озподіл навчальної дисципліни за модулями та змістовими модулями.
ояснювальна записка
Дисципліна «Кримінальне право» складає частину фахової підготовки бакалаврів, що отримують освіту у галузі права відповідно до господарсько-правової спеціалізації. Дисципліна покликана сформувати у студентів систему теоретичних знань про основні положення та інститути кримінального права України, знання чинного законодавства про кримінальну відповідальність, забезпечити оволодіння практичними вміннями та навичками застосування отриманих знань у кваліфікації злочинів.
Предметом навчальної дисципліни «Кримінальне право» є чинне кримінальне законодавство України та практика його застосування. Зміст навчальної дисципліни відповідає системі кримінального права як галузі права і передбачає Загальну та Особливу частину, що обумовлює внутрішню узгодженість знань його інститутів та норм і визначає рівень практичних вмінь їх застосування.
Вивчення Загальної частини дисципліни «Кримінальне право» має такі завдання:
- засвоєння студентами загальних принципів та напрямів кримінальної політики України, предмету та функцій кримінального права, змісту кримінального законодавства;
- опанування студентами основними принципами та інститутами загальної частини, понятійним апаратом кримінального права;
- формування вмінь та навичок аналізу норм, їх тлумачення, розвиток вмінь щодо з'ясування сутності та змісту положень та інститутів загальної частини, вміння співвідносити теоретичні знання із практикою їх застосування, творчого підходу до процесу кваліфікації злочинів на підставі неухильного дотримання принципу законності та інших вимог Кримінального кодексу;
- отримання практичних навичок застосування знань під час вирішення практичних завдань, тестів, розв’язання навчальних ситуацій;
- ознайомлення студентів зі станом основних проблем науки кримінального права та їх вирішення шляхом залучення до наукового гуртка та виконання індивідуальних наукових робіт .
Завдання вивчення Особливої частини кримінального права є засвоєння студентами знань про загальну характеристику та систему злочинів, характеристику їх об’єктивних, суб’єктивних та кваліфікуючих ознак, спеціальних видів звільнення від кримінальної відповідальності, набуття студентами вмінь правильного тлумачення і застосування норми кримінального закону, вироблення практичних навичок кваліфікації злочинів, розмежування злочинів один від одного, а також злочинних діянь від незлочинних, самостійно поглиблювати свої знання і навички кваліфікації злочинів.
Окрім навчальних та наукових, викладання дисципліні передбачає вирішення виховних та загальноосвітніх завдань:
- виховувати поважне ставлення до кримінального закону, усвідомлення особливої функції кримінального права та законодавства - охороняти особистість, її права та свободи, інтереси суспільства та держави, та особливих примусових заходів, що використовуються у відповідності до норм кримінального права;
- формувати переконаність і впевненість студентів у необхідності глибокого знання та дотримання кримінального закону;
- активізувати пізнавальну діяльність студентів, сприяти розвитку абстрактного та логічного мислення, формувати усвідомлення того, що ефективність застосування законодавства про кримінальну відповідальність залежить від якісної підготовленості фахівців;
- підвищувати правову культуру та ерудицію студентів та інші.
Дисципліна «Кримінальне право» пов’язана з положеннями багатьох юридичних та неюридичних дисциплін: логіки, теорії держави та права, міжнародного права, конституційного права, кримінально-процесуального права, кримінально-виконавчого права, адміністративного права, криміналістики та іншими.
Навчальна програма розроблена відповідно до вимог Галузевих стандартів вищої освіти (освітньо-кваліфікаційної характеристики та освітньо-професійної програми підготовки бакалавра з права) та вимог кредитно-модульної системи організації навчального процесу у вищих навчальних закладах України згідно з наказами Міністерства освіти України «Про затвердження Положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах»від 02.06.1993 № 161, Міністерства внутрішніх справ України «Про затвердження положення про організацію навчального процесу у вищих навчальних закладах МВС України» від 14.02.2008 № 69, наказом ректора Харківського національного університету внутрішніх справ «Про затвердження положення про організацію навчального процесу у Харківському національному університеті внутрішніх справ з урахуванням вимог кредитно-модульної системи» від 08.09.2009 № 353, Положенням про порядок розробки, оформлення та затвердження навчально-методичного забезпечення навчального процесу в
ХНУВС, та з урахуванням особливостей організації навчального процесу в навчально-науковому інституті права та масових комунікацій.
Навчальна програма регулює викладання та вивчення дисципліни студентами денної та заочної форми навчання, які отримують вишу освіту за освітньо-кваліфікаційним рівнем «бакалавр» на базі ОПП молодшого спеціаліста. Особливості вивчення та викладання дисципліни на денній та заочній формі навчання визначаються робочими навчальними програмами, які розробляються згідно з цією навчальною програмою з урахуванням терміну навчання та базової освіти студента.
Цільова настанова
Мета дисципліни «Кримінальне право» полягає в формуванні рівня знань, вмінь та навичок, що дають змогу фахівцю за кваліфікацією «бакалавр» виконувати професійну роботу на посадах, передбачених Державним класифікатором професій, зокрема, спеціаліста державної служби, помічників суддів, слідчих, адвокатів, нотаріусів, юрисконсультів, секретарів суду, спеціаліста з оперативно розшукової діяльності, інспектор міліції, інспектор внутрішньої служби. Освоєння навчальної програми дисципліни дозволяє виконувати посадові виробничі функції та типові задачі правозастосовної діяльності, що забезпечено змістовними модулями програми. Опанування навчальною програмою з дисципліни «Кримінальне право» дозволяє бакалавру з права здійснювати окремі види професійної діяльності, що передбачені Державним класифікатором видів економічної діяльності: діяльність у сфері права - К. 74.11; діяльність державних виконавців, слідчих … - К. 74.11.2; слідча діяльність і забезпечення безпеки - К. 74. 60.0; діяльність судів - К. 75.23.1; діяльність органів прокуратури - К. 75.23.2; охорона і забезпечення громадського порядку - К. 75.24.1.
