Історія Алжиру. Алжир: політика, економіка.

Історія Єгипту (з XVІ століття).

У 1517 султан Селім завоював Єгипет і приєднав його до Османської імперії. У 1798-1800 роках Єгипет опинився під французькою окупацією (єгипетська кампанія Наполеона Бонапарта). Намісник султана Муггамад Ал переміг військо Наполеона і правив самостійно як віце-король.

У 1859-1869 француз Ф. Де Лессепс збудував за підтримки європейського капіталу Суецький канал. Боротьбу за вплив у Єгипті виграла Великобританія, яка скупила більшість акцій товариства Суецького каналу. Це дозволило британцям встановити повний контроль над єгипетським урядом .Незадоволення британським правлінням переросло у свідомий націоналістичний рух, метою якого була державна незалежність. У 1922 Єгипет став формально незалежною монархією. У 1936 був укладений договір, на підставі якого закінчилася британська воєнна окупація, однак британське військо залишилося в зоні каналу. У 1952 стався республіканський військовий переворот, детронізація короля Фарука. У 1953 проголошено республіку.
У 1956 Суецький канал було націоналізовано, французько-британсько-ізраїльська інтервенція закінчилася невдачею (суецька криза, суецька війна).
У 1967 Єгипет зазнав поразки у війні з Ізраїлем (так звана шестиденна війна) і втратив Синайський півострів.
У 1973 відбулася так звана жовтнева війна (війна Йом-Кіпур), У 1979 Єгипту було повернуто Синайський півострів. У 1991 під час війни у Перській затоці Єгипет засудив Ірак і приєднався до антиіракської коаліції. З 25 січня 2011 року в Єгипті не припинялися масові народні заворушення, що переросли в громадянське повстання між прихильниками президента Хосні Мубарака й опозицією. Результатом заворушень стала відставка 11 лютого 2011 року Хосні Мубарака, який передав владу Вищій військовій раді. Раду очолює міністр оборони Мухаммед Хусейн Тантаві, де-факто саме він є главою країни в цей час.

В 2-й пол. 1-го тис. до н.е. на території сучас. А. жили нумідійці . У 3—2 ст. до н. е. тут склалася централізована д-ва Нумідія, яку невдовзі завоювали римляни. В 5 ст. А. захопили вандали, в 6 ст. — візантійці, в 7 ст. — араби. Населення прийняло іслам;. З 16 ст. А. — провінція Османської імперії, а з 17 ст. — фактично незалежна феод. д-ва — «Алжирське регентство» на чолі з виборним правителем — деєм. З 1830 починається завоювання Францією. Виступи проти франц. загарбників тривали протягом усього 19 ст.

Під впливом Великої Жовтн. соціалістич. революції в А. почали утворюватись профспілки; заснована компартія. В листопаді 1954 алжирський народ розпочав збройне повстання проти франц. панування, в Каїрі 19 вересня 1958 проголошено Алжирську Республіку і сформовано Тимчасовий уряд. Алжир отримав незалежність у 1962 після 8 років війни з французами. Ахмед Бен Белла, лідер Національного Фронту визволення, був обраний президентом, але 1965 року — скинутий під час військового перевороту.

На виборах 1990 р. переміг Фундаменталістський ісламський фронт (FIS). 1992 року Шадлі Бенджедід відрікся від влади, яка перейшла до військових. Вони розпустили FIS. Президентом став Мохамед Будіаф, але невдовзі був убитий. Генерал Ліамін Зеруал замінив на посаді президента Алі Кафі в 1994 р.

27 квітня 1999 року Абделазіз Бутефліка, отримавши 70% голосів виборців, був інагурований президентом на 5-річний термін. Наступні президентські вибори відбулися 8 квітня 2004 року, де ( през) Абделазіз Бутефліка отримав 84,99% голосів.

На початку 2011 року країною прокотилася хвиля масових протестів проти економічних та політичних проблем.

П: Фронт національного визволення*

Національне демократичне об’єднання,Зелёный Алжир. Эти три партии входят в «Президентский альянс», лояльный президенту Бутефлике.

аграрна країна з розвинутою гірничодобувною промисловістю. Одна з найбільших і найрозвинутіших країн Африки. Основні галузі економіки: нафтова та газова, легка промисловість, гірнича, електроенергетична, нафтохімічна, харчова.Сільськогосподарська продукція: пшениця, ячмінь, овес, виноград, оливки, цитрусові, фрукти, худоба. 60% річного доходу походить з експорту вуглеводнів.

має 7-і в світі за розміром запаси природного газу. 2-й за розміром експортер газу у світі (14-е місце по запасах нафти).