розвиток техніки та повсякденне життя людини у середні віки. Житло, одяг, сім’я | Учень/ Учениця: називає основні стани середньовічного суспільства; характерні риси цехового ремесла; показує на карті центри ремесла і торгівлі, основні торговельні шляхи Середньовіччя; пояснює і застосовує поняття: «стани», «феод», «цех», «гільдія», «лихварство», «міська комуна»; описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякденне життя і традиції середньовічної людини; наводить приклади успішної боротьби городян із сеньйорами, технічних досягнень; характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, особливості повсякденного життя і світосприйняття різних верств населення; визначає причини, сутність і наслідки формування нової структури суспільства, виникнення міст | ||
| Узагальнення. Тематичне оцінювання | |||
| Розділ III. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ У Х–ХV ст. Практичне заняття. Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник Хрестові походи. Взаємовідносини європейського та східного світів Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Станово-представницькі органи у європейських країнах Англія та Франція у ХІІІ–ХV ст. Філіпп ІV Красивий, Генріх ІІ Плантагенет. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк Практичне заняття. Велика хартія вольностей Оттон І. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ Мусульманська Іспанія та Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі походів вікінгів, хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого та Генріха Плантагенета в Англії, Столітньої війни; дати утворення Священної Римської імперії, початок скликання англійського парламенту, Генеральних штатів у Франції; показує на карті території зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти; пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»; наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, хрестових походів; описує походи вікінгів, Хрестові походи,життя мешканців Європи у мирний та воєнний час, подвиг Жанни Д’Арк; характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події в європейських країнах у Х–ХV ст.; установлює наслідки походів вікінгів та нормандських завоювань; визначає особливості європейських станово-представницьких органів; порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в добу Середньовіччя; визначає основні напрями діяльності зазначених історичних діячів; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів централізації і роздробленості в зазначених країнах; висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів, виникнення парламентів | ||
| Розділ IV. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Середньовічні школи та університети. Початок наукових досліджень. Винаходи.Книгодрукування Вплив церкви на середньовічне суспільство Раннє Відродження і гуманізм Практичне заняття. Християнські храми у житті середньовічних європейців. | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження, дати винайдення книгодруку, церковного розколу; показує на карті університетські центри, територію поширення православ’я і католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури; пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»; описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки європейської культури; наводить приклади визначних здобутків середньовічної культури; характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок Р. Бекона, Й. Гутенберга, П. Абеляра, Данте, Петрарки, С. Ботічеллі, Донателло у світову культуру; порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту; обґрунтовує зв’язок між поширенням освіти і змінами у світосприйнятті різних верств населення; висловлює судження щодо причин і наслідків появи та розвитку гуманістичних ідей | ||
| Узагальнення. Тематичне оцінювання | |||
| Розділ V. КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ Польське королівство. Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни Новгородська боярська республіка. Александр Невський Утворення та зміцнення Московської держави. Дмитрій Донськой. Правління Івана ІІІ Практичне заняття. Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі посилення Угорщини, Польщі, об’єднання земель Північно-Східної Русі навколо Москви правління Івана ІІІ, гуситських війн, дати Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви; показує на карті території зазначених країн у різні часи Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв; пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська боярська республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник»; описує пам’ятки культури і побут Московської держави, Польщі, Угорщини та Чехії; характеризує розвиток Польського й Угорського королівств, Московської держави, Новгородської республіки; порівнює Новгородську республіку та Московську державу; визначає причини, хід, наслідки гуситських війн; аналізує основні напрями діяльності відомих діячів того часу; оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину | ||
| Розділ VI. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД Середньовічне суспільство Індії та Китаю (оглядово) Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ | Учень/ Учениця: називає дату утворення Османської імперії, основні стани індійського і китайського суспільств; показує на карті території Індії, Китаю, Османської імперії в різні періоди Середньовіччя, напрямки завойовницьких походів Османської імперії; пояснює і застосовує поняття: «варни», «санскрит», «турки-османи», «султан» «яничар»; описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; наводить приклади досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя, взаємообміну східної й європейської спільнот; характеризує діяльність Мехмеда ІІ; оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину | ||