| Зміст уміння, що забезпечується | Шифр уміння | Назва змістового модуля |
| Тлумачити і правильно застосовувати норми матеріального та процесуального права | ПФ.Д.01.ПР.Н.01 | Модуль №1 та №2 |
| Вивчати, аналізувати й оцінювати обставини справи | ПФ.Д.01.ПР.Р.02 | Змістовний модуль №2 |
| Вести юридичну статистику, здійснювати аналіз статистичних даних | ПФ.Д.01.3П.Р.06 | Модуль №1 та №2 |
| Розробляти та формувати пропозиції щодо усунення недоліків у правовому забезпеченні діяльності юридичних, фізичних осіб, об'єднань громадян тощо | ПФ.Д.02.3П.Р.02 | Модуль №1 та №2 |
| Здійснювати повноваження відповідно до компетенції | СВ.С.01.3Р.Р.02 | Модуль №1 та №2 |
| Здійснювати заходи контролю відповідно до компетенції у правовому забезпеченні діяльності установ, підприємств, організацій | СВ.С.02.ПП.Р.02 | Модуль №1 та №2 |
| Розробляти пропозиції щодо усунення недоліків правозастосовної практики та профілактики злочинів | СВ.С.02.ПП.Р.ОЗ | Модуль №1 та №2 |
| Забезпечувати реалізацію Конституції та законів України у випадку по сягань на права і свободи, честь і гідність громадян, права держави, права юридичних осіб, об'єднань громадян тощо. | СВ.С.02.ПП.Р.04 | Модуль №1 та №2 |
| Давати консультації та роз'яснення з юридичних питань відповідно до компетенції. | СВ.С.01. ПР.Р.01 | Модуль №1 та №2 |
| Впроваджувати у професійну діяльність нові методики і науково-технічні досягнення | СВ.Д.01.3П.Р.04 | Модуль №1 та №2 |
| Діяти в дусі поваги до своєї професії | СВ.С.01. ПР.0.01 | Модуль №1 та №2 |
| Виконувати професійні обов'язки відповідно до принципів незалежності, верховенства права, законності, конфіденційності тощо. | СВ.С.01. ЗП.0.02 | Модуль №1 та №2 |
| Діяти в дусі справедливості, гуманності, доброзичливості, лояльності, великодушності щодо суб'єктів права. | СВ.С.01. ЗП.0 | Модуль №1 та №2 |
2. Зміст навчальної дисципліни
2.1. Характеристика навчальної дисципліни
| Програма підготовки бакалаврів | Шифр та назва галузі знань, код та назва напряму підготовки | Характеристика навчальної дисципліни ( відповідно до денної форми навчання на базі повної загальної середньої освіти) |
| Цикл фундаментальної та природничо-наукової підготовки Кількість кредитів ECTS – 6,5 Загальна кількість годин – 234 Кількість модулів - 2 Змістовних модулів – 4 | 0304 Право 6.030401 Правознавство | Курс - перший. Семестр – 1 та 2 Розподіл навчальної дисципліни за видами занять: Кількість аудиторних годин – 110 Лекції – 62 годин. Семінарські заняття – 48 Самостійна робота – 124 Індивідуальна робота: реферати, наукові роботи. Види контролю: поточний контроль проміжний МК; підсумковий модульний контроль (залік та екзамен). |
озподіл навчальної дисципліни за модулями та змістовими модулями.
МОДУЛЬ №1
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
містовний модуль № 1.
ТЕМА № 1. «Поняття і система кримінального права»
Поняття та види шкіл кримінального права.
Основні положення класичної школи кримінального права.
Антропологічна школа кримінального права: її представники та основні погляди.
Основні погляди представників соціологічної школи кримінального права.
Школи кримінального права України.
Сучасна кримінально-правова політика Української держави.
Кримінальне законодавство України та інших держав Європи: основи порівняльного аналізу та перспектив гармонізації.
Кримінальне право України і конституційне право України.
Кримінальне право в системі публічних галузей права України.
Історія кримінального права України: основні періоди розвитку та школи.
Реалізація принципу законності в кримінальному праві України.
Проблеми кодифікації кримінального законодавства України: історія і сучасність.
Об’єкти кримінально-правового захисту.
Завдання та функції кримінального права.
Принципи кримінального права
Поняття кримінального права як самостійної галузі права.
Наука кримінального права як частина юридичної науки.
ТЕМА № 2. «Закон про кримінальну відповідальність»
Основні положення науки кримінального права відносно закону про кримінальну відповідальність.
Завдання і функції кримінального закону.
Поняття, особливості та структура закону про кримінальну відповідальність.
Особливості норм кримінального права.
Принципи дії закону про кримінальну відповідальність.
Нормативне регулювання видачи особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
Сучасна практика тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
Види тлумачення закону про кримінальну відповідальність.
Наступність (спадкоємність) кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.).
Чинність і дія кримінального закону у часі.
Порядок набрання та втрати чинності закону про кримінальну відповідальність.
Дія закону про кримінальну відповідальність у часі.
Зворотна дія закону про кримінальну відповідальність у часі..
Зміст принципів чинності закону про кримінальну відповідальність у просторі.
Зміст поняття «територія України» і його значення для чинності закону про кримінальну відповідальність.
Особливості кримінальної відповідальності іноземців в Україні.
Видача особи, яка обвинувачується у вчиненні злочину, та особи, яка засуджена за вчинення злочину.
Особливості превентивної функції закону про кримінальну відповідальність.
Поняття дипломатичного імунітету, його види та значення для притягнення до кримінальної відповідальності.
ТЕМА № 3. «Кримінальна відповідальність та її підстави»
Поняття кримінальної відповідальності в науці кримінального права і Кримінальному кодексі України.
Кримінальна відповідальність як один з видів юридичної відповідальності: ознаки та визначення.
Наукові підходи до визначення моментів початку та припиняється
кримінальної відповідальності.
Кримінально-правові відносини: їх юридичний зміст, суб’єкти та об’єкт.
Форми реалізації кримінальної відповідальності.
Співвідношення понять «кримінальна відповідальність» та «покарання».
Підстави кримінальної відповідальності.
Філософське обґрунтування кримінальної відповідальності особи, яка вчинила злочин.
Питання про свободу волі у кримінальному праві. Зовнішні та внутрішні обставини, які впливають на поведінку особи.
Єдина підстава кримінальної відповідальності за Кримінальним кодексом України.
Співвідношення матеріальної і процесуальної підстави кримінальної відповідальності.
Відповідність положень Кримінального кодексу про кримінальну відповідальність вимогам Конституції України.
ТЕМА № 4. «Злочин та його види»
Визначення поняття злочину: формальне, матеріальне, формально-матеріальне.
Поняття злочину в Кримінальному кодексі України.
Ознаки злочину.
Суспільна небезпечність як матеріальна ознака злочину.
Протиправність як формальна ознака злочину.
Винність як ознака злочину, її зміст та значення.
Караність як невід‘ємна ознака злочину
Значення ч.2 ст.11 Кримінального кодексу для визначення поняття злочину.
Питання про відмежування злочинів від інших правопорушень у науці кримінального права.
Критерії класифікації злочинів.
Класифікація злочинів залежно від ступеня тяжкості.
ТЕМА № 5. «Склад злочину»
Поняття складу злочину.
Елементи і ознаки складу злочину.
Значення складу злочину в теорії і практиці кримінального права.
Кваліфікація злочину: поняття, етапи та значення.
Етапи процесу кваліфікації злочинів.
Співвідношення понять злочину та складу злочину.
Види складів злочинів за ступенем суспільної небезпечності.
Види складів злочинів за характером структури (за способом описання їх ознак в законі).
Види складів злочинів за особливостями законодавчого конструювання.
Обов’язкові та факультативні ознаки елементів складу злочинів та їх значення при кваліфікації.
ТЕМА № 6. «Об’єкт злочину»
Поняття та значення об’єкту злочину.
Основні наукові підходи до визначення поняття об’єкту злочину.
Види (класифікація) об’єктів злочину «по-вертикалі».
Види (класифікація) об’єктів злочину «по-горизонталі».
Видовий об’єкт злочину, його значення для теорії та практики кримінального права.
Предмет злочину в науці кримінального права.
Відмінність об’єкта злочину від предмета.
Визначення понять «предмет злочину», «предмет суспільних відносин» та «предмет злочинного впливу».
Відображення в науці кримінального права багатозначності підходів щодо визначення об’єкта злочину.
