II. Методи діагностики інфекції під час вагітності

ОДЕСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

Кафедра педіатрії № 3 з післядипломною підготовкою

 

 

МЕТОДИЧНА РОЗРОБКА

 

Практичного заняття для лікарів - інтернів

 

 

Спеціальність: неонатологія

Тема:«Бактеріальна інфекція в перинатальному періоді. Клініка. Діагностика. Лікування»

Факультет післядипломної освіти

 

  Затверджено на методичній нараді кафедри « »___________ 200______р. Протокол № ___ Зав. кафедри, Проф.______________О.В.Зубаренко
  Перезатверджено на методичній нараді кафедри « »___________ 200______р. Протокол № ___ Зав. кафедри, Проф.______________О.В.Зубаренко
  Перезатверджено на методичній нараді кафедри « »___________ 200______р. Протокол № ___ Зав. кафедри, Проф.______________О.В.Зубаренко
  Перезатверджено на методичній нараді кафедри « »___________ 200______р. Протокол № ___ Зав. кафедри, Проф.______________О.В.Зубаренко  

 

1. Актуальність теми :

Інфекційні захворювання і процеси,спричинені збудниками,що проникли до плода від інфікованої матері в антенатальний чи інтранатальний період, об’єднують поняття «внутрішньоутробні інфекції» чи « перинатальні інфекції».

2. Цілі заняття

2.1Загальні цілі

2.2Виховні цілі пов’язані з:

- вихованням у лікарів сучасного професійного мислення;

- забезпеченням освоєння лікарями ведучого значення вітчизняних клінічних, наукових, педагогічних шкіл в розробці проблем лекції;

- навчання навикам деонтології і лікарської етики;

3.Конкренті цілі:

- ознайомити лікарів-інтернів з сучасним визначенням ТОRСН-інфекцій у новонароджених

- ознайомити лікарів з основними етіологічними факторами ТОRСН-інфекцій у новонароджених;

- ознайомити лікарів з класифікацією, патогенезом і клінікою ТОRСН-інфекцій у новонародженого;

- навчити лікарів-інтернів оцінювати тяжкість стану новонародженого з ТОRСН-інфекцією;

- ознайомити лікарів з основними методами діагностики і принципами лікування ТОRСН-інфекції у новонароджених (I рівень);

- Знати (II рівень):

· періоди внутрішньоутробного розвитку людини;

· значення плацентарного бар'єру в захисті плоду від проникнення інфекції;

· вплив інфекційних збудників на розвиток ембріона і плоду;

· значення гострих і хронічних захворювань матері на розвиток плоду і новонародженого;

· вплив ускладненого перебігу вагітності на розвиток плоду і новонародженого;

· характеристика внутрішньоутробних інфекційних збудників людини;

- Вміти (III рівень):

· зібрати акушерський анамнез;

· провести клінічне обстеження новонародженого;

· аналізувати одержані дані;

· оцінити дані лабораторних досліджень;

· провести диференціальну діагностику внутрішньоутробних інфекцій;

· призначити медикаментозне лікування, виписати рецепти.

 

4. Міждисциплінарна інтеграція.

Дисципліни Знати Уміти
1. Кафедра нормальної анатомії. Анатомо-фізіологічні особливості новонароджених.  
2.Кафедра нормальної фізіології. Фізіологію періоду новонародженості.  
3.Кафедра гістології з ембріологією. Ембріогенез.  
4. Кафедра біохімії. Біохімічні константи. Обмін речовин.  
5. Кафедра фармакології. Фармакокинетіку, фармакодинаміку лікарських препаратів.  
6. Кафедра мікробіології. Характеристики мікроорганізмів, імунітет.  
7.Кафедра патологічної фізіології. Патогенез запальних реакцій.  
8.Кафедра патологічної анато-мії. Морфологічні зміни при сепсисі і внутрішньоутробних інфекційних захворюваннях.  
9. Кафедра пропедевтики дитячих хвороб. Анатомо-фізіологічні особливості новонароджених. Прикордонні полягання. Зібрати анамнез, провести обстеження по системах органів; трактувати одержані дані; вивчити лабораторні методи обстеження.
10.Кафедра акушерства і гінекології. Фізіологія і патологія перебігу вагітності і пологів. Оцінити перебіг вагітності і пологів.
11.Кафедра інфекційних хвороб. Причини, клінічні прояви, діагностика і сучасні принципи лікування інфекційних хвороб.  

 

5. Зміст навчання

Перинатальні інфекції - це захворювання плода або новонародженого, які виникають внаслідок гематогенної (транслацентарної), амніальної, висхідної або низхідної інфекції, яка відбулася у пізньому фетальному періоді (після 22-ого тижня гестації) з клінічними проявами захворювання протягом раннього неонатального періоду.

Окремо слід зазначити, що в разі ВІЛ-позитивного статусу матері існує ризик передачі ВІЛ через грудне молоко в разі грудного вигодування.

Терміни "внутрішньоутробне інфікування" і "внутрішньоутробна інфекція" не є синонімами.

Внутрішньоутробне інфікування відображає факт інвазії мікроорганізму в організм плода, що не завжди призводить до розвитку патологічних змін. Внутрішньоутробне інфікування відбувається значно частіше, ніж розвиваються клінічні прояви хвороби, і тому цей термінне повинен використовуватися як діагноз.

