Вибір та обґрунтування заходів щодо скорочення операційного циклу ПП «Марія»та умов їх впровадження

Операційний цикл – проміжок часу між придбанням запасів для здійснення діяльності та отриманням коштів (еквівалентів грошових коштів) від реалізації виробленої з них продукції або товарів і послуг.

Рух оборотних активів підприємства в процесі операційного циклу проходить чотири основних стадії, послідовно змінюючи свої форми.

На першій стадії грошові активи (у формі короткострокових фінансових вкладень) використовуються для придбання сировини та матеріалів, тобто вхідних матеріальних ресурсів.

На другій стадії останні в процесі безпосередньої виробничої діяльності перетворюються на запаси готової продукції.

На третій стадії запаси готової продукції реалізуються споживачам і до настання їх оплати перетворюються в дебіторську заборгованість.

На четвертій стадії дебіторська заборгованість знову трансформується в грошові активи, частина яких до їх виробничої потреби може зберігатися у формі високоліквідних короткострокових фінансових вкладень.

Найважливішою характеристикою операційного циклу є його тривалість. Вона становить час від моменту витрати підприємством коштів на придбання вхідних запасів матеріальних оборотних активів до надходження грошей від дебіторів за реалізовану їм продукцію.

Наведені у технологічних інструкціях параметри технологічного режиму на

асортимент продукції, що виробляють, за необхідності корегують залежно від якості борошна та іншої сировини, а також умов виробництва, ступеня його механізації, технічного стану обладнання тощо.

Отже, з наведеного можна зробити висновок, що у хлібопеченні – короткий виробничий цикл. Для хлібобулочних виробів із пшеничного борошна максимальна тривалість виробничого процесу становить 6-9 годин, для пшенично-житнього – 10-12 годин, для житніх сортів хліба – 36 годин.

Враховуючи те, що виробничий цикл основних видів продукції не перевищує 24 годин (окрім деяких житніх виробів та виготовлення сухарів із хліба, який виробляють спеціально з цією метою), у хлібопеченні не виникає необхідності виявляти й обліковувати незавершене виробництво, з причини його відсутності.

Відповідно, на комбінатах хлібопродуктів підприємство через короткий виробничий цикл незавершене виробництво не планують і не обліковують.

Скорочення операційного циклу зменшує оборотні кошти підприємства. Як наслідок

економиться площа, зайнята зберіганням предметів праці, а це забезпечує економію витрат.

Для скорочення операціцного циклу на його другій стадії треба зменшувати час виробництва і перерв. Час виробництва за конкретних умов може зменшуватися під впливом різних факторів. Передусім це механізація і автоматизація технологічних процесів, допоміжних операцій, інтенсифікація природних процесів, ретельне опрацювання технічної документації на стадії підготовки виробництва, паралельне виконання робіт під час виготовлення складних виробів та ін. Прискорення процесу приготування тіста веде до зниження витрат. Зараз існує безліч способів прискорити цей процес (збільшення дріжджової маси, застосування покращувачів, заквасок та ін.) Однією з головних проблем у хлібопекарському справі є уповільнення процесу черствленія хліба:

- Використовуються різні добавки (уповільнюють вихід вологи, змінюють структуру білка), природні компоненти. Все це в кінцевому результаті впливає на якість хліба.

- Микронизация - термічна обробка продуктів, при якій процес нагрівання інфрачервоними променями, відбувається варіння зерна за рахунок його власної структури. У зв'язку з тим, що процес нагрівання відбувається набагато швидше, зерно зберігає свої корисні властивості, добре засвоюється організмом.

- Екструзія. Зернову масу зволожують і поміщають у спеціальний апарат - екструдер, у ньому при високому тиску і температурі зерно швидко, майже миттєво розварюється. Коли зернова маса залишає апарат, волога моментально випаровується, в результаті крупа моментально твердне.

- метод біохімічної обробки висівок полягає в заварюванні і осахаривании висівок і наступному заквашування отриманого затору. Цей метод приготування тіста має явні переваги, що проявляється у зовнішньому вигляді хліба, та в значному збільшенні насичення пепсином білків хліба, що призводить до зменшення часу твердіння.

Час перерв зводиться до мінімуму застосуванням передових методів організації виробництва та систем оперативно-календарного управління.

Для приготування цукрового розчину щільністю 1,3 см ³ на підприємстві доцільно використовувати установку СЖР-300, яка суттєво зменшить час протікання цієї операції.

Аналіз основних виробничих фондів підприємства показує, що знос парку технологічного обладнання становить 70-80%. Тому для підтримання обладнання в робочому стані та з метою уникнення простоювання виробництва , скорочення операційного циклу необхідна значна кількість наявних запасних частин для ремонтів. Нині спостерігається тенденція до збільшення питомої ваги субрахунку «Запасні частини» у загальній структурі рахунку «Виробничі запаси».

 

5. Обгрунтування економічної доцільності на ефективність діяльності ПП «Марія»

Управління операційним циклом бере до уваги:

1) Собівартість продукції та послуг: нині продукція і послуги здійснюються за найменшої собівартості, що пов'язані з простотою виробництва, постійним пошуком і запровадженням нових засобів виробництва та удосконаленням використання сировини підприємством.

