аняття № 2. Нормування забезпечення продовольством.

Забезпечення військовослужбовців та інших категорій продовольством здійснюється за нормами харчування військовослужбовців ЗСУ, затвердженим Постановою КМ України від 29.03.2002 р. № 426 "Про норми харчування військовослужбовців Збройних Сил, інших військових формувань та осіб рядового, начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту", якими визначені асортимент і кількість продуктів харчування, що відпускаються за 1 добу одній людині.

Норми харчування розробляються на науковій основі з урахуванням вимог раціонального харчування людини.

Їжа являється єдиним джерелом енергії та будівельного матеріалу для формування складних структур організму. Тому у відповідності з сучасними даними науки про збалансоване харчування для забезпечення життєдіяльності людини її організм повинен отримувати щоденно певну кількість харчових речовин в залежності від характеру трудової діяльності, віку, статі, образу життя, кліматичних і інших умов.

За сучасними науковими поглядами, норми харчування з точки зору фізіології харчування повинні відповідати наступним основним вимогам:

вміщати в певних співвідношеннях необхідну кількість харчових речовин (білків жирів, вуглеводів, вітамінів, мінеральних речовин) достатньої для забезпечення росту і функціонування організму;

забезпечувати організм певною кількістю енергії (в потенціальному) достатньої для підтримання її процесів і поповнення різних енергетичних витрат;

складатись із різноманітних продуктів, які добре засвоюються і дозволяють приготувати з них смачну і висококалорійну їжу;

забезпечувати приготування гарячої їжі у відповідності з вимогами режиму харчування.

Одночасно норми харчування повинні відповідати економічним вимогам країни, умовам і характеру закладеної праці. У відповідності з фізіологічними вимогами організму в раціоні харчування білки повинні забезпечувати 12-15 % загальної енергетичної цінності добового раціону, жири – до 30 %, а вуглеводи – до 55 – 58 %.

Прийнято рахувати, що найбільш сприятливим співвідношенням білків, жирів і вуглеводів у раціоні повинно бути 1:1:4. це означає, що в добовому раціоні дорослої людини на 100 г білку повинно утримуватись 100 г жиру і 400 г вуглеводів. Крім того, окрім загального співвідношення між білками, жирами і вуглеводами треба враховувати також якісний склад цих харчових речовин і необхідне співвідношення між окремими їх компонентами. Так, у складі білків добового раціону близько половини повинно бути білків тваринного походження, в складі жирів – 25-30 % рослинних жирів, а у складі вуглеводів – 20-25 % цукру. Крім цього, раціон повинен вміщати певну кількість різноманітних вітамінів і мінеральних речовин.

В сучасних умовах несення військової служби, коли організму військовослужбовця, який обслуговує озброєння, складну воєнну техніку, доводиться витримувати значні фізичні та нервово-психічні навантаження, значення харчування особливо підвищилось. Тому дуже важливо, щоб щодобово раціон харчування було побудовано, виходячи із вимог науково обґрунтованих принципів раціонального харчування.

У військових умовах рішення даного завдання дещо полегшується завдяки відсутності статевих відмін та віковою однорідністю військовослужбовців строкової служби. В зв’язку з цим при розробці норм харчування в першу чергу враховується умова і характер військової праці та кліматичні особливості при проходженні військової служби.

Енергетичні затрати різноманітних категорій військовослужбовців коливаються в значних межах і в залежності від умов і характеру військової праці складають від 3000 ккал для офіцерів штабів, викладачів і деяких інших категорій до 4500 ккал для льотного складу реактивної авіації. Енерговитрати військовослужбовців Сухопутних військ знаходяться в межах 3500 – 4000 ккал. Для забезпечення особового складу ЗС норми розробляються ЦУПЗ, військово-медичним управлінням МО, погоджуються з Міністерством фінансів, затверджуються керівними органами і оголошуються Постановою Кабінету Міністрів України або наказом Міністра оборонити України.

Норми харчування для особового складу ЗСУ розробляються з урахуванням основних вимог теорії збалансованого харчування і специфіки умов і характер військової праці. Кожна норма призначається для певного контингенту військовослужбовців і загальна енергетична цінність його повинна забезпечувати поповнення енерговитрат даного контингенту.

Але крім фізіологічних вимог на нормування забезпечення продовольством, безпосередній вплив надає стан економіки країни.

Іншими словами можна сказати, що наука про харчування визначає раціональні нормативи, а економіка країни – реальні можливості. Тому при розробці та обґрунтуванні норм враховуються і економічні можливості країни.

Залежність нормування від економічних можливостей держави можна прослідкувати на прикладі покращення норм харчування по солдатській нормі в післявоєнні роки.

Якщо в 1946 році енергетична цінність цієї норми склала 3158 ккал, то в 1949 р. (до закінчення відновлення народного господарства після ВВВ) вона була доведена 3587 ккал, при цьому збільшена норма видачі хліба, крупи, м’яса, риби, жирів і цукру. В період з 1958 по 1961 р.р. по мірі росту і укріплення економіки країни на забезпечення було введено хліб із пшеничного борошна 2-го сорту і коров’яче масло, сухий кисіль, а видача цукру збільшена на 10 г.

В період з 1963 по 1967 р.р. стало можливим подальше покращення солдатської норми: замість хліба із пшеничного борошна 2-го сорту почали видавати хліб із пшеничного борошна 1-го сорту, була збільшена видача сухого киселю з 8 до 30 г, вершкового масла з 10 до 20 г і цукру до 65 г, енергетична цінність солдатської норми становила вже 4112 ккал.

