Й КЛАС. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

 

Дата проведення уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ   Що таке історія. Як історія розвивається в часі і просторі. Основні поняття з курсу історії 5-го класу. ВСТУП Своєрідність епохи стародавнього світу як першого етапу в історії людства. Історичні джерела з історії стародавнього світу Практичне заняття.Відлік часу в історії стародавнього світу.	Учень/Учениця згадує і пояснює, що таке історія, як історія розвивається в часі і просторі, що таке історичні пам’ятки, джерела знань про минуле, історичні події, хто такі історичні діячі; називає основні етапи в історії людства, хронологічні межі історії стародавнього світу; здійснює відлік років в історії, співвідносить рік — століття — тисячоліття, визначає тривалість і послідовність історичних подій; застосовує та пояснює на прикладах поняття і терміни: «історія стародавнього світу», «історичне джерело з історії стародавнього світу», «ера – до Різдва Христового, і по Різдву Христовому» (до Р.Х., по Р.Х.). характеризує основні види історичних джерел з періоду
		РОЗДІЛ І. ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У ПЕРВІСНІ ЧАСИ   Наукові та релігійні теорії походження людини. Основні етапи антропогенезу. Розселення людей по земній кулі. Утворення рас. Форми господарювання первісної людини. Привласнювальні та відтворювальні форми господарства. Суспільна організація (сім’я – рід плем’я - община) та організація влади (народні збори – рада старійшин – вождь) за первісних часів. Духовна культура та вірування людей за первісних часів. Практичне заняття. Основні стоянки первісних людей на території України. Українські археологи В.Хвойко, Б.Модзолевський: особистості та їх відкриття.   Трипільська культура. Господарство, побут і духовне життя носіїв трипільської культури.   Ускладнення суспільного життя; походження держави та цивілізації, їх ознаки.	Учень/Учениця називає основні етапи антропогенезу («австралопітек», «пітекантроп», «неандерталець» «людина розумна»), основні заняття людей на різних етапах первісного суспільства; показує на карті місця знахідок решток найдавніших людей, стоянки давніх людей на території України, території розселення носіїв трипільської культури; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «антропогенез», «сім’я», «рід», «плем’я»; «союз племен», «родова община», «сусідська община», «народні збори», «рада старійшин», «вождь», «держава», «цивілізація»; описує головні винаходи людства доби кам’яного і мідно-бронзового віків, первісні форми релігійних вірувань і мистецтво людей за первісної доби; визначає ознаки держави та цивілізації; визначає і пояснює на прикладах основні риси «привласнювального та відтворювального господарства; порівнює форми господарювання та спосіб життя людини за різних етапів первісної доби; характеризує процеси ускладнення суспільного життя; походження держави та цивілізації, їх ознаки; оцінює значення первісної доби в історії людства
		Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ЦИВІЛІЗАЦІЇ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ
		Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ   Вплив природно-географічних умов на розвиток єгипетської цивілізації. Хронологічні межі історії Стародавнього Єгипту та її періодизація. Повсякдення та господарське життя. Утворення держави та цивілізації в Єгипті. Влада, суспільна організація в Стародавньому Єгипті. Посилення Єгипту в ІІІ тис. до Р.Х. Будівництво пірамід: Джосер, Хеопс. Розквіт та занепад Єгипту в ІІ тис. до Р.Х. Хатшепсут. Тутмос ІІІ. Рамзес ІІ. Архітектура і мистецтво, писемність і освіта. Практичне заняття: Міфи і релігійний культ Єгипту. Ехнатон	Учень/Учениця називає хронологічні межі заснування, розквіту та остаточного занепаду держави в Стародавньому Єгипті, основних періодів історії Стародавнього Єгипту, спорудження пірамід, правління Ехнатона; показує на карті долину Нілу, територіальні межі та основні центри Стародавнього Єгипту, напрямки завойовницьких походів єгипетських фараонів Тутмоса ІІІ та Рамзеса ІІ; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «номи», «держава», «реформа», «податки і повинності», «монарх», «фараон», «бюрократичний апарат», «чиновники», «вельможі», «іригація»; описує особливості повсякденного та духовного життя, культури стародавніх єгиптян, життя і діяльність історичних постатей; наводить приклади впливу природно-географічних умов на зародження та розвиток держави та цивілізації в Єгипті; характеризує особливостірозвитку Єгипту в різні періоди його історії; застосовує набуті знання та уміння для самостійного пошуку у визначених вчителем джерелах інформації щодо міфології та релігії Стародавнього Єгипту і розв’язання пізнавальних завдань; оцінює роль особистості в історії єгипетської цивілізації, внесок єгипетської цивілізації у світову культуру
		Тематичне оцінювання
		Тема 2. ЦІВІЛІЗАЦІЇ ПЕРЕДНЬОЇ, ЦЕНТРАЛЬНОЇ АЗІЇ ТА КІММЕРІЙСЬКО-СКІФСЬКИЙ СВІТ   Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій Дворіччя в ІІІІІ тис до Р.Х. Вавилон за часів Хамураппі. Фінікійські міста-держави. Фінікійська колонізація. Ізраїльсько-Іудейське царство. Біблія як історичне джерело Ново-ассирійське та нововавилонське царства у першій половині І тис. до Р.Х. (оглядово, в контексті Біблійної історії). Перська держава Ахеменідів. Кіммерійці та скіфи на території сучасної України. Кіммерійсько-скіфський світ у взаєминах з цивілізаціями Передньої Азії. Практичне заняття: Геродот про скіфів. «Скіфський похід» Дарія за свідченнями античних джерел.	Учень/Учениця називає хронологічні межі розквіту Вавилону за правління Хаммурапі, ІзраїльськоІудейського царства Давида і Соломона, новоассирійського царства Ашшурбаніпала, нововавилонського царства Навуходоносора ІІ, Перської держави Дарія І; заселення території України кіммерійцями та скіфами; показує на карті територію Дворіччя, Вавилонського царства часів Хаммурапі, фінікійські міста-держави, кордони Ізраїльсько-Іудейського царства, Перської держави за часів Дарія І, території розселення кіммерійців та скіфів, напрямки фінікійської колонізації; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «колонія», «метрополія», «колонізація»; «місто-держава», «клинопис», «алфавіт», «кодекс законів», «боргове рабство»; «Біблія», «монотеїзм», «пророки», «сатрап», «пектораль», «скіфський курган»; описує спосіб життя населення різних цивілізацій Передньої, Центральної Азії та кіммерійського-Скіфського світу; наводить приклади впливу природно-географічних умов Дворіччя на зародження держави та цивілізації; ролі заліза в історії людства; характеризує внесок цивілізацій в культурну спадщину людства; складає історичні портрети Давида і Соломона та Дарія І; здійснює за допомогою вчителя аналіз тексту Біблії як історичного джерела; пошук інформації і розв’язання пізнавальних завдань щодо звичаїв, повсякденного життя та побуту скіфів; оцінює внесок цивілізацій Передньої та Центральної Азії, а також кіммерійців і скіфів у світову культуру.
