Прийом медик., підв. рад. фону.
Моторика, статика, сенсорні р-ції, мова, псих.розв.
2. Статика це: фіксація та утримання певних частин тулуба в необхідному положенні в просторі.
3. До статики відноситься: сидіння, стояння, утримання голови.
4. Дитина повинна добре тримати голову у вертикальному положенні в: 3 міс.
5. Дитина добре стоїть в: 11 міс.
6. Дитина добре сидить в: 7 міс.
7. Дитина має ходити в: 12 – 13 міс.
8. Цілеспрямована, маніпулятивна діяльність дитини це: моторика.
9. Координований рух м’язів очей з’являється на: 2 міс.
10. Дитина повертає голову за іграшкою в: 2 міс.
11. Дитина перевертається зі спини на живіт: 5 міс.
12. Дитина перевертається з живота на спину: 6 міс.
13. Маніпулятивна діяльність рук з’являється на: 4 міс.
14. Формування відповідних реакцій дитини на подразники це: сенсорні р-ції
15. «Комплекс пожвавлення» виникає в: 4 міс.
16. Оральна увага з’являється в: 5 міс.
17. Мова це: експресивне мовлення та розуміння мови.
18. Вимова перших звуків у дитини називається: гуління.
19. Гуління у дитини виникає на: 1 міс.
20. Вимова складів без розуміння змісту називається: лепет.
21. Лепет у дитини виникає в: 8 міс.
22. До кінця першого року життя в лексиконі малюка має бути: 8-12 слів
23. До кінця другого року життя в лексиконі малюка має бути: слів
24. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на першому році життя є допустимим на: 1 міс.
25. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на другому році життя є допустимим на: 3 міс.
26. Вперше виявлене відставання появи певних навиків на третьому році життя є допустимим на: 6 міс.
27. Які етапи виділяють у розвитку дитини? Внутрішньоутробний, Позаутробний.
28. Внутрішньоутробний період поділяється на: ембріональний, фетальний.
29. Перінатальний період включає: пізній фетальний, інтраанальний, ранній неонатальний.
30. Плацентарний період по-іншому називається: фетальний.
31. Фетальний період поділяється на: ранній, пізній.
32. Період новонародженності по-іншому називається: неонатальний.
33. Період новонародженності поділяється на: ранній, пізній.
34. Антенатальний період триває: від запліднення до початку переймів.
35. Ембріональний період триває: від запліднення до 8 тижня гестації.
36. Інтранатальний період триває: від початку переймів до перерізання пуповини.
37. Внутрішньоутробний період в нормі триває: 40 тж.
38. Тривалість ембріонального періоду: 8 тж.
39. Тривалість фетального періоду: з 9го по 40вий.
40. Тривалість раннього фетального періоду: 9- 28 тж.
41. Тривалість пізнього фетального періоду: 29 -40тж.
42. Тривалість раннього періоду новонародженності : 7 діб
43. Тривалість пізнього періоду новонародженності : 7 -28 діб
44. Тривалість грудного періоду: 29 дня - рік
45. Тривалість переддошкільного періоду: 1 - 3 роки
46. Тривалість дошкільного періоду: 3 – 6 роки.
47. Тривалість молодшого шкільного періоду: 6- 11 рік
48. Тривалість старшого шкільного віку: 11 – 17 рік
49. Тератогенними факторами в ембріональному періоді можуть бути: шкідливі звички, професійні шкідливості матері, псих.-емоц. напр.,
Прийом медик., підв. рад. фону.
