Бýдэ быдá фарысéям і закóннікам

 

37. Як Вин говорыв гэтэ, одын фарысéй попросыв Ёгó до сыбэ пополýднаты. Вин прышóв і сів пры столí.

38. Фарысéй здывовáвся, шо Вин ны помыв рук пырыд йідóю.

 

[с. 179]

 

39. А Госпóдь сказáв ёмý: «Допíро вытэ, фарысéйі, чыстытэ знадвирку чяшу й мыску; а сырэдына вáша пóвна злодíйства і лукáвства.

40. Бызрозýмны! Чы ж ны Той, Хто сотворыв знадвирок, то сотворыв і сырэдыну?

41. То охвíру (жэртву) подавáйтэ ліпш с тогó, шо в вас е, тоды всэ в вас бýдэ чыстэ.

42. Алэ быдá вам, фарысéям, шо даéтэ дысятыну з мняты, рýты і всёгó горóднёго, а ны дбáйітэ про суд і любóв Бóжу: гэтэ трэба робыты і ны кыдаты ёгó.

43. Быдá вам, фарысéям, шо любытэ пэршы місьця в хрáмах і вытáнне (поклóны) на схóдах.

44. Быдá вам, фарысéям і кнíжныкам, крыводýшныкам, бо вытэ як могылы схáваны, по якых людэ хóдять і тогó ны вíдають».

45. На гэтэ одын закóннік сказáв Ёмý: «Учíтель! Кáжучы такóе, Ты й нас крывдыш».

46. Алэ Вин сказáв: «І вам, закóннікам, быдá. Бо обкладáйітэ людэй так, шо йім нывыкрутка, а сáмы й одным пáльцем ны поворýшытэ, шоб на сыбэ дэшо взяты.

47. Быдá вам, шо рóбытэ прорóкам на мóлыцях мурóваны склыпэння – а вáшы ж батькы йіх позабывáлы.

48. Гэтым вытэ свíдчытэ про ділá вáшых батькыв і гóдытэсь з йíмы, шо воны дóбрэ робылы. Бо воны позабывáлы прорóкув, а вытэ йім, прорóкам, стáвытэ пáмытнікы.

49. З-за гэтого мýдрость Бóжа сказáла: Пошлю до вас прорóкув і апóстолув, і з йіх одных позабывáють, а дрýгых повыганяють;

50. то хай на гэтому рóдовы спожынэцьця кров усíх прорóкув, пролыта од сотворíння свíта,

51. од кровí Авыля до кровí Захáрыя (Сахáрка), забытого пóмыз алтарéм і хрáмом. Так Я вам кажý: одомстыцьця гэтэ на вáшому рóдовы.

52. Быдá вам, закóннікам, шо вытэ забрáлы ключя розумíння: сáмы ны ввыйшлы і тогó, хто хотíв ввыйты, ны пустылы».

53. Як Вин говорыв йім гэтэ, то кнíжныкы і фарысéйі почалы вэльмы прыставáты до Ёгó, выпытуючы Ёгó мнóго про шчо,

54. цыковáлы і намагáлысь схватыты шо-нэбудь з Ёгó слыв, шоб обвыновáтыты Ёгó.

 

[с. 180]

 

 

Глава 12

 

Про крыводýшность. Про страх чоловíчый. Знывáга Дýха Святóго. Як проповíдуйітэ, то ны бийтэсь

 

1. Тым чясом, як зобрáлысь тысячы людэй, шо тыснылы одын одногó, Вин зрáзу почяв говорыты Свойíм учынікáм: «Сáмэ пэршэ, обырыгáйтэсь облýды фарысéйськыйі, якáя е крыводýшшэ.

2. Нымá ныц схáваного, чогó б ны пубáчылы, і тáйного, про шо б ны повíдалы.

3. То тóе, шо вытэ сказáлы, як булó пóночы, то почýйітэ пры выднí; і тóе, шо вытэ шыптáлы на гухó в хáты, бýдэ пырыкáзанэ с стріхэй.

4. Кажý я вам, друзьям (сябрям, дрýгам) Свойíм: ны бийтэсь тых, хто тíло забывáе, а пóсля бильш ныц ны мóжэ зробыты.

5. Алэ скажý вам, когó боятысь: бийтэсь тогó, хто, забывшы, мóжэ вкынуты вас в пэкло; шчыро кажý вам: тогó бийтэсь.

6. Чы ж ны п’ять малых птушычóк продаюцьця за два асáрыйі? І ны однá з йіх ны забýта в Бóга.

7. А в вас і кóсы на головí всі полычаны. То от ны бийтэсь: вытэ дорóжчы за мнóго якых малых птушычóк.

8. Кажý ж вам: кáжного, хто прызнавáтымэ Мынэ пырыд людьмы, тогó Сын Людськый прызнáе пырыд Анёламы Бóжымы,

9. а хто зрычэцьця Мынэ пырыд людьмы, той бýдэ одрычóный пырыд Анёламы Бóжымы.

10. І кáжному, хто скáжэ слóво на Сына Людськóго, простыцьця, а хто гáнытымэ Дýха Святóго, томý ны простыцьця.

11. І як прывыдýть вас в хрáмы, до начяльства і властéй, то ны клопочíтэсь, як абó шо откáзуваты чы шо говорыты;

12. Бо Святый Дух нагýчыть вас тоды, шо трэба казáты».