Вартість складових елементів оборотних фондів фірми «Німб», тис. грн

1.29. Розрахунки показників ефективності використання чавунних і сталевих литих заготовок на машинобудівному підприємстві. АТ «Елотек» виробляє складні машини НХМ-1200 для хімічної промисловості. Переважна більшість деталей для цієї машини виготовляється з чавунних і сталевих литих заготовок. Дані для визначення рівня ефективності використання таких конструкційних матеріалів під час виготовлення окремих деталей наведено в табл. 1.14.

Таблиця 1.14

Чиста маса, питомі витрати металу
та річний випуск окремих деталей машини НХМ-1200

Шифр деталі	Чиста маса, кг	Питомі витрати металу, кг	Річний випуск деталей, од.
нормативні	фактичні	запланований	фактичний
НМ-1210			45,0
НМ-1220			37,5
НМ-1230			21,0
НМ-1240			24,2
НМ-1250			25,8
НМ-1260			22,2

Обчислити: нормативні й фактичні коефіцієнти використання металу для кожної деталі; економію (перевитрату) металу в розрахунку на запланований і фактичний випуск сукупності деталей на підприємстві.

1.30. Визначення оптимальної партії закупівлі матеріалів. Наступного року фірма «Лінк» має закупити для потреб виробництва 97 т конструкційних матеріалів. Ціна матеріалу становить 6000 грн. за 1 т. Витрати, пов’язані з розміщенням замовлення, контролем проходження рахунків на оплату, прийманням товару (витрати з обслуговування партії товару), дорівнюють 5000 грн, а витрати на зберігання матеріалів — 18 % вартості їх середньорічного виробничого запасу.

Визначити оптимальний розмір партії матеріалів, що мають бути закуплені фірмою «Лінк».

1.31. Обчислення оптимального розміру партії комплектуючих виробів і ритмічності постачання. Потреба підприємства «Соната» в комплектуючих виробах становить 50 000 од. на рік. Ціна одного комплектуючого виробу — 10 грн. Витрати підприємства на розміщення замовлення, оформлення документів, контроль за проходженням розрахунків, приймання виробів за кількістю та якістю дорівнюють 2000 грн у розрахунку на кожну партію. Витрати на оренду складських приміщень, оплату праці оперативного персоналу складів, проценти за кредит у разі фінансування закупівлі за рахунок кредитних ресурсів становлять 20 % середньої вартості запасів комплектуючих виробів.

Визначити оптимальний розмір партії комплектуючих виробів і ритмічність їх постачання.

1.32. Обчислення вартості нематеріальних активів підприємства. За даними балансу, нематеріальні активи підприємства становлять 3100 грн, у тому числі вартість: навчальної програми — 1500 грн; програмного забезпечення — 600 грн; придбаної ліцензії — 1000 грн. Щоб наблизити балансову величину нематеріальних активів до їхньої ринкової вартості, необхідно переоцінити окремі елементи цих активів на підставі таких даних.

Навчальну програму розробили спеціалісти підприємства, використовується вона для підвищення кваліфікації та перенавчання працівників інших підприємств галузі на комерційних (платних) засадах. Вартість навчання за програмою одного слухача дорівнює 384 грн. Слухачі навчаються в групах по 15 осіб. Тривалість одного навчального циклу становить 4 місяці. Прибутковість навчального процесу — 10 %. Життєвий цикл програми — 2 роки.

Витрати на створення програмного забезпечення охоплюють: заробітну плату з нарахуванням — 500 грн; матеріальні витрати — 80 грн; амортизацію обладнання та інші витрати — 50 грн. Ринкова ціна програмного забезпечення на 27 % перевищує витрати на його створення.

Ліцензію на виробництво окремого вузла, що є комплектуючою одиницею виготовлюваного підприємством виробу, придбано за 1000 грн. За умовою угоди між ліцензіаром і ліцензіатом підприємство має сплачувати роялті (періодичні відрахування від вартості виготовленої за ліцензією продукції) розміром 700 грн упродовж чотирьох років.

Застосовувана в розрахунках дисконтна ставка становить 24 %.

Визначити ринкову вартість нематеріальних активів підприємства.

1.33. Обчислення загальної вартості нематеріальних активів концерну та щорічних амортизаційних відрахувань від їхньої балансової вартості. Науково-виробничий концерн «Славутич» протягом останніх двох років істотно збільшив власні нематеріальні активи. На початок розрахункового року їхня балансова вартість становила 234 700 грн.

Визначити на кінець розрахункового поточного року нагромад­жену балансову вартість нематеріальних активів і щорічну суму амортизаційних відрахувань згідно з чинним законодавством, використавши таку інформацію.