| Тематичне оцінювання | |||
| Узагальнення до курсу: «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства та становлення сучасної Європи» | Учень/ Учениця: визначає і характеризує основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики середньовічної доби; висловлює судження щодо ролі та значення середніх віків у розвитку європейської цивілізації | ||
| Резерв |
ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
| Дата уроку | К-ть годин | ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ | ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ | ||
| ПОВТОРЕННЯ Історія України – складова європейської історії. ВСТУП Особливості розвитку українських земель у ІХ–ХV ст. Джерела з історії України доби Середньовіччя | Учень/ Учениця: згадує і називає основні події та характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі; пояснює і застосовує поняття: «середні віки», «Київська Русь»; називає види джерел з історії України середньовічної доби | ||||
| Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ РУСІ Розселення слов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян Літописні легенди про зародження Київської Русі. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги. Практичне заняття. Князь Святослав та його походи | Учень/ Учениця: називає роки правління перших князів, слов’янські племінні союзи на території України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»; показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ–ІХ ст., територію Київської Русі за князювання Олега і Святослава, напрямки походів київських князів; пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «імперія», «полюддя», «данина»; описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян; наводить приклади впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; характеризує відносини східних слов’ян з сусідами, їхнє суспільне життя за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні держави Київська Русь; розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва; визначає сутність та наслідкивнутрішньої і зовнішньої політики перших князів; висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава | ||||
| Узагальнення. Тематичне оцінювання | |||||
| Розділ ІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ наприкінці Х – у першій половині ХІ ст. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Територіальне зростання Київської Русі. Запровадження християнства як державної релігії Київська Русь Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Розбудова Києва Архітектура та монументальний живопис. Писемність та освіта. Митрополит Іларіон. Перші книжки Суспільство. Влада князя. «Руська правда» Місто та село. Сільське господарство, ремесла і торгівля Практичне заняття. Християнська релігія і церква у житті давньоруського суспільства | Учень/ Учениця: називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії, основні групи населення Київської Русі; показує територію Київської Русі за правління князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри»; описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела; розпізнає та описує пам’ятки монументального живопису й архітектури; наводить приклади найдавніших пам’яток писемності, поширення освіти, відносин Київської Русі з європейськими державами; порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого; характеризує суспільну роль різних верств і станових груп населення Київської Русі, повсякденне життя мешканців міста та села, ступінь розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави; порівнює політичний устрій і соціальний розвиток давньоруського та європейського суспільств; висловлює ставлення до діяльностіВолодимира Великого та Ярослава Мудрого | ||||
| Узагальнення | |||||
| Тематичне оцінювання | |||||
| Розділ ІІІ. ДЕРЖАВА КИЇВСЬКА РУСЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ ст. Правління Ярославичів. Половці. Любецький з’їзд князів Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава Великого. Роздробленість Київської Русі Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне і соціально-економічне життя. Архітектура та образотворче мистецтво Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Ярослав Осмомисл Практичне заняття. Літописи та твори давньоруської літератури «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» як історичні джерела | Учень/ Учениця: називає рокиправління князів цієї доби, датуЛюбецького з’їзду князів, князівства часів роздробленості Київської Русі – території України; показує на карті території князівств часів роздробленості Київської Русі та території розселення половців; пояснює і застосовує поняття «князівський з’їзд», «вотчина», «віче»; розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; наводить приклади піднесення Київської Русі за правління Володимира Мономаха, зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком, полікультурного характеру давньоруського суспільства і культурних досягнень; характеризує становище Київської Русі за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості, відносини половців із Руссю, літописи і твори літератури як історичні джерела; визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської Русі; висловлює ставлення до діяльностіЯрославичів,Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла | ||||
