Штучне освітлення міських просторів і будинків.
Головними світлотехнічними характеристиками світильників загального освітлення є: крива розподілу сили світла; коефіцієнт корисної дії (К.К.Д.), захисний кут.
Освітлювальні прилади
Світлорозподіл світильників характеризується кривими сили світла. Напрямок сили світла в просторі визначається кутом у вертикальній площині, утвореним радіусом - вектором сили світла з віссю світильника.
У свою чергу світильники бувають: мобільні світильники: світні карнизи; плафони, що кріпляться до стелі; бра, що кріпляться на кронштейнах до стіни; люстри - кріпляться до стелі; торшери, що встановлені на підлозі; переносні настільні лампи, світильники стаціонарні вбудовані, конструкції їх невіддільні від загального архітектурного рішення. Прожектори бувають: світлова стеля, світлові панелі, («ротердамська» стеля) ліхтарі, штучні вікна.
Захисний кут світильника визначається кутом у, утвореним горизонталлю, проведеної через тіло розжарення, із прикордонною лінією.
Залежно від значення захисного кута нормується висота підвісу світильників над рівнем горизонтальної робочої поверхні або від підлоги приміщення.
Захисний пристрій впливає на світло -технічні характеристики світильників: обмежує блискітність, перерозподіляє світловий потік і люмінесцентні лампи захищає внутрішній простір від запилення.
Нормування і проектування штучного освітлення.
За засобами розташуваням існують дві системи штучного освітлення: Загальне, рівномірне або загальне локалізоване (над робочими місцями), і комбіноване, коли загальне освітлення доповнюється місцевим - на робочих місцях. Освітлення приміщень відкритих просторів за видами підрозділяється на робоче й аварійне, евакуаційне і охоронне.
Якісні показники освітленості: рівномірність (відношення максимальної освітленості до середньої або мінімальної); обмеження сліпучої яскравості і пульсації світлового потоку; сталість освітленості в процесі експлуатації.
Норми освітлення громадських будівель встановлені з урахуванням призначення приміщень, складності і тривалості зорової роботи, застосовуваних джерел світла.
Приміщення громадських приміщень розділяють на три групи:
1 - приміщення, що призначені для виконання точних зорових робіт при фіксованому напрямку лінії зору працюючих на робочу поверхню;
2 - приміщення, у яких здійсняться розрізнення об'єктів і огляд навколишнього простору;
3 - приміщення, у яких здійснюється огляд внутрішнього простору (найменша освітленість умовної робочої поверхні в приміщеннях від загального освітлення повинна відповідати нормам).
Будинки розділяються на чотири літерних розряди:
А - приміщення, до яких пред'являються високі вимоги освітленості -приміщення в яких виникає потреба створення враження урочистості або можливості виразного бачення робочої площини (зали засідання, проектні і конструкторські контори, операційні, реанімаційні, кабінети лікарів, зали, аптеки, науково-дослідні лабораторії);
Б - Адміністративні і навчальні приміщення, концертні і читальні зали, зали для глядачів театрів - підвищені вимоги освітленості.
В - створення в приміщеннях насиченості світлом: фойє залу для глядачів, виставочні зали, музеї - нормальні умови освітленності.
Г - забезпечення можливості вільного орієнтування в приміщенні (зали для глядачів кінотеатрів, вестибюлі громадських будинків і гуртожитків, санвузли) - помірні вимоги освітленості.
Норми освітленості житлових будинків.
Для житлових і допоміжних приміщень застосовують освітлювані пристрої за нормами освітленості 30-50 лк (лампи накалювання), 100-75 лк (люмінесцентні лампи). Сходи і ліфти - 30-10 лк.
Різновид усіх світильників для кухонь за нормами освітленості - 100 лк; інші приміщення - 75 лк; коридори - 50 лк; у вбиральнях - 30 лк.
Засоби архітектурного освітлення міських просторів. Світлова панорама міста. Світлові ансамблі і домінанти.
Засоби архітектурного освітлення вулиць, площ, парків, малих архітектурних форм і фасадів має безпосереднє відношення до міського дизайну. Міський дизайн - відносно молода сфера проектної діяльності, звідси деяка фрагментарність рекомендаційних указівок правил до нього.
До засобів міського дизайну в контексті засобів освітлення відносяться: елементи освітлення і засоби візуальної комунікації.
Світлова архітектура - альтернатива світловому оформленню міста, що ставить метою, головним чином, насичення головних вулиць і центра міста засобами рекламного і вітринного освітлення.
Світлова панорама міста - поняття про доцільність використання штучного світла для архітектурної виразності міста у вечірній час.
Основні зони на території міста з погляду світло-кольорове зонування: сельбищна (квартали), промислова, зона адміністративних і суспільних центрів, зона спілкування (театри, концертні зали тощо) і територія відпочинку (парки, сади тощо).
Головне завдання світлової архітектури - створення засобами світла і кольору цілісного художнього образу при переході від дня до ночі. Основні положення вирішення цього завдання:
• збереження просторових рішень міста і його архітектурних ансамблів;
• виявлення будинків і споруджень, що характеризуються високою архітектурною якістю;
• збереження колориметричного образу забудови різних частин міста;
• включення у світлову архітектуру міста засобів утилітарного, рекламного і вітринного освітлення,
• включення у світлову архітектуру міста малих архітектурних форм, розв'язуваних у єдиному ключі з художнім світловим образом вулиці або площі.
Світлова архітектура розкривається при русі, отже, доцільно при її рішенні враховувати масштаб.
Ландшафтний масштаб - створюється просторовими елементами міста, розглянутими з великих відстаней (площі фокусного типу, проспекти пересічні вулицями, площами, каналами і завершувалась високими будинками і спорудженнями.
Інтимний масштаб - створюється композицією будинків, їх пластичною обробкою, розглянутих з невеликих відстаней, будинку курдонерного типу.
Освітлення проїзної частини вулиць і площ категорій А - Г регламентується в нормах середньої яскравості на сухих покриттях у напрямку до ока спостерігача, що знаходиться на осі руху транспорту.
Основні вимоги, пропоновані до світлової архітектури інтер'єра:
Функціональна - забезпечення рівня освітленості для конкретних умов зорової роботи в приміщенні;
Архітектурна - створення художньої виразності інтер'єра.
Економічна - визначення оптимального варіанта рішення при обліку функціональних і архітектурних вимог до освітлення.
Проектування освітлювальної установки:
• розподіл яскравостей і світла у просторі;
• усунення дискомфортної блискітності;
• насиченості приміщення світлом;
• вибір спектрального складу світла випромінюваного освітлювальними приладами;
• вибір системи освітлення, що задовольняє архітектурним, функціональним і економічним вимогам.
Питання для самоконтролю:
1.Сформулюйте загальні положення світлотехніки.
2. За рахунок чого створюється природне освітлення.
3. Охарактеризуйте основні характеристики природного освітлення.
4.Назвіть основні освітлювальні прилади.
5. Які існують норми освітлення приміщень.
6. Засоби архітектурного освітлення міських просторів.
7. Основні вимоги світлової архітектури інтер'єра
8. Яке головне завдання світлової архітектури?
Розробив викладач ___________________________ Бабиченко М.О.