		Тематичне оцінювання
		Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ   Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізацій в Індії. Індська цивілізація. Ведійська цивілізація. Суспільний устрій, релігія та повсякденне життя Давньої Індії. Будда та його вчення. Вплив природно-географічних умов на розвиток цивілізації в Китаї. Найдавніші китайські держави. Конфуцій та його вчення. Давньокитайські імперії. Практичне заняття: Наукові знання, освіта та писемність у Стародавньому Китаї.	Учень/Учениця називає хронологічні межіутворення та розквіту цивілізацій в Індії та Китаї; показує на карті долину Інду та Гангу, Хуанхе та Янцзи, територіальні межі та основні центри Стародавньої Індії та Китаю; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «веди», «варни», «касти»; «імперія»; «Великий шовковий шлях»; «індуїзм», «буддизм», «даосизм», «конфуціанство»; описує спосіб життя людей стародавньої Індії та Китаю; наводить приклади впливу природно-географічних умов Індії та Китаю на зародження держави та цивілізації; характеризує суспільний устрій і релігійні погляди мешканців Стародавньої Індії та Китаю, буддизм, вчення Конфуція; складає історичний портрет Будди, Конфуція, Цінь Шіхуан-ді; здійснює під керівництвом вчителя самостійний пошук інформації щодо міфології, релігії та науки народів Індії та Китаю для підготовки повідомлень; оцінює внесок цивілізацій Індії та Китаю у світову культуру.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ ІІІ. ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ
.		Антична цивілізація – колиска сучасної європейської та світової культури.	Учень/Учениця застосовує та пояснює на прикладах поняття «античність», «антична цивілізація»; визначає основні риси і особливості античної греко-римської цивілізації» пояснює її значення для культури людства
		Тема 1. СТАНОВЛЕННЯ АНТИЧНОЇ ГРЕЦЬКОЇ ЦИВІЛІЗАЦІЇ   Вплив природно-географічних умов на розвиток античної грецької цивілізації. Населення Давньої Греції. Хронологічні межі історії античної Греції та її періодизація. Перекази про найдавнішу історію Греції. Археологічне відкриття Мінойсько-Ахейської палацової цивілізації, її основні центри. Розквіт і занепад Мінойсько-ахейської палацової цивілізації. Давньогрецьке суспільство за поемами Гомера. Боротьба демосу із знаттю. Поява писаних законів у Греції. Грецька тиранія. Велика грецька колонізація. Заснування античних грецьких поселень на теренах України. Взаємини греків і місцевого населення. Об’єднання Аттики. Законодавча реформа. Ранньогрецька тиранія. Особливості грецького полісу. Завершення формування Афінського полісу. Практичне заняття. Спартанський поліс: соціальний та політичний устрій за даними джерел. Жінка в спартанському полісі. Побут та виховання спартанців.	Учень/Учениця називає хронологічні межі утворення, розквіту та занепаду МінойськоАхейської палацової цивілізації, утворення античної полісної цивілізації, гомерівського та архаїчного періодів, Великої грецької колонізації, заснування перших грецьких поселень на теренах нашої Батьківщини; показує на карті Балканський півострів та острови Егейського моря; основні центри Мінойсько-Ахейської та античної полісної цивілізації, основні області Балканської Греції; напрямки Великої грецької колонізації; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «елліни», «варвари», «палацова держава», «громадянська община», «громадянин», «демос», «аристократія», «олігархія», «Драконові закони», «тиранія», «тираноборці»; описує спосіб життя людей у Стародавній Греції, відомі культурні пам’ятки; наводить приклади впливу природно-географічних умов Греції на зародження держави та цивілізації; характеризує суспільний устрій, культурні досягнення цивілізації на Криті і в Мікенах, розквіту і занепаду давньогрецьких держав; порівнює закони Драконта та Солона,устрій та повсякдення Спарти й Афін; на основі визначених вчителем історичних джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо палаців Мінойсько-Ахейської доби, повсякденного життя та виховання спартанців; складає історичні портрети Лікурга і Солона; висловлює судження щодо основних принципів афінської демократії, прав та обов’язків громадян, тиранії та тираноборців.
		Тематичне оцінювання
		Тема 2. АНТИЧНА ГРЕЦЬКА ЦИВІЛІЗАЦІЯ КЛАСИЧНОЇ ДОБИ   Греко-перські війни. Походи Дарія, Марафонська битва. Похід Ксеркса: битва при Фермопілах, Саламіні та Платеях. Утвердження демократії в Афінах за Перікла. Основні принципи афінської демократії; права і обов’язки громадянина. Негромадянське населення афінського полісу. Жінка в афінському полісі. Сім’я та виховання афінян. Пошуки шляхів подолання кризи грецького поліса: Демосфен та Іссократ. Підкорення Греції Філіппом II. Виникнення науки. Театр. Ораторське мистецтво. Архітектура, скульптура. Практичне заняття Господарювання та повсякденне життя в Давній Греції. Практичне заняття. Давньогрецька міфологія і релігія. Всегрецькі ігри.	Учень/Учениця називає хронологічні межі і дати греко-перських воєн та основних битв, скіфського походу Дарія,перебування Перікла на чолі афінської демократії; показує на карті: Велику Скіфію, Перську державу і Грецію, перебіг греко-перських воєн та місця основних битв; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «демократія», «права і обов’язки громадянина», «виборні посади», «свобода слова», «громадянська рівність», «політика», «політична боротьба», «класичне рабство», «гопліт», «фаланга»; описує пам’ятки давньогрецького мистецтва; повсякдення і традиції афінян; порівнює становище афінського громадянина і підданого держави Ахеменідів; виховання спартанців та афінян; характеризує розвиток науки, духовної та матеріальної культури Греції класичної доби; складає історичний портрет Перікла і Аспасії, Сократа і Платона, Демосфена та Філіппа ІІ; висловлювати судження щодо основних принципів афінської демократії, прав та обов’язків громадян; наслідків греко-перських війн. на основі визначених вчителем історичних джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо грецької міфології та релігії, повсякденного життя в афінському демократичному полісі; оцінює внесок античноїгрецької цивілізації в історію людства.
