Поняття, класифікація та оцінка товарів

Лекція 10 Облік товарів

Мета вивчення

Після вивчення лекції 10 студент повинен знати:

– порядок оцінки товарів за цінами їх продажу;

– характеристику субрахунків, призначених для обліку товарів;

– перелік документів, якими оформлюється рух товарів;

– податкове законодавство щодо обліку товарів.

Після вивчення лекції 10 студент повинен вміти:

– класифікувати товари за рядом ознак;

– виділяти аналітичні ознаки до рахунку 28 "Товари";

– відображати в бухгалтерському обліку надходження та реалізацію товарів.

У лекції розглядаються наступні питання:

10.1. Поняття, класифікація та оцінка товарів

10.2. Документування господарських операцій з руху товарів і характеристика субрахунків з обліку товарів

10.3. Відображення операцій з руху товарів на рахунках бухгалтерського обліку

 

Загальну схему обліку товарів зображено на рис. 10.1.


 

Рис. 10.1. Загальна схема обліку товарів

 

Поняття, класифікація та оцінка товарів

 

Товаром називається річ, призначена для продажу або обміну на інші цінності. Товари формують запаси торговельних підприємств.

Товаром у широкому розумінні є матеріальна або нематеріальна власність, призначена для реалізації.

Взаємозамінні товари - група товарів, подібних за функціональним призначенням, використанням, якісними і технічними характеристиками, ціною та іншими параметрами таким чином, що покупець справді замінює або може замінити їх у процесі споживання (у тому числі й виробничого).

Одиницею бухгалтерського обліку товарів є їх найменування або однорідна група (вид).

Підприємства торгівлі купують товари для їх подальшого продажу. Причому в обліку товари можуть відображатися за роздрібними (продажними) цінами або купівельною вартістю.

Описуючи порядок списання товарів при їх вибутті, необхідно зазначити, що собівартість товарів може визначатися за одним з обраних методів (ФІФО, середньозваженої собівартості, ідентифікованої собівартості або цінами продажу). Підприємствами роздрібної торгівлі, які мають значну та змінну номенклатуру товарів з приблизно однаковим рівнем торгової націнки частіше застосовується метод оцінки за цінами продажу, який передбачає використання середнього відсотку торгової націнки. Собівартість реалізованих товарів визначається як різниця між продажною (роздрібною) ціною реалізованих товарів і сумою торгової націнки, визначеною за середнім відсотком. Середній відсоток торгової націнки обчислюється шляхом ділення суми залишку торгових націнок на початок звітного місяця і торгових націнок у продажній вартості одержаних у звітному місяці товарів на суму продажної (роздрібної) вартості залишку товарів на початок звітного місяця і продажної (роздрібної) вартості одержаних у звітному місяці товарів.

Розглянемо приклади порядку обліку товарів за цінами продажу.

Приклад 10.1

Підприємство веде облік борошна з використанням цін продажу (табл. 10.1).

 

Таблиця 10.1. Вихідні дані для розрахунку

№ з/п Показники Значення
Вартість придбання, грн./ц 76,40
Кількість придбаних товарів, ц
Загальна балансова вартість борошна, грн. 4584,00
Вартість продажу, грн./ц 95,00
Торгова націнка (ТН) (на одиницю), грн. (95,00-76,40)= 18,60
Сумарна торгова націнка (СТН), грн. 1116,00

 

Протягом поточного місяця підприємство додатково придбало ще 50 ц борошна за ціною 95 грн./ц, а також продало в кінці місяця 66 ц борошна. Зробимо розрахунки (табл. 10.2).

 

Таблиця 10.2. Розрахунок собівартості за цінами продажу

№ з/п Показник Порядок розрахунку Сума, грн.
Залишок ТН на початок місяця - 1116,00
Сума ТН, одержана за звітний місяць 5700 грн. - 4750 грн. 950,00
Вартість продажу борошна на початок місяця - 5700,00
Вартість продажу борошна, одержаного в цьому місяці 60 ц х 95 грн. 5700,00
Розрахунок середнього проценту (СПСТН) 0,1812 (або 18,12 %)
Розрахунок суми СТН на реалізоване борошно (СТНб) СТНб = спстн х Рпр = (66 х 95) х 0,1812, де Рпр - вартість продажу реалізованого борошна 1136,12
Розрахунок собівартості реалізованого борошна (СБ6) СБб = Рпр - СТНб = 6270 -1136,12 5133,88

 

Підприємства роздрібної торгівлі, згідно з П(С)БО 9 "Запаси", можуть обліковувати транспортно-заготівельні витрати на окремому субрахунку 289 "Транспортно-заготівельні витрати".

Залежно від методу оцінки товарів, який застосовується на підприємстві при їх вибутті, собівартість реалізації буде різною (за умови, що вибуття здійснюється у різні звітні періоди). У зв'язку з цим, фінансовий результат від реалізації одних і тих же товарів, але при застосуванні різних методів оцінки -буде різним.

Приклад 10.2

Розподіл транспортно-заготівельних витрат на підприємствах роздрібної торгівлі, які використовують оцінку товарів за цінами продажу, та обліковують транспортно-заготівельні витрати (ТЗВ) на окремому субрахунку (табл. 10.3).

 

Таблиця 10.3. Розподіл транспортно-заготівельних витрат

Зміст Товари в торгівлі за продажними цінами без ТЗВ, тис. грн. (рах. 282) Транспортно-заготівельні витрати, тис. грн. (рах. 289) Торгова націнка, тис. грн. (рах. 285) Продажна вартість, тис. грн. (гр.2 + гр.3)
1. Залишок на початок місяця
2. Надійшло за місяць
3. Вибуло (реалізовано) за місяць
4. Залишок на кінець місяця (р. 1 +р.2-р. 3)

 

Сума торгової націнки, яка відноситься до реалізованих товарів, складає:

Сума транспортно-заготівельних витрат, яка відноситься до реалізованих товарів, складає:

Собівартість реалізованих товарів складає:

540 – 168 – 53 = 319 (грн.)

Залишок на субрахунку 282 "Товари в торгівлі" зменшено на суму 487 тис. грн. (168 грн. + 319 грн.) у результаті списання торгової націнки в кореспонденції з субрахунком 285 "Торгова націнка" на суму 168 тис. грн. і купівельної вартості в кореспонденції з субрахунком 902 "Собівартість реалізованих товарів" на суму 319 тис. грн.