Швидкість обертання повітряних мас в урагані досягає 500 км/год.

Різновидом урагану є смерч, який в Америці називають торнадо.Смерчi утворюютъся тодi, коли стикаються двi великi повiтрянi маси рiзної температури i вологостi; до того ж в нижнiх шарах повiтря тепле, а в верхнiх — холодне. Тепле повітря пiднiмається вгору й охолоджується, а водяна пара, яка мiститься в ньому, випадає дощем. Але коли починає дути вiтер, котрий вiдхиляє вбiк потiк теплого повiтря, виникає вихор, швидкiсть якого досягає 450 км/год. Вихрові рухи повітряних потоків смерчу здатні піднімати машини, потяги, мости тощо.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при ураганах:

- отримавши повідомлення про ураган, необхідно щільно зачинити двері і вікна;

- з дахів та балконів забрати предмети, які при падінні можуть травмувати людину;

- у будівлях необхідно триматися подалі від вікон, щоб не отримати травм від осколків розбитого скла;

- найбезпечнішими місцями під час урагану є підвали, сховища, та внутрішні приміщення перших поверхів цегляних будинків;

- коли ураган захопив вас на відкритій місцевості, треба знайти укриття в западині (ямі, яру, канаві);

- ураган може супроводжуватися грозою, тому необхідно уникати ситуацій, за яких збільшується ймовірність ураження блискавкою: не стояти під окремими деревами, не підходити до ліній електропередач тощо.

Пожежі - це неконтрольований процес горіння, який викликає загибель людей та нищення матеріальних цінностей.

Основними видами пожеж як стихійних лих є ландшафтні пожежі, які поділяються на лісові і степові. У свою чергу лісові пожежі поділяються на низові, верхові, підземні. За інтенсивністю горіння лісові пожежі поділяються на слабкі, середні, сильні.

Лiсовi низовi пожежi характеризуються горiнням сухого трав‘яного покрову, лiсової пiдстилки без захоплення крон дерев. Швидкiсть руху фронту низової пожежі становить вiд 0,3-1 м/хв (слабка пожежа) до 16 м/хв (сильна пожежа), висота полум‘я — 1-2 м, максимальна температура на кромцi пожежi досягас 900° С.

Лiсовi верховi пожежi розвиваються, як правило, з низових i характеризуються горiнням крон дерев. При швидкiй верховій пожежi полум‘я розповсюджується з крони на крону з великою швидкiстю, яка досягає 8-25 км/год .При стiйкiй верховiй пожежi вогнем охопленi не тiльки крони, а й стовбури дерев. Полум‘я розповсюджується зi швидкiстю 5-8 км/год, охоплює весь ліс вiд грунтового шару до верхiвок дерев.

Пiдземнi пожежi виникають як продовження низових або верхових лiсових пожеж i розповсюджуються по шару торфу, який знаходиться на глибинi 50 см. Горiння йде повiльно, майже без доступу повiтря, зi швидкiстю 0,1-0,5 м/хв, видiляється велика кiлькiсть диму i утворюються прогари (пустоти, якi вигоріли). Тому підходити до осередку підземної пожежі треба обережно. Горiння може тривати довго, навiть взимку пiд шаром ґрунту.

Степовi (польовi) пожежi виникають на вiдкритiй мiсцевостi, де є суха пожухла трава. Вони мають сезонний характер i частiше бувають влiтку, рiдше навеснi й практично вiдсутнi взимку. Швидкiсть їх розповсюдження може досягати 20-30 км/год.

Основними засобами боротьби з лісовими низовими пожежами є:

- засипання вогню землею;

- заливанню водою, хімікатами;

- створення мінералізованих протипожежних смуг;

- пуск зустрічного вогню.

Гасити лісову верхову пожежу складніше. Її гасять шляхом створення протипожежних смуг, застосовують воду i пускають зустрiчний вогонь.

Степовi (польовi) пожежi гасять тими ж засобами, що й лiсовi.

Гасіння підземних пожеж здiйснюється переважно двома методами:

- 1-й – навколо торф’яної пожежі на відстані 8-10 м від її краю копають траншею глибиною до мінералізованого шару ґрунту або до рівня ґрунтових вод і заповнюють водою;

-2-й – влаштовують навколо пожежі смугу, насичену розчинами хімікатів;

Спроби заливати підземну пожежу водою успіху не мали.

Деякі рекомендації щодо правил поведінки при пожежах:

- у разі виявлення пожежі при першій можливості слід негайно повідомити пожежні підрозділи або органи місцевої влади;

- при пожежах треба остерігатися високої температури, задимленості, загазованості, вибухів, падіння дерев та будівель, провалів у прогорілий ґрунт;

- небезпечно ходити в зону задимлення за умов видимості менше 10 м;

- при вході в палаюче приміщення треба накритися з головою вологою тканиною;

- двері в задимлене приміщення треба відкривати обережно, щоб запобігти спалаху полум'я від швидкого притоку свіжого повітря;

- у дуже задимленому приміщенні слід повзти в небезпечне місце, щільно притискуючись до підлоги;

- для захисту від чадного газу дихати через вологу тканину;

- якщо на людині загорівся одяг, треба покласти її на землю та збити полум’я, застосовуючи будь-які підручні засоби: важку тканину, верхній одяг (пальто, плащ), ковдру тощо);

- бігти не можна - це ще більше роздмухує полум'я;

- при гасінні пожежі використовуйте будь-які підручні засоби (воду вогнегасники, пісок, землю, простирадла тощо;

- виходити із зони пожежі треба перпендикулярно в бік проти вітру;

- при гасінні лісових пожеж використовуйте гілля листяних дерев, лопати тощо; гілками слід “захльостувати” край пожежі, за допомогою лопат засипати його ґрунтом.