Другий етап компоновки редуктора

Перший етап компоновки редуктора

перший етап необхідний для приблизного визначення положення зубчастих коліс відносно опор для послідуючого визначення опорних реакцій і вибору підшипників.

Складальне креслення виконуємо у одній проекції - переріз по осям валів

при знятій кришці рудуктора; маштаб 1:1 викреслюємо тонкими лініями.

Приблизно посередині аркуша проводимо горизонтальну осьову лінію;

потім дві вертикальні лінії - осі валів на відстані =160 мм

Креслимо спрощено шестерню і колесо в вигляді прямокутників; шестерня виконується за одне ціле з валом; довжина маточини колеса дорівнює мат=74 мм

Креслимо внутрішню стінку корпуса :

- приймаємо зазор між торцем шестерні і внутрішньою стінкою корпусу

А1= 1.2 =1.2 8 =9.6 мм = 10 мм

- приймаємо зазор від діаметра вершин зубів колеса до внутрішньої стінки корпуса А = = 8 мм

-приймаємо відстань між наружним кільцем підшипника ведучого валу і внутрішньою стінкою корпуса А = =8 мм

Вимірюємо відстань на ведучому валу 1= 62 мм ; вп = 60 мм

 

і на веденому

2= 63 мм

М= 124 мм

попередньо намічаемо підшипники серії середньої

 

Таблиця 3 Підшипники (Л[3], табл. К 27)

 

Умовне позначення підшипника d D В Вантажопідйомність кн
Розміри, мм С С0
35.1 19.8
17.8

 

3 Перевірка довговічності підшипників

Ведучий вал

 

Iз попередніх розрахунків маємо:

Ft=2811 H Fr= 1057.028 H Fn= 700.782 H

Fвп= 1405.5 d1= 64 мм

З першого етапу компоновки :

1 = 62 мм вп= 60 мм

Визначаємо реакції опор:

В площині xz :

MA= 0

RX2=

MB=0

RX1=

В площині yz

MA=0

Fвп вп Fa + F2 1 Ry2 2 1 = 0

 

Ry2 =

 

 

MB = 0

Fr 1 Fa + Ry1 2 1 Fвп ( вп+2 1) = 0

Ry1=

Перевірка Fiy=0

Fвп + Ry1 Fr + Ry2=0

+ +( )=0

 

Рисунок 2.3 Розрахункова схема ведучого вала

 

Згинаючі моменти Мx (вертикальна площина)

MXA= Fвп вп = 1405.5 0.06 = 84.33 Н м

Mхд= 0

Мхслiв= Fвп ( вп+ 1)+ Ry1 1= (0.06+0.124)+(2794.98 0.062) =

85.323 Н м

Мхсправ= Ry2 1= 20.610 Н м

Мхв= 0

Згинаючі моменти Му (горизонтальна площина)

МУА= 0

Муд= 0

Мув= Ft 1 Rах1 21= 2811 0.062 1405.5 0.124= 174.282 174.282=0

Муслiв= Rах1 1= 1405.5 0.062= 87.141 Н м

Мусправ=Rax2 1= 1405.5 0.062= 87.141 Н м

Крутні моменти Мz :

Мz= T1= 89.952

Складові реакцiї

P1=Pr1= Rx12+ Ry12 = (3)

P2=Pr2= Ry22+ RX22= (4)

Підбираємо підшипник для найбільш навантаженої опори ( опора А)

Еквівалентне навантаження Pe= (XVPr+YFa)K KT ( 2 табл. 9.18 стор. 212)

 

Відношення

Цьому значенню відповідає е= 0.23

Відношення

Відповідно до вибираємо значення х, у .

