ази проведення мозкового штурму

Загальна кількість часу на проведення процедури складає 1,5-2 години. Ділова нарада, що відбувається за типом «мозкової атаки», проходить шість фаз.

Перша фаза (10 хвилин)

Ведучий повідомляє правила проведення зборів. Група поділяється на малі підгрупи, а ті у свою чергу - на учасників і спостерігачів (секретарів). Важливо, щоб малі групи складалися з психологічно сумісних людей. До кожного учасника доводяться його задача та способи її виконання.

Друга фаза (5 хвилин)

Формулювання вихідної задачі. Повідомлення загальної задачі та необхідних особистих пояснень, відповіді на уточнюючі запитання.

Третя фаза (30 хвилин, можна продовжити до години)

Генерування ідей за правилами прямої колективної «мозкової атаки». Особлива увага приділяється створенню невимушеної творчої обстановки. Учасники висловлюють усі ідеї, що спали їм на думку, щодо рішення проблеми, якими б абсурдними вони не здавались. Обов'язковою умовою на даному етапі є виключення критичних суджень. Учасники не повинні переривати чи оцінювати один одного. Ідея, висловлена одним учасником, може навести іншого на важливу думку. Атмосфера доброзичливості та зацікавленого пошуку - найбільш оптимальна для всієї наради, але для цього етапу вона особливо важлива.

Умови, необхідні для ефективної роботи на даному етапі:

1) учасників у малих групах має бути не більше семи осіб;

2) вони повинні бути одного соціального та професійного статусу;

3) експертів-секретарів має бути мінімальна кількість;

4) вони повинні вміти швидко фіксувати висловлені пропозиції (краще кожне із суджень заносити на окрему картку) й не втручатись у процес продукування ідей;

5) учасники мають бути знайомі один з одним або мати попередній досвід ділової взаємодії;

6) обговорення проходить у колі, при цьому наявність столу не є обов'язковою;

7) спостерігачі знаходяться поза групою та сидять здалека; крім висловлених ідей вони записують усі жарти, каламбури, які прямо не стосуються теми обговорення; кілька спостерігачів розподіляють між собою, репліки деяких учасників кожний із них записує.

Підсумковим результатом цієї фази є складання повного списку запропонованих ідей.

Четверта фаза (15 хвилин)

Систематизація та класифікація ідей за темами, підходами до рішення задачі, типами рішень. Вивчаються ознаки, за якими можна визначити комплексні ідеї. За допомогою методу модерації (від лат. moderator - регулюючий, Ред.) проводиться ієрархізація пропозицій відповідно до значущості висловлених пропозицій.

П'ята фаза (15 хвилин)

Оцінка ідей на реалістичність. Для цього учасники груп обмінюються списками висловлених пропозицій. У підсумку складається остаточний список практично реалізованих ідей і контрідей. Якщо наприкінці цього етапу пропонується повідомлення представників від кожної групи за підсумками розгляду запропонованих списків, то нарада може перейти у групову дискусію. Кожна із груп може брати участь в обговоренні, висловлювати додаткові аргументи на підтримку ідей інших або заперечення.

На цьому етапі, як правило, нарада закінчується. Учасникам дякують за роботу та запитують їх про користь, яку кожний із них одержав від ділової наради. Незважаючи на незавершеність (відсутність рекомендаційної частини), учасники ідуть із відчуттям задоволення від можливості бути вислуханими, виявити себе. Інтелектуальне пожвавлення переходить у позитивне фізичне самопочуття.

Шоста фаза, заключна

Вона може бути відсунута в часі. Експерти працюють з остаточними варіантами списків для виявлення абсолютно придатних ідей для практичного втілення. Як правило, таких ідей буває близько 10% від загальної кількості запропонованих. Учасники експертної групи пропонують розшифровку рішень проблеми, етапи та засоби її реалізації. Деякі з висловлених пропозицій можуть бути об'єднані в одну як етапи досягнення практичної мети.

Щодо кожної прийнятої до остаточного розгляду ідеї, то вони відзначають:

1) принципову можливість реалізації в даних умовах;

2) можливість реалізації негайно, або після визначеного терміну, або при забезпеченні додаткових умов;

3) можливість застосування ідей в інших галузях, перенесення й накладення їх на інші сфери освітньої роботи.