2) Обмежене число постачальників: ПП «Марія» має низку постійних постачальників. У разі проблеми з даними постачальниками, фірма без втрат може укласти контракти коїться з іншими численними європейськими виробниками оправ.

3) Масовий тип хлібопекарного виробництва обумовлює використання широкої номенклатури сировини, основних і допоміжних матеріалів, що створює додаткове навантаження на систему управлінського обліку при вивченні та оцінці їх якісних і кількісних характеристик, потребує організації їх обліку, контролю.

Обгрунтування економічної доцільності на ефективність діяльності ПП «Марія» полягає у:

По-перше Витрати на виробництво обліковуються в цілому по підприємству з розподілом за видами хлібобулочних виробів із застосуванням простого (однопередільного) методу обліку витрат і калькулювання собівартості продукції, що є економічно доцільним.

По-друге відсутність напівфабрикатів та напівпродуктів як окремих об’єктів обліку дають можливість скоротити та не розривати послідовних однотипних виробничих операцій.

По-третє вага готової продукції хлібопекарних підприємств перевищує вагу використаних на її виробництво сировини та матеріалів, що потребує додаткового обліку та контролю специфічних показників - припічку та “виходу” готової продукції.

Припічок розраховується як різниця між вагою хлібобулочних виробів у гарячому стані за вирахуванням знижок на охолодження та вагою борошна, використаного на їх приготування. При цьому, втрати ваги готової продукції під час охолодження є чітко нормованими і не повинні перевищувати в теплі місяці року – 2,8 %, а протягом решти місяців – 2,5% загальної ваги хлібопродуктів. У таблиці 5.1 наведено економічні результати скорочення операційного циклу на даному підприємстві

Результати роботи ПП «Марія»

№	Показники	До впроваджених заходів	Після впр. Зах.
	Товарообіг по всіх галузях. тис. грн.
	Валовий дохід, тис. грн.
	Прибуток від реалізації продукції, тис грн

Висновок: після скорочення ОЦ прибуток від реалізації продукції збільшилася на 125,6% на 678 тис. грн., В порівнянні з минулою діяльністю, що викликано збільшенням після скорочення ОЦ валового доходу на 115,1% або на 3691 тис. грн., А так само збільшенням вартості товарної продукції на 104,4% або на 4295 тис. грн. в порівнянні з даними минулою тривалістю ОЦ. Зростання цих показників свідчить про стабільну комерційної діяльності ПП «Марія».

 

 

Висновки

За своїм характером технологічний процес приготування хліба та хлібобулочних виробів є органічним, оскільки представляє собою складний комплекс механічних, фізичних, фізико-хімічних, біохімічних, мікробіологічних процесів, що відбуваються на різних етапах хлібопекарного виробництва. У зв’язку з цим, в обліку неможливо виділити окремі технологічні переділи, стадії, фази, операції, на яких можна відокремлено вимірювати кількісні та якісні параметри виробничого процесу, визначати собівартість незавершеного виробництва та напівфабрикатів.

Технологічний цикл виробництва хліба та хлібобулочних виробів складається із ряду послідовних однотипних виробничих операцій, що безперервно та послідовно слідують одна за одною і не можуть бути розірвані без істотних втрат і шкоди для кінцевого продукту.

Для хлібопечення характерним є масовий тип виробництва, якому притаманні значні обсяги діяльності, широкий асортимент готової продукції, високий рівень механізації виробничого процесу, ритмічність та поточність виробництва, відносна сталість процесу праці, коли на робочому місці повторюються одні й ті ж виробничі операції, пов’язані з виготовленням однорідної продукції та використанням спеціалізованого обладнання.

В свою чергу, масовий тип хлібопекарного виробництва ПП «Марія» обумовлює використання широкої номенклатури сировини, основних і допоміжних матеріалів, що створює додаткове навантаження на систему управлінського обліку при вивченні та оцінці їх якісних і кількісних характеристик, потребує організації їх обліку, контролю та аналізу.

Хлібопекарне виробництво характеризується високим рівнем матеріаломісткості (рівень матеріальних витрат у структурі собівартості продукції хлібопечення складає близько 70 %). А оскільки кількість та якість використаної сировини значною мірою визначають обсяги виробництва та якість хлібобулочних виробів, то з метою посилення контролю за виробничими затратами на хлібопекарних підприємствах виникає об’єктивна необхідність використання нормативного методу обліку витрат та калькулювання собівартості продукції, організації обліку, контролю та аналізу відхилень фактичних витрат від встановлених норм.

Короткий термін зберігання хліба та хлібобулочних виробів (12-48 годин на добу) підтверджує попередній висновок автора про незначні розбіжності між обсягами виробництва та обсягами реалізації хлібопекарних підприємств, відсутність залишків готової продукції на кінець звітного періоду як окремих об’єктів обліку та вимагає орієнтації виключно на вітчизняний (внутрішній) ринок хліба в межах міста, району, області, що дає змогу відмовитись від виділення та організації обліку витрат, доходів і фінансових результатів у розрізі окремих сегментів за географічними зонами.