Внутрішньоутробна інфекція - це захворювання плода, що виникло внаслідок гематогенної (трансплацентарної) переважно вірусної або тохо- інфекції з ураженням плода або клінічними проявами інфекції після народження дитини.Ураження плода відбувається, переважно, протягом раннього фетального періоду (9 - 22-й тиждень гестації) з формуванням вроджених аномалій розвитку або специфічного симптомокомплексу (ЗВУР, гідроцефалія, кальцифікати мозку, гепатоспленомегалія, важка жовтяниця).

Можливі несприятливі наслідки перинатальних інфекцій під час вагітності:

- затримка внутрішньоутробного розвитку плода;

- передчасні пологи;

- вроджені вади розвитку;

- перинатальні втрати;

- гострі інфекції у новонародженого;

- персистуючі інфекції у новонародженого;

- безсимптомні інфекції з пізніми клінічними проявами;

- інвалідність з дитинства.

Перинатальні інфекції бувають:

1. Залежно від шляху інфікування:

- трансплацентарні;

- висхідні;

- контактні;

- інфекції, що передаються через молоко матері;

- інфекції, що передаються через продукти крові;

- госпітальні інфекції.

2. Залежно від збудника:

- бактеріальні;

- вірусні;

- спірохетозні;

- протозойні;

- змішані.

До гнійно-запальних внутрішньоутробних інфекцій відносять захворювання, що виявляються у перші три доби життя (С).

Клінічні прояви та тяжкість перинатальних інфекцій залежать від:

• виду збудника, його вірулентності, специфічності дії, масивності обсіменіння, а також від того, чи є інфекція первинною або хронічною;

• імунного гомеостазу організму жінки;

• стадії інфекційного процесу у вагітної;

• терміну вагітності в якому відбулося інфікування ;

• шляху проникнення збудника в організм вагітної.

 

Клінічні прояви внутрішньоутробних та перинатальних інфекцій

Період гестації Можливі наслідки інфекції
Передімлантаційний (перші 6 днів після запліднення) Загибель зиготи
Ембріо- та плацентогенез (з 7-го дня до 8-го тижня) Загибель ембріону, вади розвитку, формування плацентарної дисфункції
Ранній фетальний (з 9-го до 22-го тижня) Порушення функцій різних органів та систем
Пізній фетальний (після 22 тижнів) Розвиток фетопатій або специфічного інфекційного процесу

 

Загальні ознаки перинатальних інфекцій:

• малосимптомна клінічна картина у матері;

• симптомокомплекс у плода:

- затримка росту плода;

- жовтяниця;

- гепатоспленомегалія;

- екзантеми;

- ураження ЦНС і органів кровообігу;

- персистуючий перебіг хвороби у новонародженого;

- схильність до генералізації;

• вроджені вади розвитку.

II. Методи діагностики інфекції під час вагітності

1. Дослідження вмісту цервікального каналу, піхви, уретри:

- бактеріоскопічне;

- бактеріологічне (якісне і кількісне);

- вірусологічне.

2. Дослідження крові на наявність специфічних антитіл - серологічні дослідження.

Інтерпретація результатів серологічних досліджень (табл. 2):

1. наявність у крові специфічних IgM-антитіл при відсутності IgG-антитіл свідчить про ранню гостру фазу захворювання.

2. наявність специфічних антитіл обох класів свідчить про гостру інфекцію в більш пізній фазі, або про реактивацію латентної інфекції.

При визначені IgM-, IgG-антитіл під час вагітності часто з різних причин спостерігаються хибнопозитивні реакції. Тому в таких випадках лише динаміка та авідність титрів IgG-антитіл у сироватці крові, узятих з інтервалом 10 - 14 днів (парні сироватки), з наростанням титрів у 4 і більш разів, буде підтверджувати наявність інфекції.

В таких випадках рішення залежить від виду збудника, терміну вагітності та інших обставин, які характеризують ситуацію;

3. наявність у вагітної лише IgG-антитіл говорить про стан імунітету;

4. відсутність антитіл обох класів свідчить про те, що інфекції в минулому не було, а є потенціальна можливість первинного інфікування під час вагітності та виникнення внутрішньоутробної інфекції плода. Таким вагітним показані повторні серологічні обстеження з метою раннього виявлення первинної інфекції, особливо загрозливої для плода.

 

3. Дослідження сечі:

- бактеріологічне (якісне і кількісне);

- вірусологічне;

- мікроскопічне;

- біохімічне (визначення нітритів).

Дослідження сечі має на меті виявлення безсимптомної бактеріурії або підтвердження діагнозу маніфестних форм інфекції сечових шляхів (уретрит, цистит, пієлонефрит).

Безсимптомна бактеріурія - наявність в 1 мл середньої порції сечі мікробних збудників у кількості і105 (100000) колоній утворюючих одиниць (КУО) за відсутності будь-яких клінічних проявів. Можлива також лейкоцитурія (не обов'язково).

4. Молекулярно-біологічні методи:

- лігазна ланцюгова реакція;

- полімеразна ланцюгова реакція.