Місце мікроекономіки серед сучасних економічних дисциплін

ЛК.01. ПРЕДМЕТ І МЕТОД МІКРОЕКОНОМІКИ

План

1. Місце мікроекономіки серед сучасних економічних дисциплін.

2. Предмет і об’єкт мікроекономіки.

3. Методологія мікроекономіки.

Анотація

Стадії розвитку економічної теорії. Позитивна і нормативна мікроекономіка. Предмет і об’єкт мікроекономіки. Суб’єкти мікроекономічних досліджень. Поняття потреби, види потреб. Економічні блага. Ресурси і фактори виробництва. Проблема обмеженості ресурсів і необхідність вибору. Альтернативність цілей використання обмежених ресурсів і раціональність поведінки суб’єктів ринкових відносин. Економічна ефективність. Методи пізнання. Граничний аналіз. Економічне моделювання.

Основні поняття

1. Альтернативна вартість

2. Граничний аналіз

3. Економікс

4. Економічна ефективність

5. Економічне моделювання

6. Економічний вибір

7. Економічні блага

8. Економічні потреби

9. Економія

10. Макроекономіка

11. Мікроекономіка

12. Нормативна економічна наука

13. Підприємництво

14. Позитивна економічна наука

15. Політична економія

16. Споживач

17. Фірма

 

 

Завдання для самостійної роботи

1. Розкрийте сутність питань, зазначених у анотації до лекції (усно).

2. Дайте визначення основним поняттям з тематики лекції (письмово).

Рекомендована основна література

№	Бібліографічний опис	Сторінки
1.	Базілінська, О.Я. Мікроекономіка [Текст] : навчальний посібник / О. Я. Базілінська, О. В. Мініна ; за ред. О. Я. Базілінської – 3-тє вид. випр. – К. : «Центр учбової літератури», 2009. – 352 с. – ISBN 978-966-364-926-9.	9-25
2.	Гальперин, В. М. Микроэкономика : в 2-х т.[Текст] / В. М. Гальперин, С. М. Игнатьев, В. И. Моргунов; под общ. ред. В. М. Гальперина. – СП-б. : Экономическая школа. – 1999. – Т 1. – 349 с. – ISBN 5-900428-16-8.	13-39
3.	Косік, А.Ф. Мікроекономіка [Текст] : навчальний посібник / А. Ф. Косік, Г. Е. Гронтковська. – К. : Центр навчальної літератури, 2004. – 416 с. – ISBN 966-8568-56-7.	10-25
4.	Мікроекономіка [Текст] : навчально-методичний посібник / [уклад.: Т. І. Гончарук, Л. В. Лощина, Т. О. Семененко] ; Державний вищий навчальний заклад «Українська академія банківської справи Національного банку України». – Суми : ДВНЗ «УАБС НБУ», 2009 – 160 с.	17-25
5.	Нуреев, Р. М. Курс микроэкономики [Текст] : учебник для вузов / Р. М. Нуреев. – 2-е изд., изм. – М. : НОРМА, 2005. – 562 с. – ISBN 5-89123-470-Х.	1-80

 

Місце мікроекономіки серед сучасних економічних дисциплін

 

 

Економічна теорія пройшла декілька стадій у своєму розвитку, на кожній з яких її предмет трактувався особливим чином.

Економія – наука про ведення домашнього господарства як елемент виховання гідних громадян, на відміну від хрематистики мистецтва робити гроші (у сфері оптової торгівлі і лихварства).

Політична економія – фундаментальна економічна наука, що вивчає методологічні і теоретичні проблеми виробництва, розподілу, обміну і споживання економічних благ.

У різних школах економічної думки існували такі визначення предмета політичної економії [4]:

меркантилізм – наука про види діяльності, які пов’язані з обміном і торгівлею між людьми (і країнами);

класична політекономія – наука про багатство;

марксистська політекономія – наука про виробничі відносини між людьми, що формуються в процесі виробництва, розподілу, обміну і споживання життєвих благ на різних етапах розвитку суспільства;

маржиналізм – економічна наука про діяльність людей щодо задоволення своїх потреб шляхом використання обмежених виробничих ресурсів;

нова історична школа – наука про повсякденне ділове життя і діяльність людей у різні епохи й у різних країнах.

Економікс, економіка – наука про використання людьми рідкісних або обмежених виробничих ресурсів (земля, праця, капітал, підприємницькі здібності, інформація) для виробництва різних товарів і послуг, їхнього розподілу й обміну між членами суспільства з метою споживання.

До головних напрямків економікса належать [4]:

кейнсіанство – економічна течія сучасного лібералізму, що обґрунтовує необхідність державного стимулювання ефективного попиту;

монетаризм – неокласична економічна теорія, що приписує грошовій системі визначальну роль у процесі зміни економічної кон’юнктури;

нова політична економія (теорія суспільного вибору) – наука, що вивчає різні способи і методи, за допомогою яких люди використовують урядові установи у власних інтересах;

інституціоналізм – економічна наука про інститути, в межах і за допомогою яких здійснюється кругообіг економічних благ.

На сучасному етапі господарську діяльність людей вивчають різні економічні науки, які носять фундаментальний (теоретичний), функціональний і прикладний характер. До перших належить економічна теорія, до других – фінанси, статистика, економетрія і т.п., до третіх – економіка підприємства, бухгалтерський облік, аналіз господарської діяльності та інші [3].

Серед основних фундаментальних економічних дисциплін традиційно виділяють наступні [3]:

- політична економія – досліджує систему виробничих відносин за допомогою абстрактних категорій, таких як товар, гроші, капітал, вартість, ціна, прибуток, заробітна плата, власність тощо;

- мікроекономіка – вивчає явища і процеси на рівні первинних елементів господарської системи, таких як споживач, конкурентна фірма, монополія, галузь;

- макроекономіка – узагальнює економічні явища на рівні всього суспільства в цілому, зосереджує свою увагу на таких проблемах як вимірювання валового внутрішнього продукту, економічний цикл, безробіття, інфляція, цілі та інструменти економічної політики.

Зростання взаємозв’язку та взаємозалежності національних економік, інтернаціоналізація обміну і виробництва, підвищення ступеню відкритості національних господарств набувають дедалі всеохоплюючого характеру. Утворюється єдиний глобальний економічний організм, який функціонує за законами ринкової економіки. Розвиток цих процесів зумовив відокремлення від мікро- та макроекономіки ще однієї частини економічної теорії – міжнародної економіки, яка вивчає закономірності взаємодії національних економік у сфері міжнародного обміну, виробництва і розподілу факторів виробництва на мікро- та макрорівнях.

Такий поділ економічної теорії можна вважати досить умовним, тому що всі економічні процеси тісно взаємопов’язані, переплітаються та взаємодіють на різних рівнях господарського життя [3].

Залежно від цілей пізнавальної діяльності економічна наука поділяється на позитивну і нормативну [4].

Позитивна економічна наука – пізнання, пояснення і прогнозування економічних явищ і процесів, що відбуваються об’єктивно.

Нормативна економічна наука – з’ясування умов досягнення індивідами, фірмами або суспільством у цілому максимального результату при даних витратах, наука про раціональну (насамперед, у рамках ринкової економіки) поведінку людей і діяльність інститутів.