Бýдьмо готóвы, бо ныхтó ны знáе, колы бýдэ конэць свíта

 

35. Хай бýдуть чырэсла вáшы зап’яты, а свíтачы позасвíчуваны.

36. І вытэ шоб булы похóжы на людэй, якыйі ждуть, шо йіх господáр як вэрныцьця з высíлля і постýкае, то шоб одрáзу очынылы ёмý.

37. Шчаслывы тыйі слýгы, якых господáр, прышóвшы, застáнэ на ногáх. Напрáвду вам кажý, вин запнэцьця і посáдыть йіх, і пудхóдячы, стáнэ йім служыты.

38. І як прыдэ в дрýгу вáрту, і в трэтю вáрту прыдэ, і нáйдэ йіх гэтак, то шчаслывы тыйі слýгы.

39. Вытэ знáйітэ, шо коб вíдав господáр хáты, колы прыдэ злóдэй, то ны спав бы і ны дав бы пудкопáтысь ёмý пуд свою хáту.

40. То бýдьтэ і вытэ готóвы, бо Сын Людськый прыдэ в тýю годыну, в якýю вытэ й ны дýмайітэ».

 

Прытча про вíрного й нывíрного слугý

 

41. Тоды сказáв Ёмý Пытрó: «Гóсподы! Чы ты ля нас гэту прытчу говóрыш, чы ля всіх?»

42. То Госпóдь сказáв: «Хто ж вíрный і розýмный эконóм, якóго господáр постáвыв над свойíмы слýгамы – роздавáты йім тоды, як трэба, по мíрцы хлíба?

43. Шчаслывый той слугá, якóго ёгó господáр, прышóвшы, пубáчыть, шо вин рóбыть так.

44. Шчыро кажý вам, шо над всэю мáйкыю свэю вин постáвыть ёгó.

 

[с. 183]

 

45. А як той слугá скáжэ в свойíм сэрцы: «Ны хýтко прыдэ мий господáр», і почнэ быты паробкыв і наймычóк, йíсты й пыты, і впывáтысь,

46. то прыдэ господáр того слугы в той дэнь, в якый вин ёгó ны ждáтымэ, і в тýю годыну, в якýю вин ны подýмае, і розотнэ ёгó, і вызначыть ёмý однáкову дóлю з нывíрнымы.

47. А той слугá, якый вíдав вóлю свогó господаря, і ны прышыховáвся, і ны робыв так, як господáр хотíв, то бýдэ ёмко збытый.

48. А як якый ны знав і зробыв такóе, за шо вáрта кáра, то бýдэ мэнч бытый. І од кáжного, комý мнóго дáно, то мнóго бýдуть дохóдыты. А комý мнóго довíрано, с тогó бильш зышчуть.

 

Ны обыйтысь быз огню і быз мычя

 

49. Я прышóв пустыты на зэмню огóнь. І як бы я хотíв, шоб вин ужэ загорíвся!

50. Я мýшу хрыстóм охрыстытысь. І як Я покýтую, пóкыль гэтэ ны спрáвдыцьця!

51. Чы вытэ дýмайітэ, шо Я прышóв дáты мір зымнí? Не, кажý вам, алэ подíл.

52. Бо з гэтого чясу п’ять в однýй хáты почнýть дылытысь, трóе прóтів двох, а двóе прóтів трох.

53. Бáтько бýдэ прóтів сына, а сын прóтів бáтька; мáты прóтів дочкы, а дочкá прóтів мáтыра; свёкрíв прóтів свэйі нывíсткы, а нывíстка прóтів свэйі свёкрывí».

 

Знáкы тэйі поры

 

54. Говорыв Вин і до людэй: «Як вытэ бáчытэ хмáру, шо йдэ з зáходу, то одрáзу кáжытэ: «Дошч бýдэ», і жывэ гэтак.

55. І як дмэ вíтёр с повднí, то кáжытэ: «Бýдэ гарачóта», і жывэ.

56. Крывытэ душэю! Зэмню й нэбо познавáты вмíйітэ! То чомý ж ны познаéтэ допíрышныйі поры?

57. Чомý ж вытэ сáмы по собí ны догáдуйітэсь, шо мáе бýты?

58. Як ты с кым ны в лáсцы і йдэш з йім до начяльніка на спрáву, то по дорóзы постарáйся полáдытысь з йім, шоб вин ны прывів

 

[с. 184]

 

тыбэ до суддí, а суддя ны оддáв тыбэ кáтовы, а кат шоб ны посадыв тыбэ в тюрмý.

59. Кажý тобí: ны выйдыш стыль, пóкы ны оддасы последнёго шэляга».

 

Глава 13