Необхiднiсть, особливостi та методичнi пiдходи до оцiнки вартостi бiзнесу

Особливемiсце серед об'єктiв оцiнки займає бiзнес (пiдприємство), в процесi визначення вартостi якого об’єктом оцiнки виступає дiяльнiсть, що здiйснюється на основi функцiонування майнового комплексу пiдприємства та має на метi отримання прибутку.

До складу майнового комплексу пiдприємства входять усi види майна, призначеного для реалiзацiї його цiлей, для здiйснення господарської дiяльностi, для одержання прибутку, а саме: нерухомiсть, машини, обладнання, транспортнi засоби, iнвентар, сировина, продукцiя, майновi зобов’язання, цiннi папери, нематерiальнi активи. При цъому елементи майнового комплексу взаємодiютъ у процесi рсалiзацiї цiлей дiяльностi пiдприємства за допомогою використання кадрового потенцiалу, який також має свою вартiсть. Тому вiдмiнною рисою бiзнесу як об’єкта оцiнки є пеобхiднiсть урахування поряд з вартiстю складових майнового потенцiалу вартостi, що створюється за рахунок ефекту їх взасмодії

Iнша особливiсть бiзнесу якоб’єкта оцiнки, полягає в тому. що пiдприємство є iюридичною особою, i суб’єктом, що господарює, тому його вартiсть повинна враховувати наявнiстъ певних юридичних прав.

Крiм того, пiд час оцінки діючого пiдприємства з метою визначення його ринкової вартості твпово мотивованого покупця будуть цікавити не стiльки активи, скiльки той доход, який приносять i можуть принести в майбутньому цi активи, що безпосередньо пов’язано з необхiднiстю проведення всебiчного аналiзу стану та перспектив розвитку зовнішнього середовища на державному, галузевому та регiональному рвнях, а також результатiв дiяльностi самого пiдприємства за всiма напрямками та прогнозiв його розвитку.

Особливостi бiзнесу як об’єкта оцiнки Зумовлюють той факт, що методи його оцiнки за своїм складом i змiстом значно рiзноманiтнiшi та складнiшi порiвняно з методами оцiнки елементiв майнового потенцiалу, хоча i поєднуються в три традицiйних пiдходи:

• доходний;

• порiвняльний (ринковий);

•майновий (витратний,пiдхiд з погляду акумуляцiї активiв).

Доходний пiдхiд заснований на очiкуваннях власника щодо майбутнiх вигод вiд володiння бiзнесом i вiдiграє домiнуючу роль в оцiнцi його вартостi, тому що бiзнес за своєю суттю є одним з варiантiв iнвестування коштiв, метою якого є одержання певного прибутку на вкладений капiтал.

Сутнiсть методiв доходного пiдходу полягає в прогнозуваннi майбутнiх доходiв пiдприємства на один або кiлька рокiв з наступним перетворенням цих доходiв у поточну вартiсть пiлнриємства. Основнi проблеми, пов’язанi з застосуванням цъого підходу, полягають у реалiстичностi прогнозiв i адекватностi ставки дисконту ризику, пов’язаному з оцiнюваним бiзнесом.

Порiвняльний (ринковий) пiдхiдзаснований на тому, що аналогiчнi пiдприємства повиннi продаватися за подiбними цiнами. Також, як i пiд час оцiнки елементiв майна, основною проблемою застосування цього методу в процесi оцiнки вартостi бiзнесу є якiсний вибiр повної та достовiрної iнформації про об’єкти порiвняння, що в сучасних вiтчизняних умовах господарювання далеко не завжди можливо.

Майновий пiдхiд заснований на уявленнi про пiдприємство як цiлiсний майновий комплекс, вартiсть якого визначається вартiстю всiх його активiв, оцiнених окремо, за винятком зобов’язанъ.

Даний пiдхiд також не може застосовуватися як єдино можливий, тому що його застосування вимагає значних коректувань вартостi всiх балансових статей активiв пiдприємства, не враховує ефективностi використання цих активiв i залишає поза увагою синергiчний ефект вiд їх взасмодії.

Застосування того чи iншого пiдходу залежить вiд специфiки бiзнесу та цiлей його оцiнки. Так, наприклад, якщо оцiнюєтъся виробниче пiдприємство зi значними активами, необхiдна ретельна оцiнка з застосуванням майнового та ринкового пiдходiв (щодо активiв) одночасно з оцiнкою майбутнiх доходiв. Якщо мова йде про оцiнку торгового пiдприсмства з метою видiлення частки одного з засновникiв, переважає поєднання доходного та ринкового пiдходiв.

Пiд час обгрунтування вибору необхiдних методiв для проведения процесу оцiнки бiзнесу необхiдно враховувати переваги та недолiки, якi мiстить у собi кожний пiдхiд i метод (табл. 1).

Таблиця 1. Переваги та недолiки пiдходiв до оцiнки вартостi бiзнесу

Пiдхiд	Переваги	Недолiки
1. Доходний	- враховує майбутнi очiкування; - враховує ринковий аспект (через ставку дисконту); - враховує економiчне застарiвання.	- трудомiсткiсть прогнозування; - результати мають ймовiрнiсний характер.
2. Порiвняльний (ринковий)	- цiлком ринковий метод; -. вiдображає реальне спiввiдношення попиту та пропозицiї, практику угод.	- заснований на минулому без урахування майбутнiх очiкувань; - вимагає великого числа виправлень; - труднощi зi збиранням необхiдної iнформацiї.
3. Майновий	- грунтується на реально iснуючих активах; - єдино можливий для деяких видiв пiдприємств.	- не враховує вартiсть деяких нематерiальних активiв; - не враховує майбутнi очiкування; - не враховує ефективнiсть використання активiв

 

Для отримання найбiльш точної картини оцiнки на попереднiх етапах оцiнюється вартiсть пiдприємства iз застосуванням всiх доцiльних пiдходiв i методiв з наступним пiдсумковим узгодженням отриманих результатiв.