		Тематичне оцінювання
		Тема 3. ДОБА ЕЛЛІНІЗМУ Практичне заняття. Особистість Александра за даними античних джерел. «Східний похід» Александра Великого та його наслідки.   Утворення та розквіт елліністичних держав. «Зустріч цивілізацій». Основні риси еллінізму. Повсякденне та духовне життя за елліністичної доби. Практичне заняття. Суспільне, господарське та духовне життя в античних полісах на теренах нашої Батьківщини за даними джерел.	Учень/Учениця називає дати «Східного походу» Александра Великого, хронологічні межі елліністичного етапу, існування грецьких поселень на території України; показує на карті кордони держави Александра Великого, центри античної цивілізації на території України, перебіг Східного походуАлександра Македонського, територіальні межі елліністичних держав, основні центри елліністичної цивілізації; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «еллінізм», «епігон», «музей», «пергамент»; порівнює становище афінського громадянина і підданого елліністичних описує пам’ятки елліністичної цивілізації, життя та побут мешканців грецьких полісів на території України, повсякденне і духовне життя в Александрії; визначає суттєві риси елліністичної цивілізації; складає історичний портрет Александра Великого та Аристотеля; на основі визначених вчителем історичних джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо життя мешканців в античних полісах на території України, видатних постатей елліністичної доби; оцінює внесок елліністичної цивілізації в історію людства.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІУ.ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ
		Тема 9. СТАРОДАВНІЙ РИМ ЗА ЦАРСЬКОЇ ТА РЕСПУБЛІКАНСЬКОЇ ДОБИ   Вплив природно-географічних умов на життя населення Апеннінського півострова. Виникнення Риму. Царська доба в історії стародавнього Риму. Римська республіка V — І ст. до Р.Х. Боротьба плебеїв з патриціями за свої права. Утворення римської громадянської общини. Військова експансія Риму і утворення Римської середземноморської держави. Соціальний устрій та організація влади за часів «золотої доби» римської республіки. Права та обов’язки громадянина. Політика і політики республіканського Риму. Римська релігія, сім’я і виховання. Побут і повсякденне життя в республіканському Римі. Практичне заняття. Римське рабовласницьке помістя за даними джерел.   Криза римської республіки і пошуки шляхів її подолання:. Боротьба за республіку: реформи братів Гракхів. Диктатура Сулли (оглядово). Перший тріумвірат і диктатура Цезаря. Громадянська війна (оглядово)...   Практичне заняття. Історичні портрети Цезаря і Цицерона.	Учень/Учениця називає хронологічні межі заснування Риму, Римської республіки, дати: Другої Пунічної війни, зруйнування Карфагену, реформ братів Гракхів, диктатури Цезаря, встановлення принципату Августа; показує на карті: Апеннінський півострів, Рим, Карфаген, перебіг Другої Пунічної війни; кордони Римської середземноморської держави, римські провінції доби республіки; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «республіка», «патриції», «плебеї», «сенат», «консул», «народний трибун», «вето», «легіон», «римське право», «провінція», «гладіатор», «диктатор», «імператор», «тріумф», «овація», описує побут і повсякденне життя в республіканському Римі; римське рабовласницьке помістя за даними джерел; визначає характерні риси суспільного устрою римської республіки; порівнює становище патриціїв та плебеїв, громадян і союзників римського народу; характеризує моральні якості римського громадянина, сім’ю і виховання римлян; складає історичні портрети Цезаря і Цицерона; на основі визначених вчителем історичних джерел розв’язує пізнавальні завдання щодо видатних постатей республіканської доби; висловлювати судження щодо основних принципів республіканського устрою в Римі, демократії, прав та обов’язків громадян; наслідків греко-перських війн оцінює внесок республіканського Риму в історію людства.
		Тематичне оцінювання
		Тема 10. РИМСЬКА ІМПЕРІЯ   Римська імперія доби принципату. Октавіан Август. «Золоте століття» Антонінів. Кризові явища в Римській імперії і утвердження домінату. Реформи Діоклетіана і Константина. Виникнення християнства та християнізація Римської імперії. Перетворення християнства на офіційну релігію Римської імперії. Церковний (Вселенський) Собор Розпад римської імперії на Західну та Східну (Візантію). Початок Великого переселення народів. Захоплення Риму варварами. Практичне заняття. Місто Рим і повсякденне життя його мешканців. Мистецтво в Давньому Римі. Римський період античних держав на території України. Боспорське царство. Пам’ятки античної цивілізації на території України. Практичне заняття. Історичні джерела про суспільне, господарське життя і духовний світ давніх слов’ян.	Учень/Учениця називає хронологічні межі заснування, розквіту та занепаду Римської імперії, Боспорського царства, дати: реформ Діоклетіана та Костянтина, виникнення християнства, розділу імперії на Західну та Східну (Візантію), падіння Західної Римської імперії; показує на карті: кордони Римської імперії часів Октавіана Августа і Траяна, Західної і Східної римських імперій, Боспорського царства, м. Константинополь, основні провінції часів імперії, напрямки вторгнення готів і гунів, території, заселені давніми слов’янами та їх сусідами; застосовує та пояснює на прикладах поняття: «християнство», «Символ віри», «Святе письмо», «Церква», «діаспора», «Велике переселення народів», «Візантія». описує імператорський Рим, пам’ятки давньоримської архітектури, побут і повсякденне життя в імператорському Римі, життя та побут мешканців грецьких полісів пам’ятки античної цивілізації на території України, заняття, побут, духовне життя давніх слов’ян; наводить приклади речових пам’яток історії давніх слов’ян, кризових явищ у Римській імперії, зміни ставлення держави до християнської церкви; характеризує раннє християнство, реформи Діоклетіана та Костянтина, суспільний устрій римської імперії; порівнює становище та моральні принципи римлянина доби республіки та імперії; складає історичні портрети Октавіана Августа, Нерона, Траяна, Марка Аврелія, Діоклетіана, Костянтина, Понтія Пілата; оцінює внесок Римської цивілізації в історію людства.