| Узагальнення | |||||
| Тематичне оцінювання | |||||
| Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА Об’єднання Галицького і Волинськогокнязівств Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на землі південно-західної Русі. Михайло Чернігівський та його загибель у Золотій Орді. Українські землі та Золота Орда Князь Данило Романович, його внутрішня політика Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича Правління Юрія І Львовича та останні галицько-волинські князі Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образотворче мистецтво. Зміни в суспільному житті Галичини й Волині | Учень/ Учениця: називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на землі південно-західної Русі; показує на карті територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників, території сусідніх держав, напрямки навали монголів; пояснює і застосовує поняття: «орда», «баскак», «ярлик», «улус»; описує подорож у Золоту Орду та коронацію Данила Романовича; розпізнає та описує пам’ятки образотворчого мистецтва й архітектури; наводить приклади героїчного опору монгольським завойовникам, змін у соціальній структурі суспільств Галичини й Волині, культурних досягнень; характеризує заходи правителів із династії Романовичів задля збереження могутності Галицько-Волинської держави, особливості монгольського панування на українських землях; визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої та внутрішньої політики галицько-волинських правителів; порівнює особливості та тенденції розвитку українського суспільства за княжої доби з європейськими країнами; висловлює ставлення до діяльностіРомана Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича | ||||
| Узагальнення | |||||
| Тематичне оцінювання | |||||
| Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (друга половина ХІV–ХV ст.) Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. та українські землі Держава Феодоро в Криму. Утворення Кримського ханства. Гіреї. Суспільний устрій та культура ханства Суспільне і церковне життя. Сільське господарство. Ремесла і торгівля. Міста, магдебурзьке право Освіта. Юрій з Дрогобича. Архітектура та образотворче мистецтво Практичне заняття. Повсякденне життя та взаємовідносини населення України в XIV–XV ст. | Учень/ Учениця: називає час входження українських земель до складу різних держав та утворення Кримського ханства, його підпорядкування Османській імперії; розповідає про князів литовської династії Гедиміновичів, причетних до історії українських земель та про основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини у ХV ст.; показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханства; пояснює і застосовує поняття: «унія», «українська шляхта», «магнат», «кріпацтво», «невільник», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»; розпізнає та описує пам’ятки архітектури й образотворчого мистецтва; наводить приклади полікультурності українського суспільства, діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств; розповідає про особливості розвитку міст та магдебурзького права в українських землях та про культурні досягнення; характеризує суспільно-політичне становище українських земель у складі різних держав та побут різних етнічних груп, роль суспільних верств і станових груп у житті тогочасного суспільства, ступінь розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя Кримського ханства; визначає причини, сутність та наслідкиКревської унії, встановлення залежності Кримського ханства від Османської імперії; висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича | ||||
| Історія рідного краю | |||||
| Узагальнення. Тематичне оцінювання | |||||
| Узагальнення до курсу:«Середньовічна історія України та її внесок у загальноєвропейську спадщину» | Учень/ Учениця: пояснює хронологічні межі середньовічного періоду історії України та його особливості; називає і характеризує основні цивілізаційні здобутки українського суспільства у ІХ–ХV ст. та його внесок у загальноєвропейську спадщину; порівнює процеси та явища європейської та української історії доби Середньовіччя; висловлює судження щодо ролі та значення середньовічних держав на території України для подальшого розвитку українського суспільства | ||||
| Резерв |
Клас
Курс історії України для 8 класу присвячений подіям, явищам та процесам, що відбувалися на теренах українських земель у XVI–XVIII ст. Метою вивчення історії України цього періоду є формування знань і розуміння учнями процесів ускладнення суспільно-політичного життя ранньомодерного суспільства на територіях України, що перебували на той час у складі різних держав. Витоки козацтва та його розвиток як окремого стану українського суспільства, боротьба за свої права й участь козаків у суспільних, політичних та культурних процесах зазначеного періоду є головним акцентом курсу. Висвітлення процесів Реформації та Контрреформації на території України, особливостей українського бароко, ренесансу і Просвітництва, утворення та становлення козацької держави Гетьманщини, взаємовідносини між українським суспільством і владою держав, які володіли українськими землями різні періоди, має відбуватися в контексті із загальноєвропейськими процесами.