1. Науково-виробничий концерн розробив і має намір продати в поточному році близько 2000 примірників навчальної комп’ю­терної програми для вищих навчальних закладів України. Орієнтовно ціна реалізації одного примірника програми становитиме 250 грн.

2. Відома зарубіжна виробнича фірма спорідненої галузі запропонувала концерну придбати право на користування її товарним знаком, що має стабільний високий попит на вітчизняному ринку. Після відповідних економічних розрахунків концерн погодився придбати товарний знак з 1 липня поточного року. Комер­ційна ціна товарного знака — 15 тис. дол. США. Курс долара брати офіційно встановлений на дату розрахунку.

3. Концерн прийняв рішення купити «ноу-хау» у сфері виробництва важливого конструкційного вузла конкретного виготовлюваного ним виробу у великої зарубіжної фірми аналогічного науково-виробничого профілю. Відповідну ліцензійну угоду потрібно підписати до 1 квітня розрахункового року. Вартість ліцен­зії на право використання «ноу-хау» дорівнює 25 % річного обсягу продажу певного виду продукції, що має досягти в грудні поточного року 200 тис. грн.

1.34. Визначення граничної ціни придбання ліцензії на право використання освоєних зарубіжною фірмою конструкції технології виготовлення нового виробу. Вітчизняна виробнича фірма «Лан» з’ясовує доцільність придбання ліцензії на право використовувати конструкції та технології виготовлення нового виробу замість його випуску на основі власних науково-технічних розробок. Прогнозований річний обсяг виробництва продукції — 2000 фіз. од. Очікувана собівартість одиниці власного виробу має становити 1300 грн, а, виготовленого на основі ліцензії — менше на 30 %. Нормативна рентабельність виготовлюваної фірмою продукції, що включається в ціну продажу, дорівнює 20 %.

Розрахувати граничну (економічно виправдану) ціну ліцензії за умови, що вона не може перевищувати 75 % річного прибутку, одержуваного від виготовлення виробів на основі придбаної ліцензії.

РОЗДІЛ 2

Оборотні кошти

Задачі цього розділу за своєю змістовно-методичною спрямованістю охоплюють визначення, оцінювання й аналіз: функціонально-технологічної та елементної структури оборотних коштів; поелементного й загального нормативу оборотних коштів підприємства; показників ефективності використання оборотних коштів первинних суб’єктів господарювання.

Функціонально-технологічна структура оборотних коштів певного суб’єкта господарювання характеризує процентне співвідношення часток оборотних фондів і фондів обігу. При цьому треба зважати на той важливий факт, що частка оборотних фондів завжди має перевищувати частку фондів обігу приблизно в 2—2,5 раза.

Елементна структура оборотних коштів обчислюється шляхом розрахунків частки їхніх окремих елементів-складників (виробничих запасів, незавершеного виробництва, напівфабрикатів власного виготовлення, витрат майбутніх періодів, залишків готової продукції, відвантаженої продукції, коштів на розрахунковому рахунку, дебіторської заборгованості, інших оборотних коштів) у загальному обсязі на певну дату (у конкретному розрахунковому році).

Загальний норматив оборотних коштів — це сума їхніх нормативів у виробничих запасах, незавершеному виробництві, витратах майбутніх періодів і залишках готової продукції.

Започаткування активної підприємницької діяльності потребує формування певного стартового капіталу — основного та оборотного. Зазвичай переважну частину основного капіталу становлять інвестиційні ресурси на придбання виробничого устат­кування та транспортних засобів. У випадках господарської практики обчислення загальної величини основного капіталу з методичного погляду здебільшого є прозорим і зводиться до підсумовування його окремих елементів (зокрема, вартості адміністра­тивних, виробничих і складських приміщень; обладнання офісів; устаткування виробничих цехів; господарського інвентарю, технологічного інструменту й вимірювальних приладів). Решту потреби в стартовому капіталі становлять окремі елементи оборотного капіталу (наприклад, витрати на кредитування покупців, закупівлю матеріалів, оплату праці, оренду виробничих та офісних приміщень, а також певну суму готівки в касі суб’єкта господарювання).

Загальна потреба в оборотному капіталі (ОК) визначається як сума окремих його елементів-складників, поділена на ко­ефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів. Інакше кажучи, для цього використовується формула

(2.1)

де ОК_кр — сума капіталу на кредитування покупців; МВ — витрати на закупівлю матеріалів; В_оп — витрати на оплату праці; В_ОР — орендна плата за рік; ГК — сума готівки в касі підприємницької структури; К_об — коефіцієнт оборотності (кількість оборотів) оборотних коштів.

