Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат
Зміст
1. Маржинальний прибуток. Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат……………………………………………………………………..3
2. Розрахунок виробничої програми бізнес-центру…………………………………7
3. Розрахунок амортизаційних відрахувань обладнання бізнес – центру………….11
4. Розрахунок витрат і собівартості 1 години роботи бізнес – центру……………15
5. Обґрунтування заходів щодо зниження собівартості…………………………..19
6. Список використаної літератури…………………………………………………21
Маржинальний прибуток.
Залежність прибутку від операційної активності та структури витрат
Маржа розглядається в якості ключового чинника формування ціни, прибутковості витрат на маркетинг. Вона максимально повно відображає рентабельність продажів, будучи різницею між собівартістю і відпускною ціною. Як правило, маржа виражається у вигляді прибутку на одиницю товару або як процентний показник від відпускної ціни. Існує показник, що характеризує різницю між сумарною виручкою від збуту товару і змінними витратами компанії. Він називається «валова маржа». На його підставі не можна оцінити загальний стан фінансів на підприємстві або конкретний напрям діяльності. Однак цей показник використовується при розрахунку ряду інших величин. Так, наприклад, співвідношення його до суми виручки формує коефіцієнт валової маржі.
Різниця між сумарною прибутком від збуту і змінними витратами є основою при визначенні чистого прибутку в компанії. Таким чином, валова маржа розглядається як аналітична величина, яка характеризує результат діяльності організації в цілому. Цей показник формується на підставі праці співробітників, вкладеного у виробництво продукції (надання послуг).
Валова маржа відображає сформований компанією прибавочний товар у грошовій формі. У цьому показнику, крім того, можуть бути враховані доходи від позареалізаційних господарських операцій організації. До позареалізаційної прибутку відносяться сальдо операцій за описом кредиторської та дебіторської заборгованості, здійснення діяльності в рамках житлово-комунального сектора господарства, проведення операцій з непромисловим видах послуг і іншому.
Маржинальний прибуток – це різниця між доходом від реалізації товарів, вироблених організацією (без урахування акцизів і ПДВ) і змінними виробничими витратами, Іноді цей показник іменують сумою покриття. У цьому випадку маржинальний прибуток розглядається як частина виручки, яка залишається на створення прибутку і відшкодування постійних витрат. Чим вище сума покриття, тим будуть швидше відшкодовуватися витрати, тим вище буде дохід, який підприємство отримає в результаті.
Маржинальний прибуток (TRm) може розраховуватися на одиницю виробленого і реалізованого товару. Такий розрахунок дозволяє отримати відомості про збільшення доходу за рахунок виготовлення кожної нової одиниці продукції.
Формула TRm = TR – TVC, де змінні витрати – TVC, загальний дохід – TR.
Якщо обсяг збуту відшкодовує всі витрати підприємства при цьому не забезпечується дохід, то маржинальний прибуток дорівнює постійним видатках.
Дохід від реалізації товарів може перевищувати змінні витрати, У цьому випадку маржинальний прибуток має певний розмір.
Коли компанія займається випуском широкого асортименту товарів, за цим показником можна виявити найбільш перспективні в прибутковому відношенні види товарів. Разом з цим визначаються і невигідні (або збиткові) для підприємства товари. Іншими словами, з’являється можливість виявити, які з них вносять найбільший внесок у дохід підприємства в цілому, а які приносять найбільший збиток. Для цього визначають, яку частку складає маржинальний прибуток в доході по кожному окремому типу продукції.
Величина розрахунку залежить від змінних витрат і ціни – досить мінливих величин. Як показує практика, для збільшення показника зазначеного доходу слід або підвищити на товар націнку, або реалізовувати більший його обсяг, а в ідеалі – здійснювати і те, і інше.
Таким чином, маржинальної прибуток слід розглядати як постійний прибуток і витрати, внесок у формування чистого доходу і відшкодування постійних витрат.
Прибуток підприємства залежить від його операційної активності, яка на виробничих підприємствах виражається передусім обсягом виготовлення і продажу продукції. Якщо йдеться про динаміку активності, тобто темп її зміни, то на величину прибутку істотно впливає ще структура витрат, а саме: їх поділ на змінні та постійні витрати. Під час аналізу залежності прибутку від операційної активності з’ясовуються два питання:
· який обсяг виробництва забезпечує цільовий прибуток підприємства;
· як реагує величина прибутку на зміну обсягу виробництва.
Послідовно розглянемо ці питання.
Цільовим у даному випадку називається прибуток, який підприємство хотіло б одержати в певному періоді виходячи зі своїх стратегічних завдань. Тому виникає питання, скільки треба виготовляти і продавати продукції за певних цін і рівня витрат, щоб зазначений прибуток забезпечити. Такий обсяг продукції обчислюється за формулами:
· за натурального виразу обсягу продукції
, або 
;
· у випадку вартісного виміру обсягу продукції
, або 
,
де Nц, Вц — обсяг продукції, що забезпечує цільовий прибуток відповідно у натуральному і грошовому виразі;
Пц — цільовий прибуток, грн.
Приклад. Підприємство виготовляє і продає в середньому за рік 20 000 виробів по ціні 50 грн. Змінні витрати на один виріб — 30 грн., річні постійні витрати — 300 000 грн. Скільки треба виготовляти виробів, щоб за даних умов одержати
200 000 грн. прибутку за рік?
Для отримання 200 000 грн, прибутку за рік слід обсяг виробництва і продажу продукції довести до 25 000 виробів, тобто збільшити на 5000 шт. Що це правильно, легко перевірити прямим обчисленням прибутку за даного обсягу виробництва.
Пц = 25 000(50 – 30) – 300 000 = 200 000 грн.
Тепер щодо відносної реакції прибутку на зміну обсягу виробництва. Цей аспект аналізу ще називають операційною залежністю. Вона визначається за допомогою такого показника, як операційний ліверидж (важіль).
Операційний ліверидж характеризує приріст прибутку на одиницю приросту обсягу виробництва, тобто
,
де L– операційний ліверидж;
DРп — зміна прибутку, %;
DРв — зміна обсягу виробництва, %.
Виразимо чисельник і знаменник формули (10,21) у реальних показниках:
; 
,
Оскільки
,
,
,
то
,
Таким чином, одержана формула 
, згідно з якою операційний ліверидж обчислюється як відношення маржинального прибутку до прибутку.
Величина L — операційний ліверидж — показує, на скільки відсотків зміниться прибуток при зміні обсягу продукції (операційної активності) на 1%, тобто 