Форми навчання у сучасній зарубіжній практиці.

За рубіжна школа і педагогіка постійно вдосконалюють систему навчання, використовуючи при цьому різноманітні методи. Один із них — навчання учнів групою вчителів за певного розподілу обов'язків між ними. Провідний педагог пояснює новий матеріал кільком класам — паралелям, а закріплення здійснюють у класах інші вчителі — помічники. Така система поширена у школах США, Швеції, інших країн. До новацій у розвитку форм навчання належать не градуйовані школи і школи з різновіковими об'єднаннями учнів за інтересами. У них заняття організують так, щоб учень, виконуючи самостійну роботу під керівництвом учителя-консультанта, міг сам визначати темпи свого навчання. Практикують і так зване відкрите навчання, суть якого в тому, що у школі учень навчається обмежений час, отримуючи від учителя загальні вказівки і завдання. У процесі їх виконання доводиться звертатися до спеціального навчального центру, де для самостійної роботи його забезпечують необхідною інформацією, матеріалами і технічними засобами навчання. В індивідуалізації навчання використовують також контрактну форму — угоду між учнем і педагогом, яка передбачає основні напрями самостійної роботи учня. Це дає змогу учням індивідуально планувати свою навчальну діяльність і опановувати матеріал відповідно до власних здібностей та інтересів. Контракт не звільняє від щоденних занять у школі, а є доповненням до них, оскільки складається для поглиблення знань з певного предмета.

У багатьох школах запроваджено навчальні центри і центри за інтересами.

Навчальний центр може бути організований у класі. Він забезпечує учнів, які цікавляться певною галуззю знань, необхідним обладнанням і матеріалами, науковою і популярною літературою.

Центри за інтересами дають учням змогу розширити знання з конкретної соціальної проблеми, наприклад дослідити екологічну ситуацію в штаті тощо. Серед нових форм організації навчання — «школа без стін». Вона не має свого приміщення, постійних класів. Діти зустрічаються з учителем у різних місцях, відвідують заводи, музеї, бібліотеки, пізнаючи передусім практичний бік життя.

Практика сучасної школи свідчить, що ефективності в навчально-пізнавальній діяльності досягають за умови взаємодоповнюваності різних методів, засобів і форм навчання. Вибір конкретного методу, засобу чи форми навчання на практиці залежить від індивідуального стилю діяльності вчителя, рівня його науково-методичної підготовки і педагогічної майстерності.

4. Контроль за навчально-пізнавальною діяльністю студентів

В Харківському державному університеті харчування та торгівлі нетрадиційно підходять до такого важливого елемента визначення якості освіти, як діагностування навчального процесу на рівні його компонентів: контрольно-регулюючого та оціночно-результативного. Відповідно до принципів організації поточного та семестрового контролю (об'єктивність, систематичність, єдність вимог та всебічність контролю, гласність) широко використовуються інтенсивні методи, прийоми оцінювання навчально-пізнавальної діяльності студентів. Серед них такі інноваційні технології, як модульний та тестовий контроль. Однією з кардинальних проблем у сучасній методиці є проблема інноваційних технологій підготовки фахівців у вищій школі. Активне навчання – одне з сучасних педагогічних пошуків.

Активізація пізнавальної діяльності передбачає застосування різних методів, засобів, форм, напрямів навчання, що спонукають особистість до виявлення активності. Контроль пізнавальної діяльності сприяє виявленню навчальних досягнень студентів; розкриттю причин слабкого засвоєння студентами змісту освіти і вживанню раціональних заходів для ліквідації виявлених у результаті перевірки знань недоліків.

Таким чином, систематичний контроль – умова руху вперед, тому що студент може мати уявлення про те, що він знає, що ним досягнуто, на що варто звернути увагу в подальшій роботі. Сучасна технологія оцінки рівня підготовки студентів базується на тестах. Процедура масового об’єктивного вимірювання професійної підготовки використовується у всіх найбільш розвинутих країнах як неод’ємний компонент освіти.

Одночасно тестовий контроль має недоліки, головними із яких є: відсутність безпосереднього спілкування студента і викладача, що не дає змоги контролювати логіку мислення студента; ускладнення визначення рівня володіння професійною термінологією. Вплив деяких недоліків значною мірою можливо знизити вдало розробленими тест-завданнями.

Тест-завдання повинно конструюватися із тестів різних типів і складності, максимально охоплювати матеріал теоретичного курсу, підвищувати рівень пізнавально-розумової діяльності, бути цікавим для студентів. Шляхом підбору для завдання тестів відповідної складності і типу можна поєднати чотири основні функції контролю – діагностичну, навчальну, організаційну і виховну, що складно зробити за традиційними формами контролю. Тести різних типів розвивають асоціативне мислення, формують вміння визначати причинно-послідовний зв’язок у процесі. Крім того виникає потреба розвивати пам’ять (для запам’ятовування нормативних показників, визначень, термінів, понять, одиниць виміру), вміти аналізувати наведені умови, конструювати технологічний процес.

Для професійно-орієнтованих дисциплін, які студенти нашого університету вивчають переважно на старших курсах, тест-завдання повинно складатись переважно з тестів, побудованих на визначенні причинної залежності, відтворенні вірної послідовності, тестів з множинними відповідями, ситуаційних тестів. Такі тести потребують вміння аналізувати, виявляють творчі здібності, вчать приймати правильне рішення у нестандартних ситуаціях, спонукають до розвитку пізнавально-розумової активності високого рівня.