Механізм заподіяння шкоди об’єкту злочину.
ТЕМА № 7. «Об’єктивна сторона складу злочину»
Поняття та значення об’єктивної сторони злочину. Її ознаки.
Кримінально-правова дія або бездіяльність: поняття та значення.
Суспільно небезпечні наслідки: поняття, види та значення.
Значення причинного зв’язку як ознаки об’єктивної сторони при вчиненні злочину.
Механізм встановлення причинного зв’язку між діянням та суспільно – небезпечними наслідками.
Види необхідного причинного зв’язку.
Умови настання кримінальної відповідальності за злочинну бездіяльність.
Непереборна сила, фізичний та психічний примус: поняття та значення.
Форми суспільно небезпечної дії в залежності від способу впливу на об’єкт посягання.
Умови настання кримінальної відповідальності особи за бездіяльність.
ТЕМА № 8. «Суб’єкт злочину»
Поняття та ознаки суб’єкта злочину.
Види суб’єктів злочинів в науці кримінального права і законодавстві..
Спеціальний суб’єкт злочину: поняття, ознаки, види.
Вік кримінальної відповідальності, як ознака суб’єкта злочину.
Осудність, як ознака суб’єкта злочину.
Фізична особа, як ознака суб’єкта злочину.
Неосудність за кримінальним правом України.
Обмежена осудність за кримінальним правом України.
Кримінальна відповідальність за злочини, вчинені в стані сп’яніння.
ТЕМА № 9. «Суб’єктивна сторона складу злочину»
Поняття, ознаки та значення суб’єктивної сторони складу злочину.
Суб’єктивне ставлення в провину за кримінальним правом України.
Поняття та значення вини.
Умисел і його види. Відмінність прямого умислу від непрямого.
Інші види умислу (окрім прямого та непрямого) за кримінальним правом України.
Необережна форма вини та її види.
Особливості умислу в злочинах з формальним та матеріальним складом.
«Випадок» (казус). Поняття та кримінально – правове значення.
Змішана (подвійна, складна) форма вини, її значення для кваліфікації злочину.
Мотив і мета, як ознаки суб’єктивної сторони складу злочину.
Помилка в кримінальному праві.
Юридична помилка, її види та значення для кримінальної відповідальності.
Фактична помилка, її види та значення для кримінальної відповідальності.
містовний модуль № 2
ТЕМА № 10. «Стадії вчинення злочину»
Поняття та види стадій вчинення злочину.
Поняття закінченого злочину та його види.
Незакінчений злочин та його види.
Готування до злочину, його ознаки та види.
Відмежування готування до злочину від виявлення умислу.
Поняття замаху на злочин, його ознаки та види.
Особливості кримінальної відповідальності за незакінчений злочин.
Поняття та ознаки добровільної відмови від вчинення злочину.
Поняття та ознаки дійового каяття.
Правові наслідки добровільної відмови від вчинення злочину та його відмінність від дійового каяття.
ТЕМА № 11. «Співучасть у злочині»
Поняття та ознаки співучасті у злочині.
Види співучасників, їх об’єктивні та суб’єктивні ознаки.
Форми співучасті за об’єктивними та суб’єктивними ознаками.
Особливості кримінальної відповідальності співучасників.
Особливості кваліфікації дій співучасників при різних формах співучасті.
Співучасть у злочинах зі спеціальним суб’єктом.
Поняття провокації злочину та особливості кримінальної відповідальності співучасників при цьому.
Поняття та види ексцесу виконавця.
Особливості добровільної відмови від вчинення злочину при співучасті.
Поняття та види причетності до злочину, її кримінально - правове значення.
ТЕМА № 12. «Повторність, сукупність та рецидив злочинів»
Одиничний злочин, як складовий елемент множинності злочинів. Його види та значення.
Повторність злочинів: поняття, ознаки, види.
Види фактичної повторності злочинів, їх вплив на кваліфікацію злочинів.
Сукупність злочинів: поняття, ознаки та види.
Ідеальна сукупність та конкуренція норм: відмінність та кримінально - правове значення.
Відмінність реальної сукупності від повторності злочинів.
Особливості кваліфікації при сукупності злочинів.
Поняття рецидиву злочинів та його ознаки. Види рецидиву.
Фактична повторність і рецидив, як види повторності. Їх кримінально – правове значення.
Правові наслідки повторності, сукупності та рецидиву злочинів.
ТЕМА № 13. «Обставини, що виключають злочинність діяння»
Поняття, ознаки та види обставин, що виключають злочинність діяння.
Історія правового інституту обставин, що виключають злочинність діяння у кримінальному праві України.
Підстави виникнення права на необхідну оборону, її ознаки та кримінально - правові наслідки перевищення її меж.
Затримання особи, яка вчинила злочин, підстави, ознаки та кримінально - правові наслідки перевищення меж заподіяння шкоди злочинцю при його затриманні.
Поняття, елементи та ознаки стану крайньої необхідності, її відмінність від необхідної оборони.
Фізичний або психічний примус, як обставини, що виключають злочинність діяння.
Виконання наказу або розпорядження, підстави, ознаки та кримінально - правові наслідки в разі ексцесу виконання наказу.
Діяння, пов’язане з ризиком, як обставина, що виключає злочинність діяння, підстави, ознаки та кримінально - правові наслідки в разі ексцесу ризикованого діяння.
Підстави та ознаки виконання спеціального завдання з попередження чи розкриття злочинної діяльності організованої групи чи злочинної організації, кримінально - правові наслідки при перевищенні меж заподіяння шкоди.
ТЕМА № 14. «Звільнення від кримінальної відповідальності»
Поняття, ознаки та кримінально - правове значення звільнення від кримінальної відповідальності.
Види звільнення від кримінальної відповідальності, передбачені КК України, їх класифікація.
Умовні види звільнення від кримінальної відповідальності, поняття та ознаки.
Об’єктивні та суб’єктивні ознаки дійового каяття, як виду звільнення від кримінальної відповідальності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з примиренням винного з потерпілим. Ознаки злочинів, при вчиненні яких можливий такий вид звільнення.
Поняття та підстави звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку зі зміною обстановки.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності. Переривання та припинення цих строків, початковий та кінцевий момент перебігу давності.
Звільнення від кримінальної відповідальності у зв’язку з амністією і помилуванням.
ТЕМА № 15. «Покарання та його види»
Поняття та ознаки покарання за кримінальним правом України.
Основні напрямки гуманізації покарання в кримінальному кодексі України 2001 року в порівнянні з кримінальним законодавством минулих років.
Теорії покарання, їх кримінально - правове значення
Змішана теорія покарання, її мета та напрямки.
Ознаки та кримінально - правове значення системи покарань.
Основні покарання: види та умови застосування.
Додаткові покарання: поняття, види, умови застосування.
Змішані покарання: види та особливості застосування.
ТЕМА № 16. «Призначення покарання»
Принципи призначення покарання.
Загальні засади призначення покарання.
Обставини, що пом’якшують покарання, їх кримінально-правове значення.
Обставини, що обтяжують покарання, особливості їх застосування при призначенні покарання.
Особливості призначення покарання за незакінчений злочин.
Особливості призначення покарання за злочин, скоєний в співучасті.