50. Тератогенні фактори, які діють в ембріональному періоді, призводять до: ембріопатій
51. Тератогенні фактори, які діють в плацентарному періоді, призводять до: фетопатій
52. Ембріопатії це: важкі вади розвитку
53. Як називаються порушення розвитку, які виникають в ембріональному періоді?ембріопатії
54. Як називаються порушення розвитку, які виникають в плацентарному періоді? фетопатії
55. Можливі патологічні стани інтранатального періоду:
56. Патологічні стани, які зустрічаються в неонатальному періоді: вроджені вади розвитку, пат перебіг фізіол станів, недоношеність, функт незріл., травми ЦНС, переломи, гемол хв. Новонар, омфоліт, сепсис
57. Які бувають патологічні стани з боку шлунково-кишкового тракту у грудному періоді? Пілороспазм, пілоростеноз, дисбактеріоз
58. Які патологічні стани з боку кістково-м’язової системи характерні для грудного віку?Затр фіз. Розв, рахіт
59. Що відбувається в ембріональному періоді? Закладка всіх органів і систем
60. Фізіологічні особливості грудного періоду: інт фіз. та псих-мот розв., поступове закриття тім*ячок та фетальних комунік ССС, зміни лейкоцит формули
61. Які основні фізіологічні особливості характерні для переддошкільного періоду? Відносне сповільнення фіз. розв, подальший псих-мот розв., остат. проріз мол. зубів, закр вел тім*ячка
62. Вкажіть найбільш характерні особливості дошкільного періоду?Перший ростовий стрибок, зміна зубів
63. Які основні фізіологічні стани характерні для молодшого шкільного віку?Заміна мол зубів, фіз. розв, значний розв маніпулятивної діяльності
64. Алергологічний та спадковий анамнези можуть бути (заключення):обтяженим, необтяженим
65. До якого віку дитини збирається акушерський анамнез? До 3 років
66. Акушерський анамнез включає:(анамнези)вагітність, пологи, розв. до 3 років
67. Збираючи антенатальний анамнез необхідно вияснити про перебіг: вагітності
68. Що потрібно з’ясувати в алергологічному анамнезі?Чи є алергія, на що, як проявл., чим лікували, чи немає на медик.
69. Збираючи епіданамнез необхідно з’ясувати контакт з інфекційними хворими за останні:21 днів
70. Що виясняють при збиранні спадкового анамнезу?Спадкові захв.
71. Збираючи епіданамнез необхідно з’ясувати : контакт з інфекційними хворими за ост. 21 день чи було поруш випорожнень чи виїжджала дитина в останні 3 тижні
72. Збираючи анамнез хвороби необхідно з’ясувати:для гостр.: коли аперше виникло захв., які перші симпт., з чим пов*язане захв., яка динаміка, чи зверт до лікаря, який ефект від лікув.,; хронічне: як часто загостр., як довго трив., ремісії, який перебіг ост. кагостр., чи була дит на сан. кур. лік
73. Який склад первородного мастила? Злущений епірміс, жир
74. Які клінічні прояви фізіологічної еритеми? шкіра червонуватого кольору з ціанотичним відтінком
75. Час виникнення фізіологічної еритеми: 2 доба
76. Тривалість фізіологічної еритеми:3 дня
77. Фізіологічна еритема виникає внаслідок: подразнення шкіри, різк ореаду темп., висок вміст еритр., тонка шкіра
78. Прояви токсичної еритеми: червоні плями
79. Локалізація токсичної еритеми: на стопах та долоняхна стегнах, сідницях, грудній клітці
79. Час виникнення токсичної еритеми:
80. Причини виникнення фізіологічної жовтяниці: зб к-кості білірубіну, незріл ферм сист печ.
81. Час виникнення фізіологічної жовтяниці: 2 доба
82. Тривалість фізіологічної жовтяниці: 5 діб
83. Фізіологічна втрата маси новонародженого відбувається до: 3 доби
84. Максимально допустима фізіологічна втрата маси новонародженого становить: 6-8%
85. За ідеальним типом новонароджений поновлює втрачену масу тіла до: 7-8 діб
86. За уповільненим типом новонароджений поновлює втрачену масу тіла до: 10-14 доби
87. Фізіологічна втрата маси новонародженого відбувається за рахунок: пупк залишок, виділ рідини через дих сист., щкіру, сечу , виділ. Меконію,
88. Транзиторні стани з боку нирок: анурія, олігурія, альбумінурія, сечокисл. інфаркт
89. Причини розвитку сечокислого інфаркту нирок: підвищене утворення сечової кислоти, посилене руйнування лейкоцитів, відкл. крист сеч кисл у зб труб.
