Пытрó тры разы одрíкайіцьця

 

54 Взявшы Ёгó, повылы і прывылы в хáту пэршосвяшчэнніка. А Пытрó йшов за йім óддаль.

55. Як воны розоклáлы огóнь сырыд дворá і сíлы рáзом, то й Пытрó сів пóмыз йімы.

56. Однá служянка, пубáчывшы, шо вин сыдыть кóло огню, і прыдывывшысь до ёгó, сказáла: «І гэтой був з Йім».

57. Алэ вин одрíкся од Ёгó, сказáвшы: «Молодыцё, я Ёгó ны знáю».

58. І хýтко пóсля тогó дрýгый, пубáчывшы ёгó, сказáв: «І ты з йіх». Алэ Пытрó сказáв: «Не, чоловíчэ».

59. Пройшлá з годына чясу, то шэ хтось (нíхто) впáрто твырдыв: «Напрáвду, вин був з Йім, бо вин галылэець».

60. Алэ Пытрó сказáв томý чоловíковы: «Ны знáю, про шо ты говóрыш». І одрáзу, як вин шэ ныдоговорыв, заспывáв пíвэнь.

61. Тоды Госпóдь озырнýвся і подывывся на Пытрá. І Пытрó спомытáвся про словá Гóспода, Якый сказáв ёмý: «До тогó, як заспывáе пíвэнь, ты одрычэсься од Мынэ тры разы».

62. І выйшовшы гэть, гирко заплáкав.

 

Збыткы з Ісýса

63. Людэ, шо дыржялы Ісýса, збытковáлы з Ёгó і былы.

64. І накрывшы Ёгó, былы Ёгó по шчóках і пытáлы Ёгó: «Прорóч, хто Тыбэ вытяв?»

65. І шэ мнóго чогó паскýдного говорылы на Ёгó.

 

Ісýс пырыд сыныдрыóном

 

66. А як прышóв дэнь, то зобрáлысь старэйшыны нарóду, пэршосвяшчэннікы і кнíжныкы і прывылы Ёгó в свий сыныдрыóн.

 

[с. 214]

 

67. І сказáлы: «Чы Ты Хрыстóс? Скажы нам». Вин сказáв йім: «Як Я скажý вам, то вытэ ны повíрытэ.

68. А як Я спытáю вас, то й откáзу Мынí ны дастэ, і ны пýстытэ Мынэ.

69. Хýтко Сын Людськый сядэ по прáву рýку Сылы Бóжыйі».

70. І всі сказáлы: «То Ты Сын Бóжый?» Вин на гэтэ сказáв: «Сáмы ж вытэ кáжытэ, шо Я».

71. То воны сказáлы: «Якóе ж нам шэ трэба свíдчынне? Мы ж сáмы чýлы Ёгó словá».

 

Глава 23

Ісýс пырыд Пылáтом

 

1. І повставáлы вся йíха збирня, і повылы Ёгó до Пылáта.

2. І почалы выновáтыты Ёгó, кáжучы: «Мы повíдалы, шо Вин псóтыть нáшых людэй і забороняе платыты подáток ля царя (ля кэсаря), а Сыбэ зовэ Хрыстóм Царéм».

3. Пылáт спытáв Ёгó: «Ты Цар Іудéйськый?» Вин сказáв ёмý на гэтэ: «Сам ты кáжыш».

4. Пылáт сказáв пэршосвяшчэннікам і ля нарóда: «Я ны бáчу ныякыйі выны в Гэтому Чоловíковы».

5. Алэ воны наполягáлы, кáжучы, шо Вин пудбухтóруе людэй, гýчачы по всюй Іудéйі, почынáючы од Галылэйі і до гэтого мíсьця.

6. Пылáт, почýвшы про Галылэю, спытáв: «Чы ж Вин галылэець?»

7. І повíдавшы, шо Вин с крáя Іродового, послáв Ёгó до Ірода, якый тоды був в Йірусалымы.

 

Ісýс пырыд Іродом

8. Ірод, пубáчывшы Ісýса, вэльмы зраднíв; бо давнó хотíв Ёгó пубáчыты, бо мнóго чув про Ёгó, і нáдывся, шо Вин зрóбыть якóе чýдо.

9. І про мнóго шо пытáв Ёгó. Алэ Вин ныц ёмý ны одкáзував.

10. А пэршосвяшчэннікы і кнíжныкы стоялы і, кылько булó сылы, выновáтылы Ёгó.

 

[с. 215]

 

11. Ну а Ірод с свойíмы солдáтамы знывáжылы Ёгó і насмыялысь з Ёгó. Пóсля Ірод вбрав Ёгó в яснобíлу одэжу і одослáв знов до Пылáта.

12. І з гэтого дня Пылáт і Ірод стáлы товáрышамы, бо до гэтого воны вороговáлы пóмыз собóю.