Призначення покарання більш м’якого, ніж передбачено законом, його підстави та кримінально - правове значення.
Етапи та принципи призначення покарання за сукупністю вироків.
Призначення покарання за сукупністю злочинів.
Основні правила складання різнорідних покарань при їх призначенні.
ТЕМА № 17. «Звільнення від покарання та його відбування»
Поняття і види звільнення особи від кримінального покарання.
Поняття і види звільнення особи від відбування покарання.
Звільнення від покарання у зв’язку із втратою особою суспільної небезпечності.
Звільнення від відбування покарання з випробуванням: підстави та ознаки такого звільнення.
Звільнення від відбування покарання у зв’язку із закінченням строків давності виконання обвинувального вироку.
Зміст умовно - дострокового звільнення від відбування покарання: підстави та ознаки такого звільнення.
Звільнення від відбування покарання вагітних жінок та жінок, що мають малолітніх дітей: підстави та умови застосування.
Особливості застосування помилування, його види, відмінність від амністії.
Особливості застосування амністії, її види, кримінально - правове значення та відмінність від помилування.
Звільнення від покарання та від відбування покарання у зв’язку із хворобою: відмінність, види та кримінально - правові наслідки.
ТЕМА № 18. «Судимість, її погашення та зняття»
Поняття, ознаки та правові наслідки судимості.
Значення інституту судимості в кримінальному праві України.
Погашення судимості, як вид її припинення, строки погашення судимості та їх обчислення.
Зняття судимості, як вид її припинення, поняття та умови застосування.
ТЕМА № 19. «Примусові заходи медичного характеру та примусове лікування»
Поняття примусових заходів медичного характеру, їх мета та підстави застосування.
Види примусових заходів медичного характеру, критерії їх призначення.
Продовження, зміна або припинення примусових заходів медичного характеру, умови та порядок здійснення.
Примусове лікування, поняття, умови застосування та ознаки.
ТЕМА № 20. «Особливості кримінальної відповідальності
та покарання неповнолітніх»
Підстави та принципи кримінальної відповідальності неповнолітніх.
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності.
Примусові заходи виховного характеру, їх види, ознаки та негативні наслідки ухилення від виконання.
Особливості звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності у зв’язку із закінченням строків давності.
Види покарань, що застосовуються до неповнолітніх, та особливості їх призначення.
Особливості звільнення від відбування покарання неповнолітніх з випробуванням та його правові наслідки.
Особливості умовно - дострокового звільнення неповнолітніх від відбування покарання.
Особливості погашення та зняття судимості щодо неповнолітніх.
МОДУЛЬ №2
ОСОБЛИВА ЧАСТИНА
містовний модуль № 1
ТЕМА № 1 «Поняття Особливої частини Кримінального права, її система та значення. Наукові основи кваліфікації злочинів»
Поняття частини кримінального права України: як галузі права, галузі наукових знань та навчальної дисципліни.
Специфіка Особливої частини Кримінального права та її еднiсть і зв’язок iз Загальної частини. Система Особливої частини Кримінального права.
Спiввiдношення кримiнально-правовоi норми та статті Особливої частини Кримінального кодексу.
Значення Особливої частини Кримінального права. Завдання Особливої частини в механiзмi соціального контролю злочинності.
Значення судової практики та її узагальнень з окремих категорій кримінальних справ для правильного розуміння і застосування кримінально-правових норм Особливої частини Кримінального права .
Поняття i види кваліфікації злочинів.
Злочин та склад злочину як фактична і правова підстави кваліфікації злочинів.
Вчинення злочину-фактична підстава притягнення до кримінальної вiдповiдальность й кваліфікації скоєного.
Значення правильної кваліфікації злочинів для здійснення правосуддя.
Правильна кваліфікація як необхідна умова дотримання законності, прав і свобод людини.
ТЕМА № 2«Злочини проти життя та здоров’я особи»
Кримінальна відповідальність за умисне вбивство без обставин, що пом’якшують чи обтяжують відповідальність.
Кримінальна відповідальність за вбивство через необережність.
Об’єктивні та суб’єктивні ознаки вбивства двох або більше осіб (п. 1 ч. 2 ст. 115 КК України).
Вплив правого статусу потерпілого на кваліфікацію умисного вбивства.
Особлива жорстокість як обтяжуюча обставина умисного вбивства (п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України).
Спосіб як об’єктивна ознака вбивства.
Кримінальна відповідальність за вбивство з корисливих мотивів.
Кримінальна відповідальність за вбивство з хуліганських мотивів.
Кримінальна відповідальність за вбивство з метою приховати інший злочин або полегшити його вчинення.
Кваліфікація умисного вбивства поєднаного із вчиненням статевих злочинів.
Кримінальна відповідальність за вбивство у співучасті.
Кримінальна відповідальність за повторне вбивство.
Пом’якшуючі обставини умисного вбивства.
Доведення до самогубства та його форми (ст. 120 КК України).
Кримінальна відповідальність за необережне нанесення тілесних ушкоджень.
Кримінальна відповідальність за тяжке тілесне ушкодження.
Кримінальна відповідальність за середньої тяжкості тілесне ушкодження.
Кримінальна відповідальність за легке тілесне ушкодження.
Вiдмiннiсть побоїв та мордування (ст. 126 КК України) вiд тілесних ушкоджень.
Зараження вірусом iмунодефiциту людини чи iншоi невилiковноi iнфекцiйноi хвороби (ст. 130 КК України).
Кримінальна відповідальність за зараження потерпілого хворобою.
Злочини,що ставлять у небезпеку життя та здоров я особи.
Кримінальна відповідальність за залишення в небезпеці.
Кримінальна відповідальність за погрозу вбивством.
Кримінальна відповідальність за незаконне проведення аборту.
Кримінальна відповідальність за ненадання допомоги особі, яка перебуває в небезпечному для життя стані.
Кримінальна відповідальність за незаконну лікувальну дiяльнiсть.
ТЕМА № 3 «Злочини проти волі, честі та гідності особи»
Кримiнальна відповідальність за незаконне позбавлення волі або викрадення людини.
Кримінальна відповідальність за захоплення заручників.
Кримінальна відповідальність за позбавлення волі або викрадення людини.
Кримінальна відповідальність за пiдмiну дитини.
Відмежування пiдмiни дитини (ст. 148 КК України) вiд викрадення людини (ст. 146 КК України).
Кримінальна відповідальність за торгівлю людьми.
Кримінальна відповідальність за експлуатацію дітей.
Кримінальна відповідальність за незаконне поміщення в психіатричний заклад.
Відмежування захоплення заручників (ст. 147 КК України) вiд незаконного поміщення в психіатричний заклад (ст. 151 КК України).
Квалiфiкуючi ознаки експлуатації дітей (ст. 150 КК України).
ТЕМА № 4 «Злочини проти статевої свободи та статевої недоторканості особи»
Особливості суб’єкту зґвалтування України (ст. 152 КК України).
Квалiфiкуючi та особливо квалiфiкуючi ознаки зґвалтування (ст. 152 КК України).
Кримінальна відповідальність за насильницьке задоволення статевої пристрасті неприродним способом.
Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК України) вiд зґвалтування (ст. 152 КК України).
Кримінальна відповідальність за примушування до вступу в статевий зв’язок.