Загальну суму капіталу на кредитування покупців (ОК_кр) за здійснення продажу продукції повністю чи частками на умовах використання попередньо визначеного в часі кредиту можна розрахувати за формулою

, (2.2)

де ОР_п — повний обсяг або частка продукції у вартісному виразі, що має реалізовуватися на умовах кредиту; Т_к — термін надання кредиту в днях (якщо Т_к виражено в місяцях, то в знаменнику формули (2.2) потрібно ставити число 12).

У практиці господарювання іноді виникає ситуація, коли загаль­ну потребу в оборотному капіталі треба визначити як суму нормованих оборотних коштів і величини комерційного кредиту.

Норматив оборотних коштів у виробничих запасах, що за наявного системою обліку матеріальних цінностей належать до оборотних фондів (сировина, матеріали, паливо тощо) (Н_вир.з), обчислюється множенням середньодобового їх споживання у вар­тісному або натуральному вираженні (Д) на норму сукупного запасу (транспортного, підготовчого, поточного та страхового) у днях (З_дн):

Н_{вир. з} = Д × З_дн. (2.3)

Середньодобова потреба (споживання) визначається за такою формулою:

(2.4)

де М_і — загальна потреба в і-му виді ресурсів, натуральних або грошових одиниць.

Норма сукупного запасу розраховується так:

(2.5)

де З_пот — поточний запас; З_тр — транспортний запас; З_підг — підготовчий запас; З_страх — страховий запас.

Необхідний розмір оборотних коштів у незавершеному виробництві (Н_нез.в) обчислюють за загальновідомою для економістів формулою:

де С_р — виробнича собівартість річного випуску товарної продук­ції; Т_ц — середня тривалість виробничого циклу виготовлення продукції в днях; К_нв — коефіцієнт наростання витрат (собівартості незавершеного виробництва).

Останній можна визначити за двома спеціальними методиками. Найточніше його розраховують шляхом розподілу витрат за днями виробничого циклу, обчислення суми витрат за всі дні виробничого циклу за наростаючим підсумком і визначення середньої собівартості незавершеного виробництва. На основі такої інформації коефіцієнт наростання витрат дорівнює результату ділення середньої собівартості незавершеного виробництва на собівартість виготовлюваного виробу. Якщо випускається матеріаломістка продукція, і через це має місце велика частка одно­разових витрат, коефіцієнт наростання витрат можна обчислювати за спрощеною формулою:

К_нв = q_ПЦ + 0,5 × q_РВ, (2.7)

або

(2.8)

де q_ПЦ — частка витрат у перший день виробничого циклу;
q_РВ — частка решти витрат на випуску виробу; С_ПЦ — одноразові витрати спочатку (у перший день) циклу виготовлення продукції; С_РЦ — решта витрат на виготовлення виробу; С_в — виробнича собівартість виробу, яку можна розрахувати за такою формулою:

С_в = С_пц + С_рц. (2.9)

Норматив оборотних коштів у залишках готової продукції (Н_ЗГП) на складі підприємства чи іншого суб’єкта господарювання визначається добутком вартості одноденного випуску готових виробів (ОВ_п) на норму їх запасу в днях (З_дн):

Н_згп = ОВ_п × З_дн. (2.10)

Норма запасу продукції на складі підприємства (З_ДН) утворюється з кількості днів, необхідних для підготовки товарів до продажу (реалізації), тобто їх комплектування, пакування й відвантаження споживачам, а також оформлення платіжних документів у відповідному банку (банку, що обслуговує товаровиробника).

Норматив оборотних коштів у витратах майбутніх періодів (Н_ВМП) обчислюються на підставі залишку цих цілеспрямованих коштів на початок періоду (Р_н) і суми витрат, які необхідно буде здійснити в плановому періоді (Р_пл), за вирахуванням величини майбутнього погашення витрат за рахунок собівартості продукції (Р_пог):

Н_вмп = Р_н + Р_пл – Р_пог. (2.11)

Економічну ефективність використання оборотних коштів будь-якого суб’єкта господарювання зазвичай характеризують коефіцієнт їхньої оборотності (кількість оборотів на рік) і тривалість одного обороту в днях (швидкість обороту).

Коефіцієнт оборотності (кількість оборотів на рік) (К_об) обчислюється діленням вартості реалізованої (проданої) за діючими оптовими (роздрібними) цінами за рік (ОР_п) на середній залишок оборотних коштів (ОК_сер) за той самий проміжок часу:

(2.12)

де

, (2.13)

де ОК₁, ОК₂ … ОК₁₂ — залишки оборотних коштів на 1-ше число місяця.

