Методи юридичної психології
Кожна наука має свій предмет і відповідно до нього відповідні методи дослідження. Однак, незалежно від того, в якій галузі ведеться дослідження до наукових методів ставляться певні вимоги:
§ По-перше, досліджуване явище повинно бути вивчено у своєму розвитку, у взаємозв’язку з навколишнім середовищем та іншими системами;
§ По-друге, наукове дослідження повинно бути об’єктивним – це означає, що дослідник повинен прагнути до того, щоб його суб’єктивні оцінки і думки не впливали на процес спостереження і на процес формування кінцевих висновків.
Методологічними засадами юридичної психології як системи є наступні базисні елементи:
1. загальнонаукові (фундаментальні),принципи – визначають відправні положення у сфері людинознавства в цілому, та принципи психології.
2. Методи - використовуються для вирішення завдань юридичної психології.
Загальнонаукові принципи можна визначити як сукупність відправних позицій – єдність діалектики, логіки і теорії пізнання, об’єктивності, історизму, гуманізму та ін. Зазначені принципи створюють передумови до використання загальнонаукових методів: системного, структурно-функціонального, логічного тощо.
Основними принципами юридичної психології визначено (Ю.В.Чуфаровський, 1997):
1) принцип розвитку
2) принцип гуманізму, як морально-етична сторона пізнання
3) принцип єдності свідомості і діяльності
4) принцип рівності
5) принцип комплексності
Методи юридичної психології можна поділити на дві основні групи:
в залежності від мети дослідження(В.А.Васильев):
ü методи наукового дослідження;
ü методи психологічного впливу на особистість;
ü метод СПЕ.
Методи наукового дослідження –методи, за допомогою яких вивчаються психологічні факти, закономірності та механізми відносин у сфері права, розробляються науково обґрунтовані рекомендації для оптимізації професійної діяльності. До них належать, зокрема, психодіагностичні методики встановлення психологічних характеристик особистості правопорушника, визначення рівня розвитку професійно важливих якостей працівників.
Методи психологічного впливу –активна та цілеспрямована діяльність, метою якої є зміна параметрів психіки чи поведінки об’єкта спілкування. В контексті професійного спілкування ці методи реалізуються, зокрема, працівниками правоохоронних органів у протидії злочинності: для розкриття і розслідування злочинів, встановлення їх причин, ресоціалізації засуджених, адаптації їх до відповідного соціального середовища(використовуються в рамках кримінально-процесуального кодексу та етичних норм), а також для формування і розвитку необхідних професійно важливих властивостей та якостей фахівців.
У найбільш загальному вигляді методи психологічного впливу поділяються залежно від структурних складових психіки, на яку вони спрямовані: вплив на інтелектуальну, емоційну та вольову сфери.
У відповідності із засобами в юридичній психології виділяють такі методи:
§ Метод психологічного аналізу матеріалів кримінальної справи;
§ Анамнестичний (біографічний ) метод;
§ Методи спостереження та експерименту;
§ Інструментальні методи вивчення індивідуально-психологічних особливостей особистості
Інтеграція між юриспруденцією та психологією відбувається на трьох рівнях: 1) безпосереднє застосування психологічних знань фахівцями-психологами (експертами, спеціалістами або консультантами) в кримінальному, цивільному, адміністративному процесі або на стадії виконання покарання чи реалізації інших заходів правового впливу; 2) використання психологічних знань фахівцями-юристами (в оперативно-розшуковій та процесуальній діяльності, перевихованні правопорушників і ресоціалізації засуджених); 3) синтез психологічних та юридичних знань у новій галузі знання – юридичній психології (уточнення та удосконалення юридичних понять та інститутів, зокрема, вина, осудність, мотив, мета). Юридична психологія є наукою водночас і психологічною, і юридичною, а її виникнення стимулює розвиток і вдосконалення як психологічного, так і юридичного знання.
Юридична психологія базується на загальній та соціальній психології, звідки витікає її методологія. Здійснюється особистісний підхід, досліджується процес діяльності у взаємозв’язку зі структурою особистості і системою правових норм, вивчається система психічних процесів, темперамент, характер особистості, соціальна група, соціалізація, соціальна справедливість, правосвідомість