Відмежування примушування до вступу в статевий зв’язок (ст. 154 КК України) вiд зґвалтування(ст. 152 КК України).
Кримінальна відповідальність за статеві зносини з особою, яка не досягла статевої зрiлостi.
Відмежування насильницького задоволення статевої пристрасті неприродним способом (ст. 153 КК України) вiд статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості (ст. 155 КК України).
Відмежування статевих зносин з особою, яка не досягла статевої зрілості(ст. 155 КК України) вiд зґвалтування (ст. 152 КК України).
Кримінальна відповідальність за розбещення неповнолiтнiх.
ТЕМА № 5 «Злочини проти виборчих, трудових та інших особистих прав та свобод людини і громадянина»
Кримінальна відповідальність за перешкоджання здійсненню виборчого права.
Кримінальна відповідальність за неправомірне використання виборчих бюлетенів, підлог виборчих документів, або неправильний підрахунок голосів чи неправильне оголошення результатів виборів.
Кримінальна відповідальність за порушення таємниці голосування.
Кримінальна вiдповiдальность за грубе порушення законодавство про працю.
Кримiнальна вiдповiдальность за грубе порушення угоди про працю.
Кримiнальна вiдповiдальность за порушення недоторконностi житла.
Кримiнальна вiдповiдальность за ухилення вiд сплати алiментiв на утримання дітей.
Кримiнальна вiдповiдальность за ухилення вiд сплати коштів на утримання непрацездатних батьків.
Кримiнальна вiдповiдальность за зловживання опiкунскими правами.
Кримiнальна вiдповiдальность за розголошення таемницi усиновлення.
ТЕМА № 6 «Злочини проти власності»
Поняття викрадення чужого майна та його ознаки.
Кримінально-правова характеристика корисливих ненасильницьких злочинів проти власності.
Відмежування крадіжки (ст. 185 КК України) від шахрайства (ст. 190 КК України).
Відмежування насильницького грабежу (ст. 186 КК України) від розбою (ст. 187 КК України) та вимагання (ст. 189 КК України).
Відмежування розбою (ст. 187 КК України) від вимагання (ст. 189 КК України).
Кримінальна відповідальність за умисне пошкодження об’єктів електроенергетики (ст. 194-1 КК України).
Проблеми кваліфікації вимагання (ст. 189 КК України).
Кримінальна відповідальність за знищення або пошкодження майна (ст. 194, 194-1, 195, 196 КК України).
Кримінальна відповідальність за самовільне заняття земельної ділянки та самовільне будівництво (ст. 197-1 КК України).
Факультативні ознаки суб’єктивної стороні злочинів проти власності.
містовний модуль № 2
ТЕМА № 7 «Злочини у сфері службової діяльності та професійної діяльності,
пов’язаної з наданням публічних послуг»
Кримінальна відповідальність за зловживання владою або службовим становищем (ст. 364 КК України).
Кримінальна відповідальність за зловживання повноваженнями службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 364-1 КК України).
Кримінальна відповідальність за перевищення влади, або службових повноважень (ст. 365 КК України).
Кримінальна відповідальність за перевищення повноважень службовою особою юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 365-1 КК України).
Кримінальна відповідальність за зловживання повноваженнями особами, які надають публічні послуги (ст. 365-2 КК України).
Предмет злочину передбаченого ст. 366 КК України (Службове підроблення).
Службова недбалість (ст. 367 КК України ). Поняття та види діянь.
Кваліфікуючі та особливо кваліфікуючи ознаки одержання хабара (ст. 368 КК України).
Кримінальна відповідальність за незаконне збагачення (ст. 368-2 КК України).
Кримінальна відповідальність за комерційний підкуп службової особи юридичної особи приватного права незалежно від організаційно-правової форми (ст. 368-3 КК України).
Кримінальна відповідальність за підкуп особи, яка надає публічні послуги (ст. 368-4 КК України).
Кримінальна відповідальність за пропозицію або давання хабара (ст. 369 КК України).
Кримінальна відповідальність за зловживання впливом (ст. 369-2 КК України).
Кримінальна відповідальність за провокацію хабара або комерційного підкупу (ст. 370 КК України).
ТЕМА № 8 «Злочини у сфері господарської діяльності»
Кримінальна відповідальність за виготовлення, зберігання, придбання, перевезення, пересилання, ввезення в Україну з метою збуту або збут підроблених грошей, державних цінних паперів чи білетів державної лотереї (ст. 199 КК України).
Кримінальна відповідальність за контрабанду (ст. 201 КК України).
Кримінальна відповідальність за порушення порядку зайняття господарською діяльністю та діяльністю з надання фінансових послуг (ст. 202 КК України).
Кримінальна відповідальність за зайняття забороненими видами господарської діяльності (ст. 203 КК України).
Кримінальна відповідальність за незаконний обіг дисків для лазерних систем зчитування, матриць, обладнання та сировини для їх виробництва (ст. 203-1 КК України).
Кримінальна відповідальність за зайняття гральним бізнесом (ст. 203-2 КК України).
Кримінальна відповідальність за незаконне виготовлення, зберігання, збут або транспортування з метою збуту підакцизних товарів (ст. 204 КК України).
Кримінальна відповідальність за фіктивне підприємництво (ст. 205 КК України).
Кримінальна відповідальність за протидію законній господарській діяльності (ст. 206 КК України).
ТЕМА № 9 «Злочини проти довкілля»
Кримінальна відповідальність за порушення правил екологічної безпеки.
Предмет злочину передбаченого ст. 246 КК «Незаконна порубка лісу».
Суб’єктивна сторона незаконного полювання.
Об’єктивна сторона злочину передбаченого ст. 237 КК «Невжиття заходів, щодо ліквідації наслідків екологічного забруднення».
Суб’єкт злочину передбаченого ст. 247 КК «Порушення законодавства про захист рослин».
Відмежування «Порушення правил охорони вод» від «Забруднення моря».
Кримінальна відповідальність за безгосподарське використання земель.
Кримінальна відповідальність за забруднення атмосферного повітря.
Кваліфікуючи ознаки злочину передбаченого ст. 242 КК «Порушення правил охорони надр».
Відмежування «Знищення або пошкодження лісових масивів» від «Незаконної порубки ліса».
ТЕМА № 10 «Злочини проти громадської безпеки»
Об’єктивна сторона створення злочинної організації (ст. 255 КК України).
Кримінальна відповідальність за сприяння учасникам злочинних організацій та укриття їх злочинної діяльності.
Ознаки банди (ст. 257 КК України).
Кваліфікуючи ознаки терористичного акту (ст. 258 КК України ).
Відмежування терористичного акту (ст. 258 КК України) від диверсії (ст. 113 КК України) та бандитизму (ст. 257 КК України).
Предмет злочинів проти громадської безпеки.
Об’єктивна сторона «Незаконного поводження зі зброєю, бойовими припасами або вибуховими речовинами» (ст. 260 КК України ).
Кримінальна відповідальність за створення не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань.
Відмежування незаконного ввезення на територію України відходів і вторинної сировини (ст. 268 КК України) від незаконного перевезення на повітряному або легкозаймистих речовин (ст. 269 КК України).