		Тематичне оцінювання
		Узагальнення до курсу «Внесок народів стародавнього світу в історію людства»
		Резерв

 

Клас. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Дата уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ. Історія України – складова всесвітньої історії. ВСТУП Особливості розвитку українських земель у ІХ–ХV ст. Джерела з історії України періоду Середньовіччя.	Учень/Учениця згадує і називає основні події і характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; називає хронологічні межі та періодизацію історії України у Середньовіччі; пояснює і застосовує поняття: «Середні віки», «Київська держава»; називає і характеризує види джерел з історії України середньовічної доби.
		Розділ І. ВИНИКНЕННЯ ТА СТАНОВЛЕННЯ КИЇВСЬКОЇ ДЕРЖАВИ   Розселення східнослов’янських племінних союзів на території України внаслідок Великого переселення народів. Вплив природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян. Сусіди східних слов’ян. Літописні легенди про зародження Київської держави. Правління Аскольда. Князювання Олега, його походи проти Візантії. Князювання Ігоря та Ольги. Зовнішньополітичні заходи княгині Ольги. Князь Святослав та його війни. Практичне заняття. Джерела про заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян.	Учень/Учениця називає роки правління перших князів, східнослов’янські племінні союзи на теренах України та їхніх сусідів, версії походження назви «Русь»; показує на карті території розселення східнослов’янських племінних союзів та їхніх сусідів у VІІІ–ІХ ст., територію Київської держави за князювання Олега, Святослава, напрямки походів київських князів; пояснює і застосовує поняття: «Велике розселення слов’ян», «східнослов’янські союзи племен», «князь», «дружина», «літопис», «Русь», «русичі», «імперія», полюддя, данина; описує заняття, побут і спосіб життя східних слов’ян; наводить приклади впливу природно-географічних умов на господарство та спосіб життя східних слов’ян; характеризує відносини східних слов’ян з сусідами, суспільне життя східних слов’ян за переддержавної доби, роль міста Києва в утворенні держави східних слов’ян та роль перших князів у становленні Київської держави; розповідає на основі літописних джерел про виникнення Києва; визначає сутність та наслідки внутрішньої і зовнішньої політики перших князів; висловлює ставлення до діяльності Аскольда, Олега, Ігоря, Ольги та Святослава.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА (кінець Х – перша половина ХІ ст.)   Територіальне зростання Київської держави. Запровадження християнства як державної релігії. Внутрішня та зовнішня політика Володимира Великого. Київська держава за Ярослава Мудрого. Міжнародні зв’язки. Писемність та освіта. Митрополит Іларіон. Перші книжки. Суспільний устрій. Влада князя. «Руська правда». Місто та село. Сільське господарство, ремесло та торгівля. Практичне заняття. Розбудова Києва за Ярослава Мудрого. Архітектура та образотворче мистецтво.	Учень/Учениця називає роки правління князів, рік запровадження християнства як державної релігії; основні верстви та станові групи населення Київської держави; показує територію Київської держави за правлення князів Володимира Святославовича та Ярослава Мудрого; пояснює і застосовує поняття: «християнство», «священик», «митрополит», «монастир», «чернець», «графіті», «мозаїка», «верстви», «бояри», «суспільний устрій», «церковнослов’янська мова», «книжкові мініатюри»; описує Київ часів Ярослава Мудрого, використовуючи писемні та візуальні джерела, пам’ятки монументального мистецтва та архітектури; наводить приклади найдавніших пам’яток писемності; поширення освіти, відносин Київської держави з європейськими державами; порівнює внутрішню і зовнішню політику Володимира Великого та Ярослава Мудрого; характеризує суспільну роль різних верств та станових груп населення Київської держави, повсякденне життя мешканців міста та села, стан розвитку господарства й торгівлі, роль князівської влади в політичному устрої Київської Русі; визначає причини, сутність та наслідки запровадження християнства як державної релігії Київської держави; висловлює ставлення до діяльності Володимира Великого та Ярослава Мудрого.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІІ. КИЇВСЬКА ДЕРЖАВА У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХІІІ СТ.   Правління Ярославичів. Половецька загроза. Любецький з’їзд князів. Правління Володимира Мономаха та його сина Мстислава. Роздробленість Київської держави. Київське, Переяславське та Чернігівське князівства в середині XII – першій половині XIIІ ст. Політичне та соціально-економічне життя. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва. Галицьке і Волинське князівства в другій половині ХІІ ст. Піднесення Галицького князівства за Ярослава Осмомисла. Практичне заняття. Літописи та твори тогочасної літератури «Повчання дітям», «Слово о полку Ігоревім» як історичні джерела.	Учень/Учениця називає роки правління князів доби, дату Любецького з’їзду князів; князівства часів роздробленості Київської держави на теренах України; показує на карті території регіональних князівств часів роздробленості Київської держави на теренах України; пояснює і застосовує поняття: «князівській з’їзд», «князівська вотчина», «віче», «колективний сюзеренітет», «федерація»; описує пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури; наводить приклади піднесення Київської держави за правління Володимира Мономаха та його сина; зв’язку між географічним положенням князівств та їх історичним розвитком; культурних досягнень; характеризує становище Київської держави за правління наступників Ярослава, особливості політичного та соціально-економічного життя князівств часів роздробленості; літописи та твори літератури як історичні джерела; визначає причини, сутність та наслідки князівських усобиць, (боротьби за київський стіл) половецьких набігів, Любецького з’їзду князів, роздробленості Київської держави; висловлює ставлення до діяльності Ярославичів,Володимира Мономаха, Мстислава Великого, Ярослава Осмомисла.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ IV. ГАЛИЦЬКО-ВОЛИНСЬКА ДЕРЖАВА   Об’єднання Галицького і Волинськогокнязівств Романом Мстиславовичем. Возз’єднання князівства за синів Романа. Перший похід монголів на Русь. Вторгнення хана Батия на українські землі. Українські землі і Золота Орда. Князь Данило Романович, його внутрішня політика. Правління Юрія І Львовича та останні галицько-волинські князі. Розвиток освіти, літописання. Архітектура та образотворче мистецтво. Зміни в суспільстві Галичини й Волині. Практичне заняття. Зовнішня політика князя Данила Романовича. Галицько-Волинській літопис про подорож в Золоту Орду та коронацію Данила Романовича.	