З 1975 р. у святкові та вихідні дні солдатам видавалось по 2 яйця і в дні їх видачі енергетична цінність пайка збільшилась на 130 ккал.

Бажання забезпечити найбільш повну відповідність норм харчування фізіологічним потребам різних контингентів військовослужбовців, які мають різницю в характері військової праці і різні умови несення служби з урахуванням економічних можливостей країни привело до дуже значної диференціації норм. Ця диференціація ще більше посилилась у зв’язку з революцією в військовій справі і оснащенням армії та флоту найновішою технікою, які привели до значного поглиблення різниць в умовах військової праці і появі нових контингентів військовослужбовців.

Так, поява реактивної авіації із значними фізичними і нервово-психологічними впливати на організм пілота при висотних і швидкісних польотах привела до необхідності введення основної і додаткової норми для екіпажів реактивних літаків.

Удосконалення дальньої авіації і можливість дозаправлення літаків в повітрі призвели до збільшення тривалості польотів, що викликало необхідність введення спеціальних бортових пайків, які видавались членам екіпажів літаків з правом витрачання цих пайків через кожні чотири години польоту.

Поява підводних човнів з атомними енергетичними установками вимагала розробки спочатку спеціального пайка, а потім основного і спеціального додаткового для екіпажів даних кораблів.

Розвиток радіотехнічних військ, частини і підрозділи яких за характером своєї роботи можуть розташовуватись в гірських районах, викликало введення спеціального високогірного пайка.

Диференційний підхід до нормування харчування дозволяє встановлювати норми харчування у відповідності з конкретними умовами праці того чи іншого контингенту військовослужбовців і в той же час забезпечує економні витрати ресурсів продовольства. Основною ціллю і головним завданням виробництва являється максимальне задоволення постійно зростаючих матеріальних і культурних споживань всього суспільства. В даний час в загальносвітовому і державному масштабі поставлено завдання досягти такого рівня споживання обґрунтованим нормам харчування, які забезпечували б всебічний, гармонічний розвиток здорової людини. Рішення даної задачі в масштабі країни буде означати і подальше покращення норм харчування військовослужбовців. Це покращення буде йти як за рахунок збільшення норм видачі окремих видів продуктів, введення нових продуктів, так і за рахунок покращення їх якості, підвищення харчової цінності, збагачення різними комплексами вітамінів, смакових і калорійних приправ, застосування нових методів обробки продуктів, забезпечуючи максимальне збереження поживних і смакових якостей свіжих продуктів, а також збільшення термінів зберігання продовольства.

В 1982 р. Рада Міністрів прийняла нову, єдину постанову про продовольче забезпечення Армії і Флоту на мирний час, якою передбачено ряд заходів, направлених на подальше покращення харчування особового складу Збройних Сил.

Так, покрашені норми харчування військовослужбовців, екіпажів підводних човнів, підводних кораблів, військовослужбовцям строкової служби, прапорщиком, мічманам морської піхоти та іншим категоріям військовослужбовців. Значно покращилась лікувальна норма. У всіх нормах проведено уніфікацію норм видачі картоплі і овочів, спецій. На підставі цієї постанови було розроблене та введено в дію «Положення про продовольче забезпечення ЗС України на мирний час». Всі продовольчі пайки в Положенні називаються нормами, кожній із яких встановлено певний номер.

Військовослужбовцям за рахунок держави норми харчування видаються:

· у вигляді гарячої їжі;

· продуктами на руки;

· взамін належних їм норм виплачується грошова компенсація у розмірі вартості цих норм.

Для визначення потреби продовольства та повноти забезпечення в продовольчій службі використовують розрахункову одиницю "добова видача".

Добова видача продовольства

На початку розгляду навчального питання дати під запис що таке розрахунково-постачальні одиниці (РПО) і що прийнято за РПО в продовольчій службі. Для зручності проведення розрахунків при плануванні забезпечення військ продовольством, а також визначення їх необхідності і повноти забезпеченості в ПС застосовують РПО “Добова видача”.

Добова видача продовольства – це кількість продовольства у ваговому вираженні, яке необхідне військовослужбовцю на 1 добу по відповідній нормі харчування.

Добова видача частини (з’єднання) – кількість продовольства, необхідного на 1 добу для харчування всього особового складу по всім нормам харчування, які застосовуються в даному підрозділі, частині, з’єднанні, об’єднанні.

В зв’язку з цим розраховують добову видачу батальйону, бригади, дивізії і т.д.

При визначення добової видачі проводиться розрахунок не тільки по всій сукупності продуктів, необхідних по встановленим нормам харчування, але і по кожному окремому продукту, а при необхідності – і по кожній нормі.

В цьому випадку отримують “добову видачу хліба на бригаду”, “добову дачу льотної норми” і т.д.

При складанні різноманітних планів зведень, заявок штаби тилу, як правило, вказують необхідність в продовольстві, забезпеченість ним в цілому в добових видачах.

ПС всі розрахунки складає, як правило, по кожному виду продуктів в добових видачах і в ваговому вираженні.

Висновок:

1. Розробка норм проводиться на науковій підставі в залежності від кількості щоденних енерговитрат військовослужбовців.

2. В ході розвитку ЗС йшло і покращення норм харчування та їх уніфікація.

Підведення підсумків першого навчального питання.

2-е навчальне питання КЛАСИФІКАЦІЯ І ХАРАКТЕРИСТИКА НОРМ ПРОДОВОЛЬЧИХ ПАЙКІВ. - 25 хв.