Курс всесвітньої історії для 8 класу побудований за проблемно-тематичним принципом і має на меті показати важливість та цивілізаційну значущість ранньомодерного періоду європейської історії. Витоки, суть та наслідки Великих географічних відкриттів, суспільно-політичних і культурних рухів, європейського абсолютизму та кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі подаються як загальноєвропейські події, явища і процеси, що мали конкретний прояв в історії тих чи інших країн.
Матеріал курсів зосереджений навколо змістових ліній «людина – простір», «людина – світ уявлень та ідей», «людина – людина», «людина – влада», «людина – суспільство».
Мета вивчення історії у 8 класі – не лише надати системні знання про соціально-економічні, політичні, культурно-духовні явища і процеси ранньомодерної доби в Європі та на території України, а й поглибити формування предметних та ключових компетентностей. До учнів 8 класу висуваються складніші, порівняно із 7 класом, вимоги щодо навчальних досягнень. Передбачається, що опрацювання змісту підготує їх до сприйняття різних поглядів на історичні факти, до дадуть розуміння різниці між фактом та його тлумаченням, сформують навички аналізу різноманітних історичних джерел (наприклад, під час виконання практичних робіт). Особливого значення набувають уроки узагальнення, які мають допомогти учням співвідносити явища та тенденції історії європейських країн та України, сформувати цілісне уявлення про період від кінця XV – до кінця XVIII ст. і власне ставлення до змін у житті та світогляді людей, діяльності історичних діячів епохи.
У курсі всесвітньої історії для 8 класу за браком часу передбачено комбіновані уроки узагальнення і тематичного оцінювання, на яких учитель може поєднувати обидва дидактичні завдання.
ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ
| Дата уроку | К-ть годин | ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ | ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ |
| ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина Середньовіччя.Ключові поняття історії Середніх віків. Світ напередодні Нового часу. ВСТУП Хронологічні межі й періодизація. Поняття Нового часу. Політична карта Європи. Народонаселення. Історичні джерела з історії Нового часу | Учень/ Учениця: згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з періодом середньовіччя, характеризує цивілізаційну спадщину Середньовіччя; згадує та визначає особливості світу напередодні Нового часу; називає хронологічні межі та періодизацію Нового часу; показує на карті європейські країни; пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час»; називає історичні джерела з історії Нового часу | ||
| Розділ І. ВЕЛИКІ ГЕОГРАФІЧНІ ВІДКРИТТЯ: ЗУСТРІЧ ЦИВІЛІЗАЦІЙ Причини Великих географічних відкриттів XV–XVI ст. Подорожі та відкриття європейців. Доколумбові цивілізації Америки. Розширення європейської цивілізації на Схід і Захід. Формування перших колоніальних імперій. Зустріч цивілізацій. Практичне заняття: Соціально-культурні наслідки Великих географічних відкриттів для історії людства. Зміна поглядів на світ. | Учень/ Учениця: називає час Великих географічних відкриттів, дату відкриття Америки X. Колумбом, імена видатних мандрівників, доколумбові цивілізації Америки; встановлює хронологічну послiдовнiсть подій; показує на карті напрямки подорожей європейців, нові торгівельні шляхи, основні географічні відкриття, використовує карту як джерело інформації для характеристики історичних подій та явищ; описує подорожі європейців, доколумбові цивілізації Америки, життя і побут людини раннього Нового часу; пояснює і застосовує поняття: «Великі географічні відкриття», «колонія», «колоніальна імперія»; «зустріч цивілізацій» «міграції»; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками Великих географічних відкриттів; оцінює значення і наслідки Великих географічних відкриттів в історії людства | ||
