Natrii citras pro infectionibus

Натрію цитрат для ін’єкції

 

 

Тринатрієва сіль лимонної кислоти.

Одержання: нейтралізація лимонної кислоти натрію карбонатом. Для очистки від домішок натрію цитрат перекристалізовують із спирту.

 

Властивості: безбарвні кристали або білий кристалічний порошок, без запаху, солонуватий на смак, вивітрюється на повітрі. Розчинний у воді, практично нерозчинний у спирті. 10% розчин має рН 7,8-8,3.

Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів.

 

Natrii hydrocitras pro infectionibus

Натрію гідроцитрат (двозаміщений) для ін’єкції

 

 

Дінатрієва сіль лимонної кислоти

Властивості: безбарні кристали, або білий кристалічний порошок, без запаху, кислуватий на смак. Легко розчинний у воді, практично не розчинний у спирті. 5% розчин має рН 4,7-5,0.

Зберігання: в добре закупореній тарі (можлива втрата кристалізаційної води).

Застосування: як консервант крові (попереджує згортання) в вигляді 4-5% розчинів.

 

Порівняльна характеристика:

а) 200 мл 5% натрію цитрату +0,5 мл м/г – жовте забарвлення

200 мл 5% натрію гідро цитрату + 0,5 мл м/г – червоне забарвлення

б) натрію цитрат – солонуватого смаку

натрію гідроцитрат – кислого смаку

в) 10% розчин натрію цитрату – рН = 7,8-8,3

5% розчин натрію гідроцитрату - рН = 4,7-5,0

Амінокислоти – це карбонові кислоти, в молекулах яких одночасно з карбоксильною групою є і аміногрупа.

Загальна формула:

 

 

В залежності від числа – СООН груп амінокислоти поділяють на одно- і двохосновні.

В залежності від числа – NH₂ поділяють на моно- і діамінокислоти.

Наявність двох функціональних груп: - СООН кислотна і - NH₂ основна – надає амінокислотам амфотерний характер. Тому вони утворюють солі з мінеральними кислотами і лугами.

 

Будучи амфотерними електролітами амінокислоти існують в розчинах у вигляді біполярних іонів, і так як заряди цих іонів нейтралізують один одного, амінокислоти є внутрішніми солями, і водні розчини одноосновних маноамінокислот нейтральні на лакмус:

 

В залежності від положення - NH₂ і СООН груп в молекулі амінокислот можлива внутрішньомолекулярна взаємодія цих груп з утворенням циклічного аміду- лакталу.

 

Всі амінокислоти розчинні у воді, нерозчинні в органічних розчинниках.

Хімічні властивості:

1. Здатність амінокислот легко окислюватись до NH₂, СО₂, альдегіду, а при дії NaNO₂ в кислому середовищі, або НNО₃, окислення іде до молекулярного азоту і оксікислот.

 

 

2. Утворення мідних солей, в яких іон міді зв’язаний додатковими валентностями з атомами азоту утворюючи комплекс темно-синього кольору.

 

3. Всі амінокислоти дають реакцію з нінгідрином специфічна для амінокислот (в реакцію вступають -NH₂ і –СООН групи).

 

4. Реакції - NH₂ групи

- алкілірування

ацелювання

Реакції –СООН групи – етерифікації

Природні амінокислоти отримують гідролізом білків в кислому середовищі при температурі. Всі природні амінокислоти мають асеметричний атом вуглецю à оптично активні сполуки. Всі амінокислоти є l-ізомерами – без смаку, або гіркі, j-ізомери – солодкі.

В медичні практиці застосовують:

- аміналон

- аміноксепронова кислота

- глютамінова кислота

- фенібут

- цистеїн

- ацетилцестиїн

- литіонін

Амінолон застосовують при судинних захворюваннях мозку. Амінокапронову кислоту при захворюваннях ЦНС. Фенібут застосовують при порушенні процесів метаболізму в головному мозку, для покращення мозкового кровообігу. Ацетилцистеїн застосовують при загальному запаленні органів дихання (трахеїди, бронхи, пневмонії).

 

Acidum glutaminicum

Кислота глютамінова

 

 

Двохосновна моноамінокислота.

Входить до складу білкових речовин: міозин, казеїн. Міститься в білках мозку, злаках. Раніше одержували шляхом кислого гідролізу білковиз речовин, тепер систематично.

Властивості: білий кристалічний порошок з ледь відчутним запахом кислого смаку. Мало розчинний в холодній воді, нерозчинний в спирті, ефірі. Розчинний в кислотах і лугах. Водні розчини мають кислу реакцію (наявність двох – СООН груп).

Зберігання: в добре закупореній тарі, в сухому, прохолодному, захищеному від світла місці.

Застосування: при захворюваннях ЦНС, переважно при психічних розладах (шизофренія, епілепсія) всередину 1% розчин до 1г на добу.