ТЕМА: Формулювання критичних оцінок.

ПРАКТИЧНА РОБОТА № 10

Мета: навчити студентів для впевненої взаємодії в процесі здійснення та вислухування критики притримуватися найбільш ефективних формулювань критичних оцінок.

 

І. Хід роботи.

 

1. Розділіться на пари.

2. Кожен по черзі просить свого партнера представити інформацію про себе як члена групи навчального соціально-психологічного тренінгу.

3. Партнер забезпечує конструктивний зворотний зв'язок, який включає і позитивні, і негативні елементи.

У процесі взаємодії дотримуйтеся таких вимог:

- критика учасників має бути продуктивною, конкретною і ви­значеною;

- адресат критичних зауважень може застосовувати різні спо­соби відповідей:

• прийняття критики (можливо, техніка негативного твердження,
за якою йде техніка негативного запитання);

• непогодження з критикою (якщо вона неадекватна або вислов­лена занадто абстрактно, або переходить на особистість, замість того, щоб описувати, наприклад, поведінку);

• напускання туману (погодитися, що, можливо, той, хто критикує, правий, але ви маєте право на свою думку);

- фіксуйте, коли застосували новий варіант критичної оцінки, за допомогою запису в зошиті. Скільки записів ви зможете набрати?

- адресат критичної оцінки фіксує свої почуття, які виникають в результаті критики;

4. Обговоріть у групі:

- про що дізналися в процесі зворотного зв'язку?

- які ключові моменти виявили у процесі роботи?

- що ви відчували, коли вас критикували?

- які варіанти критичних оцінок сприймаються легше, а які ображають?

Для впевненої взаємодії в процесі здійснення та вислуховуван­ня критики потрібно рекомендувати притримуватися найбільш ефективних формулювань критичних оцінок.

 

ІІ. Вихідні дані.

 

З переліку найбільш ефективних критичних оцінок (за В.Н.Панкратовим) наведіть приклади трьох оцінок відповідно варіанту і видам критики.

 

Варіант 1.

 

Критика – похвала
Індиферентна (байдужа) критика
Критика – занепокоєність

 

Варіант 2.

 

Критика – співпереживання
Критика – жаль
Критика – подив

 

Варіант 3.

 

Критика – пом’якшення
Критика – вимога
Підбадьорювальна критика

 

Варіант 4.

 

Критика – докір
Критика – надія
Критика – аналогія

 

Варіант 5.

 

Критика – зауваження
Конструктивна критика
Критика – побоювання

 

ІІІ. Вказівки до виконання роботи.

 

Невдала критика призводить до виникнення у людини, яку критикують, негативно­го ставлення до впливу на неї.

Причини невдалої критики:

- фатальність критики, тобто психолого-емоційна дія, яка фор­мує в того, кого критикують, відчуття безповоротної втрати, неможливості що-небудь змінити (приклад: "Вам потрібно бу­ло вчинити інакше"). Така критика спричинює опір і бажання "врятувати своє обличчя";

- повчальність критики, що виявляється в тоні моралістичних фраз. Наприклад: "Частіше треба прислухатися до моїх порад", "Ви зрозуміли, врешті-решт, як потрібно робити?" тощо. Реакція того, кого критикують: - "Він до мене прискіпливо ставить­ся". Виправити цю ситуацію можна, якщо перейти від докорів до пропозиції про співпрацю. Наприклад: "Свої побажання я висловлюю лише для того, щоб зберегти добрі стосунки". В цьому разі реакція того, кого критикують, буде іншою: "Він хоче мені допомогти";

- емоційність критики, коли той, хто критикує, не може зупини­ти потік докорів, "заводиться", чим подавляє слабких духом співбесідників, а сильних підштовхує до активної протидії;

- принизливість критики, коли вона принижує достоїнство лю­дини, яку критикують, у власних очах та очах оточення, тому краще критикувати без свідків і не провокувати спрацювання механізмів психологічного захисту.

Критика принесе позитивний результат, якщо:

- той, хто критикує, поставить себе на місце свого опонента і бу­де будувати розмову, виходячи із відповідей на запитання: «Що відчуває мій опонент, як він сприймає мої зауваження?» «Який його моральний стан?»

- критика здатна згасити опір співбесідника до сприйняття кри­тичних зауважень;

- залучати партнера в процес критики шляхом усвідомлення ва­жливості, необхідності та достойної оцінки роботи, яку він виконує;

- змінити ситуацію та діяльність того, кого критикують, на краще;

- критикувати без зайвих свідків;

- застосовувати, за необхідності, різні варіанти критичних оці­нок;

- той, кого критикують, поважає та цінує думку того, хто крити­кує.