Сфери підприємницької діяльності

Логіка підприємницької діяльності

Логіка підприємницької діяльності– це форма мислення підприємця при прийнятті управлінських рішень на основі систематизації дій або висновків, спрямованих на одержання прибутку.

Логіка– форма мислення, хід розсуду, розумність мислення – здатність людини міркувати.

Підприємницька логіка містить:

1. Зародження підприємницької ідеї та первинна оцінка.

2. Визначення реальності впровадження підприємницької ідеї у практику, урахування ситуації та ринку своїх можливостей:

- маркетинговий аналіз ринку;

- аналіз своїх можливостей;

- проведення необхідних підприємницьких розрахунків з метою виявлення можливого прибутку.

3. Експертна оцінка одержаної інформації і результатів розрахунків.

4. Прийняття підприємницького рішення.

Підприємницька ідея

Підприємницька ідея– це загальний задум (інтерес підприємця) щодо створення нового (можливо модифікованого) товару, просування його на рику або надання нових послуг.

Нова підприємницька ідея необхідна для:

- забезпечення більшої рентабельності виробництва зниження с/в;

- підвищення конкурентоспроможності підприємства;

- збільшення розміру власного капіталу за рахунок реалізації успішної ідеї;

- оновлення виробництва, підвищення обсягів господарської діяльності.

Джерелами формування нових підприємницьких ідей є:

· аналіз товарного ринку;

· незадоволені або неусвідомлені потреби споживачів, які виявляє підприємець (шляхом проведення опитувань, співбесід з рекламними агентствами та торговим персоналом, який знаходиться у безпосередньому контакті з покупцями; співбесід з постачальниками, посередниками; відвідування ярмарків та виставок, передового досвіду);

· географічні та структурні диспропорції у системі суспільного виробництва та ринку;

· досягнення науки і техніки;

· товари конкурентів;

· інформація, яка отримана із засобів масової інформації (радіо, телебачення, газет, журналів тощо);

· інші джерела (рекламні агентства, консультанти, фірми маркетингових досліджень і т. інше).

Є різні методи пошуку підприємницьких ідей:

1) метод аналогії – використання схожого відомого рішення “підказаного” з літературних джерел чи запозиченого з практики діяльності існуючих фірм;

2) метод інверсії – ще означає пошук підприємницької ідеї на підставі інноваційного підходу, нетрадиційних рішень, корінної перебудови;

3) метод мозкового штурму передбачає творчу співпрацю групи спеціалістів шляхом проведення усної дискусії з конкретного кола питань;

4) метод колективного блокнота – поєднує індивідуальне висування ідеї з її колективною оцінкою (кожен учасник отримує блокнот, в якому викладена суть проблеми яка вирішується. Впродовж певного періоду часу він записує до блокнота власні ідеї, які виникли у нього у ході вирішення проблеми. Заповнені блокноти отримує керівник групи учасників для узагальнення накопиченої інформації. Далі організується творча дискусія і приймається відповідне рішення стосовно нової підприємницької ідеї). Під час використання даного методу попереднього розроблюються запитання для вирішення проблем;

5) метод фокальних об’єктів – уводиться до перенесення ознак випадково вибраних об’єктів на об’єкт, що потребує вдосконалення. Застосування даного методу дає хороші результати щодо пошуку нових модифікацій відомих технічних ідей, і завдяки цьому дозволяє знайти прийнятну підприємницьку ідею відповідно розробки нових товарів.

Підприємцю доцільно створювати і поповнювати банк підприємницьких ідей і їм можна скористатись:

- при посиленні конкуренції;

- при диверсифікації діяльності (одночасний розвиток непов’язаних між собою видів виробництва, розширення асортименту продукції що виробляється);

- коли будь-яка сфера діяльності стане збитковою для підприємця і виникне необхідність пошуку рентабельних сфер бізнесу;

- при здійсненні правової бази, встановленні різних обмежень що роблять дану сферу підприємницької діяльності непривабливою для подальшого здійснення.

Після зародження підприємницької ідеї починається дуже важливий етап: визначення реальності впровадження підприємницької ідеї у практичну діяльність.

Для цього необхідно, по-перше, визначити свої можливості:

- чи існує достатній капітал у підприємця для практичної реалізації ідей;

- чи можливо встановлення партнерських зв’язків, які необхідні для організації виробництва та надання послуг;

- чи існують достатні трудові та матеріально-технічні можливості для організації виробництва (будинки, споруди, обладнання, технологія та ін.);

- яка буде реакція покупців на новий товар чи послуги, які пропонуються на ринок.

По-друге, необхідно вивчити ринок, провести аналіз конкуруючих товарів, вивчити їх конкурентоспроможність.

Конкурентоспроможність– ще здатність відповідати вимогам споживачів порівняно з іншими конкуруючими товарами. Конкурентоспроможність товарів визначають, з одного боку, їх якістю, а з іншого – цінами.

Якість товарів вимірюють сукупністю його споживчих властивостей, основними з яких є довговічність, надійність, простота в експлуатації.

Ергономічність– відповідність споживчих властивостей товару властивостей людського організму та психіки – зручності у використанні, швидкості втомлюваності споживача.

Ціни, які мають вирішальне значення для споживача є ціна покупки і ціна використання (яка формується для товарів тривалого використання).

Ціна використання передбачає витрати на транспортування, експлуатацію та ремонт.

І по-третє, провести необхідні розрахунки і дослідження з метою виявлення можливого прибутку:

- виявлення співвідношення між попитом та пропозицією на товар;

- прогнозувати ціни;

- визначення можливого обсягу виробництва та реалізації продукції;

- визначення потреби в ресурсах;

- розробки витрат, податкових відрахувань, валового доходу;

- розвиток підприємницького ефекту (прибутку) від реалізації ідеї.

Необхідні розвитки та експертну оцінку одержаних результатів для прийняття рішення щодо реалізації підприємницької ідеї можуть бути проведені:

- підприємцем – власником самостійно;

- менеджером та іншими фахівцями фірми;

- сторонні організації, до послуг яких звертається підприємець при необхідності (консультанти фірми маркетингових досліджень науково-дослідні установи та ін.).

Після всіх досліджень, розрахунків, експертної оцінки результатів, підприємець приймає підприємницьке рішення, враховуючи такі принципи:

Сфери підприємницької діяльності

Вибір конкретної сфери підприємницької діяльності пов’язаний з поділом народного господарства та сфери та галузі.

Двома основними сферами для зайняття підприємницькою діяльністю є матеріальне та нематеріальне виробництво.

У сфері матеріального виробництва підприємець може орієнтуватися на виробництво засобів (машини, верстати, будівлі, дороги тощо) предметів споживання (одяг, взуття, предмети широкого вжитку – посуд, пральні машини і таке інше) та надання матеріальних послуг, які є продовженням процесу виробництва (оптова торгівля засобами виробництва) або їх можна споживати у матеріальному виробництві.

Послуги вантажного транспорту, оптова торгівля, обслуговування і ремонт техніки, обладнання виробничого призначення, матеріальних послуг населенню (хімчистка: прання, ремонт і обслуговування автомобілів, холод).

Нематеріальне виробництво – це сфера суспільного виробництва і якій виробляється нематеріальні (нерічові) послуги (це послуги у сфері освіти, охорони здоров’я, юридичні, страхові і т.д.).