Учень/Учениця називає роки правління найвидатніших галицько-волинських князів, монгольської навали на українські землі; показує на карті територію держави за Романа Мстиславовича та його наступників; території сусідніх держав; напрями навали монголів на українські землі; пояснює і застосовує поняття: «орда», «золотоординське ярмо», «баскаки», «ярлик», «улус»; описує перебіг подорожі в Золоту Орду та коронацію Данила Романовича,пам’ятки образотворчого мистецтва та архітектури; наводить приклади фактів героїчного опору монгольським завойовникам, змін в суспільстві Галичини й Волині, культурних досягнень; характеризує заходи, до яких вдавалися Романовичі для збереження могутності Галицько-Волинської держави, особливості монгольської зверхності на українських землях; визначає сутність та наслідки залежності князівств від Золотої Орди, зовнішньої політики галицько-волинських правителів; висловлює ставлення до діяльності Романа Мстиславовича, Данила Романовича, Юрія І Львовича.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ У СКЛАДІ ВЕЛИКОГО КНЯЗІВСТВА ЛИТОВСЬКОГО ТА ІНШИХ ДЕРЖАВ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХІV–ХV СТ.)   Політичний статус українських земель у складі Великого князівства Литовського та інших держав. Кревська унія 1385 р. і українські землі. Утворення Кримського ханату. Державний та суспільний устрій, культура ханату. Підпорядкування Гіреїв Османській імперії. Суспільство Галичини, Волині й Київщини. Церковне життя. Сільське господарство. Ремесло і торгівля. Міста, магдебурзьке право. Містобудування, архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Повсякденне життяукраїнців, вірмен, євреїв та ін. етнічних груп населення.	Учень/Учениця називає час входження українських земель до складу різних держав та перетворення Кримського улусу на незалежний ханат; князів литовської династії Гедиміновичів, що мають безпосередній стосунок до подій на наших землях; основні верстви суспільства Галичини, Волині й Київщини в ХV ст.; показує на карті українські землі у складі різних держав, територію Кримського ханату; пояснює і застосовує поняття: «українська шляхта», «магнати», «фільварок», «кріпацтво», «невільники», «ясир», «гетьман», «господар», «хан», «султан», «магдебурзьке право», «іконостас»; описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, повсякденне життярізних етнічних груп населення; наводить приклади діяльності литовських князів у розбудові українських удільних князівств, особливостей розбудови міст та їх самоврядування; культурних досягнень; характеризує особливості суспільно-політичного становища українських земель у складі різних держав; роль суспільних верств та станових груп у житті тогочасного суспільства; стан розвитку господарства й торгівлі; державне, суспільне та культурне життя ханату. визначає причини, сутність та наслідки Кревської унії, встановлення залежності Кримського ханату від Османської імперії; висловлює ставлення до діяльності Любарта Гедиміновича, Володимира Ольгердовича, Хаджі-Гірея, Костянтина Острозького, Юрія Дрогобича.
		Узагальнення«Україна за добу Середньовіччя» Тематичне оцінювання
		Резерв

Й КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
ПОВТОРЕННЯ Цивілізаційна спадщина Стародавнього світу. ВСТУП Середньовіччя як епоха розвитку людства. Хронологічні межі й періодизація історії Середніх віків. Джерела вивчення історії Середньовіччя.	Учень/Учениця згадує і називає основні події і характеристики історичного розвитку людства у стародавню добу; називає хронологічні межі та періодизацію Середніх віків; пояснює і застосовує поняття: «цивілізація», «варвари», «Середні віки»; називає і характеризує види джерел з історії Середньовіччя.
Розділ І. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЇ ЄВРОПИ Велике переселення народів. Аттіла. Зв'язок людини і природи у Середньовіччі та рух населення. Утворення «варварських королівств». Теодоріх, Хлодвіг. Нова структура суспільства і теорія трьох станів. Роль християнської церкви у становленні середньовічного суспільства. Виникнення міст їх забудова і мешканці. Боротьба городян із сеньйорами, міські комуни. Ремесло й цехи. Торгівля, лихварство, гільдії. Міська культура. Городянин – людина нового типу Практичне заняття: Розвиток техніки та повсякденне життя людини у Середні віки: житло, одяг, сім’я. Практичне заняття: Рицарські традиції. Замки. Життя селян.	Учень/Учениця називає: період Великого переселення народів, існування Франкського королівства, дату падіння Західної Римської імперії, основні стани середньовічного суспільства; показує на карті: напрямки Великого переселення народів, території «варварських» королівств, центри ремесла і торгівлі; пояснює і застосовує поняття: «варварське королівство», «міграція», «стани», «цех», «гільдія», «феод» «міська комуна»; описує середньовічне місто, феодальний замок, повсякдення і традиції середньовічної людини; наводить приклади взаємодії людини і природи у Середні віки, рухів народонаселення, успіхів боротьби городян із сеньйорами; характеризує структуру середньовічного суспільства, роль християнської церкви у житті суспільства середньовічної доби, повсякденне життя і світосприйняття різних верств населення, взаємообмін між античною та варварською культурами; визначає причини, сутність і наслідки Великого переселення народів, формування нової структури суспільства, виникнення міст; Висловлює ставлення до діячів раннього Середньовіччя.
Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ ІІ. ПЕРШІ ІМПЕРІЇ СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ Імперія Карла Великого та її поділ. «Каролінгське відродження». Алкуїн. Утворення Візантійської імперії. Правління Юстиніана. Протистояння ворогам у VII—XV ст. Культура Візантії. Вплив природно-географічних умов Аравії на спосіб життя її населення. Мухаммад і виникнення ісламу. Розквіт і занепад Халіфату. Знання та культура арабського світу.   Практичне заняття: Вплив Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату на європейську та вітчизняну історію	Учень/Учениця: називає період існуваннята піднесенняФранкської, Візантійської імперій, Арабського Халіфату, життя Мухаммада, виникнення ісламу,дати: утворення Франкської імперії, Верденського договору, початку ісламського літочислення, загибелі Візантійської імперії; показує на карті території Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату у різні періоди Середньовіччя; пояснює і застосовує поняття: «імперія», «халіфат», «арабський світ», «іслам»; наводить приклади досягнень франкської, візантійської, арабської культур; характеризує Франкську, Візантійську імперії, Арабський Халіфат, повсякденне життя і світосприйняття населення Франкської імперії, Візантії, Арабського Халіфату, взаємовплив імперій і культур; визначає основні напрямки діяльності зазначених діячів, риси ісламу, розкриває значенняісламу для арабської і світової історії та культури; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю та наслідками утворення, піднесення та загибелі імперій; оцінює внесок Франкської, Візантійської імперій, Арабського Халіфату у світову духовну спадщину.
Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ 3. ЄВРОПЕЙСЬКЕ СУСПІЛЬСТВО І ДЕРЖАВИ В Х - ХV СТ.   Практичне заняття: Походи вікінгів та нормандські завоювання. Вільгельм Завойовник. Хрестові походи. Взаємини європейського та східного світів. Середньовічні держави: від роздробленості до станово-представницьких монархій. Станово-представницькі органи у європейських країнах. Англія та Франціяу ХІІІ - ХV ст. Філіпп ІV Красивий, Генріх ІІ Плантагенет. Столітня війна. Подвиг Жанни Д’Арк. Практичне заняття: Велика хартія вольностей.   Оттон І. Закріплення територіальної роздробленості Священної Римської імперії та Італії. Фрідріх ІІ. Арабська Іспанія та Реконкіста. Утворення королівства Іспанія. Ізабелла, Фердинанд.	Учень/Учениця: називає хронологічні межі: походів вікінгів, Хрестових походів, нормандського завоювання Англії, посилення королівської влади за Філіппа ІV Красивого та Генріха Плантагенета в Англії, Столітньої війни; дати: скликання Генеральних штатів у Франції, скликання англійського парламенту, утворення Священної Римської імперії; показує на карті: території зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів вікінгів, Хрестових походів, основні події Столітньої війни, перебіг Реконкісти; пояснює і застосовує поняття: «вікінги», «Хрестові походи», «парламент», «станова монархія», «кортеси», «Генеральні штати», «сейм», «Реконкіста», «Столітня війна», «Золота булла»; наводить приклади взаємовпливу держав і народів під час походів вікінгів, Хрестових походів; описує Хрестові походи, походи вікінгів, життя мешканців Європи у мирний та військовий час, подвиг Жанни Д’Арк; характеризує Перший та Четвертий Хрестові походи, основні історичні події зазначених європейських країн у Х – ХV ст., політику європейських монархів; встановлює наслідки походів вікінгів та нормандських завоювань; визначає характерні риси європейських станово-представницьких органів, світосприйняття різних станів європейського суспільства; порівнює історичний шлях Англії, Франції, Італії, Німеччини в епоху Середніх віків, позиції Англії та Франції у Столітній війні, складає історичні портрети зазначених історичних діячів; обґрунтовує зв’язок між причинами, сутністю, значенням та наслідками процесів централізації і роздробленості у зазначених країнах; висловлює судження щодо значення походів вікінгів, Хрестових походів, виникнення парламентів.
Розділ 4. МАТЕРІАЛЬНИЙ І ДУХОВНИЙ СВІТ ЗАХІДНОЄВРОПЕЙСЬКОГО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ   Середньовічні школи та університети. Поява дослідних знань. Винаходи.Книгодрукування. Вплив церкви на середньовічне суспільство. Раннє Відродження і гуманізм. Практичне заняття: Роль християнських храмів у житті середньовічної людини. Пам’ятки Відродження.	Учень/Учениця: називає хронологічні межі: поширення романського і готичного стилів, раннього Відродження, дати: винайдення книгодруку, церковного розколу; показує на карті: університетські центри, територію поширення православ’я, католицизму, місцезнаходження найвідоміших пам’яток культури; пояснює і застосовує поняття: «університет», «єретик», «інквізиція», «Відродження», «гуманізм», «романський стиль», «готичний стиль»; описує навчання у школах та університетах, романський і готичний храми, пам’ятки західноєвропейської культури; наводить приклади визначних здобутків середньовічної культури; характеризує вплив церкви на середньовічне суспільство, боротьбу церкви з єретиками, внесок діячів Р. Бекона, Й. Гутенберга, П.Абеляра, Данте, С.Ботічеллі, Донателло у світову культуру; порівнює романський і готичний храми, середньовічну і сучасну освіту; обґрунтовує зв’язок між поширенням освіти і змінами у світосприйнятті різних верств населення; висловлює судження щодо причин і наслідків появи і розвитку гуманістичних ідей.
Узагальнення, тематичне оцінювання
Розділ 5.КРАЇНИ ЦЕНТРАЛЬНОЇ ТА СХІДНОЇ ЄВРОПИ В ЕПОХУ СЕРЕДНІХ ВІКІВ Польське королівство Казимир ІІІ. Угорське королівство. Іштван І. Ян Гус і гуситські війни. Пан Великий Новгород. Невська битва та Льодове побоїще. Александр Невський Утворення та зміцнення Московської держави. Монгольська навала. Дмитрій Донськой. Сергій Радонезький. Правління Івана ІІІ. Повалення ординського іга.   Практичне заняття: Виникнення слов’янської писемності. Кирило і Мефодій. Іконопис, зодчество, повсякдення. Андрій Рубльов.	Учень/Учениця: називає хронологічні межі: посилення Угорщини, Польщі, утворення Московської держави, об’єднання руських земель навколо Москви, нападів монголів на Русь, правління Івана ІІІ, гуситських війн; дати: Невської битви, Льодового побоїща, Куликовської битви, скинення монгольського іга у Московській державі; показує на карті: території зазначених країн у різні періоди Середньовіччя, напрямки походів монголів, перебіг гуситських війн, місця головних битв; пояснює та застосовує поняття: «гусити», «гуситські війни», «віче», «Новгородська феодальна республіка», «баскак», «ярлик», «Боярська дума», «Судебник», «золотоординське іго»; описує пам’ятки культури Московської держави, побут населення, перебіг Куликовської, Невської битв, Льодового побоїща; наводить приклади досягнень культури; характеризує розвиток Польського, Угорського королівств, Московської держави, Великого Новгорода; порівнює управління, спосіб життя Великого Новгорода та Московської держави; визначає причини, хід, наслідкиГуситських війн, сутність протиріч між учасниками гуситських війн; складає історичні портрети зазначених діячів; оцінює внесок Кирила і Мефодія, культури країн Центральної та Східної Європи у світову духовну спадщину.
Розділ 6. СЕРЕДНЬОВІЧНИЙ СХІД   Середньовічне суспільство Індії та Китаю (оглядово). Утворення Османської імперії. Правління Мехмеда ІІ.	Учень/Учениця: називає дату утворення Османської імперії, основні стани індійського і китайського суспільств; показує на карті: території Індії, Китаю, Османської імперії у різні періоди Середньовіччя, напрями завойовницьких походів Османської імперії; пояснює і застосовує поняття: «варни», «санскрит», «раджа», «Порта», «яничар»; описує пам’ятки культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; наводить приклади: досягнень культури Індії, Китаю та Османської імперії епохи Середньовіччя; взаємообміну східної та європейської спільнот; характеризує структуру середньовічного суспільства Індії, Китаю, Османської імперії; оцінює внесок середньовічних Індії, Китаю та Османської імперії у світову духовну спадщину.