Об’єктивна сторона порушення встановлених законодавством вимог пожежної безпеки (ст. 270 КК України).
ТЕМА № 11 «Злочини проти безпеки виробництва»
Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення вимог законодавства про охорону праці, кваліфікуючі ознаки злочину (ст. 271 КК України).
Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення правил безпеки під час виконання робіт з підвищеною небезпекою, кваліфікуючі ознаки злочину (ст. 272 КК України).
Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення правил безпеки на вибухонебезпечних підприємствах або у вибухонебезпечних цехах, кваліфікуючі ознаки злочину (ст. 273 КК України).
Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення правил ядерної або радіаційної безпеки, кваліфікуючі ознаки злочину (ст. 274 КК України).
Характеристика об’єктивних та суб’єктивних ознак порушення правил, що стосуються безпечного використання промислової продукції або безпечної експлуатації будівель і споруд, кваліфікуючі ознаки злочину (ст. 275 КК України).
Суб’єкт злочинів проти безпеки виробництва.
Кваліфікуючі ознаки злочинів проти безпеки виробництва.
Кримінально-правова характеристика суспільно небезпечних наслідків у злочинах проти безпеки виробництва.
Відмежування порушення вимог законодавства про охорону праці (ст. 271 КК України) від грубого порушення законодавства про працю (ст. 172 КК України).
Тяжкі наслідки, як особливо кваліфікуючі ознаки злочинів проти безпеки виробництва.
ТЕМА № 12 «Злочини проти безпеки руху та експлуатації транспорту»
Характер об’єктивної сторони транспортних злочинів;
Відносини, що забезпечують безпеку руху та експлуатацію транспорту, як об’єкт злочинів;
Конструкція об’єктивної сторони транспортних злочинів;
Суспільно небезпечні наслідки, як обов’язкова ознака транспортних злочинів з матеріальним складом;
Ознаки спеціальних суб’єктів транспортних злочинів;
Ознаки об’єктивної сторони пошкодження шляхів сполучення і транспортних засобів (ст. 277 КК України);
Кримінальна відповідальність за порушення правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керують транспортними засобами (ст. 286 КК України);
Поняття транспортних засобів у злочинах, передбачених ст. ст. 286, 287, 289, 290 КК України;
Кримінальна відповідальність за випуск в експлуатацію технічно несправних транспортних засобів або інше порушення правил їх експлуатації;
Кримінальна відповідальність за незаконне заволодіння транспортним засобом (ст. 289 КК України).
ТЕМА № 13 «Злочини проти громадського порядку та моральності»
Відмежування групового порушення громадського порядку (ст. 293 КК України) від масових заворушень (ст. 294 КК України) та хуліганства, вчиненого групою осіб (ч. 2 ст. 296 КК України);
Кримінальна відповідальність за масові заворушення;
Особлива зухвалість або винятковий цинізм, як обов’язкова ознака об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 296 КК України;
Кримінальна відповідальність за хуліганство;
Кримінальна відповідальність за наругу над могилою;
Кримінальна відповідальність за ввезення, виготовлення або розповсюдження творів, що пропагують культ насильства й жорстокості;
Проблеми кваліфікації створення або утримання місць розпусти (ст. 301 КК України);
Спосіб, як обов’язкова ознака сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (ст. 303 КК України);
Кваліфікуючі ознаки сутенерства або втягнення особи в заняття проституцією (ч. 2-4 ст. 303 КК України);
Кримінальна відповідальність за втягнення неповнолітніх у злочинну діяльність.
ТЕМА № 14 «Злочини у сфері обігу наркотичних засобів,
психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров’я населення»
Предмет, як обов’язкова ознака злочинів, передбачених Розділом ХІV Особливої частини КК України;
Кримінальна відповідальність за контрабанду наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також отруйних чи сильнодіючих речовин або отруйних чи сильнодіючих лікарських засобів;
Ознаки об’єктивної сторони незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);
Мета збуту, як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони незаконного виробництва, виготовлення, придбання, зберігання, перевезення, пересилання чи збуту наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів (ст. 307 КК України);
Відмежування викрадення, привласнення, вимагання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів чи заволодіння ними шляхом шахрайства або зловживання службовим становищем (ст. 308 КК України) від злочинів проти власності;
Особливості спеціального суб’єкта злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інші злочини проти здоров'я населення;
Особливості кваліфікації дій службових осіб, які вчинили злочини проти здоров’я населення з використанням службових повноважень;
Кримінальна відповідальність за схиляння до вживання наркотичних засобів, психотропних речовин або їх аналогів;
Кримінальна відповідальність за незаконне публічне вживання наркотичних засобів;
Суспільно небезпечні наслідки порушення правил поводження з мікробіологічними або іншими біологічними агентами чи токсинами (ст. 326 КК України).
ТЕМА № 15 «Злочини проти основ національної безпеки»
Національна безпека, як родовий об’єкт злочинів, передбачених І розділом Особливої частини Кримінального кодексу України;
Злочини проти внутрішньої безпеки України;
Злочини проти зовнішньої безпеки України;
Відносини щодо забезпечення територіальної цілісності і недоторканості України в межах встановлених кордонів як безпосередній об'єкт посягання на територіальну цілісність і недоторканість України;
Кримінальна відповідальність за державну зраду.
Спеціальні умови звільнення від кримінальної відповідальності за державну зраду (ст. 111 КК України) та шпигунство (ст. 114 КК України);
Відмінність диверсії (ст. 113 КК України) від умисного знищення чи пошкодження майна (ст. 194 КК України) та терористичного акту (ст. 258 КК України).
Кримінальна відповідальність за шпигунство.
Відмінності посягання на життя державного чи громадського діяча (ст. 112 КК України) від злочинів проти особи;
Підрив чи послаблення державної влади, як обов’язкова мета злочинів проти основ національної безпеки України.
ТЕМА № 16 «Злочини у сфері охорони державної таємниці, державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації»
Кримінально-правова характеристика злочинів, що порушують правила охорони та зберігання державної таємниці або службової інформації (ст. ст. 328 - 330 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на недоторканість державного кордону України (ст. ст. 332 - 334 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що порушують порядок комплектування Збройних Сил України (ст. ст. 335 - 337 КК України);
Відомості, що становлять державну таємницю як предмет розголошення державної таємниці (ст. 328 КК України);
Специфіка суб'єктивної сторони втрати документів, що містять державну таємницю (ст. 329 КК України);
Особливості предмета передачі або збирання відомостей, що становлять конфіденційну інформацію, яка є власністю держави (ст. 330 КК України);
.Суб'єкт злочинів у сфері охорони державної таємниці, державних кордонів, забезпечення призову та мобілізації.
Особливості складів злочинів, що порушують правила охорони та зберігання державної чи службової таємниці (ст. ст. 328 - 330 КК України);
Кримінальна відповідальність за незаконне переправлення осіб через державний кордон України;
Ухилення від виконання конституційного обов'язку нести військову службу як загальна ознака об’єктивної сторони злочинів, що порушують порядок комплектування Збройних Сил України.