Обернений показник називають коефіцієнтом завантаження (К_з). Він показує, скільки оборотних коштів (у частках одиниці) припадає на кожну гривню реалізованої продукції.

(2.14)

де ОК_сер — середньорічний залишок оборотних коштів; ОР_п — реалізована за рік продукція.

Тривалість одного обороту (швидкість обороту) (Т_об) оборот­них коштів визначається як співвідношення кількості днів (Д) у розрахунковому році (загальноприйнятою кількістю є 360 днів) і коефіцієнта оборотності (К_об) таких коштів:

, (2.15)

Краще використання оборотних коштів спричиняє їх вивільнення (економію). Абсолютна сума вивільнення (економії) оборотних коштів (Е_ОК) у результаті прискорення їхньої оборотно­сті (збільшення числа оборотів і відповідного зменшення тривалості одного обороту) може бути розрахована як різниця між сумами оборотних коштів, необхідних підприємству за умови звичайного (досягнутого) і прискореного рівня їхньої оборотності.

, (2.16)

або

(2.17)

де ОР_п^б, ОР_п^з — реалізована продукція за базовий та звітний роком (період); Д — кількість днів у розрахунковому році (періоді); Т_об^б, Т_об^з — середня тривалість обороту оборотних коштів у базовому та звітному роках (періодах); ОК^з — обсяг оборотних коштів у звітному році (періоді); К_об^з — коефіцієнт оборотності оборотних коштів у звітному році (періоді).

У разі помітного погіршення рівня використання оборотних коштів унаслідок уповільнення швидкості обороту та збільшення коефіцієнта завантаження виникає потреба в додатковому залученні цих коштів. Обсяг додаткового залучення оборотних коштів можна визначити множенням різниці між порівнюваними (біль­шим і меншим) коефіцієнтами завантаження на обсяг фактично реалізованої продукції.

Сума приросту прибутку, отриманого за рахунок зміни оборотності оборотних коштів (П), обчислюється за такою формулою:

(2.18)

де П^б — прибуток від реалізації продукції в базовому році (періоді); ОР_п^б, ОР_п^з — реалізована продукція за базовий та звітний роки (період); ОК^б, ОК^з — обсяг оборотних коштів у базовому та звітному роках (періоді).

Вплив використання оборотних коштів на рівень рентабель­ності ( Р) визначається так:

(2.19)

де П^з — прибуток від реалізації продукції у звітному році (періоді); — середньорічна вартість основних виробничих фондів у звітному році (періоді); ОК^з — обсяг оборотних коштів у звітному році (періоді); Е_ОК — обсяг вивільнених або додатково залучених оборотних коштів; — загальна рентабельність виробництва в базовому році (періоді).

Задача. Визначити норматив оборотних коштів у незавер­шеному виробництві та показників ефективності їх використання. На підприємстві «Лагма» обсяг реалізації продукції за рік становив 100 тис. од., собівартість виробу — 160 грн, його ціна на 5 % перевищує його собівартість. Середньорічний залишок оборотних коштів — 1250 тис. грн, тривалість виробничого циклу виготовлення виробу — 5 днів, коефіцієнт наростання витрат у незавершеному виробництві — 1.

Розрахувати норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві та показники оборотності оборотних коштів підприємства.

Розв’язання.Норматив оборотних коштів підприємства в незавершеному виробництві визначаємо за формулою (2.6):

Обчислимо показники оборотності оборотних коштів підприємства.

Коефіцієнт оборотності оборотних коштів (2.12) визначається відношенням реалізованої за рік продукції (ОР_п)до середньорічного залишку оборотних коштів (ОК_сер):

тобто оборотні кошти обсягом 1250 тис. грн використовуються у виробництві 13,44 раза на рік.

Коефіцієнт завантаження (К_з) — величина, обернена коефіцієн­ту оборотності (2.14):

тобто на 1 грн реалізованої продукції припадає 0,07 грн оборотних коштів.

Тривалість одного обороту оборотних коштів (Т_об) розраховується за формулою (2.15):

тобто тривалість одного обороту оборотних коштів для даного підприємства становить 26,78 дня.

Відповідь.Норматив оборотних коштів у незавершеному виробництві становить 222,222 тис. грн, а показники оборотності оборотних коштів такі: коефіцієнт оборотності оборотних коштів — 13,44; коефіцієнт завантаження оборотних коштів — 0,07; тривалість одного обороту оборотних коштів — 26,78 дня.

2.1. Визначення та аналіз функціонально-технологічної струк­тури оборотних коштів виробничого підприємства. Елементи оборотних коштів підприємства «Молокопродукт» наведено в табл. 2.1.

Таблиця 2.1