В Ікóнійі і в Лыстры

 

1. В Ікóнійі ввыйшлы воны рáзом в іудéйськый храм і говорылы так, шо увíровало вэльмы мнóго іудéюв і грэкув.

 

[с. 317]

 

2. А іудéйі, якыйі ны вíрылы, пудбухтóрылы і настрóйілы дýшы язычнікув прóтів братыв.

3. Алэ воны пробулы там дóвго, одвáжно говóрачы про Гóспода, Якый, свíдчачы словáм про Своé добрó, творыв йíхымы рукáмы знáкы й чýда.

4. І всэ ж такы людэ в містáх подылылысь: одны пошлы за іудéямы, дрýгы – за апóстоламы.

5. А як язычнікы і іудéйі с свойíмы стáршымы накынулысь на йіх, шоб обныслáвыты і позабывáты камíннем,

6. то воны, повíдавшы про гэтэ, отпрáвылысь в Лыкаóнськы містá Лыстру і Дэрвыю і йíхы околышності;

7. і там проповíдувалы.

8. В Лыстры одын чоловíк, якый ны владíв ногáмы, сыдíв, бо родывся крывым і ныкóлы ны ходыв.

9. Вин слýхав, як говорыв Пáвэл, якый глянув на ёгó і пубáчыв, шо той мáе вíру, і ёгó варт злíчыты,

10. і сказáв ёмко (голоснó): «Я тобí кажý у ймэнне Гóспода Хрыстá: встань прóсто на свойí нóгы». І вин одрáзу пудскóчыв і став ходыты.

11. А людэ, пубáчывшы, шо зробыв Пáвэл, пуднялы гóлос, говóрачы по-лыкаóнсьому: «Богы в чоловíчому облыччы зыйшлы до нас».

12. І звáлы Варнáву Зэвсом, а Пáвла – Гырмэсом (Йірмíём), бо найбильш говорыв вин.

13. А жрэць Зэвса, святыня якóго булá пырыд йíхым мíстом, прывíвшы до ворíт волыв з вынкáмы, хотíв рáзом з людьмы дáты йіх на жэртву.

14. Алэ апóстолы Варнáва й Пáвэл, почýвшы про гэтэ, пороздырáлы на собí одэжу, кынулысь в нарóд і стáлы крычяты:

15. «Мужыкы! Шо гэто вытэ рóбытэ? І мы гэтакы сáмы людэ, як і вытэ, і про Йівáнгылію вам роскáзуйімо, шоб вытэ пырыйшлы од гэтых ныправдывых до Бóга Жывóго, Якый сотворыв нэбо й зэмню, і мóрэ, і всэ, шо в йіх;

16. Якый колышным врэмнем дозвóлыв всім нарóдам іты свойíмы дорогáмы,

17. алэ ны пырыстáв свíдчыты про Сыбэ добрóм, даючы нам з нэба дошчí і врожяйны рóкы, і шо пойíсты, і в сэрцы высёлóсть».

 

[с. 318]

 

18. І говóрачы гэтэ, воны лэдьшо вгамылы нарóд, шоб ны давáлы йім жэртвы, а шоб кáжон ішóв додóму. Алэ пóкы воны там оставáлысь і гучылы,

19. з Антыóхыйі і Ікóныйі прышлы дэхто з іудéюв, і як апóстолы одвáжно проповíдувалы, вговорылы людэй, шоб одыйшлы од йіх, кáжучы: «Воны ныц правдывого ны говóрять, а всэ мýтять». І пудбухтóрывшы людэй, закыдалы Пáвла камíннем і высунулы за мíсто, дýмаючы, шо вин ныжывый.

20. А як учынікы зобрáлысь кóло ёгó, то вин встав і пошóв в мíсто, а на дрýгый дэнь вин отпрáвывся з Варнáвыю в Дэрвыю.

21. Проповíдуючы Йівáнгылію в гэтому мíсты і прыдбáвшы многовáто учынікыв, воны знов прохóдылы Лыстру, Ікóныю і Антыóхыю,

22. даючы сылу дýшам учынікыв, вговáруючы йіх остáтысь в вíры і гýчачы, шо чырыз мнóго мýкэй трэба пройты, шоб добытысь Цáрыства Бóжого.

23. Рукоположывшы йім прысвíтырув, в кáжнуй цэрквы воны помолылысь с пóстом і пырыдалы йіх Гóсподовы, в Якóго увíрувалы.

24. Пóсля, пройшóвшы Посыдыю, прышлы в Памфылыю.

25. І росказáвшы про слóво Госпóдне в Пэргыйі, пошлы в Аттáлыю;

26. а стыль отплывлы в Антыóхыю, скыль булы оддáны ля Бóжыйі лáскы на дíло, якóе й зробылы.

27. Прыбýвшы туды і склыкавшы цэркву, воны росказáлы всэ, шо сотворыв Биг з йíмы і як Вин очыныв двэры вíры ля язычнікув.

28. І булы воны там довговáто з учынікáмы.

 

Глава 15