ТЕМА № 17 «Злочини проти авторитету органів державної влади,
органів місцевого самоврядування та об’єднань громадян»
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на загальні засади управлінської діяльності держави (ст.ст. 338, 339, 340, 341, 353, 354, 355, 356 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на окремі блага та інтереси фізичних осіб, як суб’єктів управлінської діяльності (ст.ст. 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 349, 350, 351, 352 КК України);
Кримінально-правова характеристика злочинів, що посягають на встановлений порядок функціонування матеріальних носіїв управлінської діяльності (ст.ст. 357, 358, 359, 360 КК України);
Службова особа як спеціальний суб’єкт злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Спосіб, як об’єктивна ознака злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Наслідки, як об’єктивна ознака злочинів проти авторитету державної влади та самоврядування;
Потерпілі від опору представникові влади, працівникові правоохоронного органу, члену громадського формування з охорони громадського порядку і державного кордону або військовослужбовцеві (ст. 342 КК України);
Відмежування одержання незаконної винагороди працівником державного підприємства, установи чи організації (ст. 354 КК України) від одержання хабара (ст. 368 КК України);
Відмежування примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов'язань (ст. 355 КК України) від вимагання (ст. 189 КК України);
Кримінальна відповідальність за самоправство.
ТЕМА № 18 «Злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп’ютерів), систем та комп’ютерних мереж і мереж електрозв’язку»
Проблеми вдосконалення законодавства про відповідальність за злочини у сфері використання електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), систем та комп'ютерних мереж;
Види предметів злочинів, передбачених розділом ХVІ КК України;
Програмісти, як спеціальні суб’єкти «комп’ютерних» злочинів;
Правове регулювання відповідальності за «комп’ютерні» злочини у Кримінальному кодексі України;
Наслідки, до яких призвело несанкціоноване втручання в роботу електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку (ст. 361 КК України);
Юридичний аналіз складу злочину, передбаченого ст. 361-1 КК України «Створення з метою використання, розповсюдження або збуту шкідливих програмних чи технічних засобів, а також їх розповсюдження або збут»;
Способи вчинення несанкціонованих дій з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї (ст. 362 КК України);
Кримінальна відповідальність за несанкціоновані дії з інформацією, яка оброблюється в електронно-обчислювальних машинах (комп'ютерах), автоматизованих системах, комп'ютерних мережах або зберігається на носіях такої інформації, вчинені особою, яка має право доступу до неї.
Характеристика об’єктивних ознак порушення правил експлуатації електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку або порядку чи правил захисту інформації, яка в них оброблюється (ст. 363 КК України);
Суспільно небезпечні наслідки перешкоджання роботі електронно-обчислювальних машин (комп'ютерів), автоматизованих систем, комп'ютерних мереж чи мереж електрозв'язку шляхом масового розповсюдження повідомлень електрозв'язку (ст. 363-1 КК України).
ТЕМА № 19 «Злочини проти правосуддя»
Характеристика об'єктивної сторони втручання в діяльність судових органів (ст. 376 КК України);
Види спеціальних суб’єктів злочинів проти правосуддя;
Потерпілі від злочинів, що посягають на конституційні принципи діяльності органів дізнання, досудового слідства, прокуратури й суду;
Потерпілі від злочинів, що посягають на життя, здоров’я, особисту безпеку, власність суддів, народних засідателів, присяжних та інших учасників судочинства;
Проблеми кваліфікації злочинів проти правосуддя;
Форми здійснення об’єктивної сторони дій, що дезорганізують роботу виправних установ (ст. 392 КК України);
Ознаки об’єктивної сторони втечі з місця позбавлення волі або з-під варти (ст. 393 КК України);
Кваліфікуючі ознаки втечі з місця позбавлення волі або з-під варти (ч. 2 ст. 393 КК України);
Кримінальна відповідальність за приховування злочину;
Відмежування приховування злочину (ст. 396 КК України) від співучасті у злочині у вигляді пособництва.
ТЕМА № 20 «Злочини проти встановленого порядку несення в військової служби (військові злочини)»
Особливості родового та безпосередніх об’єктів військових злочинів;
Види спеціальних суб’єктів військових злочинів;
Кримінально-правова характеристика суб’єктивних ознак військових злочинів;
Кваліфікуючі ознаки та особливості кримінальної відповідальності за злочини, передбачені ст.ст. 407-409 КК України;
Кримінальна відповідальність за ухилення від військової служби шляхом самокалічення або іншим способом;
Відмежування марнотратства (ст. 413 КК України) від умисного знищення або пошкодження військового майна (ст. 411 КК України);
Відмежування самовільного залишення військової частини або місця служби (ст. 407 КК України) від дезертирства (ст. 408 КК України);
Особливості складів злочинів, що посягають на порядок взаємовідносин між військовослужбовцями;
Особливості складів злочинів, що посягають на встановлений порядок поводження зі зброєю та порядок експлуатації військової техніки;
Особливості складів злочинів, вчинюваних в умовах воєнного стану або в бойовій обстановці.
ТЕМА № 21 «Злочини проти миру, безпеки людства та
міжнародного правопорядку»
Значення міжнародного права для кваліфікації порушення законів та звичаїв війни;
Ознаки об’єктивної сторони злочину, передбаченого ст. 436 КК України (Пропаганда війни);
Відмежування екоциду (ст. 441 КК України) від злочинів проти довкілля (Розділ ІХ КК України);
Об’єктивні ознаки діянь злочину, передбаченого ст. 442 КК України (Геноцид);
Мета, як обов’язкова ознака суб’єктивної сторони посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України);
Потерпілі від посягання на життя представника іноземної держави (ст. 443 КК України);
Місце вчинення злочину та використання судна для вчинення злочинних дій як обов’язкова ознака об’єктивної сторони піратства (ст. 446 КК України);
Відмежування піратства (ст. 446 КК України) від угону або захоплення морського чи річкового судна (ст. 278 КК України);
Характеристика спеціального суб’єкта найманства (ст. 447 КК України);
Кримінальна відповідальність за найманство.
3. Інформаційне та методичне забезпечення навчальної дисципліни
ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
Нормативні акти
1. Конституція України. – К.: Юрінком Інтер, 1997
2. Кримінальній кодекс України.- Х.:ТОВ «Одіссей»,2010.
3. Коментар до Кримінального кодексу України.(2-е вид.,перероб. та доп.) /За заг. ред. П.П. Андрушка, В.Г. Гончаренка . -К: Дакор, 2008, 1428с.
4. Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2005.
5. Кримінальний кодекс України: Науково-практичний коментар /За ред. В.Т. Маляренка, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Х., 2005.
Основна література
6. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник/ Ю.В.Баулін, В.І.Борисов, Л.М.Кривоченко та і.н.; За ред. Проф. В.В.Сташиса, В.Я.Тація – К.: Юрінком Інтер, 2007.
7. Кримінальне право України: Загальна частина: Підручник / За ред. проф. М.І. Бажанова, В.В. Сташиса, В.Я. Тація. – Київ – Харків, 2005.
8. Бажанов М.І. Кримінальне право України: Загальна частина. Учбовий посібник./ Укладач Тютюгін В.І..-Дніпропетровськ: Пороги . 1992.
9. Збірник Постанов Пленуму Верховного Суду України у кримінальних справах / Упоряд. Н.О. Гуторова, О.О. Житний. – Х.: Одіссей, 2007.