90. Час виникнення сечокислого інфаркту нирок: до першого тижня
91. Колір сечі при сечокислому інфаркті нирок: колір пива
92. Клінічні прояви статевої кризи: десквамативний вульвовагініт, метрорагія, міліа, фізіол. мастопатія
93. Характерні ознаки фізіологічної мастопатії: набухання сісєк
94. Термін виникнення фізіологічної мастопатії: 3-4 день
95. Клінічні прояви десквамативного вульвовагініту: виділення з піхви
96. Міліа це:білувато-жовта висипка на шкірі новонародженого
97. Міліа виникає внаслідок: закупорка сальних залоз
98. Міліа розташована на: крилах і кінчику носа, прилеглих до носа відділах щік
99. Якого кольору меконій? Зеленовато-бурого
100. Консистенція меконію: рідкий
101. Склад меконію: злущений епітелій кишечн, проковтнуті навколоплідні води, секрет залоз травн тракту
102. Характеристика перехідного калу: різнокольоровий
103. Особливості звичайного калу новонародженого з 5- 6 дня: золотисто-жовтий, рідкий гомогений
104. Частота випорожнень у новонародженого: 6-8 раз
105. Доношеною вважається дитина, що народилась в термін : 38-42 тиж
106. Недоношеною вважається дитина, що народилася в термін: менше 38 тиж
107. Переношені по гестаційному віку: більше 42 тиж
108. Критерії зрілості новонародженої дитини: спонтанна рух акт., гіпертонус згиначів, вираж безум рефл., активне смоктання, голосний крик, утр темп. Тіла, не зригує, ритмічне серцебиття і дихання
109. Етіологічні чинники, які сприяють недоношеності:професійні шкідливості матері в пізньому фетальному періоді , захворювання матері під час вагітності в пізньому фетальному періоді, емоційні стреси в пізньому фетальному періоді, важка фізична праця в пізньому фетальному періоді , паління
110. Класифікація недоношених по ваговій категорії: мала маса, дуже мала маса, екстремальна маса
111. Ознаки недоношеності: шкіра зморшкувата, темно-бурого кольору, незр черепні шви, відкр. Всі тім*ячка, м*які вушні раковини, недост. Розв. нігтів, у хл. яєчка неопущені в калитку, відс. підшк. жиру, вел. К-кість пушк. Вол. На обл., плечах і спині, низько пупок
112. Що включає первинний туалет новонародженого в пологовій залі? вимірювання температури, зважування та вимірювання зросту
113. Що зазначено на браслетках новонародженого: прізвище, ім¢я дитини, стать, дата народження
114. До основних показників фізичного розвитку дитини до 3-х років належать:довжина, маса, обвід голови, маса до зросту, індекс маси тіла
115. До точок дотику тіла дитини при вимірюванні зросту відносяться:потилиця, лопатки, жопа, п*ятки
116. Для вимірювання окружності грудної клітини сантиметрова стрічка ззаду пройде по: кутам лопаток
117. Для вимірювання окружності грудної клітини сантиметрова стрічка спереду пройде: по соскам або над мол. залозами
118. Для вимірювання окружності голови сантиметрова стрічка спереду прикладається: вище надбрівних дуг
119. Для вимірювання окружності голови сантиметрова стрічка ззаду прикладається: потиличний виступ
120. Мінімальна маса тіла доношених новонароджених становить: 2500г
121. Маса тіла доношених новонароджених вважається великою, коли перевищує: 4500г
122. В нормі за перший місяць маса дитини збільшується на: 600г
123. В нормі за другий місяць маса дитини збільшується на: 800г
124. В нормі за третій місяць маса дитини збільшується на: 800г
125. В нормі за четвертий місяць маса дитини збільшується на: 750г
126. Середня маса тіла дитини в 1 рік становить: 10-10,5г
127. В нормі щорічна прибавка маси у дітей від 1 до 10 років становить: +2кг
128. В нормі щорічна прибавка маси у дітей після 10 років становить:+4 кг
129. Середня маса тіла дитини в 10 років становить: 30 кг