Узагальнення, тематичне оцінювання
Узагальнення до курсу «Внесок цивілізацій Середньовіччя в історію людства»
Резерв

 

Клас. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

 

Дата уроку	К-ть годин	ЗМІСТ НАВЧАЛЬНОГО МАТЕРІАЛУ	ДЕРЖАВНІ ВИМОГИ ДО РІВНЯ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ПІДГОТОВКИ УЧНІВ
		ПОВТОРЕННЯ Українські землі в ХІ-ХУ ст. Основні події і постаті. ВСТУП Територія розселення українського етносу. Українські землі у складі різних держав.	Учень/Учениця показує на карті територіальні зміни, що відбувалися на українських землях від середини 14 – до початку 16 ст. згадує і пояснює основні поняття, пов’язані з історією України періоду середньовіччя, характеризує особливості розвитку України і світу напередодні Нового часу; називає хронологічні межі та періодизацію історії України у ранній новий час; пояснює та застосовує поняття: «Новий час», «ранній Новий час»; характеризує історичні джерела з історії України раннього Нового часу
		Розділ І. СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНЕ, КУЛЬТУРНЕ ТА ЦЕРКОВНЕ ЖИТТЯ В УКРАЇНІ В ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ.   Люблінський унійний сейм 1569 р. Суспільно-політичні зміни. В.-К. Острозький. Міста. Фільваркове господарство. Міщани та селяни. Магнати і шляхта. Православні братства. Шкільництво: Острозька академія, братські школи, єзуїтські колегії. Пересопницьке Євангеліє. Церковні собори в Бересті 1596 р. Утворення греко-католицької церкви. І. Потій. Полемічна література. Легалізація православної церкви. Митрополит П. Могила, його реформи. Утворення Києво-Могилянської академії. Практичне заняття. Архітектура та образотворче мистецтво. Практичне заняття. Книговидання. Діяльність І. Федорова у Львові та Острозі.	Учень/Учениця називає дати Люблінської унії, створення греко-католицької церкви, виходу друком перших книжок, створення Києво-Могилянської академії, імена найвідоміших діячів культури та церкви; показує на карті територіальні зміни, які відбулися на українських землях внаслідок Люблінської унії, польські воєводства на українських землях та їх центри; пояснює і застосовує поняття: «церковні братства», «полемічна література», «греко-католицька церква», «літературна староукраїнська мова», «слов’яно-греко-латинська школа», «гравюра»; описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва, перші друковані книжки, повсякденне життя української знаті, міщан і селян; навчання у братських школах; наводить приклади ролі історичних діячів доби в розбудові української культури, внеску різних навчальних закладів в розвиток освіти, поширення реформаційних ідей у діяльності православних братств; характеризує зміни суспільно-політичного та економічного життя в українських землях після Люблінської унії; соціальну структуру українського суспільства; особливості розвитку та досягнення культури, заходи православних та греко-католицьких митрополитів щодо впорядкування своїх церков; визначає причини, сутність та наслідки Люблінської унії 1569 р., Берестейської церковної унії 1596 р. висловлює ставлення до діяльності В.-К. Острозького, Г. Смотрицького, П. Могили, І. Потія.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІ.УКРАЇНСЬКЕ КОЗАЦТВО В ХVІ – ПЕРШІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІ СТ. Поява та становлення козацького стану. Перші ЗапорозькіСічі. Д. Вишневецький. Військово-політична організація козацтва. Реєстрове козацтво. Козацтво в боротьбі за свої права. Суходільні та морські походи козаків. П. Конашевич-Сагайдачний. Військо Запорозьке і Хотинська війна.   Практичне заняття. Історичні джерела про побут, військово-політичну організацію та військове мистецтво козаків, традиції та звичаї українських козаків	Учень/Учениця називає дати першої згадки про козаків в писемних джерелах, утворення першої Запорізької Січі,найзначніших козацьких повстань, Хотинської війни; причини виникнення українського козацтва, імена найвідоміших керівників козацьких повстань 90-х рр. 16 ст. та другої чверті 17 ст. показує на карті терени запорізьких земель, перші Січі, напрямки походів козаків на володіння Османської імперії, перебіг подій козацьких повстань 90-х рр. 16 ст. та другої чверті 17 ст. пояснює і застосовує поняття: «козак», «Запорізька Січ», «Кіш», «козацька старшина», «кошовий отаман», «козацька рада», «козацькі клейноди», «реєстрове козацтво», «низове козацтво», «курінь», «покозачення», «козацький табір», «зимівник»; описує побут, військове мистецтво козаків, традиції та звичаї українських козаків, морські походи козаків на турецькі володіння; наводить приклади боротьби козацтва за свої права, військового мистецтва козаків; характеризує військово-політичну організацію козацтва, участь козаків в Хотинській війні, роль повстань другої чверті 17 ст. в розгортанні визвольного руху; визначає причини, сутність та наслідки «доби героїчних походів» козацтва, козацьких повстань другої чверті 17 ст.; висловлює ставлення до діяльності Д. Вишневецького, П. Конашевича-Сагайдачного.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІІІ. НАЦІОНАЛЬНО-ВИЗВОЛЬНА ВІЙНА СЕРЕДИНИ XVII CТ.   Початок Національно-визвольної війни. Б. Хмельницький. Переможні битви 1648 р. Розгортання Національно-визвольної війни в 1649–1653 рр. Молдавські походи. Гетьманщина наприкінці 1653 р. Утворення козацької держави – Війська Запорозького. Політичний та адміністративно-територіальний устрій. Зовнішня політика. Соціально-економічне життя. Військо Запорозьке і Московське царство. Українсько-російська міждержавна угода 1654 р. Воєнно-політичні події 1654 –1657 рр.   Практичне заняття. Військо Запорізьке в системі міжнародних відносин. Практичне заняття. Роль Б. Хмельницького в розбудові Гетьманщини.	Учень/Учениця називає датиосновних битв Національно-визвольної війни, укладення українсько-російського договору; причини Національно-визвольної війни українського народу проти Речі Посполитої; показує на карті напрямки походів українського війська в 1648–1657 рр., місця основних битв, територію козацької держави – Війська Запорізького; сусідів козацької держави; пояснює і застосовує поняття: «генеральна» та «старшинська ради», «Гетьманщина»; «гетьман»; «генеральна старшина», «універсал», «полк», «сотня», «протекторат»; описує перебігподій в Переяславі 1654 р., роль Б. Хмельницького в розбудові Гетьманщини; наводить приклади змін в адміністративно-територіальному устрої та соціально-економічному становищі українських земель після їхнього визволення вiд польського панування; взаємовідносин Війська Запорізького з державами-сусідами; характеризує роль найбільших битв війни в розгортанні національно-визвольної боротьби, умови Зборівського та Білоцерківського договорів, російсько-українського договору 1654 р.; особливості здійснення в козацькій державі державної влади, ролі гетьмана в ній; фінансову, судову систему Гетьманщини, організацію збройних сил; визначає причини, сутність та наслідки молдавських походів, українсько-російського міждержавного договору 1654 р.; висловлює ставлення до діяльності Б. Хмельницького.