тому х = 0.56 та у = 1.85 ( Л [2], табл. 9.18)

v = 1 K =1.2 ( Л [2], табл. 9.19)

KT = 1.05 ( Л [2], табл. 9.20, стор. 214 )

Ре= ( 0.56 1 2796.338+ 1.85 700.782) 1.05 1.2= 3606.624

 

Розрахункова довговічність у млн.об

L= = 698.538 млн.об

Розрахункова довговічність у годинах

Lh=

58211.5 годин 34143 годин

Ведений вал несе такі ж навантаження як і ведучий вал

 

Ведений вал

Ft= 2811 H

Fr= 1057.028 H

Fa= 700.782 H

 

Навантаження на вал від муфти

FМ= 125

З першого етапу компоновки

2= 63 мм

м= 124 мм

 

 

Рисунок 2.2 Розрахункова схема веденого валу

Визначаємо реакції опор: горизонтальна площина

В площині xz :

МА= 0

Ft 2+ Rx4 22 FM ( M+2 2)= 0

Rx4=

МВ=0

FM M Ft 2 Rx3 2 2=0

Rx3=

Перевірка Fx=0= Rx3+ Ft+ Rx4 FM= 0

= 3682.405+2811+3185.032 2313.628=0

 

В площині yz верикальна площина

МА= 0 = Fr 2 Fa Ry4 2 2=0

Ry4=

 

MB = 0= Fa + Fr 2+Ry3 22= 0

Ry3=

Перевірка

Fy=0 = Ry3+ Fr+ Ry4=0 = 183.389 + 1057.028 1240.42=0

 

 

Згинаючі моменти Мx (вертикальна площина)

MXA= 0

Mхд= 0

Мхслiв= Ry3 2= 183.389 0.063= 11.55 Н м

Мхсправ= Ry4 2= 1240.42 0.063= 78.15 Н м

Мхв= 0

 

Згинаючі моменти Мy (горизонтальна площина)

Згинаючі моменти Му (горизонтальна площина)

МУА= 0

Муд= 0

Мув= Fм M = 2313.628 0.124= 286.889 Н м

Муслiв= Rx3 2= 3682.405 0.063= 231.99 Н м

Мусправ= Rx4 2 Fм ( M+2 2)= 3185.032 0.063 2313.628 0.187= 231.99 Н м

Крутні моменти Мz :

Мz= T2= 342.584 Н м

Складові реакцiї

 

Pr3= Rx32+ Ry32 = (3)

Pr4= Ry42+RX42= (4)

 

Підбираємо підшипник для найбільш навантаженої опори ( опора А)

Еквівалентне навантаження Pe= (XVPr+YFa)K KT ( 2 табл. 9.18 стор. 212)

 

Відношення

Цьому значенню відповідає е= 0.23

Відношення

Відповідно до вибираємо значення х, у .

тому х = 0.56 та у = 1.85 ( Л [2], табл. 9.18)

v = 1 K =1.2 ( Л [2], табл. 9.19)

KT = 1.05 ( Л [2], табл. 9.20, стор. 214 )

 

Ре= ( 0.56 1 + 1.85 700.782) 1.05 1.2= 4235.05

 

Розрахункова довговічність у млн.об

L= = 569.23 млн.об

Розрахункова довговічність у годинах

Lh=

Що більше за Lh розрахункове

 

4. Вибір шпонкових з'єднань( Л [1],табл. 8.9, стор.169 )

 

Ведучий вал.

1=32 мм ; bxh=10x8 мм ; t1= 5 мм ; =40 мм

Ведений вал.

2= 55 мм ; bxh=16x10 мм ; t1= 6 мм ; =63 мм

Шпонка під муфту : d=45 мм ; bxh=14x9 мм ; t1= 5.5 мм ; =70 мм

 

Другий етап компоновки редуктора

 

Викреслюємо шестерню і колесо за конструктивними розмірами знайденими раніше . Шестерню виконуємо за одне ціле з валом.

Для фіксації зубчатого колеса передбачено буртик вала з однієї сторони і

встановлюємо розпірну втулку з іншої сторони.

Відклавши від середини редуктора відстань 2 , проводимо осьові лінії і

викреслюємо підшипники.

Відкладаємо відстань 3 і креслимо вихідний вал, так щоб діаметр dп2 виходив

за межу корпуса редуктора на 3-4 мм.

 

 

Список літератури

 

1. Чернавский С.А. Курсовое проектирование деталей машин. М.:Машиностроение, 1987 – 416с

2. Шейнблит А.Е. Курсовое проектирование деталей машин. М.: Высшая школа, 1991-432с

3. Общие требования к текстовым документам, К.: Госстандарт Укр., 1996