Іудéйі зговáруюцьця прóтів Пáвла

 

12. А як наступыв дэнь, то дэхто з іудéюв надýмалысь і, зговорывшысь, заклялысь ны йíсты, і ны пыты, пóкыль ны заб’ють Пáвла.

13. Булó бильш чым сóрок чоловíк, шо далы такый зарíк.

 

[с. 341]

 

14. Прышóвшы до пэршосвяшчэннікув і старэйшын, воны сказáлы: «Мы заклялысь прысягыю ныц ны йíсты, пóкыль ны заб’éм Пáвла.

15. То вытэ зáрэ шэ з сыныдрыёном скажíтэ тысячоначяльніковы, шоб вин взáвтра вывёв ёгó до вас, нэбысь вытэ хóчытэ ліпш повíдаты про ёгó дíло. А мы, пóкыль вин пудыйдэ, прышыховáлысь ёгó забыты».

16. А гэтэ почýв Пáвлув сынóвэць, сыстрын сын, пошóв у крэпость і росказáв Пáвловы.

17. А Пáвэл поклыкав одногó сóтніка і сказáв ёмý: «Завыды гэтого хлóпця до тысячоначяльніка, бо вин мáе шось ёмý сказáты».

18. Той взяв ёгó, прывíв до тысячоначяльніка і сказáв: «Тюрэмшчык Пáвэл поклыкав мынэ і просыв завысты до тыбэ гэтого хлóпця, якый хóчэ шось тобí сказáты».

19. Тысячоначяльнік, взявшы ёгó за рýку і одыйшóвшы з йім вбик, пытáвся: «Шо такóе ты мáйіш сказáты мынí?»

20. Вин сказáв, шо іудéйі зговорылысь просыты тыбэ, шоб ты взáвтра вывёв Пáвла до сыныдрыёна, нэбысь воны хочуть ліпш повíдаты про ёгó дíло.

21. Алэ ты ны слýхай йіх, бо ёгó пудпылнóвують бильш чым сóрок чоловíк з йіх, якыйі заклялысь ны йíсты й ны пыты, пóкыль ны заб’ють ёгó. І воны готóвы зáрэ гэтэ зробыты, і ждуть, шоб ты роспорадывся.

22. То тысячоначяльнік пустыв дытюкá, сказáвшы: «Ныкóму ны кажы, шо ты росказáв мынí про гэтэ».

 

Пáвла отправляють в Кысáрыю

 

23. І поклыкавшы двох сóтнікув, сказáв: «Збырíтэ мынí пíшых солдáт двíсты чоловíк, кóнных – сéмдісят і стрылцíв двíсты, шоб в тры часá (годыны) нóчы воны моглы пойты в Кысáрыю.

24. Шэ прышыхýйтэ мынí ослыв, шоб посадыты Пáвла і провысты до намéсніка Фэлыкса».

25. І от такóе пысьмó напысáв.

26. «Клáвдій Лысый ля пожóнного володаря Фэлыкса – будь рáдый.

 

[с. 342]

 

27. Гэтого чоловíка іудéйі схватылы і готóвы булы забыты. А я, прышóвшы с солдáтамы, одобрáв ёгó, повíдавшы, шо вин рымськый гражданíн.

28. Пóсля хотíв повíдаты, за шо ёгó выновáтылы, то прывíв ёгó в йíхый сыныдрыён.

29. І розобрáвся, шо ёгó выновáтять в ныпэвных момэнтах йíхого закóна, а на ёмý нымá ныякыйі выны, якáя заслýжуе смэрты чы кандалыв.

30. А як до мынэ дойшлó, шо іудéйі зговорылысь на гэтого чоловíка, то я, ны марýдячы, послáв ёгó до тыбэ, прыказáвшы й тым, хто ёгó выновáтыть, говорыты на ёгó пырыд тобóю. Оставáйсь здорóв».

31. То солдáты, як йім булó прыкáзано, взялы Пáвла і повылы ёгó вночí в Антыпатрыду.

32. А на дрýгый дэнь, остáвывшы ёгó кóнным, шоб ішлы з йім, вырнýлысь в крэпость.

33. А тыйі, прышóвшы в Кысáрыю і оддáвшы пысьмó намéсніковы, пырыдалы ёмý й Пáвла.

34. Намéснік, прочытáвшы пысьмó, спытáв, з якэйі вин óбласті. А повíдавшы, шо с Кылыкыйі, сказáв:

35. «Я выслухаю тыбэ тоды, як прыдуть тыйі, шо выновáтять тыбэ». І прыказáв, шоб ёгó пылновáлы в Іродовуй прытóрыйі».

 

Глава 24