Під джерелами права слід розуміти нормативні акти, які є юридичною базою для регулювання суспільних відносин .
Екологічне право
САМОСТІЙНЕ ВИВЧЕННЯ
Тема № 1: Предмет, джерела та система екологічного права.
Мета:дати студентам чітке поняття екологічного права. Студенти повинні знати функції екологічного права. Студенти повинні орієнтуватись в предметі екологічного права. Студенти повинні знати поняття та види об'єктів і суб'єктів екологічного права
Форми контролю:
- доповіді;
- обговорення;
- тести.
Питання для самостійного вивчення.
1. Джерела екологічного права.
2. Система екологічного права.
Рекомендована література до теми:
| 1№ | Вид | Назва |
| Базова | Конституція України від 28. 06. 96р. | |
| Закон України “Про охорону навколишнього природного середовища” від 25.06.91 р. | ||
| Закон України “Про охорону атмосферного повітря” від 21.06.01 р. | ||
| Закон України “Про природно-заповідний фонд” від 16.06.92 р. | ||
| Закон України “Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24.02.94 р. | ||
| Закон України “Про екологічну експертизу” від 09.02.95 р. | ||
| Закон України “Про пестициди і агрохімікати” від 02.03.95 р. | ||
| Закон України “Про тваринний світ” від 21.05.02 р. | ||
| Закон України “Про курорти ” від 05.10.2000 р. | ||
| Закон України “Про рослинний світ” від 09.04.99 р. | ||
| Закон України “Про виключну (морську) економічну зону” від 16.05.95 р. | ||
| Закон України “Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних)економічних зон” від 13.10.92 р. | ||
| Закон України “Про зону надзвичайної екологічної ситуації” від 13.07.2000 р. | ||
| Закон України “Про ратифікацію Конференції про допуск до інформації, участь громадськості в процесі прийняття рішення та доступ до правосуддя з питань, що стосуються довкілля” від 06.07.99 р. | ||
| Земельний кодекс України від 25.10.01 р. | ||
| Кодекс України про надра від 27.02.94 р. | ||
| Лісовий кодекс України від 21.01.96 р. | ||
| Водний кодекс України від 06.06. 95 р. | ||
| Кодекс України про адміністративні порушення | ||
| Кримінальний кодекс від 05.04.01 р. | ||
| Постанова ВР України “Про Червону книгу України” від 29.10.92 р. № 2750. | ||
| Постанова Пленуму Верховного Суду України “Про практику розгляду судами справ про відповідальність за порушення законодавства про охорону природи” від 26.01.90 р. №1. | ||
| Допоміжна | Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.: Вентурі, 1996. | |
| Андрейцев В.І. Екологічне право. – К.:Істина, 2001. | ||
| Дмитренко І.А. Екологічне право України: Підручник. – К.: Юрінком Інтер,2001. | ||
| Малишко М.І. Екологічне законодавство України: система і основні джерела. – К.,1997. | ||
| Малишко М.І. Основи екологічного законодавства і права України. – К.,1997. | ||
| Петров В.В. Экологическое право России: Учебник для вузов. – М., 1995. | ||
| Шульга М. Земельне та сільськогосподарське законодавство України. – Харків,1996. |
Методичні рекомендації при вивченні теми
При вивченні першого питання (Джерела екологічного права.) студентам слід звернути увагу на те, що
Під джерелами права слід розуміти нормативні акти, які є юридичною базою для регулювання суспільних відносин .
Джерела екологічного права послідовно виражають і закріплюють екологічну політику Української держави, сприяють її розвитку. Основним джерелом екологічного права України є Конституція, яка має вищу юридичну силу і закріплює основи екологічного права.
У Конституції зосереджені основоположні правові норми, які забезпечують механізм ефективного використання й охорони земель, надр, вод, лісів, всієї природи.
Закон України "Про охорону навколишнього природного середовища" від 25 червня 1991 р. охопив широке коло питань у сфері
екології.
Приймаються закони галузевого значення, які регулюють питання раціонального використання, відтворення і охорони окремо взятих об'єктів природи, зокрема "Про природно-заповідний фонд України" від 16 червня 1992р.; "Про охорону атмосферного повітря" від 16 жовтня 1992 р.; "Про тваринний світ" від 3 березня 1993 р., "Про рослинний світ" від 9 квітня 1999 р. До таких законодавчих актів слід віднести також Земельний, Водний та Лісовий кодекси, кодекс України "Про надра", які також є джерелами екологічного права.
До джерел екологічного права відносяться постанови Верховної Ради України й укази Президента, які спрямовані на врегулювання суспільних відносин у галузі використання, відтворення і охорони природних ресурсів та гарантування екологічної безпеки населення України.
Поширеним джерелом екологічного права є постанови Кабінету Міністрів України та рішення місцевих органів влади і управління з питань раціонального використання та охорони природи.
До джерел екологічного права відносяться також накази й інструкції міністерств і відомств з питань екології. Такі акти є обов'язковими, як правило, лише для підприємств і установ, що їм підпорядковані.
Удосконалення чинного екологічного законодавства і розробка нових законів і підзаконних актів є однією з важливих передумов побудови правової держави.
При вивченні другого питання (Система екологічного права.) студентам слід звернути увагу на те, що
Система екологічного права — це цілісна і послідовна сукупність теоретичних положень, принципів і еколого-правових норм, взаємопов'язаних і об'єднаних регулюванням специфічних суспільних відносин в галузі екології. Система екологічного права — це його структура, будова і внутрішня форма організації теоретичних положень і еколого-правових норм, які є елементами системи. Ці елементи об'єднані в певні групи за ознакою однорідності суспільних відносин, на регулювання яких вони спрямовані. Послідовність їх розташування в системі екологічного права як галузі права обумовлена їх роллю і значенням для неї. А оскільки система екологічного права як учбового курсу спрямована на пізнання еколого-правового матеріалу, то вона побудована за принципом «від загального до часткового і конкретного».
Система учбового курсу екологічного права включає три розділи, розміщені в такій послідовності: загальна частина, особлива частина і спеціальна частина.
В загальній частині розглядаються науково-методологічні засади екологічного права, даються теоретичні положення щодо предмета, методу, джерел екологічного права, аналізуються екологічні правовідносини, розглядаються питання щодо екологічних прав та обов'язків громадян, права власності на природні ресурси і права природокористування, основні питання щодо правової охорони навколишнього природного середовища, забезпечення екологічної безпеки, починаючи з організаційно-управлінської діяльності аж до еколого-правової відповідальності за порушення екологічного законодавства.
Особлива частина включає три розділи:
1. Правове регулювання використання, збереження і відтворення природних об'єктів, що входять в національну екологічну систему України: земель, вод, лісів, надр, тваринного світу, атмосферного повітря.
2. Правове регулювання охорони навколишнього природного середовища та окремих складових екологічної системи України, в тому числі природно-заповідного фонду, курортних, рекреаційних і лікувально-оздоровчих зон, континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони.
3. Правове забезпечення екологічної безпеки людини, охорони її життя і здоров'я, збереження генофонду народу України.
Спеціальна частина курсу «Екологічне право» включає аналіз міжнародного співробітництва держави в галузі екології, пошук шляхів розв'язання міжнародних екологічних проблем.