Додаткова література
о теми №1
10. Бєляєв В. Г. Конституційна природа кримінального права. Удосконалення кримінального законодавства України. — К., 1996.
11. Бєляєв В. Г. Засади формування та реалізації кримінальної політики держави за Конституцією України // Право України. —1997. — № 9.
12. Грищук В. К. Проблеми кодифікації кримінального законодавства України. — Львів: Львівськ. ун-т, 1993. — 137 с.
13. Фріс П. Л. Кримінально-правова політика Української держави: теоретичні, історичні та правові проблеми. — К.: Атіка, 2005. — 332 с.
14. Хавронюк М. І. Кримінальне законодавство України та інших держав континентальної Європи: порівняльний аналіз, проблеми гармонізації. — К: Юрисконсульт, 2006. — 1048 с.
15. Гацелюк В. О. Реалізація принципу законності кримінального права України (загальні засади концепції). — Луганськ: РВВ ЛДУВС, 2006. - 280 с.
16. Тихий В. П. Кримінальне право України і конституційне право України // Вісник Конституційного Суду України. — 2005. — № 2.
17. Кленова Т. В. Принципи уголовного права и принципи кодификации в уголовном праве // Гос. и право. — 1997. — № 1.
18. Коржанський М. Й. Нариси кримінального права. — К., 1999.
19. Коржанский Н. И. Теории уголовного права. — Волгоград, 1992.
20. Мальцев В. Понятие и место уголовного права в системе отраслей права // Гос. и право. — 2000. — № 5.
21. Огородич А. Проблемні питання конституційних принципів кримінального і кримінально-процесуального законодавства // Право України. — 1996. — №12.
22. Коржанський М. Й. Про принципи кримінального права України // Право України. —1995. —№11.
23. Кудряецев В. И., Келина С. Г. О принципах советского уголовного права // Проблемы советской уголовной политики: Межвуз. темат. сб. — Владивосток, 1985. —С. 4—12.
24. Мальцев В. В. Принципы уголовного законодательства и общественно опасное поведение // Гос. и право. — 1997. — № 2.
25. Пинаев А.А. Курс лекций по уголовному праву. Книга 1. О преступлении. – Х., 2001.
26. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М.: Наука, 1994. – Т.1.
27. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М.: Наука, 1994. – Т.2.
28. Курс уголовного права. Общая часть. Том 1: Учение о преступлении. Учебник для вузов./ Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М.: «Зерцало-М», 2002.
29. Курс уголовного права. Общая часть. Том 2: Учение о наказании. Учебник для вузов./ Под ред. Н.Ф. Кузнецовой, И.М. Тяжковой. – М.: «Зерцало-М», 2002.
30. Хавронюк М. І. Сучасне загальноєвропейське кримінальне законодавство: проблеми гармонізації. — К.: Істина, 2005. — 264 с.
31. Хавронюк М. І. Історія кримінального права європейських країн. - К: Істина, 2006. - 192 с.
о теми №2
32. Борисов В. І., Пащенко О.О. Питання закону про кримінальну відповідальність // Питання боротьби зі злочинністю: Збірник наук, праць. Випуск 12. - X., 2006. - С. 3-22.
33. Брайнин Я. М. Уголовньїй закон и его применение. — М.: Юри дическая литература, 1967. — 240 с.
34. Воробей П. А., Коржанський М. И., Щупаковськш В. М. Завданий і дія кримінального закону. — К: Вид. «Генеза», 1997. — 157 с.
35. Борисов В. І., Пономаренко Ю. А. Законодавство про кримінальну відповідальність та його чинність у часі // Законодавство України. Науково-практичні коментарі. — 2003. — № 8. — С. 23—32.
36. Навроцький В. О. Наступність кримінального законодавства України (порівняльний аналіз КК України 1960 р. та 2001 р.). — К: Атіка, 2001. - 272 с.
37. Кримінальне законодавство України. Порівняльний аналіз статей Кримінального кодексу України 1960 р. та Кримінального кодексу України 2001 р. - К: Ін Юре, 2001. - 284 с.
38. Пономаренко Ю. А. Чинність і дія кримінального закону в часі. — К: Атіка, 2005. - 288 с.
39. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 1.
40. Таганцев Н.С. Русское уголовное право. Лекции. Часть общая: В 2 т. – М., 1994. – Т. 2.
41. Осипов П.П. Теоретические основы построения и применения уголовно-правовых санкций. - Л. ,1976.
42. Шляпочников С. Толкование уголовного закона. - М.,1960.
43. Кострова М., Мухаметдинова А. Новые аспекты учения о толковании уголовного закона // Уголовное право. - 2003. - №4.-с.39-42.
44. Бошно С.В. Толкование норм права: приемы и виды.
// Право и образование. - 2003. - №5.-с.15-34.
45. Глушаченко С.Б., Пузырева Е.В. К вопросу о логической структуре правовой нормы // История государства и права. - 2005. - №1.-с.10-12.
46. Дурманов Н.Д. Советский уголовный закон. - М., 1967.
47. Бойцов А. И. Действие уголовного закона во времени и пространстве. – СПб., 1995.
о теми № 3
48. Багрий-Шахматов Л.В. Социально-правовые проблемы уголовной ответственности и форм ее реализации: Ч.2. – Одесса: Юрид. літ.: АО БАХВА, 2000.2.
49. Тихий В.П. Підстави кримінальної відповідальності за новим Кримінальним кодексом України // Вісник Конституційого Суду України. – 2002.- №3.
50. Баулін Ю.В. Звільнення від кримінальної відповідальності: Монографія. – К.: Атіка, 2004.
51. Брайнин Я.М. Уголовная ответственность и её основания в советском уголовном праве. - М., 1969.
52. Хомич В.М. Формы реализации уголовной ответственности. – Минск: Белгосуниверситет, 1998.
53. Зелинский А.Ф. Детерминация преступного поведения. - Х., 1994.
о теми № 4
54. Панов М. І., Тихий В. П. Актуальні дослідження проблем вчення про злочин // Кримінальне право України. — 2006. — № 3.
55. Панов М. І., Тихий В. П. Поняття злочину // Вісник Конституційного Суду України. — 2004. — № 1.
56. Тихий В. П., Панов М. І. Злочин, його види та стадії. — К.: Видав. Дім «Промені», 2007. — 40 с.
57. Кривоченко Л. Н. Классификация преступлений. — X.: Вища школа, 1983. - 129 с.
о теми № 5
58. Брайнін Я. М. Основні питання загального вчення про склад злочину. - К: Вид. КДУ, 1964. - 189 с.
59. Мирошниченко Н. А. Состав преступления: Текст лекций. — Одесса: Юрид. лит., 2003. - 80 с.
60. Бурчак Ф. Г. Квалификация преступлений. — К.: Политиздат Украины, 1983. - 141 с.
61. Коржанський М. Й. Кваліфікація злочинів. — К: Юрінком Інтер, 1998. - 416 с.
62. Марін О. К. Кваліфікація злочинів при конкуренції кримінально-правових норм. — К: Атіка, 2003. — 224 с.
63. Марітчак Т. М. Помилки у кваліфікації злочинів. — К: Атіка, 2004. - 188 с.
64. Навроцький В. О. Теоретичні проблеми кримінально-правової кваліф