130. Мінімальний зріст доношених новонароджених (в см): 45 см
131. В нормі щомісяця у І кварталі життя довжина тіла дитини збільшується на: 3 см
132. В нормі щомісяця у ІІ кварталі життя довжина тіла дитини збільшується на: 2,5 с
133. В нормі щомісяця у ІІІ кварталі життя довжина тіла дитини збільшується на: 2-1,5 см
134. В нормі щомісяця у ІY кварталі життя довжина тіла дитини збільшується на: 1 см
135. Середній зріст дитини в 1 рік становить: 75 см
136. В нормі щорічно зріст дитини від 1 до 4 років збільшується на: 8 см
137. Середній зріст дитини в 4 роки становить: 100см
138. В нормі щорічно зріст дитини після 4 років збільшується на:6 см
139. Що таке гіпотрофія?Зменшення маси тіла першого- другого р. житття
140. Діагноз гіпотрофія виставляється лише дітям до: 2 років
141. Значне зменшення маси тіла у дитини старше 2-х років це: виснаження
142. Причинами гіпотрофії є: неповноцінне харч., порушення вигод., захв. шл.-кишк. тракту
143. Дефіцит маси тіла при гіпотрофії І ступеня складає: 11-20%
144. Дефіцит маси тіла при гіпотрофії ІІ ступеня складає: 21-30%
145. Дефіцит маси тіла при гіпотрофії ІІІ ступеня складає: 31 і більше%
146. При гіпотрофії І ступеня спостерігається зменшення товщини підшкірно-жирової клітковини в ділянці: тільки на тулубі
147. При гіпотрофії ІІ ступеня спостерігається зменшення товщини підшкірно-жирової клітковини в ділянці: +кінцівки
148. При гіпотрофії ІІІ ступеня спостерігається зменшення товщини підшкірно-жирової клітковини в ділянці:+ лице
149. Головною зовнішньою ознакою гіпотрофії є:
150. Головним критерієм для встановлення ступеня гіпотрофія є: маса тіла
151. Додатковими ознаками гіпотрофії ІІІ ст. є: обличчя Вольтера
152. При гіпотрофії І-ІІ ст. довжина тіла: (чи змінюється?)
153. При гіпотрофії ІІІ ст. довжина тіла: (чи змінюється?) зменшується
154. Захворювання, пов’язане з надлишковою масою тіла у дитини це:ожиріння
155. Скільки ступенів має ожиріння? чотири
156. Надлишок маси тіла при ожирінні І ступеня складає: 10-29 %
157. Надлишок маси тіла при ожирінні ІІІ ступеня складає: 50-99%
158. Надлишок маси тіла при ожирінні ІІ ступеня складає:30-49 %
159. Надлишок маси тіла при ожирінні ІV ступеня складає: 100% і більше
160. Групи безумовних рефлексів: стійкі, транзиторні і установчі
161. Стійкі рефлекси: (виникають – зникають) постійні
162. Транзиторні рефлекси: виникають при народж. – зникають – до року
163. Установочні рефлекси: виникають в 4 міс. – зникають 6 міс.
164. Психомоторний розвиток дитини відповідає вікові, якщо безумовні рефлекси: виникають при народж. – зникають відповідно.
165. Основні стійкі рефлекси: ковтальний, сухожильний, рогівковий, коньюктивальний, надбрівний.
166. До транзиторних відносяться рефлекси: орально-стовбурові, спілальні, мієлоенцефальні.
167. До сновних оральних рефлексів відносяться: смоктальний, пошуковий рефлекс кусмауля, хоботовий рефлекс, долонно-рото-головний бабкіна.
168. До сновних оральних рефлексів відносяться:
169. До основних мієлоенцефальних позотонічних рефлексів відносяться: симметричний шийний топічний рефлекс асимметричний шийний топічний рефлекс.
170. До основних спінальних рефлексів відносяться: захистний, опори, авоматичної ходи, хапальний робінсона, моро, керніга, повзання бауера, підошвовий бабінського, галанта, переса.
171. Якщо покласти дитину на живіт, то вона намагається підняти голову і виконати одночасно повзаючі рухи; а якщо щільно притиснути руку до ступні дитини, то вона активно від неї відштовхується: рефлекс повзання бауера.
172. Якщо, перевіряючи рефлекс опори, тулуб дитини трохи нахилити вперед, то вона робить кроки вперед: рефлекс автоматичної ходи.