Одними із видів тестів, що містять завдання різноманітних типів і форм, не обмежуючись тільки альтернативним вибором з деяких варіантів, це комп’ютерні мастер-тести. Послідовність завдань мастер-тесту направлена на перевірку засвоєння зв’язку між поняттями, які входять до комп’ютерної одиниці. Приклад форм тестових завдань представлено нижче.

Функції контролю знань студентів. Система навчання у вищій школі - багатогранний процес, який складається з цілого ряду взаємопов’язаних елементів. Серед них важливе місце посідає контроль знань, тобто організація зворотного зв'язку як засобу управління навчально-виховним процесом. Ця проблема особливо актуальна у наш час у зв'язку з тим, що вся система вищої освіти в Україні підлягає повній організаційній перебудові.

Посилення уваги до проблеми контролю занять викликано не тільки бажанням визначити ступінь підготовленості студентів, але і потягом до удосконалення всієї системи навчання. Перевірка і оцінка знань виконують, принаймні, шість функцій: контрольну, навчальну, виховну, організаторську, розвиваючу і методичну.

Контрольна функція. Найбільш важливою функцією перевірки і оцінки знань є контрольна.

Навчальна функція. Перевірка і оцінка знань студентів за правильної їх організації слугують не тільки цілям контролю, але і цілям навчання, вони завжди певною мірою залежать від педагогічної майстерності викладача, є навчальними і не можуть бути іншими.

Важливу роль у поповненні і удосконаленні знань відіграє процес підготовки студентів до заліків і екзаменів, заліку з контрольної роботи і захисту курсових робіт. При цьому ґрунтовно перероблюється весь фактичний матеріал даної науки, а не тільки якоїсь її частини. Підготовка до відповіді, викладення відповіді на папері, усні відповіді на поставлені викладачем запитання і под. завжди пов'язані з напруженою розумовою діяльністю студента: зміст відповіді має бути старанно продуманим, необхідні знання для цього уважно відібрані, щоб викладач міг їх виміряти за різними параметрами, у тій чи іншій формі виражені. Перевірка знань тісно пов'язана з відтворенням і повторенням раніше вивченого, а це завжди ефективно допомагає їх удосконаленню.

Виховна функція. Акт перевірки і оцінки знань - перший і самий важливий вид громадської оцінки студента. Результати його індивідуальних зусиль з опанування знань у цьому випадку стають предметом громадської думки і оцінки, що завжди глибоко торкає емоційну сферу особистості. Тому перевірка і оцінка знань завжди являють собою хвилюючий момент у житті студента і залишають глибокий слід у його психіці.

Діючи на моральний стан студента, правильно поставлена перевірка і оцінка є потужним засобом виробки суспільне цінних якостей особистості: чесного ставлення до праці, почуття відповідальності за результати своєї навчальної праці і дисципліну праці, волю, характер. Таким чином, виконуючи контрольну і освітню функції, перевірка і оцінка знань одночасно є найважливішим засобом виховання, важливим фактором морального виховання.

Організаторська функція. Контроль знань є важливим засобом організації систематичної повсякденної роботи студентів щодо засвоєння знань.

Набуті у процесі вивчення того чи іншого предмета знання студентові можуть здаватись правильними і досить повними, хоча насправді, об'єктивно, вени далеко не відповідають вимогам, які ставляться.

І тільки внаслідок перевірки і оцінки студент взнає, що він знає і чого не знає або знає недостатньо, що йому треба зробити для покращання якості знань. А це неминуче підводить студента до самостійних висновків про необхідність освоєння більш раціональних прийомів навчальної праці. При цьому немаловажне значення має усвідомлення позитивного досвіду навчальної роботи кращих студентів. На цій підставі студент вирішує, якою за змістом і методикою має бути його подальша навчальна робота, на що потрібно звертати більше уваги і под., що дуже суттєво впливає на подальше навчання.

Розвиваюча функція. Контроль знань студентів має багаті можливості розвитку особистості студента, формування пізнавальних здібностей і засвоєння прийомів розумової діяльності. Процес контролю знань ефективно сприяє розвитку таких важливих якостей особистості, як самостійність мислення, багата і стійка пам'ять, виразна мова і т.д.

Методична функція. Процес перевірки і оцінки знань студентів і його результати дуже важливі для самого викладача, для його подальшої роботи, оскільки у процесі контролю викладач одночасно оцінює свою методику викладання і зміст лекцій, семінарів і практичних занять.

Контроль знань студентів - це невід’ємна і важлива частина процесу навчання, відповідальний етап на шляху від незнання до знання, від неповного знання до більш точного і більш повного.

Кожному викладачеві необхідно напрацювати таку систему контролю знань, щоб у цілому вона найкращим чином слугувала виконанню всіх його функцій.

Керуючи процесом навчання, викладач повинен не тільки повідомляти студентам певну інформацію або організовувати сприйняття цієї інформації з інших джерел, але і повинен одночасно мати вичерпні відомості про те, як виконується ця робота, яка кількість і якість засвоюваних знань. І чим повніше будуть ці відомості, тим більше студентів буде охоплено ними, чим достатніший і своєчасний контроль, тим кваліфікованіше викладач зможе керувати процесом засвоєння, тим більше буде можливостей зробити навчання керованим. Здійснення принципу зворотного зв'язку є важливою умовою підвищення якості підготовки спеціалістів.