едення наступального бою взводом (відділенням, екіпажем танка) в складі бронегрупи.

3.1.Бронегрупа – це зведене формування, яке створюється за рішенням командира роти (батальйону) з декількох танків, БМП (БТР) (як правило без десанту), із взводів (рот) другого ешелону.

Бронегрупа призначається для підвищення стійкості й активності оборони на найбільш загрозливих напрямках, закриття проломів, які утворилися в результаті вогневих ударів противника, та рішення інших завдань, які вимагають стрімких, маневрених дій і ефективного вогневого ураження противника. Командиром бронегрупи призначається: у батальйоні – один з командирів взводів роти другого ешелону, у роті – один із заступників командирів взводів.

Бронегрупі призначається район зосередження і 2 – 3 вогневі рубежі.

Танки і БМП, призначені для дій у бронегрупі, із зайняттям оборони спочатку розташовуються і готуються до бою у своїх взводних опорних пунктах. Потім у встановлений командиром батальйону (роти) час або за сигналом вони зосереджуються в районі, який вибирається на місцевості з надійними захисними та маскуючими властивостями (у ярах, балках, лісі, чагарниках і інших укритих місцях) і має зручні шляхи для маневру.

Вогневі рубежі призначаються на танконебезпечних напрямках так, щоб можна було прикрити проміжки між опорними пунктами і флангами роти (батальйону) у разі вклинення противника або відходу опорного пункту (району оборони) роти (батальйону). На вогневих рубежах обладнуються вогневі позиції для танків і БМП (БТР), підготовлюються шляхи маневру на ці рубежі або у свої опорні пункти.

3.2. Отримавши завдання, командир бронегрупи повинен усвідомити його, оцінити обстановку, прийняти рішення по карті і доповісти його командиру батальйону (роти), у встановлений час прийняти у визначеному районі зосередження танки і БМП, які виділені до складу бронегрупи, потай, з суворим дотриманням заходів для захисту від високоточної зброї, розташувати їх у ньому та організувати безпосередню охорону.

Потім він разом з командирами прибулих танків і навідниками-операторами БМП і, якщо можливо, з механіками-водіями (водіями) проводить рекогносцировку, в ході якої уточнює своє рішення і віддає бойовий наказ, організує взаємодію, а також виконує інші заходи щодо підготовки дій.

У рішенні командир бронегрупи визначає порядок дій на рубежах (якому противнику і де завдати ураження), завдання екіпажам бойових машин і організацію взаємодії і управління.

Під час проведення рекогносцировки він вивчає місцевість: вказує найбільш імовірні напрямки наступу противника, особливо його танків і інших броньованих машин, уточнює окреслення переднього краю оборони, опорних пунктів, місця позицій вогневих засобів і загороджень у глибині оборони батальйону (роти); вказує вогневі рубежі бронегрупи та місця кожному танку, БМП (БТР); визначає шляхи виходу (відходу) на кожен вогневий рубіж, порядок їх зайняття, а також порядок повернення в опорні пункти своїх взводів і зайняття вогневих позицій.

У бойовому наказі командир бронегрупи вказує:

у першому пункті – найбільш вірогідні напрямки наступу противника, особливо танків і інших броньованих машин;

у другому пункті – завдання батальйону (роти) і бронегрупи (її склад, район зосередження і вогневі рубежі);

у третьому пункті – після слова “наказую” ставляться завдання вогневим засобам на кожному рубежі;

у четвертому пункті – час готовності до виконання завдання, сигнали оповіщення, управління, взаємодії і порядок дії за ними;

у п’ятому пункті – своє місце і заступника.

Під час постановки бойового завданнякомандир бронегрупи вказує кожному танку і БМП вогневу позицію, основний і додатковий сектори обстрілу з неї на кожному із призначених вогневих рубежів, шляхи виходу (відходу) на ці рубежі та повернення у свої взводні опорні пункти, а також завдання, до виконання яких бути готовим.