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		Розділ ІV. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ НАПРИКІНЦІ 50-Х РР. ХVІІ – НА ПОЧАТКУ ХVІІІ СТ.   Початок Руїни. І. Виговський. Гадяцька угода та українсько-російська війна. Ю. Хмельницький. Андрусівська угода. Правобережна Гетьманщина. П. Дорошенко. Турецький протекторат. Чигиринські походи. Лівобережна Гетьманщина: політика гетьманів. І. Самойлович.Козацькі полки Слобожанщини.Чортомлицька Січ. І. Сірко. Внутрішня та зовнішня політика І. Мазепи. Українське бароко: архітектура та образотворче мистецтво. Розвиток освіти. Україна в подіях Північної війни. Українсько-шведський союз. Пилип Орлик та його Конституція.   Практичне заняття. ГетьманиІван Самойлович та Іван Мазепа – меценати церкви й освіти. Практичне заняття. Козацькі літописи. Ідеї збереження історичної пам’яті у літописі Самійла Величка.	Учень/Учениця називає дати укладення гетьманськими урядами угод з Польщею та Московією, міждержавних угод, що стосувалися українських земель; гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, роки їх правління; діячів культури, причини заселення Слобідської України; показує на карті території, підвладні гетьманам Лівобережної та Правобережної України; території, що перебували під контролем Росії, Османської імперії, Польщі; напрямки найважливіших воєнних походів, центри полків Лівобережної Гетьманщини та Слобідської України, столиці Лівобережної та Правобережної Гетьманщини; пояснює і застосовує поняття: «Руїна», «Лівобережна Гетьманщина», «Слобожанщина», «Чортомлицька Січ»; «козацьке бароко», «козацькі літописи», «Малоросія»; описує пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва; наводить приклади заходів гетьманів, спрямованих на захист державних прав Гетьманщини та розбудови української культури; характеризує особливості внутрішньої та зовнішньої політики гетьманів Лівобережної та Правобережної Гетьманщини, зміст політичних угод того часу, що стосувалися українських земель, основні положення Конституції Пилипа Орлика; адміністративно-політичний устрій Слобідської України та Лівобережної Гетьманщини; роль Запорізької Січі в історії України другої половини 17 ст., особливості розвитку та досягнення культури; визначає причини, сутність та наслідки підписання Гадяцького, Андрусівського договорів, «Вічного миру», Бахчисарайського миру, українсько-шведського договору. висловлює ставлення до діяльності І. Виговського, Ю. Хмельницького, П.Дорошенка, Д. Многогрішного, І. Самойловича, І. Сірка, І. Мазепи, П. Орлика,
		Узагальнення, тематичне оцінювання
		РОЗДІЛ V. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ В СЕРЕДИНІ – ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХVІІІ СТ.   Полікультурний характер українського суспільства. Церковна еліта, козацька старшина, рядові козаки, селяни Гетьманщини. Шляхта й міщани Речі Посполитої. Освіта в Речі Посполитій та Російській імперії. Києво-Могилянська академія. Г. Сковорода. Розвиток архітектури та образотворчого мистецтва. Останні гетьмани. Остаточна ліквідація гетьманства та решток автономного устрою Гетьманщини. Скасування козацького устрою на Слобожанщині. Нова (Підпільненська) Січ. Ліквідація Січі. П. Калнишевський. Ліквідація Кримського ханства. Правобережна Україна та західноукраїнські землі. Гайдамацький рух. Поділи Речі Посполитої та ук­раїнські землі. Практичне заняття. Підпільненська Січ: господарське освоєння земель та контакти з сусідами-татарами. Практичне заняття. Гайдамаки в історичних джерелах та літературних творах: героїзація руху в народній свідомості.	Учень/Учениця називає дати остаточної ліквідації гетьманства та Запорізької Січі, поділів Речі Посполитої, закріпачення селян Лівобережної та Слобідської України; останніх гетьманів та роки їх правління; діячів культури та церкви; ватажків гайдамацького та опришківського рухів; показує на карті територіальні зміни, що відбулися внаслідок поділів Польщі, ліквідації козацького адміністративно-територіального устрою на Лівобережній Україні, Слобожанщині, території Вольностей Війська Запорізького; пояснює і застосовує поняття: «гайдамаки», «опришки», «паланки», «Коліївщина», «Малоросійська колегія»; описує адміністративно-територіальний устрій запорізьких земель та його господарське освоєння; пам’ятки архітектури та образотворчого мистецтва; наводить приклади заходів козацької старшини Гетьманщини, спрямованих на відновлення державних прав України; внеску Києво-Могилянської академії в розвиток освіти та науки; характеризує соціально-політичне та економічне становище різних українських земель; Києво-Могилянську академію як найвпливовіший центр освіти, науки, видавничої справи; роль церковної еліти Гетьманщини в розбудові російської православної церкви; зміни в соціальному статусі основних верств населення; визначає причини, сутність та наслідки остаточної ліквідації царським урядом гетьманського уряду та Запорізької Січі, розгортання гайдамацького руху на Правобережжі; висловлює ставлення до діяльності П. Полуботка, Д. Апостола, К. Розумовського, П. Калнишевського, І. Григоровича-Барського, С. Яворського, Ф. Прокоповича.
		Узагальнення до курсу «Українав ХУІ-ХУІІІ ст.» Тематичне оцінювання
		Резерв

Й КЛАС. ВСЕСВІТНЯ ІСТОРІЯ

-