173. Якщо малюку в лежачому положенні голову пасивно зігнути, то верхні кінцівки зігнуться, а нижні витягнуться вздовж; при розгинанні голови виникнуть протилежні зміни: симетричний шийний топічний рефлекс.
174. Якщо дитині в лежачому положенні повернути голову в один бік так, що підборіддя доторкнеться плеча, то з того самого боку понижується тонус кінцівок і може виникнути їх короткочасне витягування, а на протилежному боці кінцівки зігнуться, так як тонус їх підвищується: асиметричний шийний топічний рефекс
175. Якщо зігнути ногу дитини в колінному і кульшовому суглобах (в лежачому положенні), то потім розігнути її в колінному суглобі неможливо: рефлекс керніга
176. Якщо покласти дитину на живіт, то вона рефлекторно повертає голову набік. Це: рефлекс захистний
177. Якщо дитину покласти на бік і першим та другим пальцями провести по паравертебральних лініях зверху вниз, то це викликає дугоподібну зміну тулуба в сторону подразника: рефлекс галанта
178. Постукування по внутрішньому краю надбрівної дуги викликає змикання повік: рефлекс надбрівний
179. Легке доторкування ваткою до кон’юнктиви ока викликає змикання повік: рефлекс конюктивальний
180. Легке доторкування ваткою до рогівки ока викликає змикання повік: рефлекс рогівковий
181. При поглажуванні шкіри в ділянці кута рота дитина повертає голову в сторону подразника. Це рефлекс: пошуковий
182. Знаходячись на животі, дитина піднімає голову, верхню частину тулуба і, спираючись руками, утримується в такому положенні: рефлекс ландау верхній
183. Знаходячись на животі, піднявши голову, дитина разом з тим розгинає і піднімає ноги: рефлекс ландау нижній
184. При натискуванні великими пальцями на долоні дитини малюк відкриває рот і нахиляє голову вперед до грудей: долонно рото головний рефлекс бабкіна
185. При пошкрябуванні підошви по зовнішньому краю ступні від пальців до п’ятки відбувається повільне тильне розгинання великого пальця ноги: бабінського підошвовий рефлекс
186. При ніжному постукуванні пальцем по губах дитини вона витягає їх вперед: хоботковий рефлекс
187. Удар по сухожиллю чотириголового м’яза стегна нижче колінної чашечки викликає розгинання ноги в колінному суглобі: сухожильний рефлекс
188. При перевірці рефлексу спочатку дитина широко розводить руки в сторони і розгинає пальці, а потім охоплює себе. Це рефлекс: Моро
189. Методи встановлення рефлексу Моро: стукнути по постєлі збоку бід дитини на 15-20 см., розведення ніг.
190. При перевірці якого рефлексу малюк міцно утримує пальці лікаря, вкладені в його долоні? Хапальний робінсона
191. В нормі пошуковий рефлекс є у дітей: 3 - 4 міс.
192. В нормі хоботковий рефлекс є у дітей: 2 – 3 міс.
193. В нормі долонно-рото-головний рефлекс Бабкіна є у дітей: 2 – 3 міс.
194. В нормі рефлекс Керніга є у дітей: 4 міс.
195. В нормі захисний рефлекс є у дітей: 2 міс.
196. В нормі рефлекс опори є у дітей: 2 міс.
197. В нормі рефлекс Моро є у дітей: 4 міс.
198. В нормі рефлекс автоматичної ходи є у дітей: 2 міс.
199. В нормі рефлекс Робінсона є у дітей: 3 міс.
200. В нормі симетричний шийний тонічний рефлекс є у дітей: 2 міс.
201. В нормі асиметричний шийний тонічний рефлекс є у дітей: 2 - 3 міс.
202. Верхній рефлекс Ландау з’являється: 4 міс.
203. Нижній рефлекс Ландау з’являється: 5 – 6 міс.
204. В нормі рогівковий рефлекс є: завжди
205. В нормі кон’юнктивальний рефлекс є: завжди
206. В нормі сухожильні рефлекси кінцівок є: завжди
207. Рефлекс Керніга є показником стану: стану пірамідальних систем
208. Який з рефлексів викликає в дитини біль: Переса