Під час організації взаємодії командир бронегрупи зобов’язаний: узгодити дії бронегрупи з підрозділами першого та другого ешелонів батальйону (роти) і вогневими засобами старшого командира; вказати порядок висування на кожний вогневий рубіж, подолання при цьому наявних загороджень; уточнити рубежі відкриття вогню з кожної вогневої позиції, порядок його ведення і можливий маневр вогнем і бойовими машинами на вогневих рубежах.

На кожному вогневому рубежі організовується система вогню. У районі зосередження бронегрупи можуть створюватися додаткові запаси ракет і боєприпасів.

Одночасно з організацією бою може здійснюватися інженерне обладнання району зосередження бронегрупи, а потім вогневих рубежів і шляхів маневру на них. За наявності природних вигідних позицій на вогневих рубежах їх інженерне обладнання може не проводитися.

3.3. Командир бронегрупи повинен постійно знати обстановку на фронті оборони батальйону (роти) і підтримувати зв’язок із командиром батальйону (роти). При виході бронегрупи на вогневий рубіж командир бронегрупи здійснює управління з бойової машини, бойова позиція якої повинна забезпечувати можливість ведення ефективного вогню, спостереження та управління вогнем перед усім фронтом дій бронегрупи.

Під час вогневої підготовки атаки противника танки і БМП розташовуються в укриттях у районі зосередження, суворо дотримуючись маскувальної дисципліни та в повному обсязі виконуючи заходи щодо захисту від високоточної зброї. Отримавши завдання вийти у свої взводні опорні пункти або зайняти вогневий рубіж, командир бронегрупи виводить танки і БМП (БТР) з укриттів. Висування бронегрупа здійснює стрімко, під прикриттям аерозолів (димів) або з використанням інших засобів маскування. Бронегрупа повинна випередити противника в зайнятті вигідного рубежу.

З підходом до вогневого рубежу командир бронегрупи уточнює завдання бойовим машинам, що займають підготовлені вогневі позиції або використовують складки місцевості (місцеві предмети) і вогнем, разом із підрозділами першого ешелону, завдають ураження противнику і відбивають його наступ. Після відбиття атаки противника бронегрупа діє згідно з наказом командира батальйону (роти).

Якщо під час бою виявилася реальна загроза виходу противника на фланг опорного пункту (району оборони) роти (батальйону), то, отримавши наказ на здійснення маневру на загрозливий напрямок, командир бронегрупи по радіо уточнює завдання підлеглим, стрімко висувається на новий вогневий рубіж, з ходу займає його і відкриває вогонь по противнику. При цьому бронегрупа повинна упередити противника в зайнятті вигідного рубежу.

Після виконання завдання на кожному вогневому рубежі командир бронегрупи негайно доповідає командиру батальйону (роти) про результати дій, про завдання ураження противнику, свої втрати, використання боєкомплекту і палива. Надалі діє за рішенням командира.

Виконуючи наказ щодо зайняття вогневих позицій у своїх взводних опорних пунктах, командири танків (навідники-оператори БМП) з підходом до них входять у зв’язок зі своїм командиром взводу і виконують поставленінимзавдання.

Самостійна робота студентів:

Механізований (танковий) взвод, який складає резерв батальйону, використовуючи маскуючі властивості місцевості, просувається за ротами першого ешелону навідстані1,5 – 2 км у готовності до виконання завдань, що раптово виникають, а також завдань, покладених на другий ешелон батальйону.

Отримавши завдання на ввід у бій з метою розвитку наступу батальйону (підсилення підрозділу, що має втрати тощо), командир механізованого (танкового) взводу на ходу ставить завдання відділенням (танкам). При цьому він вказує на місцевості положення противника і місця розташування його вогневих засобів, рубіж введення в бій, об’єкт атаки і напрямок продовження наступу, організації взаємодії. Взвод при підході до зазначеного рубежу розгортається в бойовий порядок і стрімко атакує противника.

З отриманням завдання на знищення противника, який залишився в тилу батальйону, взвод висувається на вказаний йому напрямок і, використовуючи результати вогневого ураження, завершує його розгром (блокування).

 

 

Старший викладач кафедри підготовки офіцерів запасу

працівник ЗСУ О.Ф. РІПЕНКО