| Розділ ІІ. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК ТА СПОСІБ ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ У РАННЬОМОДЕРНУ ДОБУ Соціально-економічний вплив відкриття Нового Світу. «Революція цін». Початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі. Мануфактурне виробництво і наймана праця. Торгівельний капітал. Практичне заняття: Повсякденне життя в країнах Західної Європи. Становище жінок і дітей | Учень/ Учениця: називає характерні риси матеріального світу людини раннього Нового часу; пояснює та застосовує поняття «аграрно-реміснича цивілізація», «колонія», «мануфактура», «капіталізм», «буржуазія», «найманий робітник»; «революція цін», «обгородження»; описує нові способи господарювання, життя людей, становище жінок і дітей у ранньомодерну добу; характеризує початок кризи аграрно-ремісничої цивілізації в Західній та Центральній Європі; порівнює життя людей, технічні прилади Середньовіччя та раннього Нового часу; висловлює судження щодо характеру і значення змін у соціально-економічному житті людини раннього Нового часу | ||
| Узагальнення, тематичне оцінювання | |||
| Розділ ІІІ. НОВІ ІДЕЇ ТА ЇХ ВПЛИВ НА ЖИТТЯ ЄВРОПЕЙЦІВ Криза релігійної свідомості, поширення ідей гуманізму Ренесанс і Бароко: зміна погляду на людину і світ. Пошук нових способів пізнання світу. Народження нової європейської науки. Практичне заняття: Леонардо да Вінчі – титан епохи Відродження. Реформація церкви та її вплив на європейське суспільство. М. Лютер, Т. Мюнцер, Ж. Кальвін, І. Лойола. Релігійні війни в Німеччині та Франції. Аугсбургський релігійний мир 1555 р. Практичне заняття: Світ очима католика, православного, протестанта. Нове у способі життя, ціннісних орієнтирах та нормах в епоху Відродження та Реформації | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі епохи Високого Відродження, Бароко, Реформації, релігійних воєн у Франції, представників культури Ренесансу та Бароко та їхні твори; показує на карті найвизначніші культурні центри Європи ранньомодерної доби, основні західноєвропейські держави, регіони поширення католицької й протестантських церков; пояснює і застосовує поняття: «Ренесанс», «гуманізм», «Бароко», «Реформація», «Контрреформація», «протестантизм», «кальвінізм», «орден єзуїтів», «релігійні війни»; описує найвизначніші пам’ятки культури, перебіг подій Реформації та релігійних воєн у Європі; визначає характерні риси культури та мистецтва епохи Високого Відродження і Бароко, реформаційних учень, Контрреформації; характеризує діяльність видатних діячів ХVІ–ХVІІ ст., причини та сутність Реформації, контрреформаційні заходи католицької церкви, вплив ідей гуманізму та становлення європейської науки, процесів Реформації та Контрреформації на політичний, соціальний та культурний розвиток європейських країн; порівнює мистецтво Бароко, Високого Відродження та Середньовіччя, Італійське та Північне Відродження; висловлює судження щодо гуманістичних цінностей Нового часу та їх впливу на подальший розвиток європейського суспільства | ||
| Узагальнення, тематичне оцінювання | |||
| Розділ ІV. СТАНОВЛЕННЯ І РОЗВИТОК ЄВРОПЕЙСЬКИХ ДЕРЖАВ У ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ ст. Особливості абсолютизму в різних країнах Європи. Протекціонізм і меркантилізм. Кардинал Рішельє. Національно-визвольна війна у Нідерландах. Народження республіки. В. Оранський. Практичне заняття: «Величний вік» Людовіка XIV – зразок абсолютної монархії. Англія: від абсолютної – до парламентської монархії. Єлизавета І. Англійська революція. Практичне заняття: Становлення європейського парламентаризму. Білль про права. Особливості шляхетської демократії у Польщі. Тридцятилітня війна та Вестфальський мир, їх вплив на Європу. Московське царство. Іван IV Грозний. Початок правління династії Романових. Петро І. Російська імперія | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі Тридцятилітньої війни, Національно-визвольної війни в Нідерландах, Англійської революції