Апóстол Пытрó вылíчуе крывóго

 

1. Пытрó і Іоáнн йшлы рáзом в храм на дывяту (по-нáшому – трэтю) годыну на молíтву.

2. І був там чоловíк крывый шэ з мáтырыного жывотá, якóго носылы і садылы шчодня пырыд двырыма хрáма, шо звáлысь Хвáйнымы, просыты, тых, хто прыхóдыв в храм, шоб подарылы.

3. Пубáчывшы Пытрá і Іоáнна, якыйі мáлысь войты в храм, вин став просыты йіх, шоб подарылы.

4. Пытрó з Іоáнном подывылысь на ёгó; Пытрó сказáв: «Глянь на нас».

5. І вин глянув на йіх, пробывáючы гочыма, надíючысь дэшо мíты од йіх.

6. А Пытрó сказáв: «Сырыбрá й зóлота нымá в мынэ, а шо мáю, тóе тобí даю. У ймэнне Ісýса Назорэя – встань і ходы».

7. І взявшы ёгó за прáву рýку, пудняв ёгó; і одрáзу ж одýжалы нóгы ёгó, колíна й стýпні.

8. І пудскóчывшы, вин встав і став ходыты, і ввыйшóв з йíмы в храм, походжяючы, і пудскáкуючы, і хвáлячы Бóга.

9. І вэсь нарóд бáчыв, як вин ходыв і прославляв Бóга.

10. І познáлы людэ ёгó, шо гэто той, шо сыдíв кóло Хвáйных двырэй хрáма і просыв, шоб подарылы, і йіх охватылы жях і дыво од тогó, шо з йім стáло.

 

[с. 287]

 

 

Прóповыдь Пытрá в хрáмы про Ісýса Хрыстá

 

11. А з-за тогó, шо вылічаный крывый ны отхóдыв од Пытрá і Іоáнна, то ввэсь нарóд з дывом збíгся до йіх на ґáнок, шо звáвся Соломóновым.

12. Пубáчывшы гэтэ, Пытрó сказáв до нарóда: «Мужыкы ізрáільськы! Чогó дывýйітэсь гэтому, і чогó на нас дывытэсь так, бы то мы свэю сылыю чы набижносьцю зробылы так, шоб вин ходыв?

13. Биг Авраáма, і Ісáка, і Якова, Биг нáшых батькыв і дідыв прослáвыв Сына Свогó Ісýса, Якóго вытэ продалы і одрыклысь од Ёгó пырыд Пылáтом, як вин мырґовáв дáты вóлю Ёмý.

14. Алэ вытэ од Святóго і Прáвыдного одрыклысь, і просылы помылуваты душогýба.

15. А Поводыря буття забылы. Алэ Биг воскрысыв Ёгó з мэртвых, і мы гэтому свíдкы.

16. І чырыз вíру в Ёгó Ймэнне, Ймэнне Ёгó далó сылу томý, якóго вытэ бáчытэ й вíдайітэ, і вíра, якáя од Ёгó, даровáла ёмý гэтэ одýжанне пырыд всíмы вáмы.

17. Зрэшты, я знáю, браты, шо вытэ, як і вáшы поводырí, зробылы гэтэ з-за нывíдання.

18. Биг жэ, як прыдказáв словáмы всіх свойíх прорóкув одпокýтуваты Хрыстóвы, то так і зробыв.

19. То покáйтэсь і навырнíтэсь, шоб булы заглáджанымы вáшы грыхы,

20. шоб прышлá порá дóброго буття од облычча Гóспода, і хай пошлэ Вин назнáчаного вам Ісýса Хрыстá,

21. Якóго нэбо мýсыло булó прыйняты до тогó чясу, як збýдыцьця всэ, шо казáв Биг словáмы всіх Свойíх святых прорóкув од вíку.

22. Моісéй сказáв прáдідам: «Госпóдь Биг ваш вознысэ з братыв вáшых Прорóка, бы мынэ; слýхайтэ Ёгó у всім, шоб Вин Вам ны казáв.

23. І бýдэ, шо кáжна душя, якáя ны послýхае тогó Прорóка, бýдэ вынышчана з нарóда» (Другозак. 18, 15, 18—19).

24. І всі прорóкы, од Самуйíла і пóсля ёгó, кылько йіх говорыло, гэтак сáмо сказáлы про гэты дні.

 

[с. 288]

 

25. Вытэ сыны Прорóкув і тэйі зáповыді, якýю Биг дав батькáм вáшым, кáжучы Авраáмовы: «І в насíнні твоёму бýдуть благословлёны всі нарóды (плыння) на зымнí!» (Быт. 12, 3).

26. Биг, воскрысывшы Сына Свогó Ісýса, до вас пэршых послáв Ёгó вас благословыты, шоб кáжон з вас одвырнýвся од нычóгых свойіх діл.

 

Глава 4

Пэршы напáсты. Пытрá і Іоáнна забырáють в тюрмý

 

1. Як воны говорылы до нарóда, до йіх пудыйшлы батюшкы (свяшчэннікы) і начяльнікы вáрты пры хрáмовы, і садукэйі,

2. злячысь з-за тогó, шо воны гýчять нарóд і проповíдують в Ісýсовэ воскрысíнне з мэртвых.

3. І рýкы наложылы на йіх і оддалы ля вáрты до рáнку, бо вжэ був вэчор.

4. І мнóго с тых, шо слýхалы прóповыдь, увíрувалы; і булó такых людэй кóло п’ятí (п’яты) тысяч.