XVII ст., риси абсолютизму в різних країнах Європи; показує на карті перебіг національно-визвольної війни в Нідерландах, Тридцятилітньої війни; пояснює і застосовує поняття: «абсолютизм», «протекціонізм»; «меркантилізм», «буржуазна революція», «національно-визвольна війна» , «Утрехтська унія», «Криваве законодавство», «протекторат», «шляхта», «фільварок», «опричнина», «церковний розкол», «самодержавство»; описує двір «Короля-Сонця», життя різних верств населення у мирний і військовий час, зміни у повсякденному житті населення країн; характеризує діяльність історичних діячів; визначає та пояснює на прикладах характерні риси національно-визвольної війни у Нідерландах, Англійської революції, абсолютизму у Франції, результати реформ Петра І; розкриває особливості внутрішньої й зовнішньої політики вказаних держав; аналізує причини, характер та значення національно-визвольної війни у Нідерландах, Тридцятилітньої війни, Англійської революції XVII ст.; порівнює монархію Франції, Англії та Іспанії та самодержавство в Росії; висловлює судження щодо напрямів економічного, політичного та духовного розвитку вказаних країн у ХVІ–ХVІІ ст. | ||
| Узагальнення, тематичне оцінювання | |||
| Розділ V. МОДЕРНІЗАЦІЙНІ ПРОЦЕСИ У ХVІІІ ст. Початок промислового перевороту. Вплив промислового перевороту на життя різних верств населення. Практичне заняття:Погляди французьких просвітників на державу, суспільний устрій та церкву. Ідеї освіченого абсолютизму в політиці європейських монархів Фрідріх ІІ. Марія -Терезія. Йосип ІІ. Катерина II. Англійські колонії у Північній Америці. Основні події Війни за незалежність. Утворення США. Практичне заняття:Декларація незалежності, Конституція США – втілення ідей Просвітництва | Учень/ Учениця: називає хронологічні межі промислового перевороту, доби Просвітництва, дати утворення англійських колоній у Північній Америці, правління Фрідріха ІІ, Марії-Терезії, Йосифа ІІ, Катерини II, війни за незалежність, прийняття «Декларації незалежності»; показує на карті основні промислові центри Англії, напрями зовнішньої політики Пруссії, Австрії, напрями зовнішньої політики та територіальні зміни Російської імперії у XVIII ст.; пояснює і застосовує поняття: «промисловий переворот», «освічений абсолютизм», «Просвітництво», «енциклопедисти», «класицизм», «технічний прогрес», «метрополія», «конституція», «федерація»; описує зміни у повсякденному житті протягом ХVІІІ ст.; характеризує технічний прогрес, міграційні процеси, особливості демократичного устрою США, нові цінності у житті суспільства; визначає характерні ознаки промислового перевороту, освіченого абсолютизму, Просвітництва, класицизму, політики Англії щодо колоній, «Декларації незалежності» та Конституції США; характеризує діяльність видатних історичних діячів; аналізує та порівнює погляди просвітників, розвиток європейських держав у XVІІІ ст.; висловлює судження щодо значення доби Просвітництва, класицизму в історії людства, наслідків реформ, революції | ||
| Узагальнення, тематичне оцінювання | |||
| Розділ VІ. ТРАДИЦІЙНІ СУСПІЛЬСТВА СХОДУ(оглядово)
Османська імперія. Китай. Японія. Індія. Особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств. Релігійні та культурні цінності народів Сходу
| Учень/ Учениця: показує на карті території Османської імперії, Персії, Японії, Китаю, Індії; визначає основні здобутки культури народів Сходу; характеризує особливості економічного й політичного розвитку країн Сходу як традиційних суспільств; висловлює судження щодо особливостей розвитку цивілізацій Сходу; визначає і характеризує процеси переходу від традиційного (аграрного) до індустріального суспільства, основні цивілізаційні здобутки та суспільні виклики ранньомодерної доби; висловлює судження щодо ролі і значення Нового часу в розвитку європейської цивілізації | ||
| Узагальнення до курсу«Значення Нового часу та ранньомодерної доби для розвитку європейської